Справа № 5011-28/18833-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ ОКРЕМА ДУМКА 08 листопада 2016 року Справа № 5011-28/18833-2012 (в порядку ст. 47 ГПК України) судді Вищого господарського суду України Полякова Б.М. на постанову Вищого господарського суду України від 08.11.2016 у справі господарського суду міста Києва № 5011-28/18833-2012 08.11.2016 Вищим господарським судом України у складі колегії суддів: Катеринчук Л.Й. - головуючий, Поліщук В.Ю., Поляков Б.М. винесено постанову у справі № 5011-28/18833-2012, якою касаційне подання Української міської ради Обухівського району Київської області задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2016 та ухвалу господарського суду міста Києва від 16.05.2016 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні клопотання розпорядника майна Кучака Ю.Ф. № 02-21/20-7 від 28.03.2016 та затверджені мирової угоди, погодженої комітетом кредиторів товариства з обмеженою відповідальністю "Конча Заспа" (далі - ТОВ "Конча-Заспа", боржник) відмовлено, справу передано на розгляд до господарського суду міста Києва на стадію розпорядження майном в іншому складі суду. Мною, Поляковим Б.М., при винесені вказаної постанови від 08.11.2016 висловлено окрему думку, суть якої полягає у наступному. Як вбачається з матеріалів справи, боржником у даній справі є ТОВ "Конча-Заспа" щодо якого у грудні 2012 року порушено провадження у справі про банкрутство. При цьому, в ході процедури банкрутство у боржника вилучені земельні ділянки, кошти та інші майнові активи. Так, рішенням господарського суду Київської області від 24.01.2011 у справі № 10/085-09/8/11/13, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 29.06.2011 позов прокурора в інтересах Обухівської районної державної адміністрації задоволено повністю, витребувано у ТОВ "Конча-Заспа" земельну ділянку площею 147 гектари та повернуто її державі в особі Обухівської районної державної адміністрації, визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 02.04.2002 та інше. В серпні 2012 року боржник звернувся до господарського суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 24.01.2011 у справі № 10/085-09/8/11/13. Постановою Вищого господарського суду від 03.07.2013 касаційну скаргу ТОВ "Конча-Заспа" за наслідками перегляду ухвали від 05.10.2012 та постанови від 05.12.2012 залишено без задоволення, рішення господарського суду Київської області від 24.01.2011 залишено без змін. Не зважаючи на стан стійкої неплатоспроможності підприємства, 18.03.2016 рішенням комітету кредиторів боржника більшістю голосів затверджено мирову угоду у справі про банкрутство ТОВ "Конча-Заспа". Вказане рішення мотивоване підписанням договору про інвестування у статутний капітал боржника внеску у розмірі 29 988 200 грн.. За умовами мирової угоди погашенню підлягали грошові вимоги на загальну суму 39 179 502, 95 грн. Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.05.2016 у справі № 5011-28/18833-2012, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2016, мирову угоду від 18.03.2016 затверджено. Разом з тим, суд касаційної інстанції постановою від 08.11.2016 вказані судові рішення скасував, а у затверджені мирової угоди відмовив з тих мотивів, що боржник, всупереч дії мораторію, самостійно погасив грошові вимоги кредитора - Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області (далі - ДПІ у Обухівському районі) на загальну суму 4 118, 26 грн. Системний аналіз положень ст.