Справа № Б8/030-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: [email protected] У Х В А Л А "14" червня 2017 р.~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ Справа № Б8/030-12 за заявою ~~~~~~~~~~Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Експерт, Київська область, ~~~~~~~~~~м. Кагарлик до ~~~~~~~~~~1) Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Богуславщина, Київська область, Богуславський район, с. Медвин ~~~~~~~~~~2) Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Богуславщина-ЕКО, Київська область, с. Мисайлівка про ~~~~~~~~~~визнання недійсним договору в межах справи № Б8/030-12 про банкрутство ТОВ Агро-Богуславщина Суддя Лопатін А.В. за участю представників згідно протоколу судового засідання. Обставини справи: У провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № Б8/030-12 за заявою Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Богуславщина про банкрутство. Постановою господарського суду Київської області від 23.12.2013 р. (суддя Наріжний С.Ю.) завершено процедуру санації боржника, визнано банкрутом ТОВ Агро-Богуславщина, відкрито ліквідаційну процедуру останнього. 29.11.2016 р. від ТОВ Агро Експерт надійшла заява про визнання договору купівлі-продажу від 08.06.2011 р., нотаріально посвідченого Богуславською державною нотаріальною конторою, номер у реєстрі нотаріальних дій 1-1964, за яким ТОВ Агро-Богуславщина передано ТОВ Агро-Богуславщина-ЕКО нежитлову будівлю: площею 395,0 кв.м., яка розташована за адресою: Київська область, Богуславський район, с. Медвин, вул. Леніна, б. 1, РПВН обєкту 29897430 недійсним. Ухвалою господарського суду Київської області від 02.12.2016 р. прийнято заяву ТОВ Агро Експерт про визнання договору купівлі-продажу недійсним до розгляду в межах справи № Б8/030-12 про банкрутство ТОВ Агро-Богуславщина, розгляд заяви ТОВ Агро Експерт та клопотання про витребування доказів призначено на 11.01.2017 р. 11.01.2017 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником ТОВ Агро-Богуславщина-ЕКО подано відзив. Ухвалою господарського суду Київської області від 11.01.2017 р. розгляд заяви ТОВ Агро Експерт та клопотання про витребування доказів відкладено на 01.03.2017 р. 01.03.2017 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником заявника подано заперечення на відзив. Ухвалою господарського суду Київської області від 01.03.2017 р. розгляд заяви ТОВ Агро Експерт та клопотання про витребування доказів відкладено на 12.04.2017 р. 12.04.2017 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником ТОВ Агро-Богуславщина-ЕКО подано заяву про застосування строків позовної давності. Ухвалою господарського суду Київської області від 12.04.2017 р. розгляд заяви ТОВ Агро Експерт та клопотання про витребування доказів відкласти, розгляд заяви ТОВ Агро-Богуславщина-ЕКО про застосування строків позовної давності призначено на 14.06.2017 р. 14.06.2017 р. заслухавши пояснення присутніх учасників судового процесу та розглянувши заяву ТОВ Агро Експерт про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 08.06.2011 р., нотаріально посвідченого Богуславською державною нотаріальною конторою, номер у реєстрі нотаріальних дій 1-1964, за яким ТОВ Агро-Богуславщина передано ТОВ Агро-Богуславщина-ЕКО нежитлову будівлю, яка розташована за адресою: Київська область, Богуславський район, с. Медвин, вул. Леніна, б. 1, РПВН обєкту 29897430, судом встановлено наступне: Вимоги заявника обґрунтовані тим, що 08.06.2011 р. між ТОВ Агро-Богуславщина (продавець) та ТОВ Агро-Богуславщина-ЕКО (покупець) було укладено договір купівлі-продажу, який нотаріально посвідчено Богуславською районною державною нотаріальною конторою та за яким продавцем було продано покупцю нежитлове приміщення: літ. "А-2" площею 395,1 кв.м., що розташоване за адресою: Київська обл., Богуславський р-н, с. Медвин, вул. Леніна, 1; реєстраційний номер об'єкту у РПВН: 29897430. Водночас, засновниками та керівниками товариств з обмеженою відповідальністю Агро-Богуславщина та Агро-Богуславщина-ЕКО на момент укладення договору відчуження майнових активів боржника (ТОВ Агро-Богуславщина) були одні і ті ж особи, що свідчить про зловмисну домовленість сторін під час укладення спірного договору. Крім того, заявник вказує, що ціна предмету спірного договору є в декілька разів меншою за ринкову вартість майна, яке за вказаним договором підлягало відчуженню, а також вказує, що до теперішнього часу грошові кошти за придбане майно від ТОВ Агро-Богуславщина-ЕКО на рахунок боржника не надійшли. ТОВ Агро Експерт звертаючись до суду з вищевикладеною заявою посилається на приписи статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", як на правову підставу звернення з такою заявою конкурсного кредитора та розгляду даного спору в межах справи про банкрутство та просить суд з підстав, передбачених вказаною статтею Закону, визнати правочин недійсним. Відповідно до частини першої вказаної статті