Справа № 43/122

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "19" квітня 2016 р. Справа№ 43/122 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Разіної Т.І. суддів: Шипка В.В. Чорногуза М.Г. за участю представників сторін: від ДК «Укроборонпром»: Сокур С.О. дов. № Д-2926/2015 від 24.12.2015; від ініціюючого кредитора: Бурносов Є.В. дов. б/н від 25.02.2016; від боржника (ліквідатор): не з'явився; в судовому засіданні були присутні представники: від ТОВ «Укршляхтехнології»: Попенко О.В. за дов. б/н від 18.04.2016; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного концерну "Укроборонпром" на ухвалу господарського суду міста Києва від 01.03.2016 у справі № 43/122 (Пасько М.В.) за заявою: товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ІТЕМ", м. Жовті Води, Дніпропетровська область. до: державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод", м. Київ про визнання банкрутом ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ІТЕМ" звернулося до господарського суду з заявою про порушення справи про визнання Державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод" банкрутом, оскільки останній неспроможний сплатити борг. Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.03.2011 порушено провадження у справі № 43/122. Ухвалою підготовчого засідання господарського суду міста Києва від 27.04.2011 призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бончака С.А. Ухвалою попереднього засідання господарського суду від 26.08.2011 затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 16.739.381, 75 грн. Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.11.2011 введено процедуру санації у справі та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Бончака С.А. Постановою господарського суду міста Києва від 13.02.2014 визнано боржника банкрутом та призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Поліщука А.П. Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.11.2014 затверджено реєстр вимог кредиторів станом на 06.11.2014 на загальну суму 16.341.014, 88 грн. Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.03.2016 у справі № 43/122 (суддя Пасько М.В.) зокрема, задоволено клопотання голови комітету кредиторів про зобов'язання ліквідатора боржника вчинити дії, зобов'язано ліквідатора боржника арбітражного керуючого Гусака Ю.М. передати у комунальну власність житловий будинок, що знаходиться на балансі Державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод" та погоджено проект розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Про прийняття безоплатно житлового будинку, магістральної теплової мережі, об'єкту електропостачання та газорегулюючого пункту державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод" до комунальної власності територіальної громади міста Києва". При винесенні ухвали в зазначеній частині, місцевий господарський суд керувався ч. 13 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ч. 5 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України. Не погоджуючись в вище зазначеній частині з ухвалою господарського суду міста Києва, Державний концерн "Укроборонпром" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 01.03.2016 у справі № 43/122 в частині задоволення клопотання представника ТОВ "Компанія "ІТЕМ" скасувати та відмовити у задоволенні клопотання представника ТОВ "Компанія "ІТЕМ" від 14.04.2015 №1404/1-15-відмовити. Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права та неповним з'ясуванням обставин справи. 18.04.2016 через відділ документального забезпечення київського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від Голови комітету кредиторів - представника ТОВ «КОМПАНІЯ «ІТЕМ», в якому заперечую вимоги апеляційної скарги та просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. 18.04.2016 через відділ документального забезпечення київського апеляційного господарського суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу від мешканців житлового будинку, в яких мешканці заперечують вимоги апеляційної скарги та просять ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. 19.04.2016 через відділ документального забезпечення представником ТОВ «Укршляхтехології» подано письмові пояснення по справі, в яких товариство заперечує вимоги апеляційної скарги та просить залишити її без задоволення, ухвалу місцевого господарського суду - без змін. 19.04.2016 до Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від ліквідатора банкрута про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю його прибуття до суду для участі у справі. Київський апеляційний господарський суд відхиляє зазначене клопотання про відкладення розгляду справи на підставі того, що згідно ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Пунктом 1 ст. 77 ГПК України у якості такої обставини визначено нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу. Між тим, з положень ст. 77 ГПК України вбачається, що неявка будь-якого