Справа № Б8/142-12

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected] УХВАЛА "05" листопада 2018 р. Справа№ Б8/142-12 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Остапенка О.М. суддів: Пантелієнка В.О. Отрюха Б.В. розглядаючи матеріали апеляційної скарги Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу господарського суду Київської області від 20.06.2018 року у справі № Б8/142-12 (суддя Лопатін А.В.) за заявою УПФ України у Миронівському районі Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІК-Р.С.Ф." про банкрутство ВСТАНОВИВ: Ухвалою господарського суду Київської області від 20.06.2018 року у справі № Б8/142-12, відхилено кредиторські вимоги ГУ ДФС у Київській області до боржника, з урахуванням уточнення, на суму 247 123,17 грн. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ГУ ДФС у Київській області звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 20.06.2018 року та прийняти нове рішення, яким визнати заявлені вимоги до боржника на суму 247 123,17 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.08.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу господарського суду Київської області від 20.06.2018 року у справі № Б8/142-12, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 13.09.2018 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2018 року заяву ліквідатора ТОВ „ВІК-Р.С.Ф." арбітражного керуючого Віскунова О.В. про відвід суддів Київського апеляційного господарського суду Остапенка О.М., Сотнікова С.В. та Верховця А.А. у справі №Б8/142-12 задоволено; відведено суддів Київського апеляційного господарського суду Остапенка О.М., Сотнікова С.В. та Верховця А.А. від розгляду справи №Б8/142-12; матеріали справи №Б8/142-12 передано для здійснення визначення складу судової колегії у відповідності до положень ГПК України. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2018 року колегією суддів у складі головуючого судді: Пантелієнка В.О., суддів: Чорногуза М.Г., Руденко М.А. прийнято до свого провадження апеляційну скаргу ГУ ДФС у Київській області на ухвалу господарського суду Київської області від 20.06.2018 року у справі № Б8/142-12 та призначено її до розгляду на 17.10.2018 року. 25.06.2018 року на виконання Указу Президента України №454/2017 від 29.12.2017 року „Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах", яким ліквідовано Київський апеляційний господарський суд, утворено Північний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Київську, Сумську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ. Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України „Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду. 03.10.2018 року в газеті „Голос України" №185 (6940) опубліковано повідомлення голови Північного апеляційного господарського суду про початок роботи новоутвореного суду. Зважаючи на викладене Київський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя. Частиною 5 ст. 31 ГПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено. Актом приймання-передачі судових справ від 01.10.2018 року, на виконання п. 4 розділу ІІІ Плану заходів з ліквідації апеляційних судів, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 20.09.2018 року № 475, справу № Б8/142-12 передано до Північного апеляційного господарського суду. Відповідно до витягу з протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 29.10.2018 року апеляційну скаргу ГУ ДФС у Київській області на ухвалу господарського суду Київської області від 20.06.2018 у справі № Б8/142-12 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Остапенка О.М., суддів: Пантелієнка В.О., Отрюха Б.В. 05.11.2018 року головуючим суддею Остапенком О.М. заявлено самовідвід у справі № Б8/142-12, який мотивовано наявністю обставини, які виключають можливість участі вказаного судді у розгляді даної справи, відтак останній підлягає самовідводу з огляду на наступне. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" (Заява №7577/02) від 03.05.2007 суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі. В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 09.01.2013 зазначено наступне. (104) Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (І) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ІІ) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24.02.1993, Series A N 255, пп. 28 та 30, та "Веттштайн проти Швейцарії", заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). (105) Проте між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру", заява № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-XIII). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності (рішення від 10.06.1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", п. 32, Reports 1996-III). (106) У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення від 26.10.1984 у справі "Де Куббер проти Бельгії", Series A, №86). (107) Насамкінець, концепції незалежності та об'єктивної безсторонності тісно пов'язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/01, п. 62, ECHR 2006-XIII). В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 року сказано: "стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу) якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. При цьому, ч. 2 ст. 35 ГПК України передбачено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. Згідно ч. 3 ст. 36 ГПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Частинами 1, 3 статті 38 ГПК України передбачено, що з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід зволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку. Так, з поданої заяви вбачається, що під час розгляду заяви ПАТ „Укрексімбанк" про визнання недійсними результатів проведеного ТБ „Укрспецресурс" аукціону від 27.05.2016 року з продажу майна банкрута в межах справи № Б8/142-12 про банкрутство ТОВ „ВІК-Р.С.Ф.", суддя Остапенко О.М. заявляв самовідвід на підставі ст. 20 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017 року, оскільки постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.08.2014 року у справі № Б8/142-12, прийняту за участю судді Остапенка О.М., було скасовано постановою Вищого господарського суду України від 23.10.2014 року. Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2017 у даній справі заяву судді Остапенка О.М. про самовідвід у справі № Б8/142-12 задоволено,а матеріали справи №Б8/142-12 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою документообігу суду. Крім того, як було зазначено вище, під час розгляду даної апеляційної скарги ГУ ДФС у Київській області ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2018 року задоволено заяву ліквідатора ТОВ „ВІК-Р.С.Ф." арбітражного керуючого Віскунова О.В. про відвід судді Київського апеляційного господарського суду Остапенка О.М. у справі №Б8/142-12; відведено суддю Київського апеляційного господарського суду Остапенка О.М. від розгляду справи №Б8/142-12; матеріали справи №Б8/142-12 передано для здійснення визначення складу судової колегії у відповідності до положень ГПК України. В Бангалорських принципах поведінки суддів від 19.05.2006, які схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23 зазначено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. Як встановлюють вказані принципи, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. За вказаних обставин, враховуючи наявність в матеріалах справи ухвали Київського апеляційного господарського суду від 17.05.2017 року, якою було задоволено, зокрема, заяву судді Остапенка О.М. про самовідвід у справі №Б8/142-12, а також ухвали Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2018 року, якою задоволено заяву ліквідатора ТОВ „ВІК-Р.С.Ф." арбітражного керуючого Віскунова О.В. про відвід судді Остапенка О.М. у справі №Б8/142-12, з метою виключення обставин, які можуть поставити під сумнів неупередженість вказаного судді при розгляді даної апеляційної скарги, недопущення у подальшому сумнівів у сторін чи інших осіб щодо неупередженості суду апеляційної інстанції та забезпечення довіри до судової влади України, заява судді Остапенка О.М. про самовідвід у справі № Б8/142-12 підлягає задоволенню. В силу положень ч.ч. 1, 9 ст. 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу. Згідно ч. 2 ст. 40 ГПК України у разі задоволення заяви про відвід одному або декільком суддям, які розглядають справу колегіально, справа розглядається в тому самому суді таким самим складом колегії суддів із заміною відведеного судді або суддів, або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу. Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 35-40, 234 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, УХВАЛИВ: 1. Заяву судді Північного апеляційного господарського суду Остапенка О.М. у справі № Б8/142-12 задовольнити. 2. Відвести суддю Північного апеляційного господарського суду Остапенка О.М. від розгляду справи № Б8/142-12. 3. Матеріали справи № Б8/142-12 передати для здійснення визначення складу судової колегії у відповідності до положень ГПК України. Головуючий суддя О.М. Остапенко Судді В.О. Пантелієнко Б.В. Отрюх