Справа № Б8/142-12

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 травня 2017 року Справа № Б8/142-12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого: Удовиченка О.С. суддів: Панової І.Ю., Ткаченко Н.Г. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК-Р.С.Ф." на постанову та на ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 господарського суду Київської області від 23.12.2016 у справі № Б8/142-12 господарського суду Київської області за заявою Управління Пенсійного фонду України у Миронівському районі Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК-Р.С.Ф." про банкрутство ліквідатор Салатюк Д.М. в судовому засіданні взяли участь представники : ПАТ "Київобленерго" Бабенко А.О. ПАТ "Укрексімбанк" ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" Мусієнко Г.І. Жорова Л.М. В С Т А Н О В И В : Ухвалою господарського суду Київської області від 25.12.2012 порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК-Р.С.Ф." (далі - ТОВ "ВІК-Р.С.Ф.") за загальною процедурою, передбаченою ст.6, 7, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України від 30.06.1999, далі - Закон). Господарським судом Київської області від 22.04.2013 винесено ухвалу за результатами підготовчого засідання. Ухвалою господарського суду Київської області від 17.03.2014, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2014, в попередньому засіданні затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "ВІК-Р.С.Ф.". Постановою господарського суду Київської області від 01.07.2014 визнано банкрутом ТОВ "ВІК-Р.С.Ф."; відкрито ліквідаційну процедуру ТОВ "ВІК-Р.С.Ф."; призначено ліквідатором боржника арбітражного керуючого Салатюка Д.В. Миронівська об'єднана ДПІ Головного управління ДФС у Київській області звернулася до суду з заявою про визнання поточних кредиторських вимог до ТОВ "ВІК-Р.С.Ф.", в якій просило визнати та включити до реєстру вимог кредиторів банкрута грошові вимоги Миронівської об'єднаної ДПІ Головного управління ДФС у Київській області у розмірі 14892092,85 грн., які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство. Заява Миронівської об'єднаної ДПІ Головного управління ДФС у Київській області розглядалася неодноразово. Ухвалою господарського суду Київської області від 01.12.2015 заяву Миронівської об'єднаної ДПІ Головного управління ДФС у Київській області задоволено, визнано грошові вимоги Миронівської об'єднаної ДПІ Головного управління ДФС у Київській області до ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." в сумах: 310491,58 грн. - 2 черга задоволення вимог кредиторів; 11897352,65 грн. - 3 черга задоволення вимог кредиторів; 2684248,62 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2016 ухвалу господарського суду Київської області від 01.12.2015 змінено в частині визнання кредиторських вимог Миронівської об'єднаної ДПІ Головного управління ДФС у Київській області, визнано грошові вимоги Миронівської об'єднаної ДПІ Головного управління ДФС у Київській області до ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." в сумі 14892092,85 грн. з включенням їх в реєстр вимог кредиторів до шостої черги задоволення. Постановою Вищого господарського суду України від 06.04.2016 постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2015 скасовано, ухвалу господарського суду Київської області від 01.12.2015 залишено в силі. ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." в особі ліквідатора Салатюка Д.В. звернулося 13.04.2016 до господарського суду з заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Київської області від 01.12.2015, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 01.12.2015 в частині визнання кредиторських вимог Миронівської об'єднаної ДПІ Головного управління ДФС у Київській області до ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." в сумі 1 528 597, 51 грн. зі сплати земельного податку. Ухвалою господарського суду Київської області від 23.12.2016 (суддя Конюх О.В.) відмовлено у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." Салатюка Д.В. від 13.04.2016 про перегляд ухвали господарського суду Київської області від 01.12.2015 за нововиявленими обставинами. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 (колегія суддів: Пантелієнко В.О., Чорногуз М.Г., Михальська Ю.Б.) ухвалу господарського суду Київської області від 23.12.2016 залишено без змін. ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." в особі ліквідатора Салатюка Д.В. звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 23.12.