Справа № 01/500

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ УХВАЛА 07 листопада 2017 року Справа № 01/500 Господарський суд Черкаської області у складі судді Гури І.І., при секретарі судового засідання - Євтушенко Б.В., за участю: ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Голінного А.М., учасника комітету кредиторів - ОСОБА_2, окремих кредиторів, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду клопотання ліквідатора банкрута-арбітражного керуючого Голінного А.М. про припинення провадження у справі за заявою ОСОБА_3 до кредитної спілки «Імперія» про визнання банкрутом, ВСТАНОВИВ: 10.08.2017 ліквідатор банкрута - арбітражний керуючий Голінний А.М. подав до суду клопотання про припинення провадження у справі. Клопотання мотивоване тим, що: - відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон) боржник - юридична особа -суб'єкт підприємницької діяльності; - ч. 3 ст. 209 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єктом банкрутства може бути лише суб'єкт підприємницької діяльності; - ст. 42 ГК України передбачено, що підприємництво - це господарська діяльність з метою одержання прибутку. - ст. 52 ГК України визначено, що некомерційне господарювання - це господарська діяльність без мети одержання прибутку; - ч. 2 ст. 130 ГК України встановлено, що кредитною спілкою є неприбуткова організація. Кредитна спілка є юридичною особою; - отже, виходячи із вищевикладеного, вбачається, що кредитна спілка є некомерційним (непідприємницьким) суб'єктом господарювання; - з цього слідує, що кредитна спілка не може бути суб'єктом банкрутства - банкрутом в розумінні ГК України та боржником в розумінні Закону в новій редакції; - таким чином провадження у справі здійснюється безпідставно, а , отже, дана справа не може розглядатися господарськими судами України; - звертає увагу на п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 №01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвалою суду від 29.08.2017 клопотання призначено до розгляду у судове засідання на 12.09.2017, викликано ліквідатора банкрута, учасників комітету кредиторів, ініціюючого кредитора. Розгляд клопотання відкладався. Учасник комітету кредиторів - ОСОБА_2 подав відзив на клопотання ліквідатора банкрута-арбітражного керуючого Голінного А.М. про припинення провадження у справі, у якому вказав, що: - у клопотанні є логіка, адже, боржник є громадською безприбутковою негосподарською організацією і не займається підприємницькою діяльністю. В такому випадку суд не повинен був приймати справу до провадження; - однак, в даному випадку, коли провадження у справі триває 9 років, і коли боржником не відшкодовані зовсім кошти кредиторам, коли ліквідатором боржника самоправно продано 45 млн. активів боржника лише за 4 тис. грн., коли за його зловживання судом звільнено арбітражного керуючого Голінного А.М. від виконання повноважень ліквідатора, то , подавши до суду клопотання про припинення провадження у справі, він хоче, таким чином, уникнути відповідальності; - припиняти провадження у справі ні за яких умов не можна, оскільки кошти кредиторам не повернуті. У судовому засіданні: - ліквідатор банкрута-арбітражний керуючий Голінний А.М. підтримав своє клопотання; - учасник комітету кредиторів - ОСОБА_2 заперечив щодо задоволення клопотання ліквідатора банкрута про припинення провадження у справі; - кредитори, що з'явились, заперечили щодо задоволення клопотання ліквідатора банкрута про припинення провадження у справі. Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників провадження у справі, вважає клопотання ліквідатора банкрута -арбітражного керуючого Голінного А.М. про припинення провадження у справі таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Згідно статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон). Відповідно ст. 2 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Враховуючи викладене, Закон за своєю суттю є законодавчим актом, який містить спеціальні норми, що мають пріоритет перед нормами загальними щодо регулювання порядку провадження у справах про банкрутство, таким чином, господарський суд, розглядаючи справу про банкрутство, повинен керуватися Законом і застосовувати лише ті статті або відповідні частини статей Господарського процесуального кодексу України, які мають універсальний характер для будь-якої форми судового процесу. Підстави для припинення провадження у справі в Господарському процесуальному кодексу викладені в ч.1 ст.80, пунктом 1 частини 1 згаданої статті передбачена така підстава як "спір не підлягає вирішенню в господарських судах". Закон, в свою чергу, також передбачає припинення провадження у справах про банкрутство в ст. 83 Закону та вирізняє такі підстави: 1) боржник - юридична особа не внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; 2) юридичну особу, яка є боржником, припинено в установленому законодавством порядку, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; 3) у провадженні господарського суду є справа про банкрутство того ж боржника; 4) затверджений звіт керуючого санацією боржника в порядку, передбаченому цим Законом; 5) затверджена мирова угода в порядку, передбаченому цим Законом; 6) затверджений звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Законом; 7) боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами; 8) до боржника після офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про його банкрутство не висунуто вимог; 9) згідно із законом справа не підлягає розгляду в господарських судах України; 11) господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника; 12) в інших випадках, передбачених законом. Провадження у справі про банкрутство може бути припинено у випадках, передбачених пунктами 1, 2, 5, 9 і 10 частини першої цієї статті, на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство (до та після визнання боржника банкрутом); у випадках, передбачених пунктами 3, 4, 7, 8 і 11 частини першої цієї статті - лише до визнання боржника банкрутом, а у випадку, передбаченому пунктом 6 частини першої цієї статті, - лише після визнання боржника банкрутом. Згідно ст. 2 ГПК України господарський суд порушує справи про банкрутство за письмовою заявою будь-кого з кредиторів, боржника. Згідно ст. 12 ГПК господарським судам підвідомчі справи про банкрутство. Згідно ч. 5 ст. 2 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положення цього Закону не застосовуються до юридичних осіб - казенних підприємств. Отже , аналізуючи норми законодавства, наведені у клопотанні ліквідатора банкрута обставини не свідчать , що спір не підлягає вирішенню в господарських судах, тому його клопотання не підлягає задоволенню. Керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 ГПК України, суд УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні клопотання ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Голінного А.М. про припинення провадження у справі. Повне рішення складено 09 липня 2017 року. Суддя І.І. Гура