Справа № Б11/009-12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ УХВАЛА 13 березня 2017 року Справа № Б11/009-12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого судді: Погребняка В.Я., суддів: Полякова Б.М., Коваленка В.М., розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестгарант" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 року у справі № Б11/009-12 господарського суду Київської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Систем-Інвест" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестінтер" про банкрутство, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестгарант" (далі - заявник, ТОВ "Інвестгарант") звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 року у справі № Б11/009-12 господарського суду Київської області. Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з таких підстав. Касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником (ч. 3 ст. 111 ГПК України). Статтею 28 ГПК України передбачено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації. Подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестгарант" касаційна скарга підписана директором ОСОБА_4 Однак, до касаційної скарги не додано жодного документу на підтвердження того, що ОСОБА_4 є директором ТОВ "Інвестгарант" та на підтвердження повноважень ОСОБА_4 на підписання скарги. Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 111-3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено. Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму та зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі. Згідно з ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут). Учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю. Однак, скаржником взагалі не надано суду доказів про направлення копії касаційної скарги учасникам судового процесу. Відповідно до п. 3 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга, не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до неї не додано доказів надіслання її копії іншим сторонам у справі. Крім того, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі. Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму та зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі. Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" у редакції, Закону України від 22.05.2015 року № 484-VIII, що набрав чинності 01.09.2015 року. У відповідності до п. 2 п. 22 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заява, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія ) оплачується судовим збором. Однак, заявником не було додано доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 року, при цьому клопотання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору чи обґрунтування звільнення від сплати судового збору у відповідності до приписів Закону України "Про судовий збір" відсутні. За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України. Більше того, ст. 111 ГПК України визначає основні вимоги, що пред'являються до форми і змісту касаційної скарги. Так, зокрема, відповідно до п. 4 ч. 1 вказаної статті, касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга, не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Тобто, в касаційній скарзі має чітко викладатись зміст такого порушення з законодавчим обґрунтуванням порушених норм та з зазначенням конкретних статей та пунктів. З тексту касаційної скарги вбачається, що заявник касаційної скарги не погоджується з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 року у справі № Б11/009-12 господарського суду Київської області. Однак, в чому полягає суть порушення норм матеріального чи процесуального права судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваного процесуального документу, заявник касаційної скарги не зазначає. Водночас, відповідно до ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили. Ст. 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. П. 1 ст. 6 Конвенцї про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України". Зокрема, Високий суд вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Кинвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. Суд встановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовуються причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року). Ухвала Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 року набрала законної сили з дня її прийняття 14.11.2016 року, отже останній день строку, встановленого для оскарження зазначеної постанови в касаційному порядку - 05.12.2016 року. Як вбачається з матеріалів справи, вперше подану касаційну скаргу ТОВ "Інвестгарант" повернуто заявнику без розгляду ухвалою Вищого господарського суду України від 05.12.2016 року з підстав передбачених п. п. 1, 3, 4, 6 ст. 1113 ГПК України. 16.02.2017 року ТОВ "Інвестгарант" вдруге звернулось до Вищого господарського суду України на ухвалу Київського апеляційного господарського від 14.11.2016 року у справі № Б11/009-12, при цьому подало клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги. Разом з тим, ТОВ "Інвестгарант" недоліків допущених при первісному зверненні з касаційною скаргою не виправив, не наводить обставин та не надає жодних доказів, які б об'єктивно свідчили про неможливість вчасного звернення з касаційною скаргою, або про поважність причин пропуску строку на звернення з касаційною скаргою та протягом розумних строків. Відхилення клопотання про відновлення пропущеного строку, встановленого для подання касаційної скарги, є підставою для повернення поданої касаційної скарги скаржнику. Вказані недоліки касаційної скарги є підставою для її повернення. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 111, п. п. 1, 3, 4, 5, 6 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання про відновлення строку, встановленого для оскарження судового акта в касаційному порядку, відмовити. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестінтер" на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2016 року у справі № Б11/009-12 господарського суду Київської області повернути скаржнику. Головуючий суддя: Погребняк В.Я. Судді: Поляков Б.М. Коваленко В.М.