Справа № 2-36/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Справа № 2-36/11 Номер провадження 22-ц/786/913/18 Головуючий у 1-й інстанції Чистик І.О. Доповідач ап. інст. Бондаревська С. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 травня 2018 року м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі: головуючого судді: Бондаревської С.М. суддів: Кривчун Т.О., Обідіної О.І. при секретарі: Філоненко О.В. за участі заінтересованої особи ─ Федька Є.О. представника стягувача ─ Джумелі Н.Г. розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 05 березня 2018 року по справі за скаргою ОСОБА_4, заінтересовані особи: державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Федько Євген Олександрович, начальник Київського Відділу державної виконавчої служби м. Полтави Головного територіального управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_5, про визнання дій неправомірними, визнання неправомірною постанови про відкриття виконавчого провадження, зобов'язання державного виконавця винести постанову про закінчення виконавчого провадження. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, ─ В С Т А Н О В И Л А: У грудні 2017 року ОСОБА_4 звернулась до суду зі скаргою про визнання дій неправомірними, визнання неправомірною постанови про відкриття виконавчого провадження, зобов'язання державного виконавця винести постанову про закінчення виконавчого провадження. В обгрунтування своїх вимог зазначала, що 23 грудня 2017 року вона отримала відмову начальника Київського ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області у закритті виконавчого провадження. Також зазначала, що замість закриття виконавчого провадження, яке здійснюється за межами строків на подання виконавчого документу, провадження передано державному виконавцю Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Федько Є.О. Мотивуючи тим що виконавчий лист не мав бути прийнятий до виконання, у зв'язку з його невідповідністю вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки в ньому не зазначений строк його пред'явлення до виконання, до якої дати він має бути пред'явлений та місце знаходження юридичної особи стягувача, з урахуванням уточнених вимог, заявник просила суд визнати неправомірною постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №42204419 від 03 березня 2014 року, та визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий лист №1616/10/2012 від 07 листопада 2012 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «БАНК ФОРУМ»; визнати неправомірними дії начальника Київського ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області Міщаніна О.В. щодо відмови у закритті виконавчого провадження листом №47386 від 16 листопада 2017 року; зобов'язати Державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області Федька Є.О. винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №42204419 від 03 березня 2014 року за виконавчим листом №1616/10/2012 від 07 листопада 2012 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «БАНК ФОРУМ» заборгованості в сумі 1 411 027 грн. 89 коп. Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 05 березня 2018 року в задоволенні скарги ОСОБА_4 ─ відмовлено. Не погодившись з даним судовим рішенням, ОСОБА_4 оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила скасувати ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 05 березня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким вимоги скарги задовольнити в повному обсязі. На апеляційну скаргу свої відзиви надали Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, а також представник стягувача ПАТ «БАНК ФОРУМ» - Джумеля Н.Г. та представник Київського ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області - Пєлєвін О.М.; у відзивах, спростовуючи доводи апелянта, просили в задоволенні апеляційної скарги -відмовити, а ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 05 березня 2018 року залишити без змін. Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Судом першої інстанції встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що 05 березня 2013 року до Ленінського ВДВС м. Полтава УДВС ГТУЮ у Полтавській області вперше пред'явлений до виконання виконавчий лист №1616/10/2012, виданий Ленінським районним судом м. Полтави 07 листопада 2012 року, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень та копією заяви про відкриття виконавчого провадження /а. с. 25-26, 30/ Постановою державного виконавця Ленінського ВДВС м. Полтави УДВС ГТУЮ у Полтавській області від 7 березня 2013 року відкрито виконавче провадження /а. с. 25/. Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» №606-14 від 21 квітня 1999 року (в редакції, чинній на день виникнення правовідносин) встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані, зокрема, на примусове виконання рішень судів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших Законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на день виникнення правовідносин) визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу. Інші органи, установи, організації і посадові особи провадять окремі виконавчі дії у випадках, передбачених законом, у тому числі відповідно до ст. 5 цього Закону, на вимогу чи за дорученням державного виконавця. При цьому вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом. Згідно ч. 1 ст. 11 вищевказаного Закону, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, що відповідає конституційному положенню щодо обов'язковості виконання судових рішень на всій території України. Частинами 1, 2 ст. 25 цього ж Закону визначено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Пунктом 2 ч. 1 ст. 22 Закону №606-14 встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 Закону України «Про виконавче провадження» строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються: пред'явленням виконав-чого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого докумен-та до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. Як вбачається з матеріалів справи, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання встановлено до 23 березня 2013 року /а. с.17/. Постановою державного виконавця Ленінського ВДВС м. Полтави УДВС ГТУЮ у Полтавській області від 29 січня 2014 року виконавче провадження було закінчено на підставі п. 10 ч.1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV від 21 квітня 1999 року, який діяв на час винесення постанови, тобто у зв'язку з направленням виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби, що підтверджується відповідними відмітками на виконавчому листі. Виходячи зі встановленого, врахувавши також, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання перервався закінченням виконавчого провадження та направленням виконавчого документу за належністю, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, про дотримання строків пред'явлення виконавчого листа до виконання. Також колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про безпідставність доводів заявника щодо невідповідності виконавчого листа вимогам оформлення виконав-чого документа, оскільки судом встановлено, що зазначений виконавчий лист видано з дотриманням положень ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження». Судом встановлено, що постановою державного виконавця Київського ВДВС м. Пол-тави ГТУЮ у Полтавській області Горбань С.