Справа № 12/5009/1801/11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ УХВАЛА 17 січня 2017 року Справа № 12/5009/1801/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Катеринчук Л.Й. (головуючого), Куровського С.В., Ткаченко Н.Г. розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Промто Плюс" на постанову та ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 07.11.2016 року Господарського суду Запорізької області від 27.07.2016 року у справі Господарського суду № 12/5009/1801/11 Запорізької області за заявою Публічного акціонерного товариства "Український графіт" до Відкритого акціонерного товариства "Вуглецевий композит" про визнання банкрутом ліквідатор Іщенко Д.В. ВСТАНОВИВ: подана Приватним підприємством "Промто Плюс" (далі - скаржником) касаційна скарга від 25.11.2016 року на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.11.2016 року та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.07.2016 року у справі №12/5009/1801/11 не може бути прийнята Вищим господарським судом України до розгляду, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з таких підстав. Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 111 ГПК України, касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити перелік доданих до скарги документів. Відповідно до частини 4 статті 111 ГПК України, якою встановлено форму та зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі. Згідно з пунктами 3, 4 частини 1 статті 1113 ГПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі та документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Частиною 1 статті 1111 ГПК України передбачено, що особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні. Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011 року, положення якого застосовувалися в процедурі банкрутства ВАТ "Вуглецевий композит" на стадії розпорядження майном), сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут). Статтею 16 Закону про банкрутство (в зазначеній редакції) передбачено, що протягом десяти днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду розпорядник майна повідомляє кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення. До компетенції зборів кредиторів належить, зокрема, прийняття рішення про вибори членів комітету кредиторів, визначення кількісного складу комітету кредиторів та його повноважень. На час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше семи осіб. Отже, з моменту формування у справі про банкрутство комітету кредиторів останній набуває статусу сторони у справі та є органом колективного представництва інтересів всіх конкурсних кредиторів боржника. Як вбачається з матеріалів справи, на стадії ліквідаційної процедури банкрута до складу комітету кредиторів ВАТ "Вуглецевий композит" входять три члени: ПАТ "Український графіт" (голова комітету кредиторів), УПФУ в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя та ОСОБА_5 (том матеріалів оскарження ухвали Господарського суду Запорізької області від 27.07.2016 року у справі №12/5009/1801/11, а.с. 21 - 23). З матеріалів касаційної скарги від 25.11.2016 року вбачається, що на підтвердження направлення копії касаційної скарги іншим учасникам провадження у даній справі про банкрутство скаржник надав оригінали фіскального чека відділення поштового зв'язку Запоріжжя-5 УДППЗ "Укрпошта" від 25.11.2016 року та опису вкладення у цінний лист, надісланий на адресу боржника - ВАТ "Вуглецевий композит". Разом з тим, скаржником не надано доказів надіслання копії касаційної скарги з доданими до неї документами членам комітету кредиторів боржника, як органу колективного представництва інтересів всіх конкурсних кредиторів боржника, - ПАТ "Український графіт", УПФУ в Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя та ОСОБА_5. Також, скаржником не додано до касаційної скарги доказів надіслання її копії з додатками органу управління майном боржника - Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Запорізькій області та Прокуратурі Запорізької області, прокурор якої бере участь у даній справі про банкрутство ВАТ "Вуглецевий композит". З 01.11.2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 року, яким встановлено ставки судового збору за подання касаційної скарги на рішення та ухвали господарського суду. Підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції зі змінами, внесеними Законом України №484-VIII від 22.05.2015 року, передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно до статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" №928-VIII від 25.12.2015 року, розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 року становив 1 378 грн. Отже, за подання скаржником у листопаді 2016 року касаційної скарги на постанову апеляційного суду від 07.11.2016 року, якою залишено без змін ухвалу місцевого господарського суду від 27.07.2016 року про припинення провадження з розгляду заяви ПП "Промто Плюс" про зменшення кредиторських вимог до боржника, підлягав сплаті судовий збір в розмірі 1 378 грн. Як вбачається з матеріалів касаційної скарги від 25.11.2016 року, скаржником не надано належних доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову апеляційного суду від 07.11.2016 року та ухвалу суду першої інстанції від 27.07.2016 року у справі №12/5009/1801/11 у встановлених порядку та розмірі. З огляду на таке, касаційна скарга Приватного підприємства "Промто Плюс" від 25.11.2016 року не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі пунктів 3, 4 частини 1 статті 1113 ГПК України. При цьому, виходячи з положень частини 3 статті 1113 ГПК України, скаржник вправі повторно звернутися до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою після усунення обставин, що стали підставою для її повернення. На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 111, пунктами 3, 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, У Х В А Л И В : Касаційну скаргу Приватного підприємства "Промто Плюс" від 25.11.2016 року на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.11.2016 року та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.07.2016 року у справі №12/5009/1801/11 повернути скаржнику. Головуючий Л.Й. Катеринчук Судді С.В. Куровський Н.Г. Ткаченко