Справа № 34/5005/4642/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ УХВАЛА 17 серпня 2017 року Справа № 34/5005/4642/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого судді: Погребняка В.Я., суддів: Полякова Б.М., Панової І.Ю., розглянувши матеріали касаційної скарги Директора Іноземного підприємства "Технопарк" ОСОБА_4 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.12.2016 року у справі № 34/5005/4642/2012 господарського суду Дніпропетровської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" до Іноземного підприємства "Технопарк" про визнання банкрутом, ВСТАНОВИВ: Директор Іноземного підприємства "Технопарк" ОСОБА_4 (далі - заявник, ОСОБА_4) звернувся до Вищого господарського суду з касаційною скаргою на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.12.2016 року у справі № 34/5005/4642/2012 господарського суду Дніпропетровської області. Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з таких підстав. Касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником (ч. 3 ст. 111 ГПК України). Статтею 28 ГПК України передбачено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Як вбачається з матеріалів справи, постановою господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2015 року Іноземне підприємство "Технопарк" (далі - ІП "Технопарк") визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Вербицького О.В. Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури: припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута. Згідно зі ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута. З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута. Отже, з моменту призначення арбітражного керуючого Вербицького О.В. ліквідатором ІП "Технопарк" постановою господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2015 року у справі № 34/5005/4642/2012 ОСОБА_4 був позбавлений права підпису від імені ІП "Технопарк" в якості директора, зокрема права на підпис касаційної скарги. Як вбачається з матеріалів справи, касаційну скаргу ІП "Технопарк" подано до Вищого господарського суду України за підписом директора ОСОБА_4, однак до касаційної скарги не додано жодних документів на підтвердження повноважень ОСОБА_4 як уповноваженої особи на представлення інтересів ІП "Технопарк". Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 111-3 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено. За таких обставин касаційна скарга ІП "Технопарк" за підписом ОСОБА_4 підлягає поверненню. Крім того, згідно п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі. Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України "Про судовий збір" (у редакції Закону України від 22.05.2015 року № 484-VIII, що набрав чинності 01.09.2015 року). Як вбачається, заявником не було додано доказів сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 15.12.2016 року у справі № 34/5005/4642/2012 господарського суду Харківської області, при цьому подано клопотання про звільнення від сплати судового збору. Згідно з п. п. 7 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2017 р. встановлений у розмірі 1 600, 00 грн. Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Пунктом 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 року роз'яснено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі. Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак заявником, не доведено обставин свого складного фінансового становища, оскільки суду касаційної інстанції не надано документів фінансово-господарської звітності підприємства, які містять відомості про стан активів та пасивів суб'єкта господарювання. Оскільки, ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, то саме лише посилання на те, що Іноземне підприємство "Технопарк" перебуває у ліквідаційній процедурі банкрутства не може слугувати підставою для звільнення від сплати судового збору. Оцінивши доводи скаржника, що наведені в обґрунтування поважності підстав для звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.12.2016 року у даній справі, колегія суддів Вищого господарського суду України не знаходить правових підстав для задоволення клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору. За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України. Колегія суддів Вищого господарського суду зазначає, що у зв'язку з наявністю недоліків при поданні касаційної скарги, клопотання заявника про поновлення процесуального строку на подання касаційної скарги не розглядається. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 107, 111, п. 1, 4 ч. 1 ст. 1113, 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України УХВАЛИВ: Касаційну скаргу директора Іноземного підприємства "Технопарк" ОСОБА_4 на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.12.2016 року у справі № 34/5005/4642/2012 господарського суду Дніпропетровської області повернути скаржнику. Головуючий суддя: Погребняк В.Я. Судді: Поляков Б.М. Панова І.Ю.