Справа № 910/5459/15-г

Верховний Суд УХВАЛА 01 березня 2018 року м. Київ справа № 910/5459/15-г Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Пєсков В.Г. - головуючий, Білоус В.В., Жуков С.В., розглянувши матеріали заяв Товариства з обмеженою відповідальністю «Косакс Енд Ко Інтернешнл» (далі - ТОВ «Косакс Енд Ко Інтернешнл») про перегляд Верховним Судом України судових рішень у справі № 910/5459/15-г та постанови Вищого господарського суду України від 08.02.2017 у справі № 910/17107/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Енергетичні технології» (далі - ПАТ «Енергетичні технології») до ТОВ «Косакс Енд Ко Інтернешнл» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-2» про визнання договору про виконання зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог недійсним у межах справи за заявою ТОВ «Косакс Енд Ко Інтернешнл» до ПАТ «Енергетичні технології» про визнання банкрутом, ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2015, залишеною без змін постановою суду апеляційної інстанції від 18.08.2015 та постановою суду касаційної інстанції від 20.10.2015, за заявою ТОВ «Косакс Енд Ко Інтернешнл» (ініціюючий кредитор) порушено провадження у справі №910/5459/15-г про банкрутство ПАТ «Енергетичні технології». Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2015 порушено провадження у справі № 910/17107/15 за позовом боржника - ПАТ «Енергетичні технології» - до ініціюючого кредитора - ТОВ «Косакс Енд Ко Інтернешнл» - та ТОВ «Будівельна компанія «Комфортбуд-2» про визнання недійсним з моменту укладення договору про виконання зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог від 15.04.2014. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.11.2015 у справі № 910/17107/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2016, у задоволенні позовних вимог ПАТ «Енергетичні технології» відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 08.02.2017 прийняті у справі № 910/17107/15 судові рішення про відмову в позові скасовано з переданням справи до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті в межах справи № 910/5459/15-г про банкрутство ПАТ «Енергетичні технології». Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2017 справу № 910/17107/15 прийнято до розгляду в межах справи № 910/5459/15-г про банкрутство ПАТ «Енергетичні технології». Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2017 позов ПАТ «Енергетичні технології» до ТОВ «Косакс Енд Ко Інтернешнл» та ТОВ «Будівельна компанія «Комфортбуд-2» про визнання недійсним договору задоволено; визнано недійсним договір про виконання зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог від 15.04.2014, укладений між ТОВ «Косакс Енд Ко Інтернешнл» та ТОВ «Будівельна компанія «Комфортбуд-2». Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2017 апеляційну скаргу ТОВ «Косакс Енд Ко Інтернешнл» задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.05.2017 у справі № 910/5459/15-г скасовано та винесено нову ухвалу, якою в позові ПАТ «Енергетичні технології» до ТОВ «Косакс Енд Ко Інтернешнл» та ТОВ «Будівельна компанія «Комфортбуд-2» про визнання недійсним договору відмовлено. Постановою Вищого господарського суду України від 31.10.2017 у справі № 910/5459/15-г скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2017, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.05.2017 залишено в силі. 13.12.2017 та 14.12.2017 ТОВ «Косакс Енд Ко Інтернешнл» подало до Верховного Суду України дві заяви із підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої статті 11116 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України від 06.11.1991 № 1798-ХІІ). При цьому заявник вказував дві групи положень процесуального права, які, на його думку, неоднаково застосовано судом касаційної інстанції: перша - пункт 7 частини першої статті 12, стаття 16 ГПК України та частина четверта статті 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; друга - частина перша статті 11112 ГПК України відносно постанови Вищого господарського суду України від 08.02.2017 у справі № 910/17107/15. У заяві, що надійшла 13.12.2017, ТОВ «Косакс Енд Ко Інтернешнл» посилалось на неоднаковість застосування судом касаційної інстанції пункту 7 частини першої статті 12, статті 16 ГПК України та частини четвертої статті 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». У заяві, поданій 14.12.2017, заявник повторив ці ж підстави та додатково вказав про неоднакове застосування частини першої статті 11112 ГПК України судом касаційної інстанції у постанові від 08.02.2017 у справі № 910/17107/15. На обґрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції пункту 7 частини першої статті 12, статті 16 ГПК України та частини четвертої статті 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» заявником до заяв додано копії постанов Вищого господарського суду України від 18.07.2017 у справі № 5023/5847/11, від 25.07.2017 у справі № 50/790-43/173, від 23.11.2016 у справі № 922/4708/15. Підтверджуючи неоднаковість застосування частини першої статті 11112 ГПК України Вищим господарським судом України у постанові від 08.02.2017 у справі № 910/17107/15, ТОВ «Косакс Енд Ко Інтернешнл» долучило до заяви, поданої 14.12.2017, копію постанови Вищого господарського суду України від 12.01.2016 у справі № 908/4803/14. 