М. від 03 березня 2014 року відкрито виконавче провадження. Також встановлено, що з 05 лютого 2015 року державний виконавець Горбань М.С. не працює в Київському ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області, у зв'язку з чим не залучено до участі у справі /а. с. 23,76/. Як вбачається з матеріалів справи, копія постанови про відкриття виконавчого провадження була направлена на адресу боржника 11 березня 2014 року за вих. №6/5380. Відповідно до ч. 6 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на день виникнення спірних правовідносин, постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку визначеному цим Законом. Звідси вірним є висновок місцевого про пропуск ОСОБА_4 строку на оскарження вищевказаної постанови про відкриття виконавчого провадження, якою, в свою чергу, клопотання про поновлення пропущеного строку з обґрунтуванням поважності його причин не заявлялось. Також судом встановлено, що 02 листопада 2017 року ОСОБА_4 звернулась до начальника Київського ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області Міщаніна О.В. із заявою про недовіру державному виконавцю Пєлєвіну О.М. з підстав, викладених у заяві в зв'язку з незгодою з його діями, зокрема вчиненими 29 серпня 2017 року та 03 жовтня 2017 року /а. с. 24/. Крім того, подано заяву, згідно якої остання просила начальника Київського ВДВС скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження у зв'язку з тим, що виконавчий лист був поданий із пропуском строку пред'явлення до виконання, а саме - 21 лютого 2014 року, а підлягав поданню до 23 березня 2013 року /а. с. 66/. Згідно ч. 2 ст. 23 України «Про виконавче провадження» № 404-VIII від 02 червня 2016 року питання про відвід державного виконавця, який не заявив самовідвід, вирішується начальником відділу, якому підпорядкований державний виконавець, про що виноситься постанова. Відповідно до ч. 3 ст. 74 вищевказаного Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, від 02 червня 2016 року) начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова. Частиною 4 статті 5 цього ж Закону встановлено, що державний виконавець, приватний виконавець (далі - виконавець) не може виконувати рішення, якщо: боржником або стягувачем є сам виконавець, близькі йому особи (особи, які разом проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки з виконавцем (у тому числі особи, які разом проживають, але не перебувають у шлюбі), а також незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, пад-черка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклу-вальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням виконавця), пов'язані з ним особи ; боржником або стягувачем є особа, яка перебуває у трудових відносинах з таким виконав-цем; виконавець, близька йому особа або особа, яка перебуває з виконавцем у трудових відносинах, має реальний або потенційний конфлікт інтересів; сума стягнення за виконавчим документом з урахуванням сум за виконавчими документами, що вже перебувають на виконанні у приватного виконавця, перевищує мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності такого приватного виконавця. У зв'язку з відсутністю вищезазначених обставин, 16 листопада 2017 року за вих. №473386 начальником Київського ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області Міщаніним О.В. направлені листи на адресу ОСОБА_4 з повідомленням про відсутність підстав для відводу державного виконавця, а також щодо відсутності підстав для скасування постанови від 03 березня 2014 року про відкриття виконавчого провадження /а. с. 5, 6/. Згідно постанови заступника начальника ГТУЮ з питань державної виконавчої служби - начальника УДВС ГТУЮ у Полтавській області від 09 листопада 2017 року виконавче провадження №42204419 з примусового виконання виконавчого листа №1616/ 10/2012 зобов'язано передати з Київського ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області до відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області /а. с. 56-58/. 16 листопада 2017 року державним виконавцем Київського ВДВС м. Полтави ГТУЮ у Полтавській області передано виконавчий документ виконавчий лист №1616/10/2012 до відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області /а. с. 59-60/. 17 листопада 2017 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Полтавській області Федько Є.О. винесено постанову про прийняття виконавчого провадження /а. с. 63/. За наведених обставин, враховуючи відповідність виконавчого документа вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» №606-ХІV від 21 квітня 1999 року, а також пред'явлення до виконання виконавчого листа до виконання в межах встановленого строку, з урахуванням його переривання, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про дотримання вимог ст. ст. 17, 19, 20, 25 Закону України «Про виконавче провадження» №606-ХІV від 21 квітня 1999 року при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження від 03 березня 2014 року, яка є законною, обґрунтованою та не підлягає скасуванню. З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків місцевого суду, як і не підтверджують належними доказами їх неправомірність. Ухвалу суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування - не вбачається. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення. Ухвалу Ленінського районного суду м. Полтави від 05 березня 2018 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий: /підпис/ Бондаревська С.М. Судді: /підписи/ Кривчун Т.О. Обідіна О.І. З оригіналом згідно: Суддя: Бондаревська С.М.