Закону правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав: -~~~~~~~~~~боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; -~~~~~~~~~~боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку; -~~~~~~~~~~боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; -~~~~~~~~~~боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; -~~~~~~~~~~боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна; -~~~~~~~~~~боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог. Так, заявник посилається на наступне: Статтею 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора, якщо боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобовязання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів. Відповідачем-2, в свою чергу, подано відзив на вищевказану заяву ТОВ Агро Експерт, в якому ТОВ Агро-Богуславщина-ЕКО повністю не погоджується з висновками заявника викладеними у заяві про визнання угоди недійсною, вважає їх незаконними, необґрунтованими, надуманими та такими, які не підтверджені жодними належними доказами та не відповідають фактичним обставинам справи з огляду на таке: рішенням господарського суду Київської області від 21.03.2013 р. у справі № 911/132/13-г було відмовлено в задоволенні позову ТОВ Агро-Богуславщина про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 08.06.2011 р., який було подано з тих же підстав про той же предмет, отже провадження з даного спору підлягає припиненню. Разом з тим, відповідач-2 зазначає, що вказаним рішенням встановлено відсутність порушень чинного законодавства під час укладення правочину, який є предметом даного спору. Крім того, відповідач-2, посилаючись на норми ЦК України, зазначає, що чинне законодавство України не передбачає такої підстави недійсності правочину, як істотне заниження ціни предмету договору порівняно з ринковою вартістю майна. Виходячи з усього зазначеного, відповідач-2 просить суд відмовити в задоволенні заяви ТОВ Агро Експерт та припинити провадження у справі № Б8/030-12, у частині заяви ТОВ Агро Експерт про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 08.06.2011 р. Проаналізувавши вищевказані обґрунтування відзиву відповідача-2, суд зазначає наступне: Відносно припинення провадження з даного спору з підстав передбачених статтею 80 ГПК України, - у звязку з наявністю рішення господарського суду (рішення господарського суду Київської області від 21.03.2013 р. у справі № 911/132/13-г), яким, як зазначає відповідач-2, вирішено даний спір, суд не може погодитись з такими твердженнями, з огляду на таке: Пунктом 3 частини 11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції від 19.01.2013 р.; далі-Закон) встановлено, що положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Оскільки постанову про визнання ТОВ Агро-Богуславщина банкрутом прийнято після набрання чинності Закону у новій редакції, під час ліквідаційної процедури банкрута та, відповідно, під час розгляду заяв, поданих в такій процедурі, що розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство, суд керується приписами норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції, яка діє з 19.01.2013 року. Частиною першою статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Згідно з частиною другою статті 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Так, відповідно до п. 2 частини першої статті 80 ГПК України, на які посилається відповідач-2, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. Таким чином, вказаною нормою встановлено, що провадження припиняється у разі наявності, зокрема рішення господарського суду, яким вирішено спір саме між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав. Проте, як вбачається з рішення господарського суду Київської області від 21.03.2013 р. у справі № 911/132/13-г, позивачем в зазначеному спорі було ТОВ Агро-Богуславщина, а позовні вимоги заявлено з підстав передбачених ЦК України. В той час як, заявником в даному спорі є ТОВ Агро Експерт, а заяву подано з підстав передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Отже, виходячи з наведеного, у суду відсутні правові підстави, передбачені п. 2 частини першої статті 80 ГПК України, для припинення провадження у справі № Б8/030-12 в частині розгляду даного спору. Що стосується тверджень відповідача-2, що чинним законодавством України не передбачено такої підстави недійсності правочину, як істотне заниження ціни предмету договору порівняно з ринковою вартістю майна, суд також не може погодитись з даною позицією, так як нормою Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", на яку посилається заявник, передбачено визнання недійсним договору у разі встановлення, зокрема наявності здійснення боржником відчуження майна за цінами відповідно нижчими від ринкових, за умови, що в момент виконання зобовязання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів. Разом з тим, враховуючи, що відповідно до ст.ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного, повного то обєктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне: Рішенням господарського суду Київської області від 21.03.2013 р. у справі № 911/132/13-г в задоволенні позову ТОВ Агро-Богуславщина до ТОВ Агро-Богуславщина-ЕКО про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 08.06.2011 р., нотаріально посвідченого Богуславською державною нотаріальною конторою, номер у реєстрі нотаріальних дій 1-1964, за яким ТОВ Агро-Богуславщина передано ТОВ Агро-Богуславщина-ЕКО нежитлову будівлю відмовлено повністю. Вказане рішення є таким, що набрало законної сили. Як вбачається з матеріалів даної справи, ТОВ Агро Експерт 01.03.2017 р. було подано до суду заперечення на відзив, в яких останній вказує на те, що йому стало відомо про наявність договору оренди нежитлових будівель від 09.06.2011 р., за яким ТОВ Агро-Богуславщина отримало в оренду від ТОВ Агро-Богуславщина-ЕКО нежитлову будівлю, яку розташовано за адресою: м. Медвін, вул. Леніна, 1, тобто те майно, яке за договором купівлі-продажу від 08.06.2011 р. відповідачем-1 було передано у власність відповідачу-2. Вказані обставини, на думку заявника, вказують на фіктивність договору купівлі-продажу та злочинну домовленість між сторонами. Разом з тим, під час розгляду спору в справі № 911/132/13-г, судом було встановлено: що з боку як позивача (ТОВ Агро-Богуславщина), так і відповідача (ТОВ Агро-Богуславщина-ЕКО), рішення про укладення спірного договору були прийняті загальними зборами товариств та оформлені відповідними протоколами. Таким чином, твердження позивача про наявність зловмисної домовленості спростовується наявними в матеріалах справи протоколами загальних зборів товариств, на яких були прийняті відповідні рішення, з яких вбачається, що керівники позивача та відповідача діяли не самостійно на власний розсуд, а виконували рішення органів управління юридичних осіб, з огляду на що виключається будь-яка домовленість вказаних осіб та їх умисел на укладення спірного правочину. Крім того, як вбачається з вищевказаного рішення, судом встановлено, що зобовязання ТОВ Агро-Богуславщина-ЕКО щодо оплати ТОВ Агро-Богуславщина 9800,00 грн. за спірним договором було повністю припинено 01.12.2011 р. шляхом зарахування зустрічних однорідних грошових вимог між позивачем та відповідачем. Відповідно до частини третьої ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Таким чином, встановлені вищевказаним рішенням суду обставини, спростовують твердження заявника, що спірний договір було укладено між заінтересованими особами, а боржником відчужено майно безоплатно. Більше того, вказаним рішенням суду встановлено, що відповідно до протоколу загальних зборів ТОВ Агро-Богуславщина № 13 від 06.06.2013 р. генеральним директором товариства до дати укладення спірного договору було внесено пропозицію на загальних зборах продати нежитлові будівлі згідно списку по балансовій вартості, зокрема будівлі, що розташовані за адресою: с. Медвин, вул. Леніна, 1 на суму 9800,00 грн. Загальними зборами учасників ТОВ Агро-Богуславщина, згідно вказаного протоколу, прийнято рішення реалізувати вказане нерухоме майно за запропонованою вартістю (балансовою вартістю) в розмірі 9800,00 грн. Крім того, загальними зборами учасників ТОВ Агро-Богуславщина-ЕКО, в свою чергу, прийнято рішення придбати нерухоме майно за вказаною ціною (протокол № 3 від 07.06.2011 р.). Відповідно до приписів п. 14.1.71. ПК України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Водночас, ТОВ Агро Експерт не надано жодних доказів на підтвердження невідповідності ціни продажу відповідачем-1 нерухомого майна ринковій його вартості. Крім того, будь-яких розрахунків реальної ціни майна станом на день його продажу та доказів визначення вартості майна (оцінки майна незалежним оцінювачем) також не надано. За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства. Статтею 4-2 ГПК України встановлено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Приписами статті 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. З огляду на все наведене вище, ТОВ Агро Експерт належними та допустимими доказами не доведено обставини, на які останнє посилається в своїй заяві, в той час як, матеріалами справи спростовуються його твердження стосовно наявності правових підстав для задоволення заяви ТОВ Агро Експерт, поданої останнім у порядку статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 08.06.2011 р. Разом з тим, відповідачем-2 подано заяву про застосування строків позовної давності у справі № Б8/030-12, в якій останній просить суд відмовити в задоволенні заяви ТОВ Агро Експерт про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 08.06.2011 р. з підстав пропущення строку позовної давності. Заявником, в свою чергу, подано заперечення на відзив, в яких останній просить суд визнати поважними причини пропуску строку позовної давності та поновити строк позовної давності на подачу ТОВ Агро Експерт заяви про визнання недійним договору купівлі-продажу від 08.06.2011 р. Відповідно до частини пятої ст. 