Справа № 9/36

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ УХВАЛА 16 січня 2017 року Справа № 9/36 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Катеринчук Л.Й. (головуючого), Куровського С.В., Ткаченко Н.Г. розглянувши касаційну скаргу ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на постанову та ухвалу Рівненського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 року Господарського суду Рівненської області від 22.08.2016 року у справі Господарського суду № 9/36 Рівненської області за заявою ОСОБА_4 до ВАТ "Рівнеголовпостач" про визнання банкрутом ліквідатор Михайловський С.В. В С Т А Н О В И В : подана ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - скаржником) касаційна скарга (вх. №101/2017) на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 року та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 22.08.2016 року у справі №9/36 не може бути прийнята Вищим господарським судом України до розгляду, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з таких підстав. Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 111 ГПК України, касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити перелік доданих до скарги документів. Відповідно до частини 4 статті 111 ГПК України, якою встановлено форму та зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі. Частиною 1 статті 1111 ГПК України передбачено, що особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні. Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року, положення якого застосовувалися в процедурі банкрутства ВАТ "Рівнеголовпостач" на стадії розпорядження майном), сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут). Статтею 16 Закону про банкрутство (в зазначеній редакції) передбачено, що протягом десяти днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення. До компетенції зборів кредиторів належить, зокрема, прийняття рішення про вибори членів комітету кредиторів, визначення кількісного складу комітету кредиторів та його повноважень. На час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше семи осіб. Отже, з моменту формування у справі про банкрутство комітету кредиторів останній набуває статусу сторони у справі та є органом колективного представництва інтересів всіх конкурсних кредиторів боржника. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 1113 ГПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі. Як вбачається з матеріалів справи, на стадії розпорядження майном боржника 03.02.2012 року зборами кредиторів ВАТ "Рівнеголовпостач" прийнято рішення про обрання комітету кредиторів у складі трьох членів: ПАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк", ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" та Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (том 12, а.с. 41 - 42). Матеріалами справи підтверджується, що на стадії ліквідаційної процедури банкрута до складу комітету кредиторів ВАТ "Рівнеголовпостач" увійшло три члени: ТОВ "Бізнесфакторсервіс", ТОВ "Лікеро-горілчаний завод "Калганоф" та ТОВ "Майстер Скло Декор" (том 22, а.с. 86, том 24, а.с. 43). З матеріалів касаційної скарги від 28.11.2016 року вбачається, що на підтвердження факту повідомлення інших учасників провадження у даній справі про банкрутство про подання касаційної скарги на оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій, скаржник надав фіскальні чеки відділення поштового зв'язку Рівне-23 УДППЗ "Укрпошта" від 30.11.2016 року про надіслання цінних листів на адреси боржника, ліквідатора Михайловського С.В., а також кредитора боржника - Виконавчого комітету управління комунальною власністю. Разом з тим, скаржником не надано доказів надіслання копії касаційної скарги з доданими до неї документами членам комітету кредиторів боржника, як органу колективного представництва інтересів всіх конкурсних кредиторів боржника, - ТОВ "Бізнесфакторсервіс", ТОВ "Лікеро-горілчаний завод "Калганоф" та ТОВ "Майстер Скло Декор". З огляду на таке, касаційна скарга ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі пункту 3 частини 1 статті 1113 ГПК України. При цьому, виходячи з положень частини 3 статті 1113 ГПК України, скаржник вправі повторно звернутися до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою після усунення обставин, що стали підставою для її повернення. На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 111, пунктом 3 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, У Х В А Л И В : Касаційну скаргу ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.11.2016 року та ухвалу Господарського суду Рівненської області від 22.08.2016 року у справі №9/36 повернути скаржнику. Головуючий Л.Й. Катеринчук Судді С.В. Куровський Н.Г. Ткаченко