Справа № 5011-49/217-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "06" грудня 2017 р. Справа№ 5011-49/217-2012 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Доманської М.Л. суддів: Сотнікова С.В. Калатай Н.Ф. при секретарі судового засідання Чміль Я.Є. та представників: від апелянта: Кобзар Ю.Б. (дов. № 8225-К-Н-О від 23.08.2017); від ОСОБА_3: ОСОБА_4 (дов. б/н від 13.05.2015); від ОСОБА_5: ОСОБА_4 (дов. б/н від 27.09.2016); ліквідатор: Левкович О.К. (посв. від 19.03.2013 № 575) інші учасники провадження у даній справі: не з'явились; розглянувши апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" на ухвалу господарського суду міста Києва від 09.10.2017 у справі № 5011-49/217-2012 (Суддя Чеберяк П.П.) за заявою ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес - Інтелект" про банкрутство ВСТАНОВИВ: Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.10.2017 у справі №5011-49/217-2012 задоволено клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес - Інтелект" арбітражного керуючого Левкович О.К. про надання згоди на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення; надано згоду на продаж майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес - Інтелект", яке знаходиться в іпотеці Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", а саме, друкарської машини Heidelberg PM-74-4 серійний номер РМ741815 інвентарний № 172. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 09.10.2017 у справі №5011-49/217-2012 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у повному обсязі у клопотанні ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес - Інтелект" арбітражного керуючого Левкович О.К. про надання згоди на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення вимог кредитора ПАТ КБ "ПриватБанк". В обґрунтування апеляційної скарги ПАТ КБ "ПриватБанк" посилається на те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального права. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2017 апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" було прийнято до провадження та призначено її розгляд на 22.11.2017. У зв'язку з перебуванням судді Остапенка О.М. у відпустці, відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2017, сформовано склад колегії суддів для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі № 5011-49/217-2012 у наступному складі: головуючий суддя: Доманська М.Л., судді: Сотніков С.В., Калатай Н.Ф. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2017 апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" на ухвалу господарського суду міста Києва від 09.10.2017 у справі №5011-49/217-2012 прийнято до провадження у новому складі суду. 22.11.2017 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника кредиторів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 надійшов відзив на апеляційну скаргу. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.11.2017 у даній справі було відкладено розгляд справи на 06.12.2017. Представник апелянта в судовому засіданні апеляційної інстанції 06.12.2017 апеляційну скаргу підтримала та просила її задовольнити. Ліквідатор та представник ОСОБА_3 та ОСОБА_5 заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили суд залишити без змін оскаржувану ухвалу. В судове засідання 06.12.2017 представники інших учасників провадження у даній справі не з'явились. Про день і час розгляду справи повідомлені належним чином, відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Судова колегія, обговоривши на місці вказані обставини, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників учасників судового процесу, які не з'явилися, за наявними у справі матеріалами. Згідно з ч. 1 ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. В даному випадку, відповідно до приписів розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон), застосовуються норми Закону в редакції, що діє з 19.01.2013. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону провадження у справах про банкрутство регулюється Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України. Частиною 2 статті 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом. Згідно зі статтями 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду міста Києва від 06.01.2012 за заявою ОСОБА_3 було порушено провадження у справі № 5011-49/217-2012 про банкрутство ТОВ "Бізнес-Інтелект". Ухвалою попереднього засідання господарського суду міста Києва від 25.04.2012 затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес - Інтелект". Постановою господарського суду міста Києва від 19.09.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес - Інтелект" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Ступака А.В. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_3, скасовано постанову господарського суду міста Києва від 19.09.2014 в частині призначення ліквідатора боржника. Постановою Вищого господарського суду України від 24.03.2015 постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 залишено без змін. Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.06.2015 ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес - Інтелект" призначено арбітражного керуючого Дяченка С.В. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2015 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.06.2015, а матеріали справи № 5011-49/217-2012 направлено до Господарського суду міста Києва. Постановою Вищого господарського суду України від 12.01.2016 припинено касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2015. Ухвалою господарського суду м. Києва від 16.05.2016 призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес - Інтелект" арбітражного керуючого Левкович Олену Кононівну. 08.09.2017 до господарського суду м. Києва надійшло клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Левкович О.К. про надання згоди на продаж заставного майна. Оскаржуваною ухвалою суд першої інстанції задовольнив клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес - Інтелект" арбітражного керуючого Левкович О.