Текст рішення
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ОКРЕМА ДУМКА
06 грудня 2017 року Справа № 909/387/16
Відповідно до приписів ст.589 ЦК України, ст.19 Закону України "Про заставу", за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення. Задоволення вимог кредитора, що забезпечені заставою майна боржника, у процедурі банкрутства останнього, здійснюється у порядку, передбаченому спеціальними нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а саме - згідно визначення грошового зобов'язання у справі про банкрутство. При цьому загальна сума кредиторських вимог, яка забезпечена заставою, обраховується виходячи з умов договорів застави.
Отже, правова природа іпотеки/застави полягає у забезпеченні можливості кредитора у разі невиконання боржником зобов'язання, забезпеченого іпотекою, одержати задоволення вимог за рахунок переданого в іпотеку нерухомого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника. При цьому норми Закону України "Про іпотеку" не обмежують право іпотекодержателя/заставодержателя звернутися з вимогами до майнового поручителя, якщо основний боржник не сплатив борг, з урахуванням процентів та інших зобов'язань, яке виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.
Суддя
Вищого господарського суду України О.С. Удовиченко