Перейти до вмісту
Кишеняперевірка бізнесу
УхвалаГосподарське судочинство

Справа № Б-39/134-10

Суд
Харківський апеляційний господарський суд
Дата
21.12.2016
Суддя
Лакіза В.В.

Текст рішення

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УХВАЛА "21" грудня 2016 р. Справа № Б-39/134-10 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Барбашова С.В., суддя Шутенко І.А., при секретарі Євтушенко Є.В., за участю представників: прокурор (апелянт) - Ткаченко К.О. - на підставі службового посвідчення від 12.11.2015р. №036249, від Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція"(апелянта) - Балацький Я.А.- за довіреністю від 24.10.2016р., представник трудового колективу СУРФ "Інек" - Гординський О.О. - на підставі ухвали господарського суду Харківської області від 05.10.2011р. у справі №Б-39/134-10, ліквідатор - Панасюк І.В. - на підставі свідоцтва від 21.03.2013р. НОМЕР_1, від інших кредиторів - не з'явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (вх. №3070 Х/2) та апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області (вх.№ 3352 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 31.10.16 у справі № Б-39/134-10 за заявою ПАТ "Банк Золоті ворота" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Банк "Золоті ворота" Єрмака Валерія Олександровича, до Спільної українсько - російської фірми "Інек" у формі ТОВ, про визнання банкрутом, ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.10.2010 року, за заявою Публічного акціонерного товариства "Банк Золоті ворота" (далі за текстом - ПАТ "Банк Золоті ворота"), на підставі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", порушено провадження у справі № Б-39/134-10 про банкрутство Спільної українсько-російської фірми "Інек" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі за текстом - СУРФ "Інек" у формі ТзОВ), інше. Постановою Господарського суду Харківської області від 20.10.2010 року у справі № Б-39/134-10 визнано СУРФ "Інек" у формі ТзОВ банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності божника або визнання його банкрутом". До складу ліквідаційної маси банкрута ліквідатором СУРФ "Інек" у формі ТзОВ арбітражним керуючим Фоміним Г.В. було включено, зокрема, парогенератори ПГВ-1000М зав. № 77, 78 з обладнанням. 28.04.2014 року до Господарського суду Харківської області від ДП "НАЕК "Енергоатом" надійшла скарга на дії ліквідатора, у якій ДП "НАЕК "Енергоатом" просило виключити з ліквідаційної маси СУРФ "Інек" у формі ТзОВ майно - парогенератори ПГВ-1000М зав. № 77, 78 (далі за текстом - скарга). В обґрунтування поданої скарги ДП "НАЕК "Енергоатом" послалось на те, що постановою Харківського апеляційного господарського суду від 05.03.2014 року у справі № 5023/9032/11 було скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 21.11.2011 року у цій справі в частині задоволення зустрічного позову СУРФ "Інек" у формі ТзОВ з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову СУРФ "Інек" у формі ТзОВ про визнання права власності на парогенератори ПГВ-1000М зав. №№ 77, 78. У зв'язку з цим, ДП "НАЕК "Енергоатом" вважає, що відсутні підстави для включення до ліквідаційної маси парогенераторів ПГВ-1000М зав. №№ 77, 78. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.01.2015 року, зокрема, усунуто від виконання обов'язків ліквідатора СУРФ "Інек" у формі ТзОВ арбітражного керуючого Фоміна Г.В. та призначено ліквідатором СУРФ "Інек" у формі ТзОВ арбітражного керуючого Панасюка І.В. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 02.02.2016 року у справі № Б-39/134-10 (суддя - Савченко А.А.) відмовлено Державному підприємству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (далі за текстом - ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Запорізька АЕС") у задоволенні скарги на дії ліквідатора. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.03.2016 року у справі № Б-39/134-10 (головуючий суддя - Плахов О.В., судді: Здоровко Л.М., Крестьянінов О.О.) апеляційну скаргу ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП "Запорізька АЕС" залишено без задоволення; ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.02.2016 року у справі № Б-39/134-10 залишено без змін. При цьому, апеляційний господарський суд вказав, що доводи апеляційної скарги безпідставні та не підлягають задоволенню, а спірна ухвала не підлягає скасуванню. Постановою Вищого господарського суду України від 20.07.2016р. (у складі колегії суддів: головуючий суддя Поліщук В.Ю., суддя Погребняк В.Я., суддя Ткаченко Н.Г.) касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 29 березня 2016 року та ухвалу Господарського суду Харківської області від 02 лютого 2016 року у справі № Б-39/134-10 скасовано. Справу № Б-39/134-10 передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області. В постанові касаційної інстанції зазначено, що господарські суди першої та апеляційної інстанцій, встановивши (під час розгляду цієї справи), що спірні парогенератори ПГВ-1000М зав. №№ 77, 78, на підставі договору № VT-SRTS/01 від 15.03.2001 року (укладений між фірмою "VIMCOM Technology Pte LTD" (Сінгапур) та ТзОВ "Стройсервіс" (Російська федерація) та акту прийому - передачі №150301 від 15.03.2001 року, стали власністю ТзОВ "Стройсервіс", не дослідили яким чином та на підставі яких документів вказані парогенератори були набуті фірмою "VIMCOM Technology Pte LTD" (Сінгапур). Більш того, посилаючись на договір №10328 від 19.03.2001 року (укладений між СУРФ "ІНЕК" у формі ТзОВ та ТзОВ "Стройсервіс"), за умовами якого продавець передає у власність покупця, а покупець приймає та оплачує продукцію-парогенератори ПГВ-1000М в кількості 2 шт., господарські суди не звернули уваги на відсутність (як у самому договору так і додаткових угод до нього) індивідуального визначення цих парогенераторів (заводських номерів), зі змісту оскаржених судових актів не вбачається на підставі яких саме документі суди дійшли висновку про те, що договір №10328 від 19.03.2001 року був укладений на поставку парогенераторів ПГВ-1000М зав. №№ 77, 78. При цьому, на думку господарського суду касаційної інстанції, господарські суди попередніх інстанцій не звернули уваги на відмінність зразків підпису генерального директора СУРФ "Інек" у формі ТзОВ ОСОБА_8 на різних документах, які наявні в матеріалах справи. З цього приводу, колегія суддів касаційної інстанції вважала необхідним повторно звернути увагу господарських судів першої та апеляційної інстанції на приписи ст. 90 ГПК України, які передбачають певні дії суддів, у разі виявлення порушень законності або недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій, державного чи іншого органу. При цьому, господарський суд не обмежений колом ні учасників судового процесу у конкретній справі, а ні загалом осіб, зазначених у ст. 1 ГПК України. Колегія суддів касаційної інстанції зауважила на тому, що чинне процесуальне законодавство передбачає певні права та дії господарського суду, у разі виникнення сумнівів щодо фактичного існування та виконання правочинів, зокрема призначення відповідної експертизи, залучення фахівців, третіх осіб, виклик посадових осіб та інших працівників підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, витребування від них документів та пояснень, необхідних для повного та всебічного розгляду спору по суті. Однак, господарські суди першої та апеляційної інстанції наданим правом не скористались, обмежившись лише копіями документів, наданих до матеріалів справи сторонами, не встановивши джерела походження цих документів у арбітражного керуючого - ліквідатора СУРФ "Інек" у формі ТзОВ, враховуючи, що процедура банкрутства, в цьому випадку, здійснюється на підставі ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що діяла до 19.01.2013р.). За результатами нового розгляду господарським судом Харківської області винесено ухвалу від 31.10.2016р. (суддя Швидкін А.О.), якою відмовлено ДП НАЕК" Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція" у задоволенні клопотань про витребування господарським судом доказів в порядку статті 38 ГПК України та відкладення розгляду справи. Відмовлено ДП НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу Запорізька атомна електрична станція" у задоволенні скарги на дії ліквідатора про включення майна до ліквідаційної маси. ДП НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу Запорізька АЕС з ухвалою суду першої інстанції не погодилось, звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 31.10.2016р. у справі № Б-39/134-10 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу ДП НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу Запорізька АЕС на дії ліквідатора та виключити з ліквідаційної маси СУРФ "Інек" у формі ТОВ парогенератори ПГВ-1000М зав. №77,78. В обґрунтування поданої апеляційної скарги ДП НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" зазначає про необґрунтованість відмови місцевого господарського суду у задоволенні клопотання кредитора про витребування у Київської місцевої прокуратури № 6 в якості доказів у справі №Б-39/134-10 матеріалів кримінальної справи №50-3151, оскільки отримання відповідних доказів має важливе значення для правильного вирішення справи. Крім того, апелянт зазначає, що право власності кредитора на спірні парогенератори ПГВ-1000М зав. №№ 77, 78 підтверджується виготовленням вказаного обладнання ВО "Атоммаш" на замовлення Запорізької АЕС на підставі договору від 21.01.1992р. № 4-92, за яким було здійснено розрахунки згідно з платіжними дорученнями від 23.06.1992р. № 1316, від 21.02.1992р. № 957, від 04.09.1992р. № 105, від 09.07.1992р. № 2178, від 13.07.1992р. № 2203, від 16.07.1993р. № 2836, а також знаходженням вказаного майна на балансі дирекції ДП "НАЕК "Енергоатом" по централізованому запасу енергетичного обладнання та запасних частин для АЕС ДП "НАЕК "Енергоатом", що підтверджується довідкою бухгалтерії ВП "Запорізька АЕС". Разом з тим, надані арбітражним керуючим копії договору комісії від 03.07.1998р. №01NEN/98 від 03.07.1998р., договору поставки від 19.03.2001р. № 10328, вантажна митна декларація ВМД ОБ № 198715 з відміткою про оплату товару не є доказами, якими може бути підтверджене право власності СУРФ "Інек" на спірне майно, що має наслідком його виключення з ліквідаційної маси банкрута. У відзиві на апеляційну скаргу представник трудового колективу Українсько-російської фірми "Інек" просить апеляційну скаргу ДП НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" залишити без задоволення (вх.№12164 від 01.12.2016р.). В обґрунтування своєї позиції у справі вказує, що саме лише посилання ДП НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" на договори від 21.01.1992р. № 4-92 та від 17.08.1994р. № П1-94/24, а також пов'язані з ними документи (довідка про зберігання, платіжні доручення, специфікації) за відсутності у вказаної особи технічних паспортів на парогенератори ПГВ-1000М зав. №№ 77, 78, бухгалтерських платіжних документів, відповідно до яких проведено оплату товару, актів приймання-передачі продукції, є неналежними доказами на підтвердження наявності права власності на спірне майно. Крім того, з наданих ДП НАЕК "Енергоатом" до матеріалів справи копій платіжних доручень щодо проведення розрахунків за спірне майно, платіжні доручення від 13.07.1992р. № 2203, від 09.07.1992р. № 2178, від 16.07.1993р. №2836 відносяться до інших договорів, які не є предметом судового розгляду, разом з тим, облік парогенераторів ПГВ-1000М зав. № 77,78 на позабалансовим субрахунку "Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні" ВП "ЗАЕС" підтверджує відсутність проведення розрахунків з підприємством СУРФ "Інек". На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2016р. у зв'язку тимчасовою непрацездатністю судді Шутенко І.А. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Барбашова С.В., суддя Тарасова І.В. У відзиві на апеляційну скаргу арбітражний керуючий Панасюк Іван Вікторович просить апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Харківської області від 31.10.2016р. у справі № Б-39/134-10 залишити без змін (вх. № 12392 від 07.12.2016р.). В обґрунтування своєї позиції у справі ліквідатор вказує на необґрунтованість клопотання ВП "Запорізька АЕС" про витребуванні доказів у справі, оскільки кредитор мав достатньо часу для направлення запиту до Київської місцевої прокуратури № 6 заважаючи на час подання ліквідатором до суду копії постанови прокуратури Печерського району м. Києва про закриття кримінальної справи № 50-3191 від 16.05.2003р. Право власності на парогенератори ПГВ-1000М зав.№77,78 СУРФ "Інек" у формі ТОВ набуто на підставі низки договорів, розрахунки за поставлено продукцію відповідно до наданих в межах укладеного договору від 19.03.2001р. № 10328 з ТОВ "Стройсервіс" пояснень головного бухгалтеру СУРФ "Інек" у формі ТОВ було проведено з рахунків банків АКБ "Золоті Ворота", АКБ "Форум", УкрСиббанк, Правекс-банк, Перший Український Міжнародний банк в період з 17.09.2002р. по 24.02.2005р. на загальну суму 13306451,93 дол. США. Заступник прокурора Харківської області з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду Харківської області від 31.10.2016 у справі № Б-39/134-10 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити скаргу ДП НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" на дії ліквідатора про включення майна до ліквідаційної маси банкрута СУРФ "Інек"; судовий збір розподілити відповідно до Закону. В обґрунтування поданої апеляційної скарги прокурор зазначає, що місцевим господарським судом під час нового розгляду справи не було виконано вказівок Вищого господарського суду України, викладених в постанові від 20.07.2016р., а саме: не надано оцінки результатів перевірок органів Державної контрольно-ревізійної служби України, про проведення яких вказано у листі від 21.07.200р. № 05-14/349; не з'ясовано обставин виконання у повному обсязі на момент формування ліквідаційної маси у справі № Б/134-10 ДП "НАЕК" "Енергоатом" умов договору комісії від 03.07.1998р. № 01NEN/98; не було досліджено питань набуття фірмою "VIMCOM Technoligy Rte LTD" спірних парогенераторів; не встановлено, на підставі яких документів суд дійшов висновку про укладення договору від 19.03.2001р. № 10328 між СУРФ "Інек" у формі ТзОВ та ТзОВ "Стройсервіс" без індивідуально визначення в ньому парогенераторів саме на поставку парогенераторів ПГВ-1000М зав. № 77,78; не булоя взято до уваги відмінність зразків підпису генерального директора СУРФ "Інек" у формі ТзОВ ОСОБА_8 на різних документах, наявних в матеріалах справи. Разом з тим, на думку прокурора, ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" надано суду належні та допустимі докази на підтвердження права власності на спірні парогенератори ПГВ-1000М зав. № 77,78, чого з боку СУРФ "Інек" здійснено не було. Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.12.2016р. апеляційну скаргу заступника прокурора Харківської області прийнято до провадження, справу призначено до розгляду. Відповідно до абзацу другого пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" у разі якщо у провадженні апеляційної інстанції вже знаходиться апеляційна скарга одного з учасників судового процесу на ухвалу або рішення місцевого господарського суду, а іншим учасником судового процесу подано апеляційну скаргу на ту ж саму або іншу ухвалу чи рішення і ця друга скарга підлягає розглядові, апеляційний господарський суд приймає її до спільного розгляду з раніше поданою і прийнятою до провадження скаргою, про що виносить відповідну ухвалу. Перевіривши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" та апеляційної скарги Заступника прокурора Харківської області, враховуючи оскарження учасниками судового процесу одного й того процесуального документа, колегія суддів дійшла висновку про прийняття вказаних апеляційних скарг до спільного розгляду. ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" надано додаткові письмові пояснення у справі щодо обставин, якими підтверджується право власності вказаної особи на спірні парогенератори ПГВ-1000М зав. №№ 77, 78 (вх.№ 12699 від 15.12.2016р.). У відзиві на апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області Українсько-російська фірма "Інек" просить пункт 3 апеляційної скарги залишити без задоволення (вх.№ 12712 від 15.12.2016р.). У відзиві на апеляційну скаргу арбітражний керуючий Панасюк І.В. надає додаткове обґрунтування щодо відсутності підстав для задоволення апеляційної скарги ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (вх.№ 12722 від 16.12.2016р.). На підставі протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 20.12.2016р. у зв'язку тимчасовою непрацездатністю судді Тарасової І.В. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Барбашова С.В., суддя Шутенко І.А. Пунктом 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" від 23.03.2012р. №6 встановлено, що в разі необхідності заміни судді в процесі розгляду справи або додаткового введення судді (суддів) до складу суду розгляд справи з огляду на встановлений пунктом 3 частини четвертої статті 47 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" принцип незмінності судді слід починати спочатку. При цьому заново розпочинається й перебіг передбачених статтею 69 ГПК строків вирішення спору, а його подальше продовження новим (зміненим) складом суду здійснюється у випадках і в порядку, передбачених частиною третьою цієї статті. Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" подано клопотання, в якому просить витребувати у Печерського управління поліції у м. Києві в якості доказів у справі № Б-39/134-10 матеріали кримінальної справи №50-3151, порушеної за фактом зловживання службовими особами ДП "НАЕК "Енергоатом" службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України та відкладення розгляду справи № Б-39/134-10 до отримання доказів (вх.№ 12926 від 21.12.2016р.). В обґрунтування поданого клопотання заявник вказує, що кримінальна справа № 50-3151, порушена 10.07.2002р., стосується придбання та поставки парогенераторів ПГВ-1000М (заводські номери 73, 74, 77, 78), оскільки в межах зазначеної кримінальної справи проводилась перевірка законності укладення договорів та проведення розрахунків між ДП "НАЕК "Енергоатом" та СУРФ "Інек" у формі ТОВ. Таким чином, на думку кредитора, висновки, прийняті за результатами проведення слідчих дій, можуть вплинути на результат розгляду апеляційної скарги ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" щодо виключення з ліквідаційної маси СУРФ "Інек" у формі ТОВ спірних парогенераторів. Підставою для подання вказаного клопотання є те, що 27.10.2016р. Київською місцевою прокуратурою № 6 звернення ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" про ознайомлення з матеріалами кримінальної справи №50-3151 було переадресоване начальнику слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління поліції у м. Києві для розгляду та прийняття відповідного рішення, обставина чого підтверджується наданою копією листа від 27.10.2016р. №9491 вих - 16. Розглянувши заявлене учасником судового процесу клопотання, судова колегія зазначає наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується, обставини, що перешкоджають його наданню, підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація, обставини, які може підтвердити цей доказ. Відповідно до п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали (пункти 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів. У разі неможливості самостійно подати необхідні для розгляду справи докази сторона, прокурор, третя особа вправі звернутися до господарського суду, в тому числі й апеляційної інстанції, з клопотанням про витребування доказів; при цьому обґрунтування такої неможливості покладається на особу, що заявляє відповідне клопотання. Звертаючись з клопотанням про витребування доказів до суду апеляційної інстанції, заявник, з огляду на вимоги частини першої статті 101 ГПК, повинен також обґрунтувати неможливість подання цих доказів до місцевого господарського суду. Така неможливість може бути зумовлена, зокрема, тим, що: сторона (сторони) заявляла в місцевому господарському суді клопотання про витребування в інших осіб відсутніх у неї (них) доказів, але зазначеним судом таке клопотання не задоволено; на час прийняття рішення місцевим господарським судом заявникові не було і не могло бути відомо про існування відповідних доказів; докази з'явилися після розгляду справи судом першої інстанції. Причинами неможливості самостійного отримання доказу особою, яка бере участь у справі, може бути відмова особи, в якої знаходиться доказ, надати цей доказ, законодавчо встановлена заборона передання певної інформації тощо. Особа, яка звертається з клопотанням про витребування доказу, повинна надати підтвердження того, що їй відмовлено в отриманні доказу, або відсутності відповіді на запит про отримання доказу. Разом з тим, заявником на підтвердження неможливості самостійного отримання доказу у справі до матеріалів справи надано лише копію листа Київської місцевої прокуратури №6 від 27.10.2016р. № 9491вих.-16, відповідно до якого звернення ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" про ознайомлення з матеріалами кримінальної справи №50-3151 від 10.07.2002р. було направлено начальнику слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві для розгляду, про результати якого повинно бути повідомлено заявника. Зважаючи, що матеріали кримінальної справи від 10.07.2002р. № 50-3151 на даний час знаходяться у слідчому відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві та заявником не надано належних доказів на підтвердження відмови відповідного державного органу в ознайомленні його з матеріалами кримінальної справи, тобто, не підтверджено неможливість самостійного подання додаткових доказів у справі, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підставі для задоволення клопотання про витребування додаткових доказів у справі (вх.№ 12926 від 21.12.2016р.). Ліквідатором надано доповнення до заперечення на скаргу ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (вх.№ 12948 від 21.12.2016р.), в яких зазначає про відсутність здійснення зазначеним кредитором оплати за договором комісії від 03.07.1998р. № 01NEN/98 за парогенератори ПГВ-1000М зав. № 77 та № 78. Розрахунки в межах вказаного договору комісії за парогенератори ПГВ-1000М зав. №73, №74 були проведені, вказані парогенератори були розмитнені та передані ДП "НАЕК "Енергоатом", що підтверджується підписаним між СУРФ "Інек" у формі ТОВ та ДП "НАЕК "Енергоатом" актом прийому-передачі від 02.07.1999р. № 1195. Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, враховуючи зміну складу колегії, дійшла висновку про неможливість закінчення розгляду справи в даному судовому засіданні. З метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, надання можливості сторонам надати додаткові письмові пояснення та документи в обґрунтування заявлених апеляційних скарг, господарський суд апеляційної інстанції вирішив задовольнити клопотання ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" про відкладення розгляду справи. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 77, 86, 99, 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду УХВАЛИЛА: 1.Відкласти розгляд апеляційної скарги на 04.01.2017р. о 10 год. 30хв. 2.Розгляд апеляційної скарги відбудеться у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду за адресою: м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі судового засідання №105. 3. Заступнику прокурора Харківської області надати письмове обґрунтування правових підстав подання апеляційної скарги у справі № Б-39/134-10: порушення інтересів держави оскаржуваним судовим рішенням, наявності підстав для здійснення представництва в порядку, передбаченому частиною другою або третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру", попереднього повідомлення відповідного суб'єкта владних повноважень, в інтересах якого подано апеляційну скаргу, про звернення до суду. 4.Викликати в судове засідання представників сторін з належним чином оформленими повноваженнями на участь у справі, про неможливість прибуття своїх представників обов'язково письмово повідомити суд. 5.Попередити сторони, що у разі неявки їх представників з належним чином оформленими повноваженнями справа може бути розглянута за наявними в ній документами. Головуючий суддя Лакіза В.В. Суддя Барбашова С.В. Суддя Шутенко І.А.

Текст наведено в тому вигляді, в якому його оприлюднено. Персональні дані учасників у судових рішеннях знеособлені самим судом — саме тому в тексті трапляються позначки на кшталт «ОСОБА_1».

Справа № Б-39/134-10 — Ухвала — Кишеня