Справа № 4/40-Б

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "26" травня 2016 р. Справа № 4/40-Б Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії: Головуючого судді Тимошенко О.М. судді Коломис В.В. , судді Огороднік К.М. при секретарі Саган І.О. за участю представників сторін: від кредиторів - ОСОБА_1 (ПАТ "Дельта Банк") від боржника - не з'явився від прокуратури - ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційні скарги кредиторів ПАТ "УкрСибБанк" та ПАТ "Дельта Банк" на ухвалу господарського суду Житомирської області від 23.03.16 р. у справі № 4/40-Б за заявою Приватне підприємство "Баядєра" та ТОВ "Союз-Віктан-Трейд" до ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім "Продсоюз" про банкрутство ВСТАНОВИВ: Ухвалою господарського суду Житомирської області від 23.03.2016 року по справі № 4/40-Б (суддя Омельян О.С.) задоволено клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_4 від 29.02.2016 №02-16/204 про зняття обмежень щодо розпорядження майном банкрута з урахування заяви про збільшення предмету клопотання від 29.02.2016 № 02-16/204 в частині скасування обмежень щодо розпорядження майном. Скасовано чинність наявних у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів, щодо ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Торговий дім "ПродСоюз". Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, кредитори - ПАТ "УкрСибБанк"" та ПАТ "Дельта Банк" подали апеляційні скарги, в яких просять останню скасувати та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні клопотання арбітражного керуючого ОСОБА_4Б про зняття обмежень щодо розпорядження майном банкрута з урахуванням заяви про збільшення предмету клопотання. ПАТ "УкрСибБанк" в апеляційній скарзі зазначив, що не погоджується з підставами для задоволення клопотання арбітражного керуючого ліквідатора банкрута ОСОБА_4, оскільки вони не відповідають нормам чинного законодавства. Посилаючись на п. 1 ч. 6 ст. 38 Закону про банкрутство зазначає, що можуть бути скасовані лише арешти або інші обмеження щодо розпорядження майном банкрута, а не скасовується чинність наявних у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Державному реєстрі іпотек записів щодо нерухомого майна. Також зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення клопотання ліквідатора банкрута про скасування іпотек на нерухоме майно банкрута та заборон на відчуження нерухомого майна боржника, оскільки заявлена ліквідатором вимога про скасування іпотек та заборон на відчуження нерухомого майна не відповідає способу захисту прав суб'єктів господарювання, передбачених приписами статті 20 ГК України та статті 16 ЦК України. Посилаючись на ст. 1, ч.1 ст. 3, ч.1 ст. 17 ЗУ "Про іпотеку" стверджує, що розглядаючи питання про обґрунтованість клопотання ліквідатора банкрута про скасування іпотек, які в даному випадку ґрунтуються на чинних договорах іпотеки, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що Закон про банкрутство, а також чинне законодавство про іпотеку не наділяє господарський суд повноваженнями скасовувати іпотеку. Також зазначає, що нежиле приміщення, вбудоване приміщення, заг. пл. 115,5 кв.м., адреса: Житомирська обл., м. Бердичів, вулиця Шелушкова, 23 належить не боржнику, а ТОВ "Укргоспторг" та перебуває в іпотеці АТ"УкрСиббанк". Вважає, що оскаржуваною ухвалою, скасувавши чинність наявних у Державному реєстрі іпотек записів стосовно майна, що перебуває в забезпеченні, фактично скасував іпотеку майна, що на думку апелянта не належить Боржнику та порушив права АТ "УкрСиббанк", як іпотекодержателя. В судове засідання представник ПАТ "УкрСибБанк" не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. АТ "Дельта Банк" в апеляційній скарзі зазначив, що відповідно до п. 1 ч. 6 ст. 38 Закону про банкрутство, скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається. На думку апелянта, згідно з даної нормою скасовуються арешти, а не скасовується чинність наявних у реєстрі записів, як це зазначено в резолютивній частині оскаржуваної ухвали суду першої інстанції. Зазначає, що ці два поняття не є тотожними, і в Законі про банкрутство, норми якого є спеціальними в даній справі, не зазначено, що скасовуються саме записи. Зазначає, що оскаржуваною ухвалою АТ "Дельта Банк" позбавлений контролю оцінки та реалізації заставного майна. В судовому засіданні представник АТ "Дельта Банк" підтримав доводи апеляційної скарги та просить її задоволити. Інші учасники провадження відзивів на апеляційну скаргу не