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2017, задовольнити заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Київської області від 01.12.2015, скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 01.12.2015 в частині визнання кредиторських вимог Миронівської об'єднаної ДПІ Головного управління ДФС у Київській області до ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." в сумі 1 528 597, 51 грн. зі сплати земельного податку. При цьому заявник посилався на порушення судом норм процесуального та матеріального права при винесенні оскаржуваних судових рішень. Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане. Водночас, нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду відносно яких при розгляді справи, забезпечила би прийняття цим судом іншого рішення. Тобто, однією з умов перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі ст. 112 ГПК України є істотність цих обставин для вирішення спору. Тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, які було покладено в основу судового рішення. В обґрунтування заяви про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Київської області від 01.12.2015 ліквідатор Салатюк Д.В. посилався на обставини викладені в листі ВАТ "Кристал-М" від 13.04.2016 відносно того, що після придбання ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." за договором купівлі-продажу від 23.07.2010 у ВАТ "Кристал-М" будівель цукрового заводу, ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." не переоформило на себе право користування чи право власності на земельні ділянки в місті Миронівці та селі Росава. З урахуванням цих обставин, ДПІ не мала права нараховувати ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." земельний податок в сумі 1528597,51 грн. і відповідно суд безпідставно задовольнив кредиторські вимоги ДПІ в цій частині. Суди встановили, що після придбання ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." за договором купівлі-продажу від 23.07.2010 у ВАТ "Кристал-М" будівель цукрового заводу, ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." не зареєстрував право власності чи користування земельною ділянкою під належними йому на праві власності нежитловими приміщеннями, втім, беручи до уваги приписи ст.ст.120, 125 Земельного кодексу України, ст.377 ЦК України, ст.5 Податкового кодексу України, правові позиції викладені у постановах Верховного Суду України від 07.07.2015 у справі №21-775а15, від 02.12.2015 у справі №826/3130/1521-3517а15, встановили, що обов'язок зі сплати земельного податку виник у заявника з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно і неналежне оформлення права власності на земельні ділянки не є підставою для звільнення від сплати земельного податку. Крім того, судом встановлено, що в матеріалах справи наявні податкові декларації з плати за землю, подані ТОВ "ВІК-Р.С.Ф.", а не ВАТ "Кристал-М", податкові зобов'язання зі сплати земельного податку визначені самостійно платником податків у відповідних деклараціях, тому є узгодженими, і в порядку п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків не підлягає оскарженню. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, посилаючись на приписи ст.112 ГПК України, встановив, що поданий ліквідатором лист ВАТ "Кристал-М" за своєю правовою природою не є нововиявленою обставиною, а є новим доказом, оскільки в ньому зазначається про факти оформлення права власності на нерухомість та неоформлення права власності на земельні ділянки під цією нерухомістю. Ці факти могли бути встановлені під час розгляду грошових вимог ОДПІ, однак, зазначені обставини не вплинули б на рішення суду щодо визнання грошових вимог ОДПІ в частині земельного податку. Отже, подані ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." до заяви про перегляд за нововияленими обставинами документи свідчать про те, що вони не є нововиявленими обставинами, не мають суттєвого значення для прийняття судового рішення у цій справі, були відомі або мали бути відомі заявнику. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку стосовно того, що обставини, викладені ТОВ "ВІК-Р.С.Ф." не є нововиявленими в розумінні ст.112 ГПК України. За таких обставин, постанова Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 та ухвала господарського суду Київської області від 23.12.2016 є законними та обґрунтованими, підстави для їх скасування відсутні. Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, П О С Т А Н О В И В : Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІК-Р.С.Ф." залишити без задоволення. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2017 та ухвалу господарського суду Київської області від 23.12.2016 у справі №Б8/142-12 залишити без змін. Головуючий О.С. Удовиченко Судді І.Ю. Панова Н.Г. Ткаченко