Справа № 04/01/5026/1089/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 жовтня 2017 року Справа № 04/01/5026/1089/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Катеринчук Л.Й. (головуючого), Погребняка В.Я., Ткаченко Н.Г. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Стромат" на постанову та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2017 Господарського суду Черкаської області від 23.05.2017 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Стромат" про визнання кредитором боржника на суму 1 528 880, 86 грн. у справі Господарського суду № 04/01/5026/1089/2011 Черкаської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокол" про визнання банкрутом Приватного підприємства "Під ключ" ліквідатор Назаренко С.А. у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції за участю представників: у приміщенні Господарського суду Черкаської області - ліквідатора Приватного підприємства "Під ключ" Назаренка С.А. та у приміщенні Вищого господарського суду України - прокурора Генеральної прокуратури України Гудименко Ю.В. (посвідчення №014715 від 21.01.2013), В С Т А Н О В И В : ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23.05.2011 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокол" (далі - ініціюючого кредитора) порушено провадження у справі №04/01/5026/1089/2011 про банкрутство Приватного підприємства "Під ключ" (далі - боржника, ПП "Під ключ") за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011) (далі - Закон про банкрутство), введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядника майна боржника. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 19.03.2015 введено процедуру санації боржника строком на шість місяців. Справа перебуває на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою Господарського суду Черкаської області від 12.11.2015 (залишена без змін постановою апеляційного суду від 01.03.2016); ухвалою місцевого господарського суду від 23.08.2016, залишеною без змін постановою апеляційного суду від 26.09.2016, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Назаренка С.А. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 28.02.2017, залишеною без змін постановою суду апеляційної інстанції від 06.04.2017 та постановою суду касаційної інстанції від 20.06.2017, за заявою боржника в особі ліквідатора Назаренка С.А. визнано недійсною угоду про залік взаємних вимог від 27.06.2013 на суму 1 528 880, 86 грн., укладену між ТОВ "Будівельна компанія "Стромат" та ПП "Під ключ". 11.04.2017 до місцевого господарського суду надійшла заява ТОВ "Будівельна компанія "Стромат" за №10/04 від 10.04.2017 про визнання кредитором (з урахуванням додаткових пояснень за №1 від 25.04.2017), в якій заявник просив визнати його вимоги до ПП "Під ключ" на суму 1 528 880, 86 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів боржника у першу чергу задоволення, обґрунтовуючи визнанням місцевим господарським судом недійсною угоди від 27.06.2013 про залік взаємних вимог ПП "Під ключ" та ТОВ "Будівельна компанія "Стромат" за договором на виконання підрядних робіт №01/02/13 від 01.02.2013 та за договором про відступлення права вимоги №2/03-ВВ від 01.03.2013, у зв'язку з чим у ТОВ "Будівельна компанія "Стромат" виникло право на погашення його вимог на суму 1 528 880, 86 грн. в процедурі банкрутства ПП "Під ключ" у першу чергу в порядку частини 3 статті 20 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 (вх. №8269/17 та №9090/17) (том 42, а.с. 1 - 46, 52 - 69). 22.05.2017 ТОВ "Будівельна компанія "Стромат" звернулося до місцевого господарського суду з клопотанням про зупинення провадження у справі №04/01/5026/1089/2011 в частині розгляду заяви ТОВ "Будівельна компанія "Стромат" про визнання кредитором ПП "Під ключ" до розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги ТОВ "Будівельна компанія "Стромат" на рішення судів першої та апеляційної інстанцій про визнання недійсною угоди про залік взаємних вимог від 27.06.2013, укладеної між ТОВ "Будівельна компанія "Стромат" та ПП "Під ключ" (вх. №11021/17) (том 42, а.с. 220 - 230). Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 23.05.2017 (суддя Хабазня Ю.