Справа № 10/Б-5022/1319/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ УХВАЛА 12 лютого 2018 року м. Тернопіль Справа № 10/Б-5022/1319/2011 Господарський суд Тернопільської області у складі судді Боровця Я.Я. при секретарі судового засідання Сиротюк К.В. розглянувши заяву керуючого санацією Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" Окряка Анатолія Володимировича, м .Тернопіль до відповідача Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Головацького - ЗА", м. Тернопіль за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні заявника - Приватне мале підприємство "Галактика", м. Тернопіль про визнання недійсним договору б/н від 07 квітня 2011 року у межах справи про банкрутство №10/Б-5022/1319/2011 за заявою кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю "Ласка - Лізинг", м. Київ до боржника Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник", м. Тернопіль про банкрутство За участю представників сторін: від заявника /керуючий санацією Окряк А.В.: не з'явився; від відповідача: не з'явився; від третьої особи: Цимбалюк О.Д. - представник (довіреність б/н від 20.12.2017); Поморянський В.С. - представник (довіреність б/н від 20.12.2017); Учасникам судового процесу оголошено склад суду. Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Документообіг господарського суду", відповідно до вимог ГПК України. Суть справи: У провадженні Господарського суду Тернопільської області перебуває справа №10/Б-5022/1319/2011 про банкрутство Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник". Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 26.04.2011 (суддя Півторак М.Є.) порушено провадження у справі про банкрутство ПП "ТФ " Будівельник", в порядку статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвалою суду від 04.05.2012 затверджено реєстр вимог кредиторів. Ухвалою суду від 09.03.2017 справу № 10/Б-5022/1319/2011 прийнято до провадження суддею Боровець Я.Я. 10 листопада 2017 року керуючий санацією Окряк Анатолій Володимирович боржника Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" звернувся до Господарського суду Тернопільської області із заявою про визнання недійсними договору від 07 квітня 2011 року, укладеного між Приватним підприємством "Тернопільська фірма "Будівельник" і Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Головацького - ЗА" та акту прийому - передачі незавершеного будівництвом об'єкта "Багатоквартирний житловий будинок із вбудованими автостоянками та громадськими приміщеннями: вул. Головацького, 3а, м. Тернопіль" від 15 квітня 2011 року (вх. № 18737). Ухвалою суду від 15.11.2017 дану заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 06.12.2017, яке відкладалося на 27.12.2017, в порядку статті 77 ГПК України, про що винесено відповідну ухвалу суду. В порядку статті 27 ГПК України, ухвалою суду від 06.12.2017 залучено до участі по розгляду заяви керуючого санацією Окряка Анатолія Володимировича боржника Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" про визнання недійсним договору б/н від 07 квітня 2011 року та акту прийому - передачі незавершеного будівництвом об'єкта "Багатоквартирний житловий будинок із вбудованими автостоянками та громадськими приміщеннями: вул. Головацького, 3а, м. Тернопіль" від 15 квітня 2011 року (вх. № 20106 від 10.11.2017) в межах справи про банкрутство №10/Б-5022/1319/2011 третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні заявника - Приватне мале підприємство "Галактика" ( вул. Пушкіна, 5/177, м. Тернопіль). 15.12.2017 набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України у редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII. Відповідно до п. 9 Розділу XI Перехідні положення ГПК України у редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII справи у судах, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Ухвалою суду від 27.12.2017 розгляд заяви керуючого санацією Окряка Анатолія Володимировича боржника Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" про визнання недійсним договору б/н від 07 квітня 2011 року та акту прийому - передачі незавершеного будівництвом об'єкта "Багатоквартирний житловий будинок із вбудованими автостоянками та громадськими приміщеннями: вул. Головацького, 3а, м. Тернопіль" від 15 квітня 2011 року (вх. № 20106 від 10.11.2017) в межах справи про банкрутство №10/Б-5022/1319/2011 відкладено у підготовчому засіданні на 10.01.2018. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 10.01.2018 закрито підготовче провадження по розгляду заяви керуючого санацією Окряка А.