Текст рішення
У х в а л а
12 червня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у господарських справах Верховного Суду України у складі:
головуючого: Берднік І.С.,
суддів: Ємця А.А., Жайворонок Т.Є.,
розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого господарського суду України від 27 квітня 2016 року у справі № 5016/1284/2012(5/45) за заявою відкритого акціонерного товариства «Малярно-ізоляційне підприємство «Райдуга» до публічного акціонерного товариства «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» про визнання банкрутом,
в с т а н о в и л а:
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 24 лютого 2016 року прийнято відмову ПАТ «СК «Укррічфлот» від апеляційних скарг на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 22 грудня
2015 року у справі № 5016/1284/2012(5/45) та припинено апеляційне провадження у справі щодо розгляду вказаних апеляційних скарг.
Суд апеляційної інстанції, приймаючи відмову ПАТ «СК «Укррічфлот» від апеляційних скарг, зазначив, що товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Нібулон» (далі - ТОВ СП «Нібулон») як кредитор у справі № 5016/1284/2012(5/45) про банкрутство публічного акціонерного товариства «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» своїм правом на апеляційне оскарження, передбачене статтею
91 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) не скористалося, а тому відмова ПАТ «СК «Укррічфлот» від апеляційних скарг не порушує процесуальні права чи інтереси ТОВ СП «Нібулон» чи інших сторін у справі.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 27 квітня 2016 року у справі № 5016/1284/2012(5/45) відмовлено ТОВ СП «Нібулон» у задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 24 лютого 2016 року у справі № 5016/1284/2012(5/45), а касаційну скаргу ТОВ СП «Нібулон» повернуто заявнику.
Суд касаційної інстанції свій висновок мотивував тим, що касаційна скарга ТОВ СП «Нібулон» на ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 24 лютого 2016 року у справі № 5016/1284/2012(5/45) подана з пропуском встановленого процесуального строку, представник ТОВ СП «Нібулон» був присутній у судовому засіданні при оголошенні ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 24 лютого 2016 року та отримав копію оскарженої ухвали в межах процесуального строку.
До Верховного Суду України надійшла заява ТОВ СП «Нібулон» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого господарського суду України від 27 квітня 2016 року у справі № 5016/1284/2012(5/45) з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 11116 ГПК.
На обґрунтування зазначеної підстави для перегляду судового рішення до заяви додано копії ухвал Вищого господарського суду України від
29 березня 2017 року у справі № 917/750/16, від 3 квітня 2017 року у справі
№ 918/1007/16, від 4 квітня 2017 року у справі № 910/29692/15, від 18 квітня 2017 року у справі № 922/4782/13.
У зазначених ухвалах Вищого господарського суду України, наданих для порівняння, суд касаційної інстанції, розглядаючи клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку та задовольняючи це клопотання, мотивував свої рішення несвоєчасністю направлення сторонам копій оскаржуваних рішень судів апеляційної інстанції.
Отже, судові рішення про відновлення пропущеного процесуального строку у зазначених справах прийнято залежно від встановлених судами фактичних обставин справи, а тому зазначені судові рішення не є доказами підстави для перегляду судового рішення, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 11116 ГПК.
Крім того, заявник посилається у заяві на постанову Верховного Суду України від 8 лютого 2017 року у справі № 6-3102цс16.
Скасовуючи ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 жовтня 2016 року та передаючи справу на розгляд до суду касаційної інстанції для вирішення питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд України виходив із того, що відповідач не був присутній у судовому засіданні суду апеляційної інстанції та не знав про прийняте рішення у справі. Також постанова обґрунтована тим, що з вини суду апеляційної інстанції заявниця вчасно не отримала повного тексту оскаржуваного судового рішення, у зв'язку з чим була позбавлена права на подання касаційної скарги та її мотивування відповідно до вимог статті 326 ЦПК України.
Отже, постанова Верховного Суду України від 8 лютого 2017 року не підтверджує невідповідність висновку суду касаційної інстанції висновку Верховного Суду України щодо застосування у подібних правовідносинах норм процесуального права.
Обговоривши доводи заяви та дослідивши додані до неї матеріали, колегія суддів Судової палати у господарських справах Верховного Суду України дійшла висновку, що подана заява є необґрунтованою та її доводи не підтверджуються доданими до неї матеріалами.
Відповідно до статті 11121 ГПК Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.
Керуючись пунктом 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року
№ 1402-VIІІ та статтями 11116, 11121 ГПК, колегія суддів Судової палати у господарських справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Відмовити у допуску справи № 5016/1284/2012(5/45) до провадження Верховного Суду України.
Надіслати копію ухвали разом із копією заяви особам, які беруть участь у справі.
Ухвала є остаточною.
Головуючий: І.С. Берднік
Судді: А.А. Ємець
Т.Є. Жайворонок