А.) відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "Будівельна компанія "Стромат" №18/05 від 18.05.2017 (вх. суду №11021/17 від 22.05.2017) про зупинення розгляду вимог; визнано недійсним договір №01/02/13 на виконання підрядних робіт від 01.02.2013, укладений між ПП "Під ключ" та ТОВ "Будівельна компанія "Стромат"; відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Будівельна компанія "Стромат" №10/04 від 10.04.2017 (вх. суду №8269/17 від 11.04.2017) про визнання кредитором боржника на суму 1 528 880, 86 грн., які підлягають погашенню у першу чергу (том 42, а.с. 234 - 247). Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, ТОВ "Будівельна компанія "Стромат" (далі - скаржник) звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції від 23.05.2017 як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та за умов невідповідності висновків місцевого господарського суду фактичним обставинам справи, прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ТОВ "Будівельна компанія "Стромат" про визнання кредитором. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2017 (колегія суддів у складі: головуючого судді - Пантелієнка В.О., суддів: Доманської М.Л., Остапенка О.М.) апеляційну скаргу ТОВ "Будівельна компанія "Стромат" залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.05.2017 у даній справі залишено без змін (том 43-а, а.с. 50 - 59). Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду від 04.07.2017 та ухвалу суду першої інстанції від 23.05.2017, прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ТОВ "Будівельна компанія "Стромат" про визнання кредитором, обґрунтовуючи порушенням судами попередніх інстанцій положень статей 216, 234 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 20, 22 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013, статті 83 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та неповнотою дослідження обставин справи на предмет обґрунтованості заявлених спірним кредитором грошових вимог до боржника. Скаржник доводив, що під час розгляду спірних кредиторських вимог місцевий господарський суд вийшов за межі заявлених ТОВ "Будівельна компанія "Стромат" вимог та з власної ініціативи визнав недійсним підрядний договір, на підставі якого виникли грошові вимоги спірного кредитора до боржника, на що суд апеляційної інстанції при апеляційному перегляді справи увагу не звернув. Скаржник зазначив, що висновки судів про недійсність спірного підрядного договору як такого, що не спрямований на реальне настання правових наслідків та є фіктивним, не відповідають обставинам справи про фактичне виконання спірним кредитором підрядних робіт на користь боржника-замовника та ґрунтуються на припущеннях, що не узгоджується з вимогами процесуального закону щодо прийняття судового рішення за результатами повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності. 30.10.2017 ТОВ "Будівельна компанія "Стромат" подано до Вищого господарського суду України заяву про відкладення розгляду касаційної скарги на іншу дату, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку його уповноваженого представника в судове засідання суду касаційної інстанції від 31.10.2017 (вх. №10946 Д3/19513). Розглянувши зазначену заяву у судовому засіданні від 31.10.2017, колегія суддів касаційного суду дійшла висновку про відмову у її задоволенні з огляду на право заявника касаційної скарги, як юридичної особи, залучити до участі у справі на договірній основі іншого представника для участі в судовому засіданні касаційного суду від 31.10.2017 в порядку частини 3 статті 28 ГПК України, а також зважаючи на те, що явка представників учасників провадження у даній справі про банкрутство, в тому числі представника ТОВ "Будівельна компанія "Стромат", у судове засідання касаційного суду, призначене ухвалою від 09.10.2017 на 31.10.2017, обов'язковою не визнавалася. Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції постанову апеляційного суду від 04.07.2017 та ухвалу суду першої інстанції від 23.05.2017 на предмет повноти встановлених обставин справи та правильності їх юридичної оцінки, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши присутнього у приміщенні Господарського суду Черкаської області - ліквідатора ПП "Під ключ" Назаренка С.