Справа № 50/318-б-46/536-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 травня 2017 року Справа № 50/318-б-46/536-2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого судді: Погребняка В.Я., суддів: Коваленка В.М., Катеринчук Л.Й., розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Галичина" на ухвалу господарського суду м. Києва від 26.01.2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.03.2017 року у справі № 50/318-б-46/536-2012 господарського суду м. Києва за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кофе-Ательє" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Розмарин" про банкрутство за участю представників сторін: від Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" - Калітіна О.В., довіреність № 185-ЮД від 28.12.2016 року, ВСТАНОВИВ: Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.01.2017 року у справі № 50/318-б-46/536-2012 (суддя - Пасько М.В.) затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс станом на 26.01.2017 року, ліквідовано банкрута Приватне підприємство "Розмарин" (далі - ПП "Розмарин"), як юридичну особу у зв'язку з банкрутством, припинено провадження у справі № 50/318-б-46/536-2012 про банкрутство ПП "Розмарин". Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.03.2017 року у справі № 50/318-б-46/536-2012 (головуючий суддя - Верховець А.А., суддя - Яковлєв М.Л., суддя - Остапенко О.М.) апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Галичина" (далі - ПрАТ "Галичина") залишено без задоволення. Ухвалу господарського суду м. Києва від 26.01.2017 року у справі № 50/318-б-46/536-2012 залишено без змін. Не погоджуючись із ухвалою господарського суду м. Києва від 26.01.2017 року та постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.03.2017 року у справі № 50/318-б-46/536-2012, ПрАТ "Галичина" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду м. Києва від 26.01.2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.03.2017 року у справі № 50/318-б-46/536-2012 скасувати та передати справу на розгляд до господарського суду м. Києва на стадію ліквідаційної процедури. В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема ст. 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року № 4212-VI, що набрав чинності з 19.01.2013 року). Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 50/318-б-46/536-2012 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя -Погребняк В.Я., суддя - Білошкап О.В., суддя - ОСОБА_5 (протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 24.04.2017 року в матеріалах справи). Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 26.04.2017 року № 08.03.-04/1579, у зв'язку зі звільненням ОСОБА_5 з посади судді Вищого господарського суду України, відповідно до п. 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено автоматичну зміну складу колегії у справі № 50/318-б-46/536-2012 (розпорядження в матеріалах справи). Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 50/318-б-46/536-2012 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білошкап О.В., суддя - Катеринчук Л.Й. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 26.04.2017 року в матеріалах справи). Ухвалою Вищого господарського суду України від 27.04.2017 року у справі № 50/318-б-46/536-2012 прийнято касаційну скаргу ПрАТ "Галичина" на ухвалу господарського суду м. Києва від 26.01.2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.03.2017 року у справі № 50/318-б-46/536-2012 до провадження. Призначено розгляд касаційної скарги у засіданні колегії суддів Вищого господарського суду України на 23.05.2017 року. Арбітражний керуючий Кучак Ю.Ф. подав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу ПрАТ "Галичина", в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу господарського суду м. Києва від 26.01.2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.03.2017 року у справі № 50/318-б-46/536-2012 - без змін. В судовому засіданні 23.05.2017 року від уповноваженого представника арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку вирішення спору на 15 днів у відповідності до приписів ст. ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.05.2017 року у справі № 50/318-б-46/536-2012 продовжено строк розгляду касаційної скарги ПрАТ "Галичина". Відкладено розгляд касаційної скарги ПрАТ "Галичина" на 30.05.2017 року. Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України від 29.05.2017 року № 08.03.-04/1941, у зв'язку з відпусткою судді Білошкап О.В., відповідно до п. 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено автоматичну зміну складу колегії у справі № 50/318-б-46/536-2012 (розпорядження в матеріалах справи). Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 50/318-б-46/536-2012 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Коваленко В.М., суддя - Катеринчук Л.Й. (протокол автоматичної зміни складу колегії суддів від 29.05.2017 року в матеріалах справи). Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" подав до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу ПрАТ "Галичина", в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу господарського суду м. Києва від 26.01.2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.03.2017 року у справі № 50/318-б-46/536-2012 - без змін. Колегія суддів Вищого господарського суду України у зазначеному вище складі, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Пунктом 11 Розділу X Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України № 4212-VI від 22.12.2011 року, чинній з 19.01.2013 року, далі - Закон про банкрутство) передбачено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Провадження у справі № 50/318-б-46/536-2012 про банкрутство ПП "Розмарин" порушено ухвалою господарського суду м. Києва за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кофе-Ательє" 23.12.2011 року. Ухвалою господарського суду м. Києва від 24.07.2012 року за результатами попереднього засідання затверджено реєстр вимог кредиторів боржника. Постановою господарського суду м. Києва від 22.07.2013 року у справі № 50/318-б-46/536-2012 ПП "Розмарин" визнано банкрутом і відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру з відповідними процесуальними наслідками. Отже, в ході ліквідаційної процедури до боржника повинні застосовуватися положення, які регулюють хід ліквідаційної процедури в редакції Закону про банкрутство у новій редакції. Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.10.2013 року у справі № 50/318-б-46/536-2012 припинено повноваження арбітражного керуючого Дяченка С.В. як ліквідатора ПП "Розмарин", раніше призначеного вказаною вище постановою від 22.07.2013 року та призначено новим ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. (свідоцтво № 149 від 18.02.2013 року). Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.04.2015 року у справі № 50/318-б-46/536-2012, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 року у справі № 50/318-б-46/536-2012, відхилено скаргу ПрАТ "Галичина" на дії ліквідатора боржника. Постановою Вищого господарського суду України від 27.10.2015 року у справі № 50/318-б-46/536-2012 вказану ухвалу в частині відхилення скарги та постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2015 року у справі № 50/318-б-46/536-2012 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду м. Києва. Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.03.2016 року у справі № 50/318-б-46/536-2012, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2016 року у справі № 50/318-б-46/536-2012, в задоволенні скарги на дії ліквідатора було відмолено (повторно). Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.08.2016 року у справі № 50/318-б-46/536-2012 ПрАТ "Галичина" відмовлено в прийняті касаційної скарги на вказані рішення місцевого та апеляційного господарського суду. 24.01.2017 року від ліквідатора ПП "Розмарин" арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. надійшов на затвердження звіт та ліквідаційний баланс банкрута, клопотання про затвердження звіту арбітражного керуючого про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат у справі № 50/318-б-46/536-2012. Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.01.2017 року у справі № 50/318-б-46/536-2012 про банкрутство ПП "Розмарин" затверджено звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. на суму 357013,20 грн. за час виконання обов'язків ліквідатора. Іншою ухвалою господарського суду м. Києва від 26.01.2017 року у справі № 50/318-б-46/536-2012 затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс станом на 26.01.2017 року, ліквідовано банкрута - ПП "Розмарин", як юридичну особу у зв'язку з банкрутством, припинено провадження у справі № 50/318-б-46/536-2012 про банкрутство ПП "Розмарин". При цьому, суд першої інстанції виходив з того, що ліквідатором здійснена процедура ліквідації банкрута у повному обсязі відповідно до вимог Закону про банкрутство. Переглянувши ухвалу господарського суду м. Києва від 26.01.2017 року у справі № 50/318-б-46/536-2012, якою затверджено звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс, ліквідовано банкрута - ПП "Розмарин", в апеляційному порядку, Київський апеляційний господарський суд в постанові від 07.03.2017 дійшов висновку про залишення її без змін, вказавши при цьому, що господарським судом м. Києва в повному обсязі досліджено та перевірено повноту здійснення ліквідатором ліквідаційних заходів та правомірно затверджено ліквідаційний звіт та ліквідаційний баланс. Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки як суду першої інстанції так і суду апеляційної інстанції є передчасними, оскільки зроблені з порушенням приписів ст. 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Згідно з п. п. 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: - чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; - чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; - яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Оскаржувані ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідають. Статтею 46 Закону про банкрутство передбачено, що після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів цінних паперів - копія звіту про наслідки погашення цінних паперів, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Звіт ліквідатора має бути схвалений комітетом кредиторів, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника (для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків). Про час і місце судового засідання, у якому має розглядатися звіт і ліквідаційний баланс, господарський суд повідомляє ліквідатора та членів комітету кредиторів. Перелік основних повноважень ліквідатора викладено у ст. 41 Закону про банкрутство. Так, відповідно до ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню, на строк не менше п'яти років з дати визнання особи банкрутом; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; у разі провадження банкрутом діяльності, пов'язаної з державною таємницею, вживає заходів з ліквідації режимно-секретного органу. Для цього за погодженням із Службою безпеки України визначає склад ліквідаційної комісії режимно-секретного органу, яка формується в установленому законодавством порядку; веде реєстр вимог кредиторів; подає в установленому порядку та у випадках, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформацію центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. При цьому, встановлено, що ліквідатор не рідше ніж один раз на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів. Крім того, ліквідатор зобов'язаний на вимогу господарського суду та державного органу з питань банкрутства надавати необхідні відомості щодо проведення ліквідаційної процедури. Відповідно до змісту даної норми, у ліквідаційній процедурі завданням ліквідатора є не проста констатація факту відсутності майна, а дієвий і належний пошук майна банкрута. Законом про банкрутство передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора та які є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів). Як вбачається з матеріалів справи, судами попередніх інстанцій встановлено, що з метою виявлення активів банкрута, ліквідатором направлено запити за місцем реєстрації банкрута до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Територіального управління державного комітету України з промислової безпеки охорони праці та гірничого нагляду