Справа № 6/90-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "04" липня 2016 р. Справа № 6/90-09 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Лакіза В.В., суддя Пушай В.І., при секретарі Міракові Г.А., за участю: представника апелянта -ОСОБА_2 за довіреністю від 23.09.2015р., арбітражний керуючий - Кошовський С.В. (свідоцтво НОМЕР_1 від 14.05.2013р.) розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу засновника ТОВ "Агрофірма Федька" ОСОБА_3 (вх. № 1563 С/2) на ухвалу господарського суду Сумської області від 11.03.2015 року по справі №6/90-09 за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни та Роменському районі Сумської області до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Федька", м. Ромни про визнання банкрутом ВСТАНОВИЛА: Ухвалою господарського суду Сумської області від 11.03.2015 року по справі №6/90-09 (суддя Соп`яненко О.Ю.) заяву ОСОБА_6 б/н від 24.11.2014 року про визнання вимог на суму 54757,82 грн. задоволено частково, визнано вимоги ОСОБА_6 в сумі 50935,75 грн. та включено їх до першої черги реєстру вимог кредиторів, в задоволенні вимог в сумі 3822,07 грн. - відмовлено. Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що заява ОСОБА_6 про визнання вимог на суму 50935,75 грн. є обґрунтована та така, що підлягає задоволенню та включенню до першої чергу реєстру вимог кредиторів у відповідності до ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» Засновник ТОВ "Агрофірма Федька" ОСОБА_3 з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 11.03.2015р. в частині задоволення заяви колишнього арбітражного керуючого ОСОБА_6 про визнання його вимог по оплаті послуг ліквідатора ТОВ "Агрофірма Федька" на суму 50935,75 грн. і включення їх до першої черги реєстру кредиторів та прийняти нове рішення, яким відмовити ОСОБА_6 в задоволенні його заяви у зв'язку з її безпідставністю. В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на те, що арбітражний керуючий ОСОБА_6 неналежно виконував покладені на нього обов'язки ліквідатора, не здійснював належних заходів на збереження майна боржника, не аналізував його фінансово-господарську діяльність, крім того, займався протиправною злочинною діяльністю, що знайшло своє відображення у вироку місцевого суду, однак, на вищезазначене господарський суд першої інстанції при винесенні ухвали не звернув уваги. Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06.10.2015р. припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою засновника ТОВ "Агрофірма Федька" ОСОБА_3 на ухвалу господарського суду Сумської області від 11.03.2015р. по справі № 6/90-09. Постановою Вищого господарського суду України від 25.04.2016р. касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково; ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 06.10.2015р. у справі № 6/90-09 скасовано, а справу передано до Харківського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_3 Від арбітражного керуючого ОСОБА_6 надійшли заперечення на апеляційну скаргу (вх. 6249 від 16.06.2016р.), в яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення , ухвалу господарського суду залишити без змін, а також просить розгляд справи здійснити без участі арбітражного керуючого. Від ліквідатора арбітражного керуючого Кошовського С.В. надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. 6321 від 17.06.2016р.), в якому просить залишити ухвалу господарського суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. Від апелянта надійшла заява (вх. 6347 від 21.06.2016р.), в якій просить зупинити провадження у справі №6/90-09 до вирішення спору в кримінальному провадженні №12015200440005841, внесеного до ЄРДР 23.10.2015р. за ст. 190 КК України за заявою ОСОБА_2 про шахрайські дії з боку колишнього ліквідатора ТОВ «Агрофірма «Федька» ОСОБА_6 Від кредитора ФОП ОСОБА_7 надійшли заперечення на апеляційну скаргу (вх. 6369 від 21.06.2016р.), в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу господарського суду першої інстанції - без змін. Від ОСОБА_7 надійшло клопотання (вх. 6632 від 01.07.2016р.) про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні. Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 01.07.2016р. у зв'язку з відпусткою судді Шепітько І.І., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Плахова О.В., судді Лакізи В.В., судді Медуниця О.Є. Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 04.07.2016р. у зв'язку з відпусткою судді Медуниці О.Є., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Плахова О.В., судді Лакізи В.В., судді Пушая В.І. У судовому засіданні 04.07.2016р. арбітражний керуючий підтримав клопотання ОСОБА_7 про відкладення розгляду справи на іншу дату. Представник апелянта заперечував проти задоволення клопотання про відкладення розгляду справи, а також підтримав клопотання про зупинення про провадження у справі. Колегія суддів, порадившись, дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_7 про відкладення розгляду справи на іншу дату. Розглянувши клопотання представника апелянта про зупинення провадження у справі до вирішення спору в кримінальному провадженні №12015200440005841, внесеного до ЄРДР 23.10.2015р. за ст. 190 КК України за заявою ОСОБА_2 про шахрайські дії з боку колишнього ліквідатора ТОВ «Агрофірма «Федька» ОСОБА_6, суд відмовляє в його задоволенні, з огляду на наступне: Відповідно до ч.1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Таким чином, підставою для зупинення провадження у справі є об'єктивна неможливість розгляду господарської справи до вирішення пов'язаної справи іншим судом. Згідно з п.3.16 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядалися іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга-четверта статті 35 ГПК України). