Справа № 2/2218/223/11

Справа № 2/2218/223/11 УХВАЛА 27 листопада 2017 року Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі: головуючого-судді Мазурок О.В. при секретарі Конопко А.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому, в порядку ст. 197 ЦПК України, подання державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький про примусове проникнення до приміщення, - ВСТ АНОВИВ: 17 листопада 2017 року державний виконавець Другого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький ОСОБА_1 направив до суду подання про примусове входження до житлового будинку по вулиці Степана Разіна, 8, що в м. Хмельницькому, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2. На обґрунтування своїх вимог він зазначив, що на примусовому виконанні у Другому відділі державної виконавчої служби міста Хмельницький перебуває виконавче провадження №44069723 про стягнення грошових коштів з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» в сумі 2038368,20 грн. В ході примусового виконання державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень, надано боржнику термін для добровільного виконання та направлено сторонам виконавчого провадження, для відома та виконання. В наданий для добровільного виконання термін, заборгованість перед стягувачем боржником не погашено. В ході примусового виконання державним виконавцем зроблено запити у реєструючі органи стосовно виявлення майна, яке належить боржнику та на яке можна звернути стягнення. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо субєкта за боржником виявлено наступне майно: житловий будинок загальна площа (кв.м): 621,1, житлова площа (кв.м.): 92,8, що знаходиться за адресою Хмельницька область м. Хмельницький вулиця Разіна Степана, 8. Державним виконавцем неодноразово здійснювалися виходи по місцю проживання боржника та потрапити до будинку виявилось не можливим у звязку з тим, що двері будинку ніхто не відчинив, неодноразово боржнику направлялись вимоги з вимогою зявитись до державної виконавчої служби та надати доступ до будинку, що не дало позитивний результат. Представник Другого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницкий в судове засідання не зявився, про час та місце слухання подання повідомлений належним чином. Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що подання не підлягає задоволенню, з наступних підстав: судом встановлено, що на виконанні Другого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області знаходиться виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Надра» в сумі 246721,05 долари США. Відповідно до ст. 376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця. Згідно Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 30 Конституції України кожному гарантується недоторканність житла; не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду. Гарантування кожному прав на повагу та недоторканність житла є не тільки конституційно-правовим обов'язком держави, а й дотриманням взятих Україною міжнародно-правових зобов'язань відповідно до положень Загальної декларації прав людини 1948 року,Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року. Зазначені міжнародні акти згідно з частиною першою статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України. Відповідно до статті 12 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, пункту 1 статті 17 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року ніхто не може зазнавати безпідставного посягання на недоторканність свого житла. При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги до прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві (пункт 2 статті 29 Загальної декларації прав людини 1948 року, стаття 18 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року). Конституційна гарантія недоторканності житла не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи на недоторканність житла, яке визначено в Конституції України і міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага. Докази про надіслання боржнику постанов про відкриття виконавчого провадження в порядку, передбаченому ст.31 ч.1 Закону України "Про виконавче провадження", повідомлення про вручення боржнику таких постанови, в матеріалах справи відсутні. Необхідність надання дозволу на примусове проникнення до квартири боржника повинно бути належним чином вмотивовано. Однак, з наданих до подання матеріалів державного виконавця не вбачається, що боржник злісно ухиляється від виконання вимог державного виконавця. Відсутні докази тому, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, а також підтвердження отримання вимог державного виконавця, що долучені до матеріалів подання. Будь-яких інших доказів, на підтвердження того, що державним виконавцем використано усі права надані чинним законодавством для виконання судового рішення, суду надано не було. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що примусове проникнення до житла, належного боржнику є крайнім заходом та подання про застосування такого засобу є передчасним, оскільки державним виконавцем не використано усі права надані чинним законодавством державному виконавцю для виконання судового рішення. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 209, 210, 376 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, - ПОСТАНОВИВ: У задоволенні подання державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби міста Хмельницький про примусове входження до житлового будинку по вулиці Степана Разіна, 8, що в м. Хмельницькому, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 відмовити. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом 5 днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Хмельницької області, через Хмельницький міськрайонний суд. Суддя: