Справа № 14-10-08/2102

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 ~~~~~~~~~~(044) 230-06-58 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "19" липня 2016 р. ~~~~~~~~~~Справа№ 14-10-08/2102 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого:~~~~~~~~~~Шипка В.В. суддів: ~~~~~~~~~~Остапенка О.М. ~~~~~~~~~~ОСОБА_1 при секретарі Сотніковій І.О. розглянувши апеляційну скаргу Регіонального відділення фонду державного майна України по Черкаській області на ухвалу господарського суду Черкаської області від 17.05.2016р. у справі № 14-10-08/2102 (суддя Хабазня Ю.А.) за заявою ініціюючого кредитора ОСОБА_2 корпорації Укрнафтопродукт до Відкритого акціонерного товариства Шрамківський цукровий завод про визнання банкрутом за участю представників: від заявника: не зявились від боржника: не зявились від апелянта: не з»явились ВСТАНОВИВ: Ухвалою господарського суду Черкаської області від 17.05.2016р.у справі № 14-10-08/2102 у задоволенні заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області про визнання кредитором боржника на суму 84927,42 грн. відмовлено. Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Регіональне відділення фонду державного майна України по Черкаській області звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 17.05.2016р. у справі № 14-10-08/2102 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області про визнання кредитором боржника на суму 84927,42 грн. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2016р. апеляційну скаргу Регіонального відділення фонду державного майна України по Черкаській області було прийнято до провадження та призначено розгляд справи № 14-10-08/2102 на 21.06.2016р. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 21.06.2016р. апеляційну скаргу Регіонального відділення фонду державного майна України по Черкаській області у справі № 14-10-08/2102 було передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Шипко В.В., судді: Верховець А.А., Пантелієнко В.О. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2016р. апеляційну скаргу Регіонального відділення фонду державного майна України по Черкаській області було прийнято до провадження. Встановлено, що в судове засідання 21.06.2016р. представники сторін не зявилися, причини неявки суду не повідомили. Відповідно до ч.3 ст.69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів. Враховуючи викладене, строк розгляду справи підлягає продовженню на 15 днів та розгляд справи підлягає відкладенню. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2016р. продовжено строк вирішення спору у справі № 14-10-08/2102 на пятнадцять днів та відкладено розгляд справи № 14-10-08/2102 на 05.07.2016р. Через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду 02.07.2016р. представником Регіонального відділення фонду державного майна України по Черкаській області було подано клопотання в якому просив суд апеляційну скаргу задовольнити повністю та розглядати справу у його відсутності. У звязку з великою завантаженістю 05.07.2016р. та неявкою сторін у судове засідання розгляд справи формування протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів 05.07.2016р. не відбулось. Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 06.07.2016 р. було внесено зміни до складу колегії суддів. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2016р. апеляційну скаргу Регіонального відділення фонду державного майна України по Черкаській області було прийнято до провадження та призначено розгляд справи на 19.07.2016р. Встановлено, що в судове засідання 19.07.2016р. представники сторін не зявилися, причини неявки суду не повідомили. Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутності представників сторін. Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Регіональне відділенням Фонду державного майна України по Черкаській області звернулось до господарського суду Черкаської області із заявою від 26.04.2016 №10-08-2119 (вх.суду №8454/16 від 26.04.2016) про визнання кредитором боржника на суму 84927,42 грн. Свою заяву мотивує тим, що згідно з наказом РВ ФДМУ по Черкаській області від 26.10.1995 №288-АТ "Про створення відкритого акціонерного товариства" державне підприємство "Шрамківський цукровий завод" перетворено у відкрите акціонерне товариство "Шрамківський цукровий завод". У процесі приватизації до статутного капіталу боржника не увійшло та залишилось на балансі державне майно, яке не підлягало приватизації (позиція 14 акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу від 31.03.1995 далі акт оцінки), в тому числі щодо якого встановлено особливий режим приватизації (позиція 14.2 акту оцінки), вартістю 2731,5 тис.крб., з них: незавершене будівництво житла вартістю 2409,3 тис.крб. (позиція 9 акту) та устаткування для інженерного забезпечення будівництва житла залишковою вартістю 322,2 тис.крб.: апарат водонагрівальний - 3 од., паровий калорифер 1 од., плита газова 10 од., електроплита 2 од. (позиція 11 акту оцінки). В акті оцінки державне майно обліковується в Єдиному державному реєстрі обєктів державної власності, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації, і відповідно до п.4 спільного наказу Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19.05.1999 №908/68 "Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі" боржник несе відповідальність за його збереження відповідно до Цивільного кодексу України. Здійсненою 27.11.2013 перевіркою збереження та використання банкрутом спірного державного майна встановлено його відсутність, про що складено акт від 27.11.2013, і здійснено розрахунок вартості збитків (акт від 20.04.2015). Листом від 16.02.2015 за вих.№18-01-00739 заявник звернувся до боржника із пропозицією про добровільне відшкодування завданих державі збитків на суму 84927,42 грн., однак компенсації у вказаному розмірі станом на день звернення до господарського суду не отримав. Ухвалою господарського суду Черкаської області від 17.05.2016р.у справі № 14-10-08/2102 у задоволенні заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області про визнання кредитором боржника на суму 84927,42 грн. відмовлено. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області про визнання кредитором боржника на суму 84927,42 грн. враховуючи наступне. Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство. Подаючи заяву Регіональне відділення фонду державного майна України по Черкаській області про визнання його кредитором повинен був зазначити, яким кредитором (конкурсним чи поточним) він просить себе визнати, вказати конкретну суму грошових вимог та вказати і подати суду документи, які підтверджують обовязок боржника сплатити заявнику певну грошову суму. Однак, заявник такі документи про грошові вимоги до боржника щодо стягнення збитків у справу не надав. Надані ж у справу акт перевірки збереження та використання державного майна, яке не увійшло до статутного капіталу, але залишилось на балансі ВАТ "Шрамківський цукровий завод від 27.11.2013 та акт оцінки збитків, які завдано державі, від 20.04.2015 не є договором і не є іншими, передбаченими законом, документами, якими б встановлювалось зобовязання боржника сплатити заявнику грошову суму. У даному випадку наявність обовязку у боржника сплатити заявнику збитки на заявлену суму має підтверджуватись судовим рішенням. Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області про визнання кредитором боржника на суму 84927,42 грн. Дослідивши матеріали наявні у справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законну обґрунтовану ухвалу, яка відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи. За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали. Керуючись ст. 99 ст. ст. 101- 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ: 1. Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Черкаської області у справі № 14-10-08/2102 від 17.05.2016р. залишити без змін. 2. Матеріали справи № 14-10-08/2102 повернути до господарського суду Черкаської області. 3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів. Головуючий суддя~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ В.В. Шипко Судді~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~О.М. Остапенко ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ОСОБА_1