Справа № 43/59

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ УХВАЛА 26 лютого 2016 року Справа № 43/59 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Катеринчук Л.Й. (головуючого), Куровського С.В., Ткаченко Н.Г. розглянувши касаційну скаргу Подільської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2015 року у справі господарського суду № 43/59 міста Києва за заявою ПАТ "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" до Житлово-будівельного кооперативу "МЕЧТА-3" про визнання банкрутом ліквідатор Нестеренко С.С. В С Т А Н О В И В : повторно подана Подільською міжрайонною виконавчою дирекцією Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - скаржником) касаційна скарга №205-03 від 29.01.2016 року на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2015 року у справі №43/59 не може бути прийнята Вищим господарським судом України до розгляду, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з таких підстав. Відповідно до частини 1 статті 110 ГПК України, касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили. Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 111 ГПК України, касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити перелік доданих до скарги документів. Відповідно до частини 4 статті 111 ГПК України, якою встановлено форму та зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору. Згідно з пунктами 4, 5 частини 1 статті 1113 ГПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі та якщо касаційну скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено. З 01.11.2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 року, яким встановлено ставки судового збору за подання касаційної скарги на рішення та ухвали господарського суду. Підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції зі змінами, внесеними Законом України №484-VIII від 22.05.2015 року, який набрав чинності 01.09.2015 року, передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" №928-VIII від 25.12.2015 року, розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 року становив 1 378 грн. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Вищого господарського суду України від 21.01.2016 року вперше подану територіальним органом фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду від 10.11.2015 року у даній справі повернено на підставі пунктів 3, 4 частини 1 статті 1113 ГПК України. Усунувши обставини, що стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги, 29.01.2016 року, як вбачається з відтиску штампа на поштовому конверті, в якому касаційну скаргу надіслано на адресу Київського апеляційного господарського суду, скаржник повторно звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, тобто після закінчення процесуального строку, встановленого для її подання. При цьому, скаржник, вдруге звертаючись із касаційною скаргою, не додав до касаційної скарги заяви про відновлення пропущеного процесуального строку, а також не клопотав про відновлення пропущеного строку на касаційне оскарження у касаційній скарзі з наведенням поважності причин його пропуску. Також, колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що ставка судового збору за звернення до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою на ухвалу суду становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому така скарга подається до суду, що узгоджується з положеннями статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції зі змінами, внесеними Законом України №484-VIII від 22.05.2015 року, який набрав чинності 01.09.2015 року. Відтак, повторно звертаючись у січні 2016 року із касаційною скаргою на ухвалу апеляційного суду від 10.11.2015 року у даній справі, скаржнику належало сплатити судовий збір, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом станом на 01.01.2016 року - 1 378 грн. Як вбачається з матеріалів касаційної скарги №205-03 від 29.01.2016 року, скаржником надано платіжне доручення №44 від 28.01.2016 року про сплату судового збору в розмірі 1 218 грн., що не відповідає зазначеним положенням Закону України "Про судовий збір" в редакції зі змінами, внесеними Законом України №484-VIII від 22.05.2015 року. З огляду на таке, вдруге подана територіальним органом фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду від 10.11.2015 року у даній справі не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі пунктів 4, 5 частини 1 статті 1113 ГПК України. При цьому, виходячи з положень частини 3 статті 1113 ГПК України, скаржник вправі повторно звернутися до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою після усунення обставин, що стали підставою для її повернення. На підставі викладеного та керуючись статтями 53, 86, 110, пунктами 4, 5 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, У Х В А Л И В : Касаційну скаргу Подільської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.11.2015 року у справі №43/59 повернути скаржнику. Головуючий Л.Й. Катеринчук Судді С.В. Куровський Н.Г. Ткаченко