В. боржника Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" про визнання недійсним договору б/н від 07 квітня 2011 року та акту прийому - передачі незавершеного будівництвом об'єкта "Багатоквартирний житловий будинок із вбудованими автостоянками та громадськими приміщеннями: вул. Головацького, 3а, м. Тернопіль" від 15 квітня 2011 року (вх. № 20106 від 10.11.2017) в межах справи про банкрутство №10/Б-5022/1319/2011 та призначено її до судового розгляду по суті на 23.01.2018, яке відкладалося на 08.02.2018 та на 12.02.2018 з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду. Керуючий санацією - арбітражний керуючий Окряк Анатолій Володимирович в судове засідання 12.02.2018 не з'явився. Однак, в судовому засіданні - 08.02.2018 підтримав заяву про визнання недійсним договору від 07 квітня 2011 року та акту прийому - передачі незавершеного будівництвом об'єкта "Багатоквартирний житловий будинок із вбудованими автостоянками та громадськими приміщеннями: вул. Головацького, 3а, м. Тернопіль" від 15 квітня 2011 року, просить суд її задоволити. Відповідач явку свого представника в судові засідання не забезпечив. Однак, через канцелярію суду подав письмові пояснення по суті заяви (вх. № 21523 від 06.12.2017), в яких вказує, що розгляд заяви підлягає припиненню на підставі пункту 2 частини 1 статті 80 ГПК України (в редакції чинній до 15.12.2017). Також зазначає, що заявником пропущені строки позовної давності звернення до суду щодо визнання недійсним договору від 07.04.2011 та акту прийому - передачі незавершеного будівництвом об'єкта "Багатоквартирний житловий будинок із вбудованими автостоянками та громадськими приміщеннями: вул. Головацького, 3а, м. Тернопіль" від 15 квітня 2011 року. Представники третьої особи в судовому засіданні підтримали заяву про визнання недійсним договору від 07 квітня 2011 року та акту приймання - передачі від 15.04.2011 з підстав, викладених в письмових поясненнях (вх. № 21561 від 06.12.2017 та вх. № 4379 від 23.01.2018), просять суд заяву задоволити повністю. Розглянувши заяву та матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне. 07 квітня 2011 року між Приватним підприємством "Тернопільська фірма "Будівельник" (надалі, Сторона - 1) та Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Головацького - 3А" (надалі, Сторона - 2) укладено договір, відповідно до умов якого Сторона - 1 безоплатно передає, а Сторона - 2 приймає у власність матеріали та обладнання, які були використанні в процесі будівництва (створення майна) об'єкта незавершеного будівництвом (багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Головацького, 3 блок А) в м. Тернополі та були придбані за кошти осіб, з якими укладено договори щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями громадського призначення за адресою м. Тернопіль вул. Головацького, 3 блок А. Незавершений об"єкт (багатоквартирний житловий будинок із вбудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Головацького, 3 блок А) передається по вартості, оціненій згідно незалежної експортної оцінки. Сторона-1 безоплатно передає Стороні - 2 технічну та іншу документацію щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями громадського призначення за адресою м. Тернопіль вул. Головацького, 3 блок А ( п.1 Договору від 07.04.2011). Пунктом 4 Договору від 07.04.2011 передбачено, що Сторона-2 бере на себе подальші зобов'язання щодо організації завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Головацького, 3 блок А в м. Тернополі. Як визначено пунктом 7 Договору від 07.04.2011, Сторони зобов"язалися здійснити приймання - передачу матеріалів обладнання, які були використані у процесі будівництва (створення) об"єкта незавершеного будівництва (багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Головацького, 3 блок А в м. Тернополі) та документації шляхом підписання актів приймання - передачі до 18 квітня 2011 року, але не пізніше 10 дня підписання цього Договору. На виконання умов договору, 15 квітня 2011 року сторонами підписаний та скріплений печатками юридичних осіб Акт приймання - передачі незавершеного будівництвом об"єкта "Багатоквартирний житловий будинок із вбудованими автостоянками та громадськими приміщеннями за адресою: вул. Головацького, 3 А у м. Тернополі", відповідно до якого ПП "ТФ "Будівельник" передало, а ОК ЖБК "Головацького 3А" прийняло у власність незавершений будівництвом об"єкт (11-поверховий, 88-квартирний житловий будинок із 12-ма вбудованими автостоянками та 2-ма магазинами), що складається із двох секцій та знаходиться за адресою: вул. Головацького, 3 блок А у м. Тернополі, вартістю 21 727 871 грн. Крім того, рішенням Тернопільською міською Радою народних депутатів від 15.03.2001 видано 26.04.2001 Приватному малому підприємству "Галактика" Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ТР №002030, відповідно до якого Землекористовачу надано землю площею 0,7000 гектарів для будівництва та обслуговування 12-квартирного житлового будинку за адресою вул. Головацього, 3. Даний Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 587. 