А., а також у приміщенні Вищого господарського суду України - прокурора Генеральної прокуратури України Гудименко Ю.В., дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого. Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Пунктом 11 Розділу X Прикінцеві та Перехідні положення Закону про банкрутство (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011) передбачено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Матеріалами справи підтверджується та судами встановлено, що справа про банкрутство ПП "Під ключ" перебуває на стадії ліквідаційної процедури, введеної постановою місцевого господарського суду від 12.11.2015. Отже, до підприємства-боржника повинні застосовуватися положення Закону про банкрутство, які регулюють хід процедури розпорядження майном, в редакції Закону України №2343-ХІІ, до внесення змін Законом України №4212-VІ від 22.12.2011, який набрав чинності з 19.01.2013, а на стадії ліквідаційної процедури ПП "Під ключ" застосовуються норми Закону України №4212-VІ від 22.12.2011. Відповідно до частини 1 статті 41 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013, ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Положеннями частини 13 статті 13 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 передбачено обов'язок керівника або органу управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна укладати угоди щодо передачі нерухомого майна в оренду, заставу, внесення зазначеного майна як внеску до статутного капіталу господарського товариства або розпорядження таким майном іншим чином; одержання та видачі позик (кредитів), поручительства і видачі гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майна боржника; розпорядження іншим майном боржника, балансова вартість якого складає понад один відсоток балансової вартості активів боржника. Отже, законодавцем обмежено компетенцію керівника (органів управління) боржника на вчинення господарської діяльності з окремих питань, зокрема, щодо укладення угод, визначених частиною 13 статті 13 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013, та зобов'язано погоджувати таку діяльність з розпорядником майна. Така правова позиція викладена Верховним Судом України у Постанові №09/035 від 03.02.2009 у справі №2-6/1990-2007. Положеннями частини 1 статті 20 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 передбачено правові підстави для визнання недійсними в межах провадження у справі про банкрутство правочинів (договорів) боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора. Відповідно до частини 3 статті 20 Закону про банкрутство, кредитор за недійсним правочином (договором) має право вибору: погашення свого боргу в першу чергу в процедурі банкрутства або виконання зобов'язання боржником у натурі після припинення провадження у справі про банкрутство. Отже, у разі визнання недійсним в межах провадження у справі про банкрутство боржника правочину (договору) із спеціальних підстав, передбачених частиною 1 статті 20 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013, кредитор за недійним правочином (договором) вправі пред'явити вимоги в процедурі банкрутства боржника щодо погашення свого боргу в першу чергу. При цьому, обов'язок кредитора полягає у доведенні обґрунтованості своїх вимог до боржника перед господарським судом належними та достатніми доказами відповідно до вимог статей 33, 34 ГПК України. Положеннями статті 83 ГПК України передбачено права господарського суду щодо прийняття рішення. Так, в силу пункту 1 частини 1 цієї статті господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству. Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; недодержання зазначених вимог в момент вчинення правочину стороною (сторонами) є підставою недійсності правочину в силу частини 1 статті 215 ЦК України. Відповідно до частин 1, 2 статті 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином; фіктивний правочин визнається судом недійсним. Отже, у разі встановлення господарським судом під час розгляду заявлених вимог по суті невідповідності пов'язаного із такими вимогами правочину (договору) загальним та (чи) спеціальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину (договору), господарський суд вправі вийти за межі заявлених вимог та з власної ініціативи визнати такий правочин (договір) недійсним відповідно до наданих йому процесуальних прав згідно з пунктом 1 частини 1 статті 83 ГПК України. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, ухвалою місцевого господарського суду від 23.05.2011 порушено справу про банкрутство ПП "Під ключ" за загальною процедурою відповідно до Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та накладено арешт на все майно боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядника майна боржника; ухвалою суду від 19.03.2015 введено процедуру санації ПП "Під ключ"; постановою місцевого господарського суду від 12.11.2015 боржника визнано банкрутом та введено щодо нього ліквідаційну процедуру; ухвалою суду від 23.08.2016 ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Назаренка С.А. Судами встановлено, що на виконання вимог статті 41 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 ліквідатор ПП "Під ключ" Назаренко С.А. звернувся до місцевого господарського суду із заявою про визнання недійсною угоди про залік взаємних вимог від 27.06.2013, укладеної між ТОВ "Будівельна компанія "Стромат" та ПП "Під ключ", на підставі статей 203, 215 ЦК України та частини 1 статті 20 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013. Суди встановили, що за результатами розгляду зазначеної заяви ліквідатора банкрута в межах провадження у даній справі про банкрутство ухвалою місцевого господарського суду від 28.02.2017, залишеною без змін постановою суду апеляційної інстанції від 06.04.2017 та постановою суду касаційної інстанції від 20.06.2017, визнано недійсною угоду про залік взаємних вимог від 27.06.2013 на суму 1 528 880, 86 грн., укладену між ТОВ "Будівельна компанія "Стромат" та ПП "Під ключ". Зазначені обставини стали підставою для звернення 11.04.2017 ТОВ "Будівельна компанія "Стромат" до місцевого господарського суду в порядку частини 3 статті 20 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 із заявою за №10/04 від 10.04.2017 (з урахуванням додаткових пояснень за №1 від 25.04.2017) про визнання кредитором боржника з грошовими вимоги на суму 1 528 880, 86 грн. та їх включення до реєстру вимог кредиторів ПП "Під ключ" у першу чергу задоволення (том 42, а.с. 1 - 46, 52 - 69). Розглядаючи в ліквідаційній процедурі ПП "Під ключ" у справі про банкрутство №04/01/5026/1089/2011 кредиторські вимоги ТОВ "Будівельна компанія "Стромат" на суму 1 528 880, 86 грн., суди встановили обставини укладення на стадії розпорядження майном ПП "Під ключ" 01.02.2013 договору №01/02/13 на виконання підрядних робіт між ПП "Під ключ", як замовником, та ТОВ "Будівельна компанія "Стромат", як підрядником, згідно з яким ТОВ "Будівельна компанія "Стромат" взяло на себе зобов'язання виконати комплекс підрядних робіт по влаштуванню монолітних залізобетонних конструкцій підземної автостоянки по вул. Щербакова, 52 у місті Києві (том 42, а.с. 11 - 20). Судами встановлено обставини укладення 14.12.2012 між ПП "Під ключ" та ПрАТ "Завод будівельних виробів-1" договору поставки №14/12, на виконання якого боржником - ПП "Під ключ" було поставлено товар (щебінь гранітний) на суму 2 522 388, 08 грн., однак, ПрАТ "Завод будівельних виробів-1" оплату товару в установлений пунктом 7.1. договору поставки №14/12 від 14.12.2012 строк не здійснив. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 01.03.2013 між ТОВ "Будівельна компанія "Стромат", ПП "Під ключ" та ПрАТ "Завод будівельних виробів-1" укладено договір №2/03-ВВ про відступлення права вимоги, за умовами пункту 2.1. якого новий кредитор - ТОВ "Будівельна компанія "Стромат" зобов'язався за відступлення права вимоги сплатити на користь первісного кредитора - ПП "Під ключ" грошові кошти в розмірі 1 528 880, 86 грн., однак, у визначений пунктом 2.2. зазначеного договору строк до 31.12.2013 кошти від ТОВ "Будівельна компанія "Стромат" на банківський рахунок ПП "Під ключ" не надійшли; при цьому, на виконання зобов'язань за договором №2/03-ВВ від 01.03.2013 ПрАТ "Завод будівельних виробів-1" перерахувало на рахунок ТОВ "Будівельна компанія "Стромат" грошові кошти на суму 1 528 880, 86 грн. в період з 01.03.2013 по 20.09.2013. Судами встановлено обставини укладення 27.06.2013 між ТОВ "Будівельна компанія "Стромат" та ПП "Під ключ" угоди про залік взаємних вимог, відповідно до якої сторони, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, керуючись вимогами ЦК України, дійшли згоди про зарахування взаємних однорідних вимог, що випливають з договору на виконання підрядних робіт №01/02/13 від 01.02.2013, за яким ПП "Під ключ" є боржником, а ТОВ "Будівельна компанія "Стромат" є кредитором, за виконані підрядні роботи на суму 1 754 544, 63 грн., та договору про відступлення права вимоги №2/03-ВВ від 01.03.2013, за яким ПП "Під ключ" є кредитором, а ТОВ "Будівельна компанія "Стромат" є боржником, з виконання грошових зобов'язань зі сплати на користь ПП "Під ключ" ціни права вимоги на суму 1 528 880, 86 грн. Судами встановлено, що пунктом 3 угоди від 27.06.2013 сторони погодили вважати виконаними зобов'язання ПП "Під ключ" перед ТОВ "Будівельна компанія "Стромат" щодо часткової сплати грошових коштів за виконані підрядні роботи за договором на виконання підрядних робіт №01/02/13 від 01.02.2013 на суму 1 528 880, 86 грн., а також зобов'язання ТОВ "Будівельна компанія "Стромат" перед ПП "Під ключ" в частині сплати на користь ПП "Під ключ" ціни права вимоги за договором відступлення права вимоги №2/03-ВВ від 01.03.2013 на суму 1 528 880, 86 грн. Отже, за результатами заліку зустрічних однорідних вимог ТОВ "Будівельна компанія "Стромат" та ПП "Під ключ" мали намір припинити зобов'язання за зазначеними договорами підряду та відступлення права вимоги на суму 1 528 880, 86 грн. При цьому, ТОВ "Будівельна компанія "Стромат" не заявляло в процедурі банкрутства ПП "Під ключ" грошові вимоги на суму 225 663, 77 грн., що становлять різницю між сумою заборгованості боржника, як замовника, за підрядним договором №01/02/13 від 01.02.2013 та сумою коштів, що зараховувалися в погашення заборгованості ТОВ "Будівельна компанія "Стромат" перед ПП "Під ключ" відповідно до угоди від 27.06.2013 про залік взаємних вимог (1 754 544, 63 грн. - 1 528 880, 86 грн.). Матеріалами справи підтверджується та судами встановлено, що ухвалою місцевого господарського суду від 28.02.2017 визнано недійсною угоду від 27.06.2013 про залік взаємних вимог, укладену між ТОВ "Будівельна компанія "Стромат" та ПП "Під ключ", а ухвалою місцевого господарського суду від 11.04.2017 визнано недійсним договір №2/03-ВВ від 01.03.2013, укладений між ТОВ "Будівельна компанія "Стромат", ПП "Під ключ" та ПрАТ "Завод будівельних виробів-1" про відступлення права вимоги за договором №14/12 від 14.12.2012 про поставку товару (щебеню гранітного), укладеним між ПП "Під ключ" та ПрАТ "Завод будівельних виробів-1". Зазначені ухвали набрали законної сили. Отже, за доводами спірного кредитора у боржника є невиконане грошове зобов'язання перед ТОВ "Будівельна компанія "Стромат" за договором №01/02/13 на виконання підрядних робіт від 01.02.2013 з оплати вартості підрядних робіт на суму 1 528 880, 86 грн., які заявлено у дану справу про банкрутство ПП "Під ключ" в порядку частини 3 статті 20 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013. Відмовляючи у визнанні спірних кредиторських вимог та їх включенні до реєстру вимог кредиторів боржника у першу чергу задоволення, місцевий господарський суд виходив з того, що спірні вимоги ґрунтуються на підрядному договорі, який містить ознаки фіктивного правочину, зважаючи на встановлені обставини його вчинення без наміру сторін щодо настання правових наслідків, які обумовлювалися таким правочином, у зв'язку з чим спірний підрядний договір було визнано недійсним за ініціативою суду на підставі статей 203, 215, 234 ЦК України. Так, місцевим господарським судом встановлено, що боржник - ПП "Під ключ", як генеральний підрядник, припинив підрядні правовідносини із замовником будівництва - КП "Житомирбудзамовник" після укладення 27.12.2010 між ПП "Під ключ" та КП "Житомирбудзамовник" додаткової угоди №2 до договору генерального підряду на капітальне будівництво №69 від 10.10.2007, підписання 09.04.2012 за №1/99 акта приймання-передачі 69 квартир у будинку по вул. Щербакова, 52 у місті Києві, а також підписання 16.11.2010 між КП "Житомирбудзамовник" та ПП "Під ключ" акта приймання-передачі майнових прав до договору №190/нп/щ від 16.11.2010. 