учасника у судове засідання в апеляційній інстанції у господарській справі не є безумовною підставою для відкладення такого розгляду справи та розгляд справи відкладається лише у разі неможливості вирішення справи. По-перше, клопотання ліквідатора не містить причин неможливості з'явитися в судове засідання до нього не надано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження таких обставин. По-друге, ч. 2 ст. 102 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження. Апеляційна скарга ДК «Укроборонпром» була прийнята до провадження ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2016, тобто означений п'ятнадцятиденний термін спливає 19.04.2016, таким чином відкладення розгляду даної справи є неможливим з об'єктивних причин. Між тим, докази подання ліквідатором відповідно до ст. 69 ГПК України клопотання про вирішення справи у більш тривалий строк, відсутні. Отже, у зв'язку із закінченням строку розгляду апеляційної скарги у даній справі та неможливістю відкласти та розглянути вказану скаргу у межах строку, встановленого ч.2 ст.102 ГПК України, за об'єктивних причин, а також враховуючи, що неявка ліквідатора не є в розумінні ст. 77 ГПК України обставиною, за якої спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, Київський апеляційний господарський суд відхиляє вказане вище клопотання ліквідатора про відкладення розгляду справи. В судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити з підстав, викладених в ній. Голова комітету кредиторів - представник ТОВ «КОМПАНІЯ «ІТЕМ» просив суд залишити без задоволення апеляційну скаргу з підстав, зазначених у письмових поясненнях. Представник ТОВ «Укршляхтехології» заперечив вимоги апеляційної скарги і просив суд відмовити в її задоволенні, а ухвалу місцевого суду залишити без змін. Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника ініціюючого кредитора, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 року в редакції від 22.12.2011 року зі змінами та доповненнями (далі - Закон). Згідно ч. 1 ст. 2 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Згідно ч. 5 ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. Статтею 4-3 ГПК України визначено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. Як вбачається з матеріалів справи 14.04.2015 до місцевого господарського суду звернувся голова комітету кредиторів з клопотанням про зобов'язання ліквідатора вчинити дії, а саме передати у комунальну власність житловий будинок, що знаходиться на балансі ДП "Київський автомобільний ремонтний завод" та розташований за адресою: 03113, м. Київ, вул. М. Василенка, 1 та погодити проект розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про прийняття безоплатно житлового будинку, магістральної теплової мережі, об'єкту електропостачання та газорегулюючого пункту Державного підприємства «Київський автомобільний ремонтний завод» до комунальної власності територіальної громади міста Києва». Вказане клопотання мотивоване тим, що до голови комітету кредиторів банкрута звернулись мешканці будинку, що знаходиться на балансі ДП "Київський автомобільний ремонтний завод" та розташований за адресою: 03113, м. Київ, вул. М. Василенка, 1 (надалі по тексту - будинок), з листом від 03.04.2015 № 3 відповідно до якого мешканці повідомляють, що ліквідатором банкрута Гусаком Ю.М. станом на 07.04.2015 не підписано та не передано до КМДА розпорядження «Про прийняття безоплатно житлового будинку, магістральної теплової мережі, об'єкту електропостачання та газорегулюючого пункту Державного підприємства «Київський автомобільний ремонтний завод» до комунальної власності територіальної громади міста Києва», яке йому було направлено Департаментаментом житлово-комунальної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) листом від 11.03.2015 №058/3/1-2971 «Про погодження проекту розпорядження». На підставі наведеного жителі будинку просили голову комітету кредиторів вжити передбачені законодавством заходи щодо зобов'язання ліквідатора вчинити дії, а саме підписати вищевказане розпорядження (копії листів додані до заяви). На підтвердження наведених обстави голова комітету кредиторів до клопотання додав також звіт ліквідатора № 5 від 10.04.2015 в п. 8 якого, ліквідатором зазначається про отримання листа Департаменту житлово-комунальної інфраструктури Київської міської державної адміністрації від 11.03.2015 № 058/3/1-2971 та відповідного проекту розпорядження КМДА. Також, головою комітету кредиторів вказується на те, що 9 січня 2014 року Державним концерном «Укроборонпром» було видано наказ № 5, який надавався до матеріалів справи та існування якого сторонами не заперечується, відповідно до якого Державним концерном «Укроборонпром» надано згоду на передачу у комунальну власність зазначеного об'єкту житлового фонду. З наведено вище можна зробити висновок про наявність рішення, прийнятого в порядку ст.