20.04.2006 між ПМП "Тернопільська фірма "Будівельник" (Забудівник) та ПМП "Галактика" (Замовник) укладено договір про спільну діяльність на пайову участь у будівництві, згідно якого Забудівник та Замовник зобов"язуються здійснювати спільну діяльність без створення юридичної особи щодо пайової участі в будівництві житлового багатоквартирного будинку за адресою вул. Головацького, 3 м. Тернопіль (п.1.1. Договору від 20.04.2006). Строк початку будівництва до 1 липня 2006 року згідно дозволу на будівництво. Строк закінчення будівництва згідно ДБН України ( п.п. 1.4, 1.5 Договору від 20.04.2006). Згідно пункту 2.1. Договору від 20.04.2006, Замовник зобов"язався надати Забудівнику земельну ділянку, площею 0,7 га за адресою вул. Головацького 3 в м.Тернополі, яка належить Замовнику на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ТР № 002030. Пунктом 2.3 Договору від 20.04.2006 визначено зобов"язання Забудовника, зокрема - отримувати у виконавчому комітеті ТМР дозвіл на будівництво об"єкта, а також дозвіл на виконання будівельних робіт в Державній інспекції державного архітектурно - будівельного контролю, оформити та отримати для надання зазначених дозволів документи ( пп. 2.3.7 п.2.3.). Сторони пунктом 7.2 Договору від 20.04.2006 домовились , що сторони не мають права передавати свої права та обов"язки за договором іншим особам без письмової згоди другої Сторони за даним Договором. Однак, ПП "ТФ "Будівельник" здійснювало самочинне будівництво житлового багатоквартирного будинку за адресою вул. Головацького, 3 м. Тернопіль, що підтверджується листом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області від 19.04.2012 про відсутність дозволу на виконання будівельних робіт з будівництва об"єктів по вул. Головацького, 3 у м. Тернополі; постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області №22-18/09 від 02.06.2009 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування; постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2010 у справі №5920/10/9104; ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.10.2010 у справі №К-21392/10. Крім того, висновком Тернопільського відділення КНДІСЕ №5083 експертного земельно-технічного дослідження складений 02.11.2012 встановлено, що незавершені будови ОК "ЖБК "Головацького - 3 блок Б" та ОК "ЖБК "Головацького - 3 А" по вул. Головацькій, 3 в м.Тернополі перебувають на земельній ділянці ПМП "Галактика". Також, згідно Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна за №43914646 від 07.04.2014 та Витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна про арешти за № 37954590 від 24.09.2012 вбачається той факт, що накладений арешт на все майно та оголошено заборону відчуження майна Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" . За таких обставин, керуючий санацією ПП "ТФ "Будівельник" Окряк А.В. вважає, що керівник боржника, уклавши договір від 07.04.2011 вчинив розтрату арештованого майна з метою вибіркового задоволення інтересів певних кредиторів, для позбавлення інших кредиторів можливості отримати задоволення своїх вимог. Незаконне відчуження майна спричинило збитки боржнику, усім кредитором, а тому такий правочин суперечить нормам чинного законодавства України та порушує права та законні інтереси кредиторів та повинен бути визнаний судом недійсним. Проаналізувавши подані заявником документи та підстави, наведені в обґрунтування заявленої заяви, заслухавши пояснення та доводи учасників справи, суд прийшов до висновку, про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне. 15.12.2017 набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України у редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII. Відповідно до п. 9 Розділу XI Перехідні положення ГПК України у редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 № 2147-VIII справи у судах, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. Частиною 6 статті 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Відповідно до статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. 