Перейти до вмісту
Кишеняперевірка бізнесу
ПостановаГосподарське судочинство

Справа № 2/161/09

Суд
Вищий господарський суд України
Дата
01.06.2016
Суддя
Поляков Б.М.
Категорія
інші (СК5: п.53)

Текст рішення

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 червня 2016 року Справа № 2/161/09 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сбербанк", м. Київ на постанову від 01.03.2016 Одеського апеляційного господарського суду у справі № 2/161/09 господарського суду Миколаївської області про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Ексім-Трейдінг", м. Миколаїв ліквідатор Пляка С.В., м. Миколаїв член комітету кредиторів ПАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії - Черкаське обласне управління арбітражний керуючий Сірошенко О.Ф., м. Миколаїв в судовому засіданні взяв участь представник скаржника Кошлій Р.В., довір. ВСТАНОВИВ: У провадженні господарського суду Миколаївської області знаходиться справа № 2/161/09 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Ексім-Трейдінг" (далі - ТОВ "Ексім-Трейдінг", боржник), порушена в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній до 19.01.2013, далі - Закон про банкрутство). Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 05.07.2011 припинено процедуру банкрутства боржника за ст. 52 Закону про банкрутство та здійснено перехід до загальних процедур банкрутство зі стадії розпорядження майном. Постановою господарського суду Миколаївської області від 15.11.2011 визнано боржника банкрутом у порядку загальних норм Закону про банкрутство, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатора та інше. Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 25.03.2014 припинено повноваження арбітражного керуючого Белашова К.В. як ліквідатора боржника, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Сірошенка О.Ф. Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.01.2015 встановлено з 25.12.2014 оплату послуг арбітражного керуючого Сірошенка О.Ф. за кожен місяць виконання обов'язків ліквідатора в розмірі двох мінімальних заробітних плат за рахунок коштів, одержаних від реалізації майна боржника. У вересні 2015 року арбітражний керуючий Сірошенко О.Ф. звернувся до суду з клопотанням (з урахуванням доповнень) про затвердження розміру та звіту про оплату послуг ліквідатора в період з 24.12.2014 по 16.11.2015 в сумі 25 729,76 грн., яку просив стягнути з кредиторів ПАТ "Державний ощадний банк України" та ПАТ "Сбербанк" пропорційно розміру їх грошових вимог. Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 22.12.2015 (суддя Василяка К.Л.) клопотання ліквідатора арбітражного керуючого Сірошенка О.Ф. про затвердження оплати його послуг за період з 24.12.2014 по 15.09.2015 відхилено. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2016 (судді: Лашин В.В. - головуючий, Воронюк О.Л., Мірошниченко М.А.) вказану ухвалу скасовано, клопотання арбітражного керуючого Сірошенка О.Ф. задоволено, затверджено розмір оплати його послуг за виконання повноважень ліквідатора за період з 24.12.2014 по 15.09.2015 в сумі 21 193,20 грн. Не погоджуючись з прийнятою постановою, публічне акціонерне товариство "Сбербанк" (далі - скаржник) звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, ухвалу суду першої інстанції залишити в силі. Касаційна скарга мотивована порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема ст. 32 Закону про банкрутство, ст.ст. 42, 43, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Скаржник посилається на те, що питання щодо розміру та джерел оплати послуг ліквідатора вже вирішено іншою ухвалою суду першої інстанції, яка не скасована та є чинною. Заслухавши пояснення учасника судового засідання. обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Згідно зі ст. 31 Закону про банкрутство надання послуг професійного (ліцензованого) арбітражного керуючого відбувається на платній основі. Частиною 10 ст. 31 Закону про банкрутство передбачено, що оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. Отже, Закон про банкрутство передбачає альтернативні джерела для оплати послуг арбітражного керуючого. Як вбачається, на виконання вимог ст. 25 Закону про банкрутство ліквідатором Сірошенком О.Ф. було виявлено майнові активи боржника, зокрема, дебіторську заборгованість на суму 10 378 000 грн., яка визнана судовим рішенням у справі про банкрутство ЗАТ "Бахмачконсервмолоко", а також рухоме майно у складі шести одиниць сільськогосподарської техніки. Вищезазначені обставини свідчать про наявність у боржника майнових активів та можливості оплати послуг ліквідатора за рахунок коштів, отриманих від реалізації вказаного майна. Так, ухвалою місцевого господарського суду від 27.01.2015 вже було встановлено розмір та джерело оплати послуг арбітражного керуючого в період з 25.12.2014 в сумі двох мінімальних заробітних плат за рахунок коштів, одержаних від реалізації майна боржника. Вказана ухвала не оскаржена та не скасована, а отже є чинною та відповідно до ст. 124 Конституції України, ст. 115 ГПК України обов'язковою до виконання на всій території України. Враховуючи наявність чинного судового рішення, яким вже визначено як розмір, так і джерело оплати послуг ліквідатора за конкретний період, а також наявність у боржника активів, за рахунок яких можливе погашення відповідних витрат, висновок суду апеляційної інстанції про необхідність повторного затвердження розміру оплати послуг ліквідатора є безпідставним. За таких обставин оскаржувана постанова підлягає скасуванню як така, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а законна та обґрунтована ухвала суду першої інстанції від 22.12.2015 про відхилення клопотання арбітражного керуючого про затвердження оплати його послуг - залишенню в силі. З урахуванням наведеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 31, 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд ПОСТАНОВИВ: 1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Сбербанк" задовольнити. 2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2016 у справі №2/161/09 скасувати. 3. Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 27.01.2015 2016 у справі №2/161/09 про відхилення клопотання арбітражного керуючого Сірошенка О.Ф. про затвердження оплати його послуг за період з 24.12.2014 по 15.09.2015 залишити в силі. Головуючий Б.М. Поляков Судді В.М. Коваленко О.Є. Короткевич

Інші документи цієї справи12

Справа № 2/161/09 проходила кілька етапів. Нижче — усі документи за нею, від найновішого.

Текст наведено в тому вигляді, в якому його оприлюднено. Персональні дані учасників у судових рішеннях знеособлені самим судом — саме тому в тексті трапляються позначки на кшталт «ОСОБА_1».

Справа № 2/161/09 — Постанова — Кишеня