Перейти до вмісту
Кишеняперевірка бізнесу
УхвалаГосподарське судочинство

Справа № 10/44/2011/5003

Суд
Рівненський апеляційний господарський суд
Дата
13.04.2016
Суддя
Мамченко Ю.А.
Категорія
інші (СК5: п.53)

Текст рішення

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 УХВАЛА про повернення апеляційної скарги "13" квітня 2016 р. Справа № 10/44/2011/5003 Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії: Головуючого судді Мамченко Ю.А. судді Саврій В.А. , судді Дужич С.П. розглянувши апеляційну скаргу представника працівників ВАТ "Вінніфрут" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 17.06.2015 року у справі №10/44/2011/5003 Ініціюючий кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Топ" Боржник: Відкрите акціонерне товариство "Вінніфрут" про визнання банкрутом ВСТАНОВИВ: Ухвалою господарського суду Вінницької області від 17.06.2015 року у справі №10/44/2011/5003 (суддя Тісецький С.С.) було продовжено строк розпорядження майном ОСОБА_1 акціонерного товариства "Вінніфрут". Визнано безспірні грошові вимоги кредитора - товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Топ" в сумі 432880,28 грн.. Зобов'язано розпорядника майна ОСОБА_2 разом із посадовими особами боржника розглянути заяви кредиторів про грошові вимоги, письмово повідомити їх про результати розгляду заяв та повідомити про дату попереднього засідання суду, подати до суду реєстр грошових вимог кредиторів, дані щодо розгляду заяв кредиторів, прийняти заходи щодо виконання передбачених Законом про банкрутство обовязків. Призначено попереднє засідання. Зобов'язано розпорядника майна протягом 10 днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду повідомити кредиторів, згідно з реєстром вимог кредиторів, про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення за місцем знаходження боржника. З метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, здійснено офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи №10/44/2011/5003 про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Вінніфрут" на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, представник працівників боржника ОСОБА_1 акціонерного товариства "Вінніфрут" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу підготовчого засідання господарського суду Вінницької області від 17.06.2015 року у справі про банкрутство ВАТ "Вінніфрут" №10/44/2011/5003 та припинити провадження у справі №10/44/2011/5003 про банкрутство ВАТ "Вінніфрут". Відповідно до частини 1 статті 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Як вбачається зі статті 93 Господарського процесуального кодексу України, початок перебігу процесуального строку на подання апеляційної скарги пов'язується з моментом підписання рішення місцевого господарського суду, оформленого відповідно до статті 84 вказаного кодексу, а не з моментом направлення судом та отримання сторонами копії даного рішення. Згідно статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України. Отже, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим Законом ставиться у залежність від положень процесуального закону. На реалізацію свого права звернення до апеляційного суду, разом із поданням апеляційної скарги, скаржником було подано клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску встановленого процесуального строку, представник працівників боржника ВАТ "Вінніфрут" зазначає, що раніше дізнатись про наявність оскаржуваної ухвали не було можливості, оскільки лише 31 березня 2016 року вона була обрана представником працівників і тільки 04 квітня 2016 року мала можливість ознайомитись з матеріалами справи. Відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №7 „Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). Слід також відзначити, що лише факт подання клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку для подання апеляційної скарги з огляду на приписи частини 1 статті 53 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску цього строку. Таким чином, відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником. При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Суд у кожному випадку повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску процесуального строку оцінити доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску. Відповідно до чинного законодавства поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. У клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Посилання заявника на той факт, що представнику працівників боржника стало відомо про оскаржувану ухвалу лише 04 квітня 2016 року при ознайомленні з матеріалами справи є безпідставними, оскільки працівники боржника мали право у відповідності до статті 22 ГПК України знайомитися з матеріалами справи у будь-який час, що ними зроблено не було. В свою чергу, визначальним при обрахунку строку для оскарження ухвали є момент ознайомлення працівників боржника зі вказаним процесуальним рішенням, а не їх представника. Як вбачається з протоколу №1 загальних зборів трудового колективу ВАТ "Вінніфрут" від 31 березня 2016 року, на якому було призначено представником працівників боржника ОСОБА_3, одним з працівників боржника є голова правління боржника - ОСОБА_4, якому було відомо про ухвалу господарського суду Волинської області від 17 червня 2015 року у справі №10/44/2011/5003 та яка ним оскаржувалась від імені ВАТ "Вінніфрут". Відтак, працівникам боржника було відомо про оскаржувану ухвалу і у випадку наявності порушення їх прав вони мали можливість раніше провести загальні збори трудового колективу та призначити уповноважену особу для оскарження процесуального документа. Відтак, наведені в клопотанні причини пропуску процесуального строку не можуть вважатися поважними в розумінні статті 53 ГПК України, оскільки можливість подання апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу у розумні строки залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а дії скаржника стали наслідком порушення останнім строків, передбачених нормами Господарського процесуального кодексу України, дотримання яких є обов'язковим для всіх учасників господарського процесу. З огляду на вказане, клопотання представника працівників ВАТ "Вінніфрут" про поновлення строку на подання апеляційної скарги підлягає відхиленню. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено. Керуючись пунктом 4 частини 1 статті 97 Господарського процесуального кодексу України, суд, УХВАЛИВ: 1. Відмовити представнику працівників ВАТ "Вінніфрут" у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги. 2. Апеляційну скаргу повернути представнику працівників ВАТ "Вінніфрут". Додаток: заявнику - матеріали скарги з додатками, всього на 24 аркушах, в тому числі квитанція №6342\з3 від 05.04.2016 року про сплату судового збору в сумі 1378 грн. Головуючий суддя Мамченко Ю.А. Суддя Саврій В.А. Суддя Дужич С.П.

Текст наведено в тому вигляді, в якому його оприлюднено. Персональні дані учасників у судових рішеннях знеособлені самим судом — саме тому в тексті трапляються позначки на кшталт «ОСОБА_1».

Справа № 10/44/2011/5003 — Ухвала — Кишеня