по Київській області та місту Києву, ГУ регіональної статистики у м. Києві, Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, Київської міжрегіональної митниці Міндоходів України, ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, ГУ Держземагенства у місті Києві, УДВС ГУЮ у м. Києві, ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві, УДАІ УМВС України у м. Києві, Держархбудінспекції у Київській області, Державіаслужби України, Державної інспекції сільського господарства у м. Києві, ПАТ "Укрсоцбанк", Управління Держпраці у місті Києві у відповідь на які: - листом від 30.01.2014 року №315 УДВС ГУЮ у м. Києві повідомило ліквідатора про закінчення виконавчих проваджень боржником у яких виступав банкрут; - листом від 08.01.2014 року №97/1/26-7051-05 Київська міжрегіональна митниця повідомила ліквідатором, що банкрутом митне оформлення товарів не здійснювалося; - листом від 22.01.2014 року №09/01/1056/НК Національна комісія з цінних паперів та Фондового ринку повідомила ліквідатора, що банкрут відсутній серед осіб, які володіють значними пакетами акцій емітентів; - листом від 10.01.2014 року №10/3852/вх УДАІ ГУ МВС України у м. Києві повідомило ліквідатора, що за банкрутом транспортні засоби не зареєстровані; - листом від 11.01.2014 року №7/26-53/1101/05 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві повідомила ліквідатора, що банкруту дозволи на виконання будівельних робіт не видавалися; - листом від 09.01.2014 року №02/4-9 Держсільгоспінспекція у м. Києві повідомила ліквідатора, що за банкрутом сільськогосподарська техніка не зареєстрована; - листом від 24.01.2014 року №20.19-765 Державіаслужба повідомила ліквідатора, що за банкрутом повітряні судна не зареєстровані; - листом від 17.01.2014 року №718/к/26-53-18-05-12 ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві повідомила ліквідатора про відкриті банкрутом рахунки у банківських установах; - листом від 31.12.2013 року №5749 ГУ Держземагенства у м. Києві повідомлено ліквідатора, що за банкрутом земельні ділянки не зареєстровані; - листом від 27.01.2014 року №111-05/1/1-14 Укррічморінспекція повідомила ліквідатора, що за банкрутом морські та річкові судна не зареєстровані; - листом від 26.06.2014 року №10.301-11/766 ПАТ "Укрсоцбанк" повідомило ліквідатора, що на запит останнього арешти з рахунків банкрута знято; - листом від 09.02.2016 року №11/1255 ГУ держпраці у Київській області повідомило ліквідатора, що за банкрутом техніка не зареєстрована. - довідкою від 07.04.2014 року ПАТ "Банк "Київська Русь" повідомило про закриття ліквідатором рахунку банкрута. Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, а матеріалами справи підтверджується, що ліквідатором було направлено запит до Головного управляння регіональної статистики у м. Києві від 29.01.2016 року № 02-01/11-14. У відповідь на вказаний запит, листом від 05.04.2016 року № 23-07/548-4 Головне управляння регіональної статистики надало відомості з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) та повідомило ліквідатора, що станом на 01.04.2016 року банкрут ПП "Розмарин" значиться засновником іншого суб'єкта Товариства з обмеженою відповідальністю "Делішес М", яке з 2010 року знаходиться у стані припинення за рішенням власників. Обов'язком ліквідатора є належне виконанням ним усіх повноважень в ході ліквідаційної процедури, зокрема, вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, формування ліквідаційної маси, продаж майна банкрута для задоволення вимог кредиторів. Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону про банкрутство усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Згідно з ч. 6 ст. 42 Закону про банкрутство ліквідатор, виявивши частку, яка належить банкруту в спільному майні, з метою задоволення вимог кредиторів у встановленому порядку порушує питання про виділення цієї частки. При цьому, виходячи з вимог ч. 3 ст. 98 Закону про банкрутство під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство. Як вбачається з матеріалів справи, ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції не встановлено, чи вживалися ліквідатором заходи, спрямовані на виділення частки, яка належить банкруту в спільному майні, і яка є активом банкрута та підлягає включенню до складу ліквідаційної маси та реалізації з метою задоволення вимог кредиторів. Судами попередніх інстанцій не враховано, що ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав підчас розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визначених ліквідатором вимог кредиторів з наслідками його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. На думку колегії суддів Вищого господарського суду України, ні судом першої інстанції, ні судом апеляційної інстанції не досліджено належним чином звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, не встановлено повноту дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури. В зв'язку з чим, суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку про затвердження звіту та ліквідаційного балансу банкрута, ліквідацію ПП "Розмарин" та припинення провадження у справі. Як суд першої інстанції, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів ч. 1 ст. 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування судового рішення у справі. Відповідно до ч. 2 ст. 1115 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції у справі підлягають скасуванню, а справа - направленню на розгляд до господарського суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури. При новому розгляді суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права і процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Керуючись статтями 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України ПОСТАНОВИВ : Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Галичина" задовольнити. Ухвалу господарського суду м. Києва від 26.01.2017 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.03.2017 року у справі № 50/318-б-46/536-2012 скасувати. Справу № 50/318-б-46/536-2012 передати на розгляд до господарського суду м. Києва на стадію ліквідаційної процедури. Головуючий суддя: Погребняк В.Я. Суддя: Коваленко В.М. Суддя: Катеринчук Л.Й.