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. Відповідно до абз. 2 п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 р. «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності. Статтею 53 ГПК України встановлено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Виходячи із змісту вказаної статті, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій. Отже, відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується, виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об'єктивно перешкоджали заявнику реалізувати своє право, у разі його порушення, на подання до суду заяви про визнання правочину недійсним. ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, отже у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску процесуального строку оцінити доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, доказі, що підтверджують обґрунтування такого клопотання та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз'яснення причин пропуску і підстав, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. ТОВ Агро Експерт в запереченнях на відзив посилається на те, що йому стало відомо про наявність договору купівлі-продажу від 08.06.2011 р. лише в 2016 р. від керівника боржника та кредитора ОСОБА_1, проте жодними доказами вказані твердження не підтверджує. За таких обставин, враховуючи, що ТОВ Агро Експерт не подано доказів, що б підтверджували поважність причин пропуску строку позовної давності, суд відмовляє останньому в його поновленні. Що стосується заяви відповідача-2 про застосування строків позовної давності, суд зазначає таке: Статтею 256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Згідно з статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Частиною третьою ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Згідно з частиною четвертою ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Відповідно до пп. 2.3. п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 р. «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів», якщо позовні вимоги господарським судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, то суд зобов'язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України та вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв'язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України). Таким чином, суд застосовує позовну давність лише у разі обґрунтованості вимог заявлених до відповідачів, проте в даному спорі судом встановлено відсутність правових підстав для задоволення заяви ТОВ Агро Експерт про визнання правочину недійсним, так як судом не було встановлено факту порушення вимог законодавства під час укладення оспорюваного договору, а тому відсутні правові підстави для задоволення заяви про застосування позовної давності до спірних правовідносин в даному випадку. Крім того, п.п. 2, 3 прохальної частини вищевказаної заяви ТОВ Агро Експерт про визнання правочину недійсним та у запереченнях на відзив заявник просить суд в якості доказів витребувати від Богуславської державної нотаріальної контори нотаріальну справу щодо укладення договору купівлі-продажу від 08.06.2011 р., який нотаріально посвідчений Богуславською державною нотаріальною конторою номер у реєстрі нотаріальних дій: 1-1964 та витребувати у відповідача-2 в якості доказів статутні документи підприємства, які діяли станом на 08.06.2011 р. Разом з тим, заявником не обґрунтовано необхідність у витребуванні вказаних документів, а відповідно до приписів частини першої статті 34 ГПК України господарський суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи, а тому, суд, враховуючи, що матеріалів справи достатньо для вирішення даного спору, вказані вимоги залишає без задоволення. Згідно з приписами Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом за результатами розгляду спору в межах справи про банкрутство господарський суд виносить ухвалу. Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати підлягають покладенню на позивача. Зважаючи на вищевикладене, керуючись ст. 86 Господарського процесуального кодексу України та Законом України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, суд ухвалив: 1.~~~~~~~~~~Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Експерт від 28.11.2016 р. № 87 (вх. № 4031/16, 29.11.2016 р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Богуславщина та Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Богуславщина-ЕКО про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 08.06.2011 р., укладеного між ТОВ Агро-Богуславщина та ТОВ Агро-Богуславщина-ЕКО, нотаріально посвідченого Богуславською державною нотаріальною конторою, номер у реєстрі нотаріальних дій 1-1964, залишити без задоволення. Копію ухвали направити учасникам судового процесу. Суддя ~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~ ~~~~~~~~~~ А.В. Лопатін