подали, явку представників в судове засідання не забезпечили. Присутній в засіданні представник прокуратури усно повідомив, що вважає ухвалу суду першої інстанції законної і обгрунтованою, а доводи скаржників безпідставними. Всі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції адресатам. Розглянувши матеріали справи, апеляційні скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційних скарг слід відмовити, а ухвалу господарського суду Житомирської області від 23.03.2016 року по справі № 4/40-Б залишити без змін виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду від 29.04.2009 зокрема, порушено провадження у справі про банкрутство ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Торгівельний дім "ПродСоюз". Постановою господарського суду від 12.08.2015, серед іншого, визнано банкрутом ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ПродСоюз", відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_4 Ухвалою господарського суду від 01.03.2016 припинено провадження з розгляду клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_4 від 11.12.2015 №02-16/140 про зобов'язання ПАТ "ВТБ Банк", ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "Укрсоцбанк" надати офіційну відповідь на запити ліквідатора банкрута щодо передачі правовстановлюючих документів на нерухоме майно банкрута та передати вказані документи ліквідатору банкрута; відкладено розгляд клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_4 від 11.12.2015 №02-16/143 про затвердження реєстру кредиторів ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Торговий дім "ПродСоюз"; відкладено розгляд справи; призначено наступне судове засідання на 17.05.2016 о 12:00 год. 01.03.2016 до господарського суду надійшло клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_4 від 29.02.2016 №02-16/204 про зняття обмежень щодо розпорядження майном банкрута. Ухвалою господарського суду від 01.03.2016 прийнято клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_4 від 29.02.2016 №02-16/204 про зняття обмежень щодо розпорядження майном банкрута та призначено його розгляд у судовому засіданні 23.03.2016 о 10:30 год.; зобов'язано приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_5, приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу ОСОБА_6, Корольовський відділ Державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції вчинити певні дії та надати до суду витребувані документи. ~~~~~~~~~~ 22.03.2016 до господарського суду від ліквідатора банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_4 надійшло доповнення від 18.03.2016 № 02-16/215 до клопотання про зняття обмежень щодо розпорядження майном банкрута.~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~За результатами розгляду вищезазначеного клопотання судом винесено оскаржувану ухвалу від 23.03.2016 року, якою задоволено клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого ОСОБА_4 від 29.02.2016 №02-16/204 про зняття обмежень щодо розпорядження майном банкрута з урахування заяви про збільшення предмету клопотання від 29.02.2016 № 02-16/204 в частині скасування обмежень щодо розпорядження майном. Скасовано чинність наявних у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів, щодо ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю Торговий дім "ПродСоюз". ~~~~~~~~~~Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке. ~~~~~~~~~~Відповідно до абз. 8 ч. 1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається. ~~~~~~~~~~Отже, за загальним правилом зняття заборон та арештів із майна боржника в порядку ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є безумовним, стосується будь-яких органів і посадових осіб, у тому числі реєструючих, правоохоронних органів, не потребує подальшого винесення окремих судових рішень, а також сплати додаткових коштів. Частиною 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено повноваження ліквідатора банкрута, у тому числі ліквідатор приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. У п. 9 резолютивної частини постанови господарського суду Житомирської області від 12.08.2015 визначено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається. Ліквідатором банкрута було надіслано на адресу Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського міського управління юстиції, приватних нотаріусів ОСОБА_6 та ОСОБА_5 заяви про скасування обтяжень, що підтверджується копіями відповідних запитів та фіскальних чеків, що підтверджують їх відправку, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні. Приватним