Справа № 5011-43/10508-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58 УХВАЛА "27" січня 2016 р. Справа №5011-43/10508-2012 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Разіної Т.І. суддів: Остапенка О.М. Пантелієнка В.О. розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» М.А. Славкіна М.А. на ухвалу господарського суду міста Києва від 07.12.2015 у справі № 5011-43/10508-2012 (суддя Чеберяк П.П.) за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Директ Фінанс", м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Джеррад Україна", м. Київ про банкрутство ВСТАНОВИВ: Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.12.2015 у справі № 5011-43/10508-2012 (суддя Чеберяк П.П.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, дію мораторію та провадження у справі припинити з всіма передбаченими законодавством наслідками. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» М.А. Славкіна М.А. звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 07.12.2015 у справі № 5011-43/10508-2012, справу направити на новий розгляд. Дослідивши апеляційну скаргу та додані до неї документи, колегія судів вважає, що у її прийнятті належить відмовити з наступних підстав. Частиною 2 статті 4-1 ГПК встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлює, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Частиною 3 статті 94 ГПК України, передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору. Недотримання зазначеної вимоги є підставою для повернення поданої апеляційної скарги у відповідності з п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України. Частиною 3 ст. 94 ГПК України встановлено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору. Пунктом 3 ч. 1 ст. 97 цього ж Кодексу передбачено, що скарга не приймається до розгляду і повертається, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Відповідно до Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", який набрав чинності 01.09.2015, було внесено ряд змін у Закон України "Про судовий збір", зокрема, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку з 01.09.2015 позбавлена пільг щодо сплати судового збору, оскільки вказану особу виключено з переліку суб'єктів, що звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях (ст. 5 Закону України "Про судовий збір). Згідно зі ст. 3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційних та касаційних скарг на судові рішення. Підпунктом 7 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII, яка набрала чинності 01.09.2015) визначено ставку судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги на ухвалу суду - 1 розмір мінімальної заробітної плати. Колегією суддів встановлено, що звертаючись до суду апеляційної інстанції, скаржник в заяві про відстрочення сплати судового збору просить відстрочити оплату судового збору посилаючись на те, що скаржник перебуває у скрутному матеріальному становищі, а тому не має змоги сплатити судовий збір. Так, відповідно до норм ст. 8 Закону України „Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Згідно п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. Таким чином, звільнення від сплати судового збору є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених обставин, що унеможливлюють сплату судового збору та підтвердження цих обставин належними доказами. Проте, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати (абз. 2 п. 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України"). Крім того, судом встановлено, що скаржником при зверненні з відповідним клопотанням про відстрочення сплати судового збору не зазначено джерел фінансування у випадку відстрочення, в порушення норм ст.ст. 33, 34 ГПК України, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження викладених в заяві обставин - скрутного матеріального становища, що унеможливлюють сплату судового збору, та доказів на підтвердження платоспроможності у випадку відстрочення сплати судового збору у зв'язку з чим у суду відсутні правові підстави для відстрочення скаржнику строку сплати судового збору, а відтак заявлене клопотання задоволенню не підлягає. За таких обставин, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню з доданими до неї документами скаржнику без розгляду по суті на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України. Згідно ч. 4 ст. 97 цього ж Кодексу після усунення зазначених вище обставин - сплати судового збору в повному обсязі, апеляційна скарга може бути подана повторно. Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 86, 94, 95, п. 3 ч. 1 ст. 97, ст. 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд УХВАЛИВ: Відмовити ПАТ «ВіЕйБі Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» М.А. Славкіна М.А. у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 07.12.2015 у справі № 5011-43/10508-2012. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «ВіЕйБі Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» М.А. Славкіна М.А. на ухвалу господарського суду міста Києва від 07.12.2015 у справі № 5011-43/10508-2012 з доданими до неї документами повернути скаржнику без розгляду по суті. Головуючий суддя Т.І. Разіна Судді О.М. Остапенко В.О. Пантелієнко