24.12.2010 зазначений будинок здано в експлуатацію. Відтак, на момент укладення із спірним кредитором договору №01/02/13 на виконання підрядних робіт від 01.02.2013 боржник - ПП "Під ключ", який виступив замовником підрядних робіт, втратив статус генерального підрядника з будівництва житлового будинку по вул. Щербакова, 52 у місті Києві. Також, судом першої інстанції встановлено обставини відсутності у ПП "Під ключ" дозвільної документації на проведення будівельних робіт на зазначеному об'єкті будівництва та недоведення ТОВ "Будівельна компанія "Стромат" факту фінансування боржником, як замовником, виконання спірним кредитором-підрядником підрядних робіт, обумовлених договором №01/02/13 від 01.02.2013, факту надання замовником підряднику матеріалів, необхідних для виконання робіт, та фронту робіт, а також факту узгодження сторонами спірного підрядного договору остаточних показників вартості та кількості виконаних кредитором-підрядником робіт за замовленням боржника. При цьому, судами не встановлено обставин вжиття сторонами підрядного договору (ПП "Під ключ" та ТОВ "Будівельна компанія "Стромат") реальних заходів, спрямованих на виконання умов договору, що свідчило б про намір сторін договору на його виконання при вчиненні спірного правочину; також суди зазначили, що замовник та підрядник, укладаючи спірний підрядний договір у лютому 2013 року, були обізнані про неможливість його фактичного виконання, так як об'єкт будівництва, на якому мали виконуватися підрядні роботи, не належав ПП "Під ключ" (замовник за спірним договором) як генеральному підряднику з будівництва спірного об'єкта нерухомості з квітня 2012 року. Місцевий господарський суд зазначив, що оспорюваний правочин вчинено в період дії арешту, накладеного на все майно боржника ухвалою місцевого господарського суду від 23.05.2011 про порушення справи про банкрутство ПП "Під ключ", що виключало можливість проведення будь-яких розрахунків за договірними зобов'язаннями ПП "Під ключ" поза межами даної справи про банкрутство. Також, судами встановлено, що відповідно до пунктів 2.4., 3.3. Статуту ПП "Під ключ", для забезпечення діяльності підприємства за рахунок внеску засновників створено статутний капітал в розмірі 100 грн. та визначено повноваження директора підприємства на укладення без попереднього погодження із засновниками будь-яких договорів на суму, що не перевищує розмір статутного капіталу ПП "Під ключ". Судами встановлено, що згідно з балансом ПП "Під ключ" за I півріччя 2013 року балансова вартість активів підприємства становила 139 784, 2 тис. грн., а 1% від зазначеної суми складає 1 397 842 грн. З матеріалів справи вбачається та судами встановлено, що договір №01/02/13 на виконання підрядних робіт від 01.02.2013, яким спірний кредитор обґрунтовує грошові вимоги до боржника, укладено директором ПП "Під ключ" Василевським П.Ю. на стадії розпорядження майном боржника; згідно з додатком до зазначеного договору боржник зобов'язувався сплатити на користь підрядника грошові кошти в розмірі 1 856 753, 74 грн., що перевищує 1% від балансової вартості активів ПП "Під ключ" у I півріччі 2013 року (том 42, а.с. 11 - 20, 119). При цьому, судами не встановлено подання сторонами спірного правочину доказів погодження його вчинення із засновниками ПП "Під ключ", а також із розпорядником майна підприємства-боржника, що не узгоджується з вимогами частини 2 статті 203 ЦК України та частини 13 статті 13 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 та свідчить про укладення спірного підрядного договору від імені ПП "Під ключ" його керівником з перевищенням наданих йому статутом підприємства повноважень. З огляду на встановлене та виходячи з процесуального права суду вийти за межі заявлених вимог в силу статті 83 ГПК України, місцевий господарський суд дійшов висновку про