Справа № 921/609/15-г/10

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "05" вересня 2016 р. Справа № 921/609/15-г/10 Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії головуючого - судді - О.Л. Мирутенко суддів - С.М. Бойко - Л.Л. Давид Розглянувши апеляційну скаргу ПП «Дістас» на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 29.06.2016 року. у справі № 921/609/15-г/10 за заявою: ФГ «Агрофірма «Базис» до: ТзОВ «Славпродукт» про: банкрутство За участю представників : від апелянта - Федоренко О.І. - представник (довіреність №б/н від 04.01.2016р.) від заявника - не з'явився. від боржника - не з'явився. ВСТАНОВИВ: Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 29.06.2016р., суддя Півторак М.Є., було відмовлено ПП «Дістас» у задоволенні заяви про спростування майнових дій ТОВ "Славпродукт", які полягають в прийнятті на себе неіснуючих зобов'язань перед ОСОБА_4 на суму 258 170,00 грн. (двісті п'ятдесят вісім тисяч сто сімдесят грн. 00 коп.) без відповідних майнових дій іншої сторони. З даною ухвалою не погодилося ПП «Дістас» і оскаржило її в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального і процесуального права. Ліквідатор Кучак Ю.Ф. подав відзив на апеляційну скаргу в якому просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Згідно розпорядження керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду №566 від 02.09.2016р. було призначено проведення автоматизованої заміни судді-члена колегії Кравчук Н.М. у зв'язку з перебуванням у відпустці. Згідно протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 02.09.2016р. було проведено заміну судді Кравчук Н.М. суддею Давид Л.Л. Розгляд справи розпочався спочатку. За клопотанням апелянта судове засідання проходило в режимі відеоконференцзв'язку. Представник апелянта заявив клопотання про призначення судово-економічної експертизи стосовно господарських операцій між боржником та ФОП ОСОБА_4, ПП «Джерело», та судово-технічної експертизи документів. Колегія суддів відхилила дане клопотання, оскільки апелянт об'єднав в одному клопотанні призначення експертизи, яка стосується розгляду трьох його апеляційних скарг на три окремі ухвали суду першої інстанції. Після цього апелянт заявив усне клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення судово-економічної експертизи, яка була призначена судом першої інстанції 01.07.2016р. Також ліквідатор боржника Кучак Ю.Ф. подав до суду клопотання про зупинення апеляційного провадження у справі до закінчення судово-економічної експертизи по даній справі призначеній судом першої інстанції 01.07.2016р. Апеляційний суд відмовив у задоволенні обох клопотань з тих підстав, що експертиза призначена після дати винесення судом першої інстанції ухвали, що оскаржуються апелянтом та питання, що поставлені судом перед експертом напряму не стосуються предмету даного судового розгляду. Крім того апеляційний суд зазначає, що судом першої інстанції розглядалось клопотання щодо призначення судово-економічної експертизи та було мотивовано відхилено. Згідно абзацу 12 ч.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03. 2012 року "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" (з наступними змінами) визначено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть бути замінені іншими засобами доказування. З поданого приватним підприємством "Дістас" клопотання вбачається, що ним взагалі ставиться під сумнів підписання між сторонами договору поворотної фінансової допомоги та додаткової угоди до нього та отримання ТОВ "Славпродукт" від кредитора ОСОБА_4 коштів на виконання договору. Оригінал договору та додаткової угоди до договору суд першої інстанції оглянув за участю представників сторін у судовому засіданні; бувший керівник Товариства та кредитор підтвердили у судовому засіданні, що вони особисто підписали вказаний договір та додаткову угоду до нього; сторони вчинили дії, які свідчать про прийняття договору до виконання, матеріалами справи підтверджується отримання коштів Товариством від ОСОБА_4 у зазначеній сумі. Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Тернопільської області від 29.06.2016р. у справі №921/609/15-г/10 - без змін, враховуючи наступне. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду від 08 вересня 2015 року визнано ОСОБА_4 кредитором по справі №921/609/15-г/10 відносно боржника - ТзОВ "Славпродукт" на загальну суму 258170,00 грн. - черговість задоволення грошових вимог: четверта та 1218,00 грн. судового збору - черговість задоволення грошових вимог: перша. Ухвалою господарського суду від 08 вересня 2015 року включено в Реєстр вимог кредиторів по справі № 921/609/15-г/10 відносно ТзОВ "Славпродукт" під №1.6. ОСОБА_4, з грошовими вимогами в сумі 258 170,00 грн.; черговість задоволення грошових вимог кредитора: четверта. Приватне підприємство "Дістас", м. Дніпропетровськ звернулося до господарського суду Тернопільської області з заявою№2016/921-609/03 від 29.01.2016р. до ТзОВ "Славпродукт" та ОСОБА_4 про спростування майнових дій ТОВ "Славпродукт", які полягають в прийнятті на себе неіснуючих зобов'язань перед ОСОБА_4 на суму 258 170,00 грн. без відповідних майнових дій іншої сторони; витрати по сплаті судового збору просило покласти на арбітражного керуючого - ліквідатора ТОВ "Славпродукт" Кучака Юрія Федоровича. Заявник вказав, що надані ОСОБА_4 документи не можуть бути належними та допустимими доказами наявності заборгованості ТОВ "Славпродукт" перед кредитором на вказану суму 258 170,00 грн. У ПП "Дістас" (як кредитора у справі) є законні підстави вважати, що між сторонами (ОСОБА_4 та ТОВ "Славпродукт") існували зовсім інші господарські відносини, а документи надані кредитором виготовлені виключно для збільшення суми кредиторських вимог банкрута, у зв'язку з чим такі майнові дії боржника повинні бути визнані судом недійсними. Окрім того вказує, що оскільки, відповідно до умов Договору поворотної фінансової допомоги від 01 серпня 2013 року ОСОБА_4 не надавала ТОВ "Славпродукт" кошти, а повертала їх, внесені ОСОБА_4 грошові кошти на рахунок банкрута не можуть вважатися наданою фінансової допомогою, а сама ОСОБА_4 не може бути кредитором ТОВ "Славпродукт" із сумою грошових вимог у розмірі 258 170,00 грн. В даному випадку ТОВ "Славпродукт" прийняв на себе зобов'язання перед ОСОБА_4 без відповідних майнових дій іншої сторони, що є підставою для спростування майнових дій боржника та зміни статусу ОСОБА_4 з кредитора ТОВ "Славпродукт" на його боржника. Відповідно до частини 2 статті 4-1 ГПК України справи про банкрутство розглядаються в порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній до 19.01.2013, далі - Закон про банкрутство). Згідно з частиною 1 статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючою або конкурсного кредитора з таких підстав: - боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; - боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; - боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; - боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог. Отже, статтею 20 Закону передбачено, що за цим Законом можуть визнаватися недійсними не лише правочини, але й спростовуватися майнові дії боржника. Майнові дії боржника - це вид юридичних дій, як-то вчинки, що здійснені боржником або від імені боржника і мають матеріальний вираз у формі документа будь-якого правочину (угода, договір), розпорядчого документу, акту, пов'язаного з волевиявленням боржника як суб'єкта правовідносин на відчуження майнових активів боржника або відмову від них. Таким чином, спростування майнових дій виступає як заперечення, відхилення, оспорення фактичних даних чи обставин, що визначають правомірність майнових дій боржника, та може мати форму визнання недійсними (незаконними, нечинними) дій боржника, які вчинені щодо розпорядження його майном на підставі рішень власника або його органів управління (керівника боржника, власника боржника, загальних зборів боржника, тощо). Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлені підстави для спростування майнових дій боржника у разі вчинення таких дій у підозрілий період (вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство) наслідком яких стала його неспроможність або неможливість виконання ним зобов'язань перед кредиторами. Відповідно до частини першої статті 12 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Згідно із ч. 2, 3 статті 13 Цивільного кодексу України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушувати права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. Судом першої інстанції вірно було встановлено, що 01 серпня 2013 року між ОСОБА_4 (позикодавець) та ТОВ "Славпродукт" (позичальник) було укладено договір поворотної фінансової допомоги №01/08/13, згідно умов якого ( п. 1.1. ) позичальник зобов'язується надати позикодавцеві у власність кошти частинами, або повністю всю суму: 258170,00 грн., а позикодавець зобов'язується повернути позичальнику таку ж суму коштів. Проценти за користування позикою або будь-яке інше відшкодування позикодавцеві не виплачується - позика є безпроцентною (п. 1.2. договору). Згідно п. 2.1. договору, позика надається шляхом перерахування в безготівковому порядку на поточний рахунок позикодавця або через касу підприємства. Суму коштів визначено в п. 1.1 договору. У відповідності до п. 2.2. договору, строк, на який надається позика позикодавцеві, становить 20 (двадцять) місяці з моменту видачі коштів до 31 грудня 2014 року. Після закінчення строку, зазначеного в п. 2.2. договору, позикодавець зобов'язаний повернути протягом трьох банківських днів суму отриманої позики (п. 3.1. договору). Договір складений у письмовій формі та підписаний представниками сторін (Позичальником) - ТОВ "Славпродукт" в особі директора Гаврилюка О.С., який діє на підставі Статуту та ОСОБА_4 (позикодавцем) та скріплений відтиском мокрої печатки ТОВ "Славпродукт". В пункті 1.1. договору вказується, що позичальник зобов'язується надати позикодавцеві у власність кошти частинами або повністю всю суму в розмірі 258170,00 грн.; а відповідно до п.3.1. договору після закінчення строку, зазначено в п. 2.2. договору позикодавець зобов'язаний повернути суму отриманої позики. Слід відзначити, що в тексті договору поворотної фінансової допомоги № 01/08/13 від 01.08.2013 року були прописані пункти, які по різному визначали "позикодавця". Зазначені технічні описки були виправлені сторонами шляхом підписання додаткової угоди №1 до договору поворотної фінансової допомоги №01/08/13 від 01.08.2013 року, підписаної сторонами 02 серпня 2013 року. Кредитор у справі ОСОБА_4 надала суду першої інстанції копію Додаткової угоди №1 до договору поворотної фінансової допомоги №01/08/13 від 01.08.2013 року, укладеної між сторонами, 02 серпня 2013 року і з якої вбачається, що ТОВ "Славпродукт" (надалі позичальник) з однієї сторони і ОСОБА_4, (надалі іменується позикодавець) з другої сторони, вирішили внести зміни до договору поворотної фінансової допомоги №01/08/13 від 01.08.2013 р. виклавши вказаний договір у наступній редакції: Позикодавець зобов'язується надати позичальнику у власність кошти частинами, або повністю всю суму 258 170,00 (двісті п'ятдесят вісім тисяч сто сімдесят) грн., а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві всю суму коштів (п. 1.1. договору); позика надається шляхом перерахування в безготівковому порядку на поточний рахунок позичальника або через касу підприємства. Суму коштів визначено в (п. 1.1. договору), п. 2.1. договору. Пунктом 2.2. договору сторони визначили строк на який надається позика позичальнику - 20 (двадцять ) місяців з моменту видачі коштів до 31 грудня 2014 року. Відповідно до п. 3.1. договору після закінчення строку, зазначеного в п. 2.2. договору, позичальник зобов'язаний повернути протягом трьох банківських днів суму отриманої позики. Додаткову угоду №1 до договору поворотної фінансової допомоги №01/08/13 від 01.08.2013 року від 02 серпня 2013 року підписано директором Товариства Гаврилюком О.С., який діє на підставі Статуту і іменується як "Позичальник"; "Позикодавцем" виступає ОСОБА_4 Отже, договір поворотної фінансової допомоги №01/08/13 від 01.08.2013 року і додаткову угоду №1 до договору поворотної фінансової допомоги від 02.08.2013 року було підписано Гаврилюком О.С., посада якого - директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Славпродукт". В суді першої інстанції 25.05.2016 року бувший директор ТОВ "Славпродукт" Гаврилюк О.С. та кредитор ОСОБА_4 особисто засвідчили суду факт підписання ними договору поворотної фінансової допомоги №01/08/13 від 01.08.2013 року та Додаткової угоди №1 до договору поворотної фінансової допомоги №01/08/13, укладеної між сторонами 02 серпня 2014 року. Обґрунтовуючи заявлені грошові вимоги ОСОБА_4 надала суду копії квитанцій: квитанцію №1561046 на суму 21610,00 грн.; квитанцію №1562386 від 21 липня 2014 року на суму 50 000,00 грн.; квитанцію №1557828 від 14 липня 2014 року на суму 27 950,00 грн.; квитанцію №1559972 від 16 липня 2014 року на суму 26 670,00 грн.; квитанцію №1338552 від 13 серпня 20132 року на суму 6 740,00 грн.; квитанцію №1556638 від 