Справа № Б-39/147-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "28" листопада 2017 р. Справа № Б-39/147-10 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Тарасова І. В.; при секретарі судового засідання Марченко В.О., за участі представників: апелянта - Нурієва С. К. (за довіреністю №5 від 02.10.2017), інші учасники провадження у справі про банкрутство - не з'явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх.№3326Х/2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп Фінанс Груп" на ухвалу господарського суду Харківської області від 31.08.2017 у справі №Б-39/147-10 за заявою Відкритого акціонерного товариства по будівництву, реконструкції автомобільних шляхів та шляхових споруд "Харківшляхбуд", м. Харків, про банкрутство, - ВСТАНОВИЛА: Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.08.2017 у справі №Б-39/147-10 (суддя Усатий В.О.) відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Євро Лізінг" у задоволенні заяви (вх.№17757 від 30.05.2017) про заміну кредитора. Відмовлено ТОВ "Олімп Фінанс Груп" у задоволення заяви (вх.№18032 від 31.05.2017) про заміну кредитора. Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп Фінанс Груп" з ухвалою суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 31.08.2017 у справі №Б-39/147-10. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт, посилаючись на ст.512, 516, 1077 Цивільного кодексу України та ст.25, 91-95 Господарського процесуального кодексу України, зазначає, що на підставі укладеного 23.07.2013 між ТОВ «Євро Лізинг» та ТОВ «Олімп Фінанс Груп» договору факторингу №1-ф/07 у боржника виник обов'язок щодо сплати платежів за договором лізингу на користь ТОВ «Олімп Фінанс Груп». Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.11.2017 прийнято апеляційну скаргу до провадження, її розгляд призначено на 16.11.2017 о 16:30 год. 14.11.2017 апелянт надав суду уточнення (вх.№11594) до апеляційної скарги, в яких зазначає, що суму фінансування за договором факторингу, належну до сплати клієнту, було сплачено фактором одним платежем, а не траншами, як передбачено у пункті 3.1.1 договору факторингу, у зв'язку з чим у сторін не було необхідності оформлення додаток №1 до договору. Також, вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що матеріали справи не містять жодного документального підтвердження того, що банківська операція про перерахування коштів фактором дійсно мала місце 30.07.2017, а наявну в матеріалах справи копію платіжного доручення №1 від 30.07.2013 на суму 971451,81 грн вважає належним та допустимим доказом в силу ст.36 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, апелянт вважає, що господарським судом не дотримано норми процесуального права, а саме: не надано належної оцінки поданим доказам та не вжито відповідних заходів щодо їх витребування у відповідності до ст.38 Господарського процесуального кодексу України. Просить суд скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 31.08.2017 у даній справі та задовольнити заяву ТОВ «Олімп Фінанс Груп» про заміну кредитора у справі про банкрутство ВАТ по будівництву, реконструкції автомобільних шляхів та шляхових споруд «Харківшляхбуд». 16.11.2017 від ДПІ Головного управління ДФС у Сумській області до суду надійшло клопотання (вх.№11684), в якому просить суд розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника управління. Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 16.11.2017 розгляд справи відкладено на 28.11.2017 на 16:00 год. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Олімп Фінанс Груп" надати суду докази направлення уточнень до апеляційної скарги учасникам провадження у справі про банкрутство. Апелянт вимоги ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 16.11.2017 не виконав, доказів направлення уточнень до апеляційної скарги не надав. Колегія суддів зазначає, що уточнення до апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не надано суду доказів надіслання цих уточнень учасникам провадження у справі про банкрутство, водночас статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 31.08.2017 у справі №Б-39/147-10 та задовольнити заяву ТОВ «Олімп Фінанси Груп» про заміну кредитора у справі про визнання банкрутом ВАТ по будівництву, реконструкції автомобільних шляхів та