15.12.2017 року набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ. Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у господарських справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше. Відповідно до положень підпункту 6 пункту 1 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ) заяви ТОВ «Косакс Енд Ко Інтернешнл» про перегляд Верховним Судом України судових рішень у справі № 910/5459/15-г та постанови Вищого господарського суду України від 08.02.2017 у справі № 910/17107/15 передано на розгляд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Згідно з протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2018 вказані заяви передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г., суддів: Білоуса В.В., Жукова С.В. Перевіривши доводи заявника та дослідивши додані до заяв матеріали, колегія суддів вважає, що заяви є безпідставними, а їх доводи не підтверджуються доданими до них матеріалами. Так, у постанові Вищого господарського суду України від 08.02.2017 у справі № 910/17107/15 суд касаційної інстанції дійшов висновку, що спір про визнання недійсним договору про виконання зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог від 15.04.2014 безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство. Тому такий спір підлягає розгляду в межах справи № 910/5459/115-г про банкрутство ПАТ «Енергетичні технології», а не в окремому позовному провадженні. Приймаючи оскаржену постанову від 31.10.2017 у справі № 910/5459/15-г, господарський суд касаційної інстанції виходив із аналогічних міркувань і зазначив, що цей спір безпосередньо пов'язаний із здійсненням провадження у справі про банкрутство ПАТ «Енергетичні технології», оскільки на його підставі у ТОВ «Косакс Енд Ко Інтернешнл» виникло право вимоги до позивача на суму 2 022 395, 80 грн, яка стала підставою для порушення щодо позивача-боржника справи про банкрутство № 910/5459/15-г. Тому ПАТ «Енергетичні технології» вправі доводити незаконність правового статусу ініціюючого кредитора з використанням усіх передбачених статтями 15-16 ЦК України способів захисту цивільних прав, а зокрема, шляхом звернення у справі про власне банкрутство з вимогами про визнання недійсним правочину, за наслідком укладення якого до ініціюючого кредитора перейшли права вимоги до боржника. Із цією позицією погоджується колегія суддів Верховного Суду та констатує дотримання правил підвідомчості та підсудності справ. Водночас, у долучених як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції пункту 7 частини першої статті 12, статті 16 ГПК України та частини четвертої статті 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» постановах Вищого господарського суду України від 18.07.2017 у справі № 5023/5847/11, від 25.07.2017 у справі № 50/790-43/173, суд касаційної інстанції зазначав про виключну підсудність у справах про банкрутство відповідно до положень статті 16 ГПК України, оскільки розглядались у цих справах позови з майновими вимогами саме до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, чого не мало місця у справі, про перегляд судових рішень у якій подані заяви. Колегія суддів зазначає, що у постанові Вищого господарського суду України від 23.11.2016 у справі № 922/4708/15 взагалі не розглядались питання, пов'язані з правилами підвідомчості чи підсудності цієї справи. Таким чином, відсутні підстави для висновку про різне застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права, а порушень правил підвідомчості чи підсудності справ не встановлено Верховним Судом. Щодо посилання заявника на неоднаковість застосування частини першої статті 11112 ГПК України Вищим господарським судом України у постанові від 08.02.2017 у справі № 910/17107/15 колегія суддів вважає їх безпідставними і виходить з того, що положення статті 11112 ГПК України не регулюють питання підвідомчості чи підсудності справ, а постанова Вищого господарського суду України від 08.02.2017 у справі № 910/17107/15 не перешкоджає подальшому провадженню у справі. Крім того, заяви в цій частині подані заявником з пропуском строку, встановленого частиною першою статті 11117 ГПК України без клопотання про поновлення цього строку. Одночасно колегія суддів вважає безпідставними доводи заяв про можливість розгляду цього позову у межах справи про банкрутство ТОВ «Будівельна компанія «Комфортбуд-2», оскільки справу № 914/1194/16 порушено ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.05.2016, тобто через 10 місяців після подачі позову про визнання недійсним договору у цій справі. На підставі викладеного та керуючись підпунктами 1, 6 пункту 1 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ, пунктом 6 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VII, статтями 11116, 11117,11121 ГПК України у редакції до 15.12.2017, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду У Х В А Л И В: 1. Відмовити у допуску справи № 910/5459/15-г до провадження Верховного Суду. 2. Копію ухвали разом із копіями заяв надіслати особам, які беруть участь у справі. 3. Ухвала є остаточною. Головуючий В.Г. Пєсков Судді В.В. Білоус С.В. Жуков