нотаріусом ОСОБА_5 у листі від 17.03.2016 № 156, який 17.03.2016 надійшов до господарського суду, повідомлено про те, що нотаріусом не вчинялися будь-які дії стосовно зняття заборони чи вилучення запису про іпотеку, оскільки від кредитора не надходило повідомлень про погашення позики та заяв про зняття накладених обтяжень. Клопотання ліквідатора банкрута про зняття обтяжень на адресу нотаріуса також не надходило. Приватним нотаріусом ОСОБА_6 у листі від 17.03.2016 № 1/104/01-24, який 18.03.2016 надійшов до господарського суду, повідомлено про те, що нотаріусом не вчинялися будь-які реєстраційні дії, оскільки жоден заявник у порядку визначеному законодавством не звертався. Клопотання ліквідатора банкрута про зняття обтяжень на адресу нотаріуса також не надходило. Разом з тим, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 18.03.2016 № 55399212 щодо ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Продсоюз" у реєстрах наявні записи про обмеження щодо розпорядження майном боржника. З огляду на вищевикладене та зважаючи на те, що п. 9 резолютивної частини постанови господарського суду Житомирської області від 12.08.2015 не виконується на протязі більше ніж півроку, що призводить до неможливості реалізації майна банкрута, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування обмежень щодо розпорядження майном боржника. Посилання апелянта - ПАТ "УкрСиббанк" на те, що скасування обтяжень порушує його права, як іпотекодержателя, судом до уваги не приймається з наступних підстав. Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно регулюється положеннями Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Відповідно до п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 2 даного Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Обтяження - це заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору. За умовами ч. 2 ст. 26 даного Закону у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. Викладене свідчить, що реєстрація обтяжень - це заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка реєструється, зокрема, на підставі відповідного договору, і спрямована на інформування у правовідносинах перед третіми особами. При цьому з огляду на положення на ч. 2 ст. 26 закону, скасування запису про проведену державну реєстрацію прав за рішенням суду безпосередньо не свідчить про скасування документів, на підставі яких проведено реєстрацію. Тобто, скасування запису про обтяження майна іпотекою автоматично не припиняє саму іпотеку, яка виникла на підставі укладеного між сторонами договору. Таким чином, посилання апелянта на те, що судом припинено іпотеку в порушення норм Закону України "Про іпотеку" та відповідно порушено його права, як іпотекодержателя, є безпідставним, оскільки договори іпотеки не втрачають своєї юридичної сили. Також слід зазначити, що ПАТ "УкрСиббанк" та апелянт ПАТ "Дельта Банк" включені до реєстру вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у першу чергу, як забезпечені заставою майна. Згідно ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду. Тобто, реалізація заставного майна має бути проведена відповідно до вимог Закону про банкрутство, а отримані від цієї реалізації кошти спрямовуються безпосередньо на задоволення вимог заставних кредиторів. Крім цього, ліквідатор щомісячно звітує про свою діяльність (ч. 9 ст. 41 Закону про банкрутство) та його дії можуть бути оскаржені до суду (ч. 11 ст. 41), що свідчить про можливість контролю за реалізацією майна та, відповідно, захисту прав апелянтів, як заставних кредиторів. Відтак, посилання апелянтів на позбавлення їх можливості контролювати проведення оцінки заставного майна та його реалізації також є безпідставним. Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Житомирської області від 23.03.2016 року відповідає матеріалам справи, ґрунтується на чинному законодавстві і підстав для її скасування немає. Зазначені в апеляційних скаргах інші доводи скаржників не обгрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали. Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, суд,- ПОСТАНОВИВ: 1. Апеляційні скарги ПАТ "УкрСибБанк" та ПАТ "Дельта Банк" залишити без задоволення. 2. Ухвалу господарського суду Житомирської області від 23.03.2016 року по справі № 4/40-Б залишити без змін. 3. Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" постанова не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя Тимошенко О.М. Суддя Коломис В.В. Суддя Огороднік К.М.