Текст рішення
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
23 травня 2016 року Справа № 903/134/13-г
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Короткевича О.Є. (доповідач у справі),
суддів: Коваленка В.М., Полякова Б.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Сервіс Плюс"
на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 року
Господарського суду Волинської області
у справі № 903/134/13-г
за позовом Арбітражного керуючого Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Сервіс Плюс" ОСОБА_1
до відповідача за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 3 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Вірго-Україна ЛТД" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Портман Тим Україна" 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Сервіс Плюс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Побутрембудматеріали"
про визнання правочинів недійсними,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Вищого господарського суду України від 09.03.2016 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Сервіс Плюс" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 року у справі № 903/134/13-г було повернуто на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Техно-Сервіс Плюс" звернулось до Вищого господарського суду України вдруге з касаційною скаргою на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 року у справі № 903/134/13-г, однак, подана скарга не може бути прийнята Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.
Як вже було зазначено в ухвалі ВГСУ від 09.03.2016 року, 01.09.2015 набув чинності Закон України "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII (далі - Закон).
За змістом статті 4 Закону передбачено сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарги на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.
Відповідно до п.п. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору з касаційної скарги на рішення суду складає 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариством з обмеженою відповідальністю "Техно-Сервіс Плюс" у даній справі були заявлені вимоги:
визнати недійсними правочин щодо відчуження нерухомого майна - малого комплексу обслуговування автотранспорту площею 639,2 кв.м., що розташований за адресою: Волинська обл., Любомльський р-н, с. Старовойтове, вул. Прикордонників, буд. 7-А, що був оформлений актом приймання-передачі (без дати та номеру), у відповідності до якого майно було передано від ТОВ "Техно-Сервіс Плюс" до ТОВ "Вірго-Україна ЛТД";
визнати недійсним правочин щодо відчуження нерухомого майна - малого комплексу обслуговування автотранспорту площею 639,2 кв.м., що розташований за адресою: Волинська обл., Любомльський р-н, с. Старовойтове, вул. Прикордонників, буд. 7-А, що був оформлений договором купівлі-продажу та був укладений між, ТОВ "Вірго-Україна ЛТД" та ТОВ "Портман Тим Україна" у відповідності до якого майно було передано ТОВ"Портман Тим Україна";
застосувати наслідки визнання правочинів недійсними шляхом повернення майна попередньому власнику Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Сервіс Плюс".
Як роз'яснює Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України, Закон передбачає сплату судового збору з апеляційної та касаційної скарги на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.
Однак, у додатках до касаційної скарги, поданої вдруге, міститься квитанція від 01.02.2016 року № 15107895 про сплату судового збору за подання касаційної скарги в сумі 2 924,00 грн., та квитанція від 25.04.2016 року № 16180962 про сплату судового збору за подання касаційної скарги в сумі 1 893,40 грн., на загальну суму 4 817,40 грн., тобто у меншому розмірі, ніж визначено чинним законодавством.
За таких обставин Товариством з обмеженою відповідальністю "Техно-Сервіс Плюс" порушено встановлений порядок справляння судового збору, тому його касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.
З урахуванням наведеного та керуючись ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Сервіс Плюс" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 11.01.2016 року у справі №903/134/13-г повернути її заявнику.
Головуючий О.Є. Короткевич
Судді В.М. Коваленко
Б.М. Поляков