19.01.2013 набрала законної сили нова редакція Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство. провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Оскільки провадження у даній справі було порушено до набрання законної сили нової редакції зазначеного Закону, суд при розгляді даної справи керується приписами норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції чинній до 19.01.2013. Статтею 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній до 19.01.2013) передбачено, що керуючий санацією має право подавати заяви про визнання угод, укладених боржником, недійсними. Спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, розглядаються господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство незалежно від того, заявлені такі вимоги з підстав невідповідності правочинів спеціальним нормам чи загальним, встановленим цивільним законодавством. Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів. Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 26.04.2011 (суддя Півторак М.Є.) порушено провадження у справі про банкрутство ПП "ТФ " Будівельник", в порядку статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвалою суду від 04.05.2012 затверджено реєстр вимог кредиторів. Згідно частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Як слідує із матеріалів справи, 07 квітня 2011 року між Приватним підприємством "Тернопільська фірма "Будівельник" (надалі, Сторона - 1) та Обслуговуючим кооперативом " Житлово-будівельний кооператив "Головацького - 3А" (надалі, Сторона - 2) укладено договір, відповідно до умов якого Сторона - 1 безоплатно передає, а Сторона - 2 приймає у власність матеріали та обладнання, які були використанні в процесі будівництва (створення майна) об'єкта незавершеного будівництвом (багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Головацького, 3 блок А) в м. Тернополі та були придбані за кошти осіб, з якими укладено договори щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями громадського призначення за адресою м. Тернопіль вул. Головацького, 3 блок А. Незавершений об"єкт (багатоквартирний житловий будинок із вбудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Головацького, 3 блок А) передається по вартості, оціненій згідно незалежної експортної оцінки. Сторона -1 безоплатно передає Стороні - 2 технічну та іншу документацію щодо будівництва багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями громадського призначення за адресою м. Тернопіль вул. Головацького, 3 блок А ( п.1 Договору від 07.04.2011). Пунктом 4 Договору від 07.04.2011 передбачено, що Сторона - 2 бере на себе подальші зобов'язання щодо організації завершення будівництва багатоквартирного житлового будинку із вбудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Головацького, 3 блок А в м. Тернополі. Як визначено пунктом 7 Договору від 07.04.2011, Сторони зобов"язалися здійснити приймання - передачу матеріалів обладнання, які були використані у процесі будівництва (створення) об"єкта незавершеного будівництва (багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Головацького, 3 блок А в м. Тернополі) та документації шляхом підписання актів приймання - передачі до 18 квітня 2011 року, але не пізніше 10 дня підписання цього Договору. На виконання умов договору, 15 квітня 2011 року сторонами підписаний та скріплений печатками юридичних осіб Акт приймання - передачі незавершеного будівництвом об"єкта "Багатоквартирний житловий будинок із вбудованими автостоянками та громадськими приміщеннями за адресою: вул. Головацького, 3 А у м. Тернополі", відповідно до якого ПП "ТФ "Будівельник" передало, а ОК ЖБК "Головацького 3А" прийняло у власність незавершений будівництвом об"єкт (11-поверховий, 88-квартирний житловий будинок із 12-ма вбудованими автостоянками та 2-ма магазинами), що складається із двох секцій та знаходиться за адресою: вул. Головацького, 3 блок А у м. Тернополі, вартістю 21 727 871 грн. Судом встановлено, що рішенням Тернопільської міської Ради народних депутатів від 15.03.2001 видано 26.04.2001 Приватному малому підприємству "Галактика" Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ТР №002030, відповідно до якого Землекористовачу надано землю площею 0,7000 гектарів для будівництва та обслуговування 12-квартирного житлового будинку за адресою вул. Головацього, 3. Даний Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 587. За таких обставин, 20.04.2006 між ПМП "Тернопільська фірма "Будівельник" (Забудівник) та ПМП "Галактика" (Замовник) укладено договір про спільну діяльність на пайову участь у будівництві, згідно якого Забудівник та Замовник зобов"язуються здійснювати спільну діяльність без створення юридичної особи щодо пайової участі в будівництві житлового багатоквартирного будинку за адресою вул. Головацького, 3 м. Тернопіль (п.1.1. Договору від 20.04.2006). Строк початку будівництва до 1 липня 2006 року згідно дозволу на будівництво. Строк закінчення будівництва згідно ДБН України ( п.