визнання недійсним договору №01/02/13 на виконання підрядних робіт від 01.02.2013, укладеного між ПП "Під ключ" та ТОВ "Будівельна компанія "Стромат", як такого, що має ознаки фіктивного правочину та вчинений керівником боржника-замовника з перевищенням повноважень, у зв'язку з чим відмовив у визнанні заявлених ТОВ "Будівельна компанія "Стромат" кредиторських вимог до ПП "Під ключ" на суму 1 528 880, 86 грн. як таких, що виникли на підставі недійсного договору. Апеляційний суд, переглядаючи справу в повному обсязі, погодився із здійсненою місцевим господарським судом оцінкою доказів у справі та не вбачав правових підстав для скасування прийнятої ним ухвали від 23.05.2017 за результатами розгляду спірних кредиторських вимог ТОВ "Будівельна компанія "Стромат" до ПП "Під ключ". З огляду на встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини укладення керівником боржника на стадії розпорядження майном ПП "Під ключ" договору №01/02/13 на виконання підрядних робіт від 01.02.2013 на суму понад 1,8 млн. грн., що перевищує 1% балансової вартості активів ПП "Під ключ" на момент вчинення спірного правочину, без погодження із засновниками ПП "Під ключ" та розпорядником майна ПП "Під ключ", а також без наміру щодо настання правових наслідків, обумовлених спірним правочином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для визнання недійсним з ініціативи суду договору №01/02/13 на виконання підрядних робіт від 01.02.2013 на підставі статей 215, 234 ЦК України та частини 13 статті 13 Закону про банкрутство в редакції до 19.01.2013 та відхилення заявлених ТОВ "Будівельна компанія "Стромат" кредиторських вимог ПП "Під ключ" на суму 1 528 880, 86 грн. як таких, що ґрунтуються на недійсному правочині. Доводи касаційної скарги про необґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій за результатами розгляду спірних кредиторських вимог ТОВ "Будівельна компанія "Стромат" до ПП "Під ключ" з посиланням на докази, прийняті до уваги та спростовані судами, зводяться до намагання переконати Вищий господарський суд України здійснити оцінку (переоцінку) доказів та обставин справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно статті 1117 ГПК України, а отже, такі доводи є необґрунтованими. Доводи ТОВ "Будівельна компанія "Стромат" про порушення судами вимог статті 83 ГПК України щодо повноважень господарського суду на прийняття рішення за результатами розгляду заявлених кредитором грошових вимог до боржника з посиланням на вихід суду за межі заявлених кредитором вимог при прийнятті рішення про визнання недійсним з власної ініціативи підрядного договору, на підставі якого виникли спірні вимоги, колегія суддів касаційного суду відхиляє, як необґрунтовані, оскільки при розгляді кредиторських вимог, заявлених у справу про банкрутство, господарський суд зобов'язаний перевірити дійсність таких вимог та надати оцінку поданим кредитором в підтвердження спірних вимог первинним документам, в тому числі цивільно-правовим договорам, на предмет їх належності та достатності як доказів існування кредиторської заборгованості боржника; при цьому, у разі встановлення судом невідповідності змісту договору, яким обґрунтовано спірні вимоги, загальним та (чи) спеціальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину (договору), суд вправі з власної ініціативи визнати такий договір недійсним (повністю чи частково) в силу наданих йому процесуальних прав відповідно до пункту 1 частини 1 статті 83 ГПК України. З огляду на таке, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2017 та ухвала Господарського суду Черкаської області від 23.05.2017 у справі №04/01/5026/1089/2011 прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому правові підстави для їх зміни чи скасування відсутні. На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, ПОСТАНОВИВ: 1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Стромат" залишити без задоволення. 2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.07.2017 та ухвалу Господарського суду Черкаської області від 23.05.2017 у справі №04/01/5026/1089/2011 залишити без змін. Головуючий Л.Й. Катеринчук Судді В.Я. Погребняк Н.Г. Ткаченко