шляхових споруд «Харківшляхбуд». Представники боржника, кредиторів та ліквідатор у судове засідання 28.11.2017 не з'явились, були повідомлені належним чином про час, місце та дату розгляду справи, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового рекомендованого відправлення, які долучені до матеріалів справи. Відповідно до пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Таким чином, боржник та кредитори не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні. Враховуючи передбачені ст.102 Господарського процесуального кодексу України строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, належне повідомлення учасників провадження у справі про банкрутство про час та місце розгляду апеляційної скарги, та, оскільки явка у судове засідання згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України є правом, а не обов'язком сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду про відкладення розгляду справи явку представників судом обов'язковою визнано не було. Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги у межах вимог, передбачених ст.101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила. Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.11.2010 порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ по будівництву, реконструкції автомобільних шляхів та шляхових споруд «Харківшляхбуд» на підставі ст.6, 7, пункту 1 ст.8, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.01.2011 введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Лучка А.В. Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.04.2011 затверджено реєстр вимог кредиторів у кількості 12 кредиторів з загальною сумою грошових вимог у розмірі 103881385,85 грн, у тому числі: ТОВ "Євро Лізинг" - у розмірі 6031262,17 грн. Визнано розмір неустойки та інших штрафних санкцій ТОВ транспортна компанія "Індустрія", ТОВ "Центр передових технологій будівництва та ремонту автомобільних доріг", ТОВ "Ласка Лізинг", ТОВ "Євро Лізинг" та окремо внесено до реєстру вимог кредиторів у сумі 6033225,48 грн. Зобов'язано розпорядника майна надати до суду реєстр вимог кредиторів згідно з ухвалою суду в попередньому засіданні. Постановою господарського суду Харківської області від 04.07.2013 визнано ВАТ "Харківшляхбуд" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Жарова П.В. Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.07.2015 задоволено клопотання комітету кредиторів про усунення арбітражного керуючого Жарова П.В. від виконання обов'язків ліквідатора ВАТ "Харківшляхбуд", усунено арбітражного керуючого Жарова П.В. від виконання обов'язків у справі, призначено арбітражного керуючого Стєбєлєва А.М. ліквідатором банкрута. 30.05.2016 ТОВ "Євро Лізинг" звернулося до господарського суду Харківської області з заявою (вх.№17757), в якій просило суд замінити кредитора ТОВ "Євро Лізинг" на ТОВ "Олімп Фінанс Груп". В обґрунтування поданої заяви зазначає, що на підставі укладеного 23.07.2013 між ТОВ «Євро Лізинг» та ТОВ «Олімп Фінанси Груп» договору факторингу №1-ф/07 виник обов'язок щодо сплати платежів за договором лізингу на користь ТОВ «Олімп Фінанси Груп». Також, із заявою (вх.№18032 від 31.05.2016) про заміну кредитора ТОВ "Євро Лізинг" на ТОВ "Олімп Фінанс Груп" з тих же підстав звернулося до господарського суду ТОВ "Олімп Фінанс Груп". Згідно з пунктом 51 постанови пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009 "Про судову практику в справах про банкрутство" законом не передбачено заборони на перехід прав кредиторів за грошовими зобов'язаннями до іншої особи у провадженні у справі про банкрутство. Особа, до якої перейшли права кредитора під час провадження у справі про банкрутство, отримує статус учасника провадження відповідно до абзацу двадцять другого статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Заміна кредитора у зобов'язанні не впливає на права та обов'язки боржника і не потребує його згоди, якщо така згода не передбачена договором або законом. Відповідно до частини 1 ст.512 Цивільного кодексу України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Згідно зі ст.25 Господарського процесуального кодексу України процесуальне правонаступництво являє собою перехід процесуальних прав та обов'язків сторони до іншої особи в зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Отже, процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального правовідношення та випливає з юридичних фактів правонаступництва. У зв'язку з чим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника. Відповідно до ст.21 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі вибуття чи заміни кредитора у справі про банкрутство господарський суд за заявою правонаступника або іншої особи, яка бере участь у справі, здійснює заміну такої сторони на будь-якій стадії провадження у справі її правонаступником. Усі дії, вчинені у справі про банкрутство до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Як убачається з матеріалів справи, заява ТОВ "Євро Лізинг" надійшла до суду 30.05.2016 та підписана Генеральним директором ТОВ "Євро Лізинг" ОСОБА_6 Проте з матеріалів справи убачається, що ухвалою господарського суду Хмельницької області від 28.10.2013 у справі №924/1282/13 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Євро Лізинг" (а.с.142-143, том 90). Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 04.11.2015 відсторонено керівника ТОВ "Євро Лізинг" ОСОБА_6. від займаної посади та покладено виконання цих обов'язків на розпорядника майна Моісеєва Ю.О. (а.с.148-а.с.150). Постановою господарського суду Хмельницької області від 23.07.2015 у справі №924/1282/13 ТОВ "Євро Лізинг" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором Мойсеєва Ю.О., а також припинено з 23.07.2015 повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном (а.с.151-152, том 90). Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.10.2015 припинено повноваження ліквідатора ТОВ "Євро Лізинг" Моісеєва Ю.О., призначено ліквідатором ТОВ "Євро Лізинг" арбітражного керуючого Гусака Ю.М. (а.с.153-155, том 90). Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.11.2015 призначено ліквідатором ТОВ "Євро Лізинг" арбітражного керуючого Баса Р.О. (а.с.156-159, том 90). Матеріали справи містять наказ №3/2015 від 10.11.2015, у якому зазначено про скасування усіх довіреностей на представництво інтересів від імені ТОВ "Євро Лізинг", виданих до 10.11.2015 (а.с.170, том 90). Враховуючи, що заява ТОВ "Євро Лізинг" про заміну кредитора підписана ОСОБА_6, якого 04.11.2015 відсторонено від посади керівника ТОВ "Євро Лізинг", приймаючи до уваги, що ТОВ "Євро Лізинг" 23.07.2015 визнано банкрутом, з 23.07.2015 припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, ліквідатором ТОВ "Євро Лізинг" видано наказ №3/2015 від 10.11.2015 про скасування усіх довіреностей на представництво інтересів від імені ТОВ "Євро Лізинг", виданих до 10.11.2015, господарський суд Харківської області обґрунтовано зазначив, що заява про заміна кредитора, подана від імені ТОВ "Євро Лізинг", підписана не уповноваженою особою. Як свідчать матеріали справи, 27.04.2011 затверджено реєстр вимог кредиторів, у тому числі - вимоги ТОВ "Євро Лізинг" у сумі 6031262,17 грн. 23.07.2013 між ТОВ "Євро Лізинг" та ТОВ "Олімп Фінанс Груп" укладено договір факторингу №1-ф/07, відповідно умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату, а клієнт зобов`язується відступити факторові право вимоги, визначене у реєстрі прав вимог (ПАТ "Харківшляхбуд" у сумі 6620114,05 грн). Сторони розуміють та погоджуються з тим, що операція факторингу за договором не є забезпечувальним відступленням, фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі фактором права вимоги (пункт 2.1 договору). У підпункті 3.1.1 пункту 3.1 договору зазначено, що сума фінансування, яка належить до сплати клієнту становить 971451,81 грн, і сплачується фактором траншами у відповідності до умов додаткової угоди (додаток № 1). У пункті 4.1 договору сторони погодили, що право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідного додатку з реєстром прав вимог. Реєстр прав вимог має бути підписаний сторонами у 90 робочих днів після підписання договору (пункт 4.1 договору). Відповідно до пункту 8.1 договору договір вступає в дію з моменту підписання відповідного додатку з реєстром прав вимог. Договір діє до моменту належного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за договором (пункт 8.2 договору). Даний договір підписаний з боку ТОВ "Євро Лізинг" Генеральним директором Васильєвим П.В., з боку ТОВ "Олімп Фінанс Груп" - директором Мельниченко О.