п. 1.4, 1.5 Договору від 20.04.2006). Згідно пункту 2.1. Договору від 20.04.2006, Замовник зобов"язався надати Забудівнику земельну ділянку, площею 0,7 га за адресою вул. Головацького 3 в м.Тернополі, яка належить Замовнику на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ТР № 002030. Пунктом 2.3 Договору від 20.04.2006 визначено зобов"язання Забудовника, зокрема - отримувати у виконавчому комітеті ТМР дозвіл на будівництво об"єкта, а також дозвіл на виконання будівельних робіт в Державній інспекції державного архітектурно - будівельного контролю, оформити та отримати для надання зазначених дозволів документи (пп. 2.3.7 п.2.3.). Сторони пунктом 7.2 Договору від 20.04.2006 домовились, що сторони не мають права передавати свої права та обов"язки за договором іншим особам без письмової згоди другої Сторони за даним Договором. Як вбачається із матеріалів справи, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області 19.04.2012 своїм листом повідомлено ПМП "Галактика" про відсутність дозволу на виконання будівельних робіт з будівництва об"єктів по вул. Головацького, 3 у м. Тернополі. Крім того, 02.06.2009 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області винесено Постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування за № 22-18/09 відносно ПП "Тернопільська фірма "Будівельник", якою на підставі Закону України " Про відповідальність підприємств, їх об"єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" накладено арешт у розмірі 179 123,60 грн. Не погодившись з рішенням Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області щодо ненадання ПП "ТФ "Будівельник" дозволу на будівництво групи багатоквартирних житлових будинків з вбудованими стоянками для автомобілів та приміщеннями громадського призначення на земельній ділянці за адресою м. Тернопіль вул. Головацького, 3, ПП "ТФ "Будівельник" звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Тернопільській області про визнання рішення недійсним та зобов"язання Інспекцію видати дозвіл. Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.11.2009 у справі №2а-2424/09 позов задоволено частково. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2010 у справі №5920/10/9104 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.10.2010 у справі №К-21392/10 постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 25.11.2009 у справі №2а-2424/09 - скасовано, в позові відмовлено повністю. В частині 7 статті 179 Господарського кодексу України зазначено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. В силу статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до частини 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Згідно з частиною другою статті 4 Цивільного кодексу України основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. В той же час, відповідно до положень частини третьої статті 104 Цивільного кодексу України порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом. Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що оскільки третій особі (ПМП "Галактика") згідно Державного акта серії ІІ-ТР № 002030 виданого 26.04.2001 на підставі рішення Тернопільської міської ради народних депутатів від 15.03.2001 надано право постійного користування землею площею 0,7000 гектарів для будівництва та обслуговування 12-квартирного житлового будинку за адресою вул. Головацького, 3 та існування договірних відносин між третьою особою (ПМП "Галактика") та ПП "ТФ "Будівельник" щодо пайової участі у будівництві житлового багатоквартирного будинку за адресою вул. Головацького, 3 в м. Тернополі, оформленого Договором про спільну діяльність на пайову участь у будівництві від 20.04.2006, згідно якого третя особа (ПМП "Галактика") передала ПП "ТФ "Будівельник" земельну ділянку площею 0,7 га за зазначеною адресою то відповідно укладений між ПП "ТФ "Будівельник" та відповідачем (Обслуговуючий кооператив "Житлово-будівельний кооператив "Головацького-3А" Договір від 07.04.2011 порушує право та охоронюваний законом інтерес третьої особи (ПМП "Галактика") на земельну ділянку площею 0,7000 гектарів для будівництва та обслуговування 12-квартирного житлового будинку за адресою вул. Головацького, 3 і відповідно підлягає визнанню недійсним. Щодо позовної вимоги про визнання недійсним акту прийому - передачі незавершеного будівництвом об'єкта "Багатоквартирний житловий будинок із вбудованими автостоянками та громадськими приміщеннями: вул. Головацького, 3а, м. Тернопіль" від 15 квітня 2011 року, суд зазначає наступне: Відповідно до вимог статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження ( загального або спрощеного). Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондує зі способами захисту права, визначеними зокрема, статті 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Статтею 20 Господарського суду України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єктів господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами. Отже, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятими іншими органами, у тому числі актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акта. Оскаржуваний акт прийому - передачі незавершеного будівництвом об'єкта "Багатоквартирний житловий будинок із вбудованими автостоянками та громадськими приміщеннями: вул. Головацького, 3а, м. Тернопіль" від 15 квітня 2011 року за своїми ознаками до таких актів не відноситься, оскільки, засвідчує тільки факт виконання однією стороною та прийняття іншою стороною і може бути використаний як доказ у разі звернення будь-якої із сторін з позовом до суду та підлягатиме оцінці судом у відповідності з вимогами статті 73 ГПК України. Так, статтею 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Проте, як зазначає стаття 208 Цивільного кодексу України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. У статті 3 Цивільного кодексу України визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору. Статтею 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Згідно до вимог статті 203 Цивільного кодексу України зазначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Відповідно до частини 1 стаття 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Положеннями статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України). В силу статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Статтею 180 Господарського кодексу України визначено, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Таким чином, правочини (угоди) мають вольовий характер, який виявляється в бажанні осіб встановити права і прийняти обов'язки з метою досягнення правового результату. У свою чергу, вчинення особами дій щодо виконання досягнутих домовленостей, тобто виконання прийнятих на себе прав і покладених обов'язків за угодою, є виконанням угоди. Таке виконання угоди може оформлюватись окремими документами, складеними сторонами за угодою (накладною, актом прийому-передачі майна та іншими документами), які не породжують самостійних прав чи обов'язків, а є лише технічною фіксацією виконання умов угоди, тобто документуванням особами своїх дій з реалізації набутих прав і прийнятих обов'язків. Отже, акти прийому-передачі не породжують жодних прав та обов'язків, характерних для угоди як виду зобов'язання. В акті прийому-передачі не зафіксовано, які права й обов'язки виникають між сторонами, і для якого інституту договірних зобов'язань вони характерні. В акті прийому-передачі відсутні будь-які дані про прийняті сторонами права та обов'язки, тобто відсутні істотні умови, він тільки засвідчує факт отримання послуги, який відбувся на підставі первісного договору. Таким чином, безпосередньо первісний договір є правовстановлюючим документом, а укладення актів прийому-передачі є виконанням встановлених договором зобов'язань. З огляду на це акт прийому-передачі є не правовстановлюючим, а правопідтверджуючим документом. Отже, акт прийому - передачі незавершеного будівництвом об'єкта "Багатоквартирний житловий будинок із вбудованими автостоянками та громадськими приміщеннями: вул. Головацького, 3а, м. Тернопіль" від 15 квітня 2011 року не є правочином - договором в розумінні вимог статтей Цивільного кодексу України, оскільки цей акт не став наслідком породження, зміни чи припинення будь-яких правовідносин. Заперечуючи проти задоволення заявлених вимог, ОК "ЖБК "Головацького- 3А" у своєму відзиві, поданому до суду (вх. № 21523 від 06.12.2017), посилався на сплив встановленогостаттею 257 ЦК України трирічного строку позовної давності, що згідно з частиною четвертою статті 267 ЦК України є підставою для відмови у задоволенні заяви. Позовна давність, за визначенням статті 256 Цивільного кодексу України - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Отже, позовна давність є інститутом цивільного права і може застосовуватися виключно до вимог зі спорів, що виникають у цивільних відносинах, визначених у частині першій статті 1 Цивільного кодексу України, та у господарських відносинах (стаття 3 Господарського кодексу України). За змістом частини другої статті 9 Цивільного Кодексу України та частини першої статті 223 Господарського кодексу України позовна давність має застосовуватися до вимог, що випливають з майново-господарських зобов'язань, визначених статтею 175 Господарського кодексу України. Частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. Посилання сторони на сплив позовної давності в процесі касаційного перегляду судового рішення не вважається такою заявою. За змістом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення». Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (стаття 236 Цивільного кодексу України). Отже, перебіг позовної давності за вимогами про визнання недійсним правочину починається за загальними правилами, визначеними у частині першій статті 261 ЦК України, тобто від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про вчинення цього правочину. Статтею 92 Цивільного кодексу України визначено, що дії органу або особи, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, у відносинах із третіми особами розглядаються як дії самої юридичної особи. Відтак, для юридичної особи як сторони правочину (договору) днем початку перебігу строку позовної давності слід вважати день вчинення правочину (укладання договору), оскільки він збігається із днем, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. Частиною сьомою статті 261 Цивільного кодексу України передбачено, що винятки з правила частини першої цієї статті можуть бути встановлені законом. Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" спеціальних норм про позовну давність (у тому числі для звернення до суду арбітражного керуючого із заявою про визнання недійсними угод боржника) не встановлено. Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом ч. 5 ст. 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності. Так, 06.12.2017 до суду відповідачем поданий відзив на заяву, в якому заявлено про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності. Судом встановлено, що арбітражний керуючий Окряк А.В. звернувся до суду із заявою про визнання договору від 07.04.2011 недійсним лише 10.11.2017. При цьому арбітражним керуючим до суду не подано будь-яких заяв (клопотань) щодо визнання поважними причин пропуску строку позовної давності. Отже, суд вважає що заява відповідача, викладена у відзиві на заяву керуючого санацією про застосування строків позовної давності, підлягає задоволенню. Якщо перебіг позовної давності за вимогою про визнання недійсним спірного правочину в даному випадку починається принаймі з 07.04.2011 то трирічний строк позовної давності для пред'явлення таких вимог сплинув не пізніше 07.04.2014. Оскільки арбітражний керуючий Окряк А.В. звернувся до суду з даною заявою про визнання недійсними спірного правочину після спливу позовної давності, про застосування якої відповідачем заявлено до прийняття рішення господарським судом, позивачем не доведено, та матеріалами справи не підтверджено поважність причин пропуску позовної давності, отже суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні заявлених вимог керуючого санацією ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" у зв'язку зі спливом позовної давності. Керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Цивільним кодексом України, п. 9 ч. 1 Перехідних положень, статтями 232, 233, 234, 235, 236 Господарського процесуального кодексу України, суд, - У Х В А Л И В: 1. В задоволенні заяви керуючого санацією Окряка Анатолія Володимировича боржника Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" про визнання недійсним договору б/н від 07 квітня 2011 року, укладеного Приватним підприємством "Тернопільська фірма "Будівельник" і Обслуговуючим кооперативом "Житлово-будівельний кооператив "Головацького-3А" та Акту прийому-передачі незавершеного будівництвом об'єкта "багатоквартирний житловий будинок із вбудованими автостоянками та громадськими приміщеннями: вул. Головацького, 3а, в м. Тернополі" від 15 квітня 2011 року (вх. № 20106 від 10.11.2017) в межах справи про банкрутство №10/Б-5022/1319/2011, відмовити. 2. Копію ухвали надіслати рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення Приватному підприємству "Тернопільська фірма "Будівельник" (керуючому санації Окряку Анатолію Володимировичу), вул. Миру, 3А, м. Тернопіль; Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Головацького, 3А", вул. Чалдаєва, 9, кв.79, м. Тернопіль; Приватному малому підприємству "Галактика" (вул. Пушкіна, 5/177, м. Тернопіль). Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та підлягає оскарженню. Ухвалу підписано "17" квітня 2018 року. Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою - https://te.court.gov.ua/sud5022. Суддя Я.Я. Боровець