К. про надання згоди на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення; надав згоду на продаж майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес - Інтелект", яке знаходиться в іпотеці Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", а саме, друкарської машини Heidelberg PM-74-4 серійний номер РМ741815 інвентарний № 172. З даним судовим рішенням апелянт не погодився. Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшов висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції винесена з повним дослідженням матеріалів справи та є такою, що відповідає вимогам законодавства, з наступних підстав. Клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Левкович О.К. мотивоване тим, що в ході виконання покладених на останню відповідних обов'язків, нею встановлено, що Товариству з обмеженою відповідальністю "Бізнес - Інтелект" належить на праві власності зокрема, друкарська машина Heidelberg PM-74-4 серійний номер РМ741815 інвентарний № 172, яка перебуває у заставі Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк". З метою здійснення реалізації майна банкрута, 22.02.2017 ліквідатор звернулася із запитом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про надання згоди на продаж заставного майна у порядку, встановленому ст. ст. 42, 43, 44, 65, 66, Закону. Як вбачається з матеріалів справи, листом від 15.03.2017 за № 15/03-3 Банк надав згоду на продаж майна боржника, що є предметом застави на відкритих торгах у складі цілісного майнового комплексу з початковою вартістю у розмірі сукупності вимог кредиторів без можливості зниження початкової вартості на цьому аукціоні. У разі, якщо майно боржника не буде продано у складі цілісного майнового комплексу за ціною у розмірі сукупності вимог кредиторів, то Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" не погоджує продаж майна боржника. 29.08.2017 на сайті Вищого господарського суду України було оприлюднено повідомлення про результати проведення аукціону з продажу майна банкрута за № 45542. Продаж цілісного майнового комплексу не відбувся. Ліквідатор, з метою здійснення реалізації відповідного майна, 06.09.2017 повторно звернувся із запитом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про надання згоди на продаж заставного майна у порядку встановленому ст. ст. 42, 43, 44, 65, 66, Закону. Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства відповідну інформацію для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. Згідно з ч. 4 ст. 42 Закону майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує; продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 44 Закону після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною. Ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього Закону. Згідно з Законом забезпечений кредитор надає лише принципову згоду на реалізацію заставного майна, а порядок продажу такого майна банкрута, в тому числі встановлення початкової вартості цього майна та порядку її зниження, визначаються ліквідатором банкрута відповідно до вимог Закону. Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 03.11.2015 у справі № 5004/1537/12. Згідно з положеннями ст. 43 Закону майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю. Таким чином, оцінка майна боржника здійснюється ліквідатором боржника, відповідно до Закону, а згода забезпеченого кредитора, на реалізацію майна, передбачена ст. 42 Закону, не пов'язана із визначенням забезпеченим кредитором порядку і умов реалізації даного майна на свій розсуд. Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постановах від 20.01.2015 у справі № Б11/009-12, від 07.04.2015 у справі № 901/13006/13, від 06.10.2015 у справі № 904/7236/13, від 21.07.2015 у справі № Б3/234-10 та від 03.11.2015 у справі № 5004/1537/12. При цьому відповідно до п.3 ст.57 Закону окремий кредитор має право звернутися до суду з клопотанням про проведення незалежної оцінки майна у разі наявності обгрунтованих сумнівів щодо визначеної арбітражним керуючим початкової вартості відповідного майна боржника. В даному випадку, ПАТ Комерційний банк "ПриватБанк" заперечує щодо продажу майна банкрута, посилаючись на те, що оцінка відповідного заставного майна боржника є заниженою. Вказане було враховано судом першої інстанції. Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ Комерційний банк "ПриватБанк" скористався своїм правом та звернувся до суду із клопотанням про проведення незалежної оцінки майна банкрута. З огляду на викладене вище, розглянувши клопотання ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Левкович О.К. про надання згоди на продаж майна банкрута, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, задовольнивши подане ліквідатором клопотання, надавши згоду на продаж на аукціоні відповідного майна банкрута, що є предметом застави. У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Доводи, наведені апелянтом в апеляційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі. За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги ПАТ КБ "ПриватБанк", зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції від 09.10.2017 у справі №5011-49/217-2012. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування оскаржуваної ухвали у даній справі, судовою колегією не встановлено. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4-1, 33, 34, 43, 101-106 ГПК України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Київський апеляційний господарський суд - ПОСТАНОВИВ: 1. Апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Києва від 09.10.2017 у справі № 5011-49/217-2012 - без змін. 2. Матеріали справи № 5011-49/217-2012 повернути до господарського суду м. Києва. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ГПК України. Повний текст постанови підписаний 11.12.2017. Головуючий суддя М.Л. Доманська Судді С.В. Сотніков Н.Ф. Калатай