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Отже, розгляд правоохоронними органами кримінального провадження №12015200440005841, внесеного до ЄРДР 23.10.2015р. за ст. 190 КК України за заявою ОСОБА_2 про шахрайські дії з боку колишнього ліквідатора ТОВ «Агрофірма «Федька» ОСОБА_6 не може істотним чином вплинути на вирішення даного спору, тому та не створює жодних процесуальних перешкод для його розгляду, та не є підставою для зупинення провадження у справі. Тому суд зауважує, що заявлене представником апелянта клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення спору в кримінальному провадженні №12015200440005841, внесеного до ЄРДР 23.10.2015р. за ст. 190 КК України за заявою ОСОБА_2 про шахрайські дії з боку колишнього ліквідатора ТОВ «Агрофірма «Федька» ОСОБА_6, має наслідком необґрунтоване затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку. За таких обставин клопотання апелянта про зупинення провадження у справі не підлягає задоволенню. У судовому засіданні 04.07.2016р. представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржувану ухвалу скасувати. Арбітражний керуючий заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, зазначених у відзиві, просив ухвалу місцевого господарського суду залишити без змін. Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне. Ухвалою господарського суду Сумської області від 13.04.2009р. за заявою Управління Пенсійного фонду України в місті Ромни та Роменському районі Сумської області, порушено провадження у справі № 6/90-09 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Федька"; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, інше. Постановою Господарського суду Сумської області від 27.04.2009 року ТзОВ "Агрофірма Федька" визнано банкрутом, на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відкрито відносно боржника ліквідаційну процедуру. Ухвалою господарського суду Сумської області від 09.06.2011р. припинено повноваження ліквідатора - арбітражного керуючого Савочки А.А. у справі №6/90-09 про банкрутство ТОВ "Агрофірма Федька"; призначено ліквідатором банкрута ТОВ "Агрофірма Федька" ОСОБА_6 та покладено на нього виконання дій по ліквідації боржника відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвалою господарського суду Сумської області від 23.05.2013р. припинено повноваження ліквідатора арбітражного керуючого ОСОБА_6 по справі №6/90-09 про банкрутство ТОВ "Агрофірма Федька"; призначено ліквідатором банкрута ТОВ "Агрофірма Федька" арбітражного керуючого Бірюліна В.О. У листопаді 2014 року арбітражний керуючий ОСОБА_6 звернувся до господарського суду першої інстанції з заявою, в якій зазначає, що діючим ліквідатором Бірюліним В.О. визнано вимоги ОСОБА_6, про що його повідомлено листами від 03.10.2013р. та від 25.12.2013р. Арбітражний керуючий ОСОБА_6 просить суд визнати його кредиторські вимоги у сумі 54757,82 грн. Ухвалою господарського суду Сумської області від 11.03.2015р. зазначену заяву ОСОБА_6 про визнання вимог на суму 54757,82 грн. задоволено частково з підстав, зазначених вище. Колегія суддів погоджується з зазначеним висновком місцевого господарського суду. Відповідно до частини 2 статті 4-1 ГПК України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом, з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі статтею 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України. У відповідності зі статтею 9 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Загальний порядок оплати послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого врегульований ст. 3-1 Закону України про банкрутство. Абз. 1 п. 12 ст.3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника. Пунктом 13 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг, відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору). Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду. Згідно п. 14 ст. 3-1 Закону оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі, встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство. Частиною 14 ст. 3-1 Закону передбачено, що оплата послуг арбітражного керуючого встановлюється комітетом кредиторів та затверджується судом. Таким чином, враховуючи вимоги ст. ст. 3-1 Закону, суд повинен вирішити питання про затвердження розміру оплати послуг, відшкодування витрат ліквідатору у справі про банкрутство підприємства, оскільки арбітражний керуючий має встановлене Законом право на оплату своїх послуг та відшкодування понесених ним витрат відповідно до Закону. Отже, оплата послуг ліквідатора, відшкодування витрат арбітражного керуючого під час здійснення його обов'язків здійснюються або за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи коштів одержаних у результаті виробничої діяльності. Затвердження розміру та