ст. 3, 4 та 4-1 Закону України «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності» органом управління майном банкрута про передачу об'єкта житлового фонду, тобто будинку, до комунальної гласності громади міста Києва, ще до прийняття господарським судом м. Києва постанови від 13.02.2014 у справі № 43/122 про визнання ДП "Київський автомобільний ремонтний завод" банкрутом та відкриття щодо даного підприємства ліквідаційної процедури. Як зазначалось вище боржник у цій справі - ДП "Київський автомобільний ремонтний завод" визнаний банкрутом постановою господарського суду міста Києва від 13.02.2014. Відповідно до ч. 13 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі ліквідації підприємства - банкрута, зобов'язаного згідно із законодавством передати територіальній громаді об'єкти житлового фонду, в тому числі гуртожитки, дитячі дошкільні заклади та об'єкти комунальної інфраструктури, арбітражний керуючий (ліквідатор) передає, а орган місцевого самоврядування приймає такі об'єкти без додаткових умов у порядку, встановленому законодавством. Відповідно до ч. 5 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, ухвала господарського суду має містити: вказівку на дії, що їх повинні вчинити сторони, інші підприємства, організації, державні та інші органи та їх посадові особи у строки, визначені господарським судом. Колегія суддів дослідивши вищенаведені обставини, які підтверджені належними та допустимими доказами, наявними у матеріалах оскарження, а також проаналізувавши вказані норми права,робить висновок про обґрунтованість та правомірність ухвали суду першої інстанції. Колегія суддів не приймає до уваги твердження скаржника, зазначені в апеляційній скарзі стосовно порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, а саме ст. 81 ГПК України, яке полягає у неприйнятті до уваги наступних фактів: наявності в адміністративному суді спору між фізичними особами та арбітражним керуючим про визнання протиправною бездіяльність останнього та зобов'язання вчинити певні дії, зокрема, передати у комунальну власність спірного житлового будинку; наявності кримінального провадження щодо розгляду правомірності надання ордерів службовим особам банкрута на житло в спірному житловому будинку, оскільки скаржником не надано суду процесуальних документів, прийнятих за наслідками розгляду судом по суті адміністративної та кримінальної справи, тому що в розумінні ст. 35 ГПК України саме такі документи є підставою для звільнення від доказування та є обов'язковими для господарського суду. Необґрунтованими, на думку колегії суддів, є доводи скаржника щодо пропуску місячного строку, встановленого наказом ДК «Укроборонпром» від 09.01.2014 № 5 «Про передачу в комунальну власність об'єктів соціальної сфери», оскільки таке обмеження суперечить ч. 13 ст. 41 Закону, відповідно до якої житловий будинок підлягає безумовній передачі до територіальної громади, оскільки боржника у цій справі визнано банкрутом. Усні пояснення в яких представник скаржника зазначив, що оскільки ліквідатором не здійснено передачу будинку в місячний термін, то наказ втратив чинність, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки представником не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст. 33 ГПК України на підтвердження його скасування або визнання недійсним . Не може бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції твердження скаржника про можливість відновлення платоспроможності банкрута, тому що справа перебуває на стадії ліквідації підприємства, жодних доказів, які передбачені чинним законодавством про банкрутство, на підтвердження введення процедури санації в цій справі, або погашення боржником всіх зобов'язання, скаржником не надано. У відповідності до ст.ст. 32-34 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала у даній справі в частині зобов'язання ліквідатора вчинити певні дії , заявлені в клопотанні голови комітету кредиторів, відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається. Керуючись ст.ст. 4-1, 4-2, 4-3, 4-7, 32-34, 43, 99, 101-103, 105, 106 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ: Ухвалу господарського суду міста Києва від 01.03.2016 у справі № 43/122 в частині задоволення клопотання голови комітету кредиторів про зобов'язання ліквідатора боржника вчинити дії та частині зобов'язання ліквідатора боржника арбітражного керуючого Гусака Ю.М. передати у комунальну власність житловий будинок, що знаходиться на балансі Державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод" та погоджено проект розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Про прийняття безоплатно житлового будинку, магістральної теплової мережі, об'єкту електропостачання та газорегулюючого пункту державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод" до комунальної власності територіальної громади міста Києва" залишити без змін, апеляційну скаргу Державного концерну "Укроборонпром" залишити без задоволення. Головуючий суддя Т.І. Разіна Судді В.В. Шипко М.Г. Чорногуз