Справа № 05/5026/1980/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58 УХВАЛА "18" липня 2017 р. Справа №05/5026/1980/2012 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Остапенка О.М. суддів: Сотнікова С.В. Іоннікової І.А. розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України" у м. Черкаси на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 20.06.2017 року у справі № 05/5026/1980/2012 (суддя Хабазня Ю.А.) за заявою ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Корпорація „Райагробуд" про визнання банкрутом ВСТАНОВИВ: Ухвалою господарського суду Черкаської області від 20.06.2017 року у справі № 05/5026/1980/2012, серед іншого, задоволено повністю заяву боржника в особі ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Новосельцева В.П. та зобов'язано ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України" подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення з Державного реєстру запису 2 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (зареєстровано 24.05.2012 14:49:11 за №12535812) та запису 3 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (зареєстровано 24.05.2012 15:23:40 за №12536245), обтяження на майно згідно з якими скасовано ухвалою суду від 02.02.2017 у справі №05/5026/1980/2012. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, ПАТ „Укрексімбанк" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Черкаської області від 20.06.2017 року у даній справі. Відповідно до протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Іоннікова І.А., Сотніков С.В. Розглянувши апеляційну скаргу ПАТ „Укрексімбанк" та додані до неї документи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду і має бути повернута без розгляду з огляду на наступне. Конституцією України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження. Також, Конституція України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України „Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення. Згідно ч. 2 ст. 4-1 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Відповідно до вимог статті 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день. Таким чином останнім днем подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Черкаської області від 20.06.2017 року є 26.06.2017 року. Проте, скаржником апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Черкаської області від 20.06.2017 року було подано 10.07.2017 року, що підтверджується відтиском штемпелю відділення поштового зв'язку на конверті, тобто з пропущенням процесуального п'ятиденного строку на її оскарження, передбаченого частиною 1 статті 93 ГПК України. Як вбачається із апеляційної скарги, скаржник ні в прохальній частині скарги, ні окремо від неї не заявляв клопотання про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги на зазначену ухвалу суду першої інстанції. Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що нормами ст.93 ГПК України чітко встановлено, що перебіг строку на апеляційне оскарження ухвали місцевого господарського суду розпочинається з дня її оголошення судом, а не з дня складання повного тексту ухвали або отримання її копії стороною. Визначений законодавцем строк подання апеляційної скарги є процесуальним строком, який може бути відновлений відповідно до статті 53 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання апеляційною інстанцією поважності причин такого пропуску. Водночас, законодавець визначив, що вирішення питання про відновлення пропущеного процесуального строку можливе лише за наявності відповідного клопотання скаржника. За наведених обставин у апеляційної інстанції відсутні правові підстави для відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги за власною ініціативою. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено. Крім того, частиною 3 ст. 94 ГПК України встановлено, що до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі. Згідно з ч. 1 ст. 95 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні. За приписами ст.1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" сторони у справі про банкрутство - кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство. Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 26 названого Закону під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Закону. Проте, в порушення вимог ст.ст. 94 та 95 ГПК України скаржником не додано доказів надсилання копії скарги та доданих до неї документів боржнику або ліквідатору банкрута та всім кредиторам у справі або комітету кредиторів у разі його створення, а відтак в силу п. 2 ч. 1 статті 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом. Судом також встановлено, що скаржником до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі. Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01.09.2015 року, статтю 5 Закону України „Про судовий збір" викладено в новій редакції, відповідно до якої органи ДПІ позбавлено пільг щодо сплати судового збору, а також викладено в новій редакції статтю 4 цього Закону, яка передбачає ставки судового збору. Відповідно до частини 1 статті 4 вказаного Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду апеляційної скарги на ухвалу суду судовий збір сплачується у розмірі 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб (підпункт 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України „Про судовий збір"). Законом України № 1801-VIII від 21.12.2016 року „Про Державний бюджет України на 2017 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року - 1 600,00 грн. Підпунктами 8-10 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону визначено перелік заяв у справі про банкрутство, за подання яких справляється судовий збір, а саме: заяви про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство; заяви про порушення провадження у справі про банкрутство; заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство або визнання її недійсною. Ставки судового збору з апеляційних і касаційних скарг, що подаються на судове рішення, винесених у справі про банкрутство за наслідками розгляду вказаних заяв і скарг, встановлено підпунктами 4 і 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону, а саме: за подання апеляційних скарг - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви і скарги; за подання касаційної скарги - 120 відсотків, що підлягала сплаті при поданні заяви і скарги. (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 25.11.2015 року № 01-06/2093/15 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про судовий збір" (зі змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 року № 484-VIII). Скаржником в апеляційному порядку оскаржується ухвала господарського суду Черкаської області від 20.06.2017 року, якою задоволено заяву боржника в особі ліквідатора банкрута про зобов'язання банку вчинити дії, за подання якої не передбачено сплату судового збору, а відтак за подання даної апеляційної скарги апелянтом мало бути сплачено судовий збір у сумі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 1 600,00 грн. Але, як вбачається із апеляційної скарги, апелянтом не подано жодних доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі, як і не зазначено про такі документи в додатках до скарги, що у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України є також підставою для повернення апеляційної скарги. За таких обставин, апеляційна скарга ПАТ „Укрексімбанк" на ухвалу господарського суду Черкаської області від 20.06.2017 року Київським апеляційним господарським судом до апеляційного провадження не приймається і повертається з доданими до неї документами скаржнику без розгляду. Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 86, 93, 94, 95 п.п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 97 та 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, - УХВАЛИВ: 1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України" у м. Черкаси на ухвалу господарського суду Черкаської області від 20.06.2017 року у справі № 05/5026/1980/2012 з доданими до неї документами повернути скаржнику без розгляду по суті. 2. Матеріали справи № 05/5026/1980/2012 повернути до господарського суду Черкаської області. Головуючий суддя О.М. Остапенко Судді С.В. Сотніков І.А. Іоннікова