В. Реєстр прав вимог (додаток №2 до договору) також підписаний вказаними особами. У пункті 5.1.2 договору зазначено, що клієнт зобов'язаний у строк до 10 робочих днів з моменту набрання цим договором сили оформити (підписати та скріпити печаткою) для кожного з боржників повідомлення про відступлення права вимоги до фактора, складеного за формою, що наведена у додатку №3 до цього договору та передати оригінал цього повідомлення фактору. Колегія суддів зазначає, що сторонами у пункті 5.1.2 договору факторингу помилково зазначено, що форма повідомлення боржника наведена у додатку №3, натомість форма повідомлення боржника за договором фінансового/оперативного лізингу, яка здійснюється повідомленням на фірмовому бланку клієнта, визначена у додатку №4 (без дати його складання) до договору (а.с.138, том 90). Статтею 1077 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Відповідно до частини першої статті 1082 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Статтею 516 Цивільного кодексу України встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. Заявник не надав не суду першої, ні апеляційної інстанцій доказів повідомлення боржника про відступлення права грошової вимоги факторові. Колегія суддів у судовому засіданні оглянула оригінали договору факторингу №01-ф/07 від 23.07.2013 та додатки №2, №3, №4 до вказаного договору. Оригіналу платіжного доручення №1 від 30.07.2013 на суму 971451,81 грн та інших оригіналів документів, доданих до заяви про заміну кредитора, апелянт суду не надав. У судовому засіданні апелянт зазначив, що матеріали справи містять належним чином засвідчену копію платіжного доручення №1 від 30.07.2013 на суму 971451,81 грн, яка підтверджує оплату за договором факторингу; належну до сплати суму було сплачено фактором одним платежем, а не траншами, як передбачено умовами договору факторингу, у зв'язку з чим сторони не оформляли додаток №1 до договору. Колегія суддів вважає належним доказом засвідчену копію платіжного доручення №1 від 30.07.2013 на суму 971451,81 грн, однак погоджується з господарським судом, що матеріали справи не містять документального підтвердження того, що вказана банківська операція фактично була здійснена саме 30.07.2013 (довідка банку про зарахування цих коштів, банківські виписки тощо). Апелянт в якості доказу надав копію банківської виписки, яку колегія суддів не бере до уваги, оскільки виписка складена особисто ТОВ «Олімп Фінанс Груп» і не містить жодних відомостей щодо посвідчення банківською установою. Матеріалами справи підтверджується, що судом першої інстанції розгляд заяв про заміну кредитора неодноразово відкладався та у заявників витребовувались докази, що підтверджують виконання зобов'язань сторонами договору факторингу, а саме: первинні документи, на підставі яких визнано кредиторські вимоги ТОВ «Євро Лізинг» та відступлено право вимоги (перелік документів зазначений у додатку №3 до договору факторигу№01-ф/07 від 23.07.2013 (а.с.130, том 90). Однак витребуваних судом документів заявники не надали, вважаючи, що підтвердженням переходу права вимоги грошових коштів з боржника є сам факт підписання сторонами договору факторингу №01-ф/07. Відповідно до ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим. З огляду на зазначені обставини справи та норми чинного законодавства, господарський суд Харківської області дійшов правомірного висновку про відмову у задоволенні заяв ТОВ "Євро Лізинг" та ТОВ "Олімп Фінанс Груп" про заміну кредитора. Відповідно до вимог ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Статтею ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Враховуючи, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що при винесенні ухвали господарський суд Харківської області забезпечив дотримання вимог чинного законодавства, через що його ухвала підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення. Керуючись статтями 99, 101, 102, пунктом 1 частини 1 ст.103, ст.ст.105, 106 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп Фінанс Груп" залишити без задоволення. Ухвалу господарського суду Харківської області від 31.08.2017 у справі №Б-39/147-10 залишити без змін. Повний текст постанови складено 30.11.2017. Головуючий суддя О.А.Пуль Суддя Я.О.Білоусова Суддя І.В.Тарасова