ст. 77 - 82 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-V, далі - Закон про банкрутство) дає підстави дійти висновку, що мета господарського суду полягає у перевірці порядку та умов укладення мирової угоди, визначених нормами Закону про банкрутство. У даному випадку, умови мирової угоди, затвердженої судом першої та апеляційної інстанції чинному законодавству не суперечать з огляду на таке. Згідно з ч. 2 ст. 78 Закону про банкрутство податковий борг, який виник у строк протягом трьох останніх перед днем подання заяви про порушення справи про банкрутство до господарського суду календарних років, розстрочується (відстрочується) або списується на умовах мирової угоди. Як вбачається, ухвалою попереднього засідання від 25.06.2013 грошові вимоги ДПІ у Обухівському районі станом 20.08.2013 складалися з суми штрафних санкцій в розмірі 4 118, 26 грн. та віднесені до вимог шостої черги. У зв'язку з чим, у судовому засіданні мною поставлено запитання представникам прокуратури та Української міської ради Обухівського району щодо доцільності продовження процедури банкрутства та подальшої ліквідації боржника, якщо у такому випадку, грошові вимоги більшості кредиторів, з огляду на відсутність майнових активів боржника, фактично погашені не будуть, тоді як учасники процедури безумовно понесуть додаткові витрати у разі продовження процедури банкрутства. В свою чергу, представник міської ради зазначив, що з матеріалами справи не знайомий, а прокуратури - що на скасуванні мирової угоди наполягає. Відтак, відповідь на поставлене запитання варто шукати не в площинні економічно-правового регулювання, оскільки дії прокуратури та Української міської ради Обухівського району повністю не обґрунтовані з точки зору їх економічної доцільності. Між тим, враховуючи загрозу повторного оспорення ТОВ "Конча-Заспа", як наслідок, скасування рішення господарського суду Київської області від 24.01.2011 у справі № 10/085-09/8/11/13 про витребування земельної ділянки площею 147 гектари на користь Обухівської районної державної адміністрації, наміри заявника касаційної скарги - Української міської ради Обухівського району, стають очевидними - ліквідація юридичної особи, що може оспорити вказане судове рішення. Іншими словами: "Немає суб'єкта - немає проблеми". Також варто зазначити, що розмір погашеної суми грошових вимог податкової інспекції - 4 118, 26 грн. не є значним та не міг бути підставою для скасування судових рішень, якими мирову угоду затверджено, з урахуванням того, що остання врегулювала погашення грошових вимог на загальну суму 39 179 502, 95 грн. Більше того, у п. 3.1.1. мирової угоди кредитори зазначили, що грошові вимоги податкової інспекції погашені третьою особою та не є предметом мирової угоди, чим засвідчили про відсутність своїх заперечень. Враховуючи, що мораторій вводиться з метою захисту інтересів кредиторів, то відсутність порушень їх прав, в цілому свідчить про правомірність погашення грошових вимог податкової інспекції та повністю спростовує доводи скаржників, щодо необхідності затвердження мирової угоди з керівником відповідної податкової інспекції. Дійсно, як вбачається з квитанції № 39 від 01.02.2016 грошові кошти в рахунок погашення грошового зобов'язання перед ДПІ у Обухівському районі, сплачені фізичною особою - ОСОБА_4 від імені боржника. З урахуванням того, що у боржника відсутні активи для здійснення такої фінансової операції, можна прийти до висновку, що платником фактично виступив ОСОБА_4, як третя особа, яка вчинила дії на власний розсуд в інтересах ТОВ "Конча-Заспа". Відповідно до ст. ст. 1115, 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково їх перевіряти. Однак, Вищим господарським судом у постанові від 08.11.2016 зазначено, що зобов'язання перед ДПІ у Обухівському районі у розмірі 4 118, 26 грн. погашено ТОВ "Конча-Заспа". Між тим,у випадку здійснення вказаної фінансової операції боржником за власний кошт, така обставина не могла бути достатньою та вагомою підставою для скасування законних та обґрунтованих судових рішень щодо затвердження мирової угоди. Таким чином, касаційна інстанція своїми діями спричинила ситуацію за якої стала в розріз з основною ціллю інституту банкрутства, а саме збереження господарюючого суб'єкта та відновлення його платоспроможності з метою забезпечення загальнодержавного інтересу. Разом з тим, дії суду лежать поза правовим регулюванням та націлені на ліквідацію боржника, що спричинять додаткові державні витрати, оскільки держава в особі Українська міська рада Обухівського району понесе значні витрати у послідуючій процедурі банкрутства. суддя Вищого господарського суду України Б.М. Поляков