порядку оплати послуг ліквідатора та відшкодування витрат ліквідатора, у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків, здійснюється комітетом кредиторів та затверджується господарським судом. Також, обов'язковим є, відповідно до п. 16 ст. 3-1 Закону, затвердження рішенням комітету кредиторів та ухвалою суду звіту арбітражного керуючого про оплату послуг та відшкодування його витрат. Зважаючи на те, що провадження у цій справі здійснюється за Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, що діяла до 19.01.2013р., та з особливостями, встановленими ст. 52 Закону, якими врегульовано особливості банкрутства відсутнього боржника, комітет кредиторів, до повноважень якого віднесено узгодження розміру оплати послуг арбітражного керуючого, в межах провадження у цій справі не обирався. За таких обставин, господарський суд зобов'язаний вирішити питання про затвердження витрат на оплату послуг ліквідатора та проведення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Сумської області від 09.06.2011р. призначено ліквідатором банкрута ТОВ "Агрофірма Федька" ОСОБА_6 та покладено на нього виконання дій по ліквідації боржника відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвалою господарського суду Сумської області від 23.05.2013р. припинено повноваження ліквідатора арбітражного керуючого ОСОБА_6 по справі №6/90-09 про банкрутство ТОВ "Агрофірма Федька". Ухвалою господарського суду Сумської області від 15.04.2013р., затверджено витрати ліквідатора арбітражного керуючого ОСОБА_6 здійснені в ході ліквідаційної процедури в розмірі 3822,07 грн., в іншій частині вимог на суму 732,48 грн. - залишено без розгляду. 26.11.2014р. до господарського суду першої інстанції звернувся з заявою арбітражний керуючий ОСОБА_6, в якій просить визнати його вимоги у розмірі 54757,82 грн., з яких 50284,00 грн. оплата послуг ліквідатора, 4473,82 грн. - фактичних витрат ліквідатора. Колегія суддів погоджується з висновками господарського суду першої інстанції про визнання вимог арбітражного керуючого в частині оплати послуг арбітражного керуючого в розмірі 50284,00 грн. за період з 09.06.2011р. по 23.05.2013р. у відповідності до п. 14 ст. 3-1 Закону про банкрутство. Господарський суд першої інстанції, затверджуючи витрати ліквідатора ОСОБА_6, перевіривши розрахунок наданий арбітражним керуючим ОСОБА_6, виходив з того, що витрати, понесені ліквідатором в період з 09.06.2011р. по 23.05.2013р. у сумі 651,75 грн. (з яких 325,36 грн. судові витрати, 326,39 грн. банківські послуги) є підтвердженими, тому підлягають визнанню. Перевіривши розрахунок наданий ОСОБА_6, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про затвердження витрат ліквідатора у вищезазначеній сумі. А також колегія суддів апеляційної інстанції погоджується про відмову судом першої інстанції у визнанні вимог у розмірі 3822,07 грн., оскільки ухвалою господарського суду Сумської області від 15.04.2013р., вже було затверджено витрати ліквідатора арбітражного керуючого ОСОБА_6, здійснені в ході ліквідаційної процедури, в розмірі 3822,07 грн. Щодо листа ОСОБА_6 про відмову від грошей (т. 8, а.с. 117), колегія суддів зазначає, що у відповідності до даного листа арбітражний керуючий відмовився від винагороди арбітражного керуючого, а не від оплати послуг арбітражного керуючого як передбачено Законом про банкрутство. А також, в даному листі ОСОБА_6 зобов'язувався виконати умови угоди про примирення від 28.03.2013р. Однак, дана угода не затверджена місцевим судом загальної юрисдикції, про що свідчить ухвала Зарічного районного суду м. Суми від 08.04.2013р., якою відмовлено у затвердженні угоди про примирення підозрюваного з потерпілим.(т. 8, а.с. 187-188). Таким чином, дане посилання не може бути підставою для відмови у задоволенні заяви арбітражного керуючого про визнання його вимог в розмірі 50284,00 грн. в якості оплати послуг ліквідатора. Посилання апелянта на те, що ОСОБА_6 визнано винуватим у вчинені кримінального порушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України у відповідності до вироку Зарічного районного суду м. Суми від 25.04.2013р. у справі №591/2874/13-к, а також належне чи неналежне виконання своїх обов'язків ліквідатора ОСОБА_6 не може бути прийнятий до уваги, оскільки у відповідності до норм діючого законодавства про банкрутство арбітражний керуючий має встановлене Законом право на оплату своїх послуг та відшкодування понесених ним витрат відповідно до Закону. Будь-яких умов, що виключать оплату послуг арбітражного керуючого, що виконував обов'язки у справі про банкрутство, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не передбачено. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали господарського суду Сумської області від 11.03.2015 року по справі №6/90-09. Керуючись ст. 99, п.1 ч.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу засновника ТОВ "Агрофірма Федька" ОСОБА_3 залишити без задоволення. Ухвалу господарського суду Сумської області від 11.03.2015 року по справі №6/90-09 в частині часткового задоволення заяви ОСОБА_6 б/н від 24.11.2014р. про визнання вимог на суму 54757,82 грн.- залишити без змін. Повний текст постанови складений 06.07.2016р. Головуючий суддя О.В. Плахов Суддя В.В. Лакіза Суддя В.І. Пушай