11 липня 2014 року на суму 20 000,00 грн.; квитанцію №23698853 від 04 серпня 2014 року на суму 50 000,00 грн.; квитанцію № 36141817 від 04 листопада 2014 року на суму 5 200,00 грн. Загальна сума отриманих ТОВ "Славпродукт" від кредитора ОСОБА_4 коштів становить 258170,00 грн. Оригінали квитанцій про перерахування ОСОБА_4 коштів ТОВ "Славпродукт" оглянуті в судовому засіданні місцевого суду за участю представників сторін, в тому числі за участю ПП "Дістас". Вказані кошти перераховувалися на рахунок одержувача ТОВ "Славпродукт" через Тернопільське відділення № 35 АТ "Таскомбанк" та Центральну філію ПАТ "Кредобанк". В усіх наданих кредитором квитанціях вказано, що платником є ОСОБА_4; отримувачем ТОВ "Славпродукт"; призначення платежу: безвідсоткова фінансова допомога згідно договорів через ОСОБА_4 Окрім того, ТОВ "Славпродукт" надало суду першої інстанції оригінали Касових книг ТОВ "Славпродукт" за 2013 та 2014 роки, Книги "Рахунок 685 (поворотна фінансова допомога - 2013 р.; 2014 рік), які були оглянуті за участю представників сторін та представника ПП "Дістас" і в яких відображено отримання поворотної фінансової допомоги від кредитора ОСОБА_4 на загальну суму 258 170,00 грн., а також виписки по особовому рахунку ТОВ "Славпродукт"за вказаний період. На час розгляду заяви в суді заборгованість ТОВ "Славпродукт" за надання поворотної фінансової допомоги становила 258 170,00 грн. і доказів сплати заборгованості перед ОСОБА_4 в сумі 258 170,00 грн. ТОВ "Славпродукт" суду не надав. Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі згідно договору поворотної фінансової допомоги № 01/08/13 від 01.08.2013 року та Додаткової угоди від 02 серпня 2013 року слід кваліфікувати як взаємовідносини, що випливають із договору позики, згідно якого, в силу ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або ж таку кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Згідно статті 1047 ЦК України договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менше як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інших документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Отримання позичальником (боржником у справі ТзОВ "Славпродукт") від ОСОБА_4 коштів поворотної фінансової допомоги, що підтверджується квитанціями Тернопільського відділення №35 АТ "Таскомбанк" та Центральної філії ПАТ "Кредобанк", які є первинними обліковим документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову зв'язність в Україні" і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення "Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку" та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, свідчать про виникнення обов'язку в частині повернення отриманих коштів. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України. Крім того, ухвалою господарського суду від 08 вересня 2015 року включено в Реєстр вимог кредиторів по справі № 921/609/15-г/10 відносно ТзОВ "Славпродукт" під №1.6. ОСОБА_4, з грошовими вимогами в сумі 258 170,00 грн.; черговість задоволення грошових вимог кредитора: четверта. Дана ухвала є чинною і не оскаржувалась апелянтом в судовому порядку. В межах визнання кредиторських вимог та затвердження реєстру вимог кредиторів до боржника господарський суд в поряду, встановленому нормою ст..23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вже перевірив підставність заявлених вимог кредитора ОСОБА_4 до боржника ТзОВ "Славпродукт". За таких обставин справи апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що слід відхилити вимоги приватного підприємства "Дістас" про спростування майнових дій ТОВ "Славпродукт", які полягають у визнанні зобов'язань перед ОСОБА_4 на суму 258 170,00 грн. З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Тернопільської області від 29.06.2016р. по справі №921/609/15-г/10 винесена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування. Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд Постановив: Ухвалу господарського суду Тернопільської області від 29.06.2016 року у справі №921/609/15-г/10 залишити без змін, а апеляційну скаргу ПП «Дістас» - без задоволення. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку. Матеріали справи скерувати в господарський суд Тернопільської області. Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко Судді: С.М. Бойко Л.Л. Давид «Повний текст постанови виготовлено 07.09.2016р.»