Справа № 15/167-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 жовтня 2017 року Справа № 15/167-б Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого: Удовиченка О.С., суддів: Катеринчук Л.Й., Поліщука В.Ю. розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Меридіан" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 у справі № 15/167-б господарського суду м. Києва за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами Публічного акціонерного товариства "СПК Меридіан" в особі ліквідатора Рєзнікова В.І. ухвали господарського суду м. Києва від 30.07.2014 та за заявою до про Ліквідатора Публічного акціонерного товариства "СПК Меридіан" Шаргала Романа Вікторовича Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Меридіан" визнання недійсним договору від 30.09.2009 (зареєстрований в реєстрі за № 2598) та витребування майна боржника в межах справи №15/167-б про банкрутство Публічного акціонерного товариства "СПК Меридіан" в судовому засіданні взяли участь представники : ТОВ "СК Меридіан" Молявко О.М., Балєва М.П., Чепусов Ю.А. ПАТ "Укргазбанк" Слєсаренко Я.В., Різник О.Ю. Генеральної прокуратури України Клюге Л.М. Ліквідатор ПАТ "СПК Меридіан" ТОВ "СПК БВ Космос" Рєзніков В.І. Чепусов Ю.А. В С Т А Н О В И В : Постановою господарського суду міста Києва від 14.11.2013 Публічне акціонерне товариство "СПК Меридіан" визнано банкрутом, введено процедуру ліквідації, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Шаргала Р.В. Ліквідатор ПАТ "СПК Меридіан" звернувся до господарського суду з заявою про визнання недійсним договору про внесення вкладу до статутного капіталу ТОВ "СК Меридіан" №1 від 30.09.2009, зареєстрованого в реєстрі за № 2598, на підставі якого було відчужено належний ПАТ "СПК Меридіан" на праві власності будинок по АДРЕСА_1. Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.07.2014 у задоволенні заяви ліквідатора ПАТ "СПК Меридіан" Шаргала Р.В. про визнання недійсним договору та витребування майна боржника в межах справи №15/167-б про банкрутство ПАТ "СПК Меридіан" відмовлено повністю. У травні 2017 року ліквідатор ПАТ "СПК Меридіан" звернувся до господарського суду з заявою про перегляд ухвали господарського суду м. Києва від 30.07.2014 за нововиявленими обставинами. В якості нововиявлених обставин, заявник зазначав скасування постановою Вищого господарського суду України від 26.04.2017 у справі №17/272 постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2014, на яку посилався суд при винесенні ухвали господарського суду від 30.07.2014. Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.07.2017 (суддя Паламар П.Л.) у задоволенні заяви ПАТ "СПК Меридіан" про перегляд за нововиявленими обставинами відмовлено, ухвалу господарського суду м. Києва від 30.07.2014 залишено без змін. Ухвала суду мотивована тим, що обставини закінчення судового провадження у справі №2-2957/06 (після присвоєння нового номеру - №17/272) за два роки до укладення спірного правочину постановленням ухвали про залишення позову без розгляду, яка не вимагала виконання, свідчать про відсутність підстав вважати наявним у сторін суб'єктивного обов'язку дотримуватися запроваджених у зв'язку з судовим розглядом заборон, встановлених ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 29.09.2006 у справі №2-2957/06. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що предметом дослідження суду під час розгляду даної справи були обставини чинності судової заборони на відчуження майна заявника станом на час вчинення спірного правочину і ці обставини мали бути відомі заявнику на час судового розгляду, а тому відсутні підстави вважати, що у цьому випадку наявні обставини, які можуть вважатися нововиявленими. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 (колегія суддів: Остапенко О.М., Ткаченко Б.О., Пантелієнко В.О.) ухвалу господарського суду м. Києва від 04.07.2017 скасовано, прийнято нове рішення, яким заяву ПАТ "СПК Меридіан" про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду м. Києва від 30.07.2014 задоволено, ухвалу господарського суду м. Києва від 30.07.2014 скасовано, визнано недійсним договір про внесення вкладу до статутного капіталу ТОВ "СК Меридіан", укладений між ВАТ "СПК Меридіан" та ТОВ "СК Меридіан", що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального Юрченко В.В. 30.09.2009 та зареєстрованого в реєстрі за № 2598. Судом апеляційної інстанції зазначено, що нововиявленою обставиною є факт скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2014 у справі №17/272, оскільки встановлені в ній обставини стали підставою для винесення господарським судом м. Києва ухвали від 30.07.2014 у цій справі про відмову у задоволенні заяви про визнання недійсним договору від 30.09.2009. Судом апеляційної інстанції зазначено, що встановлені у постанові Вищого господарського суду України від 26.04.2017 обставини існування арешту відносно майнового комплексу в період з 2006 по 2014 рік, і як наслідок укладення спірного договору з порушенням вимог законодавства, існували до моменту прийняття вказаного рішення, проте не були відомі ліквідатору банкрута у зв'язку з відсутністю встановленого судового рішення, яким скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2014 у справі №17/272. ТОВ "СК Меридіан" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 скасувати, ухвалу господарського суду м. Києва від 04.07.2017 залишити без змін. Крім того, заявником подано доповнення до касаційної скарги від 21.09.2017 №9905д. В обґрунтування касаційної скарги заявник посилається на порушення судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, зокрема: ст. 112 ГПК України. Заявником зазначено, що факт скасування судового рішення, яке було чинним на момент вирішення спору та якому судом надана оцінка як одному з доказів при вирішення спору, не свідчить про те, що це потягло ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення у справі. Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст.112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є, зокрема, скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду. Судом апеляційної інстанції зазначено, що як на нововиявлену обставину ліквідатор посилається на скасування постановою Вищого господарського суду України від 26.04.2017 у справі №17/372 постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2014, встановленими в якій обставинами господарський суд м. Києва і мотивував своє рішення від 30.07.2014. При винесенні оскаржуваної постанови, судом апеляційної інстанції зазначено, що при зверненні з заявою про визнання недійсним договору №1 про внесення до статутного капіталу ТОВ "СК Меридіан" від 30.09.2009, зареєстрованого в реєстрі №2598, ліквідатор ПАТ "СПК Меридіан" Шаргало Р.В., як на підставу для визнання спірного договору недійсним, послався на наявність заборони на відчуження нерухомого майна ВАТ "СПК Меридіан", яка встановлена ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29.09.2006 у справі № 2-2957/1/06. Як вбачається з матеріалів справи, відмовляючи у задоволенні заяви ліквідатора ПАТ "СПК Меридіан" арбітражного керуючого Шаргала Р.В. про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 30.09.2009 (зареєстрованого в реєстрі №2598), місцевий господарський суд виходив з наступного. Судом встановлено, що ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29.09.2006 у справі № 2957/1-2006 за позовом ОСОБА_14 та ОСОБА_15 до ОСОБА_16 та ВАТ "СПК Меридіан" про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна вжито заходи забезпечення позову, накладено арешт на все нерухоме майно, що належить ВАТ "СПК Меридіан" та заборонено посадовим особам ВАТ "СПК Меридіан" провадити будь-які дії щодо укладання угод стосовно відчуження цілісного майнового комплексу товариства. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 16.11.2006 позов у цивільній справі № 2-2957/1/06 було залишено без розгляду та скасовано заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою від 29.09.2006. Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 21.03.2007 апеляційну скаргу на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 16.11.2006 разом із справою направлено за підсудністю до Київського апеляційного господарського суду. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.06.2007 у справі № 2-2957/1/06 ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 16.11.2006 скасовано, а матеріали справи № 2-2957/1/06 направлено до господарського суду міста Києва для вирішення справи по суті. Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.07.2007 справу № 2-2957/1/06 прийнято до провадження та присвоєно їй № 17/272. Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.09.2007 у справі № 17/272 позов залишено без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст. 81 ГПК України. У лютому 2014 року ліквідатор ПАТ "СПК Меридіан" звернувся до господарського суду міста Києва із заявою, в якій просив скасувати заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29.09.2006 у справі №2-2957/1/06. Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.03.2014 у справі № 17/272 заяву ліквідатора про скасування заходів забезпечення позову задоволено, заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29.09.2006 у справі № 2-2957/1/06, скасовано. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2014 ухвалу господарського суду міста Києва від 11.03.2014 у справі № 17/272 скасовано, у задоволенні заяви ВАТ "СПК Меридіан" про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 29.09.2006 у справі № 2-2957/1/06 відмовлено. Так, постановою суду апеляційної інстанції встановлено, що на час винесення місцевим господарським судом ухвали від 11.03.2014 у справі № 17/272 заходи забезпечення позову вже не діяли, про що було внесено відповідний реєстраційний запис у встановленому законодавством порядку і строки. Постановою Вищого господарського суду України від 26.04.2017 у справі №17/272 постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2014 скасовано, залишено в силі ухвалу господарського суду м. Києва від 11.03.2014 у справі №17/272. Посилаючись на те, що факт скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2014 у справі №17/272 є нововиявленою обставиною, оскільки лише встановлені в ній обставини стали підставою для винесення господарським судом м. Києва ухвали від 30.07.2014, суд апеляційної інстанції задовольнив заяву ліквідатора про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду м. Києва від 30.07.2014. Колегія суддів вважає висновок суду, що скасування постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2014 у справі №17/272 є нововиявленою обставиною і є підставою для скасування ухвали господарського суду м. Києва від 30.07.2014, необґрунтованим з огляду на наступне. Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Згідно приписів частини 1 статті 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України. Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції. Відповідно до статті 6 Конвенції детально описує процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді цивільного позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону. У рішенні у справі "Рябих проти Росії" від 3 грудня 2003 року Суд висловив таку правову позицію. Принцип правової визначеності (певності) включає й дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності судового рішення. Остання засада означає, що жодна сторона не має права ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише заради повторного судового розгляду і ухвалення нового рішення у справі. Повноваження вищих судів щодо перегляду судових рішень мають використовуватись задля виправлення судових помилок. Перегляд же рішень у порядку нагляду не може розглядатись як замаскована апеляційна інстанція, а сама наявність двох точок зору на предмет спору ще не є підставою для повторного розгляду справи. Відхилення від цього принципу можливе лише за виняткових обставин. У рішенні у справі "Праведная проти Росії" від 18 листопада 2004 року зазначається, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним. Приписами статті 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Таким чином, вирішуючи правову колізію, яка наявна у спорі, колегія суддів повинна опиратися не тільки на юридичні обґрунтування у конкретних справах, а перш за все на базовий правовий принцип правової визначеності, та прийняти таке рішення, яке буде найбільш очевидним та передбачуваним для учасників цивільного обороту в Україні. Як зазначено вище, підставою для перегляду судового рішення за нововияленими обставинами заявником зазначено скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення цього рішення, що підлягає перегляду (п.4 ч.1 ст.112 ГПК України). За висновками суду апеляційної інстанції прийняття постанови Вищим господарським судом України у справі №17/272 від 26.04.2017 є підставою для скасування ухвали господарського суду м. Києва від 30.07.2014, оскільки обставини, покладені в основу цієї ухвали втратили силу. Як вбачається з наявної в матеріалах справи ухвали господарського суду м. Києва від 30.07.2014, відмовляючи у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору, суд виходив з відсутності на час його укладення встановленої заборони на відчуження ПАТ "СПК Меридіан" нежилого будинку загальною площею 162,7 м2 по АДРЕСА_1. В обґрунтування свого рішення судом покладено обставини відсутності встановленої судом заборони на відчуження нерухомого майна під час укладення оспорюваного договору, що підтверджувалося записом про скасування заходів забезпечення позову, внесених до Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, фактами нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна ВАТ "СПК Меридіан", які були укладені до 30.09.2009, фактами, встановленими під час апеляційного перегляду справи №17/272 Київським апеляційним господарським судом. Таким чином, висновок суду першої інстанції при винесенні ухвали господарського суду м. Києва від 30.07.2014 ґрунтувався на відсутності правових підстав для задоволення заяви ліквідатора ПАТ "СК Меридіан" про визнання спірного правочину недійсним, з посиланням на відсутність фактичних даних, що документально підтверджували б обставини укладення спірного правочину під час дії заборони на відчуження нерухомого майна ВАТ "СПК Меридіан". Зазначені обставини підтверджувалися не лише постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2014 у справі №17/272. Крім того, наслідком скасування постанови Київського апеляційного господарського суду у справі №17/272 від 19.06.2014, стало залишення в силі ухвали господарського суду м. Києва від 11.03.2014 (про скасування заходів забезпечення позову у справі №17/272). Залишаючи в силі цю ухвалу, суд касаційної інстанції, не встановлюючи нових обставин щодо наявності/ відсутності заборон на майно, що є предметом оспорюваного правочину, виходив з положень ст.11110 ГПК України (відносно підстав для скасування судових рішень), а також з принципу правової визначеності та законності. Погоджуючись з тим, що заходи до забезпечення позову мають тимчасовий характер, оскільки є гарантією виконання майбутнього рішення суду, та зазначаючи про те, що господарський суд у межах справи №17/272 приймаючи ухвалу від 10.09.2007 про залишення позову про без розгляду, порушуючи норми процесуального права, не зазначив про скасування заходів забезпечення, потреба в яких відпала ще 10.09.2007, суд касаційної інстанції погодився з тим, що з метою дотримання норм процесуального права суд першої інстанції 11.03.2014 правомірно виніс ухвалу про скасування заходів забезпечення позову у справі №17/272. Зі змісту ст.112 ГПК України вбачається, що до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Враховуючи, що факт скасування постановою Вищого господарського суду України від 26.04.2017 судового рішення не відповідає ознакам, що є необхідними для визнання його нововиявленою обставиною, оскільки на момент вирішення спору висновки суду не залежали виключно від обставин, зазначених у постанові Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2017 у справі №17/272, ухвала суду першої інстанції від 30.07.2014 винесена з урахуванням всіх обставин справи, є законною та обґрунтованою, висновок суду апеляційної інстанції про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції від 30.07.2014 не ґрунтується на принципах законності, справедливості та принципу правової визначеності. Відповідно до ч.1 ст.11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції невірно застосовано норми ст.ст.112, 114 ГПК України та неправомірно скасовано ухвалу господарського суду м. Києва від 04.07.2017 у зв'язку з чим, оскаржувана постанова Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 підлягає скасуванню, а ухвала господарського суду м. Києва від 04.07.2017 підлягає залишенню в силі. Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, П О С Т А Н О В И В : Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Меридіан" задовольнити. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2017 у справі №15/167-б скасувати. Ухвалу господарського суду м. Києва від 04.07.2017 у справі №15/167-б про відмову у задоволенні заяви ПАТ "СПК Меридіан" про перегляд ухвали господарського суду м. Києва від 30.07.2014 залишити в силі. Головуючий О.С. Удовиченко Судді Л.Й. Катеринчук В.Ю. Поліщук