Текст рішення
Номер провадження: 22-ц/785/4547/18
Номер справи місцевого суду: 2-836/11
Головуючий у першій інстанції Трушина О. І.
Доповідач Черевко П. М.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.11.2018 року м. Одеса
Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - Черевка П.М.
Суддів - Дрішлюка А.І., Драгомерецького М.М.
за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 01 березня 2018 року за заявою ОСОБА_3 про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна,
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Біляївського районного суду Одеської області перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна.
ОСОБА_3 звернулася до суду з зазначеною заявою, мотивуючи вимоги тим, що відповідно до рішення суду від 22.07.2011 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про виділення часток в натурі, ОСОБА_4 повинен був отримати від відповідача грошову компенсацію у розмірі 31320 грн. у зв'язку з неможливістю виділення частки в натурі. Відповідно до рішення суду було видано виконавчий лист № 2-836/2011 та 12.08.2011 року відкрите виконавче провадження ВН № 28325250. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1. У зв'язку з його смертю відбулася заміна стягувача - у даному виконавчому провадженні стягувачем є вона, ОСОБА_3 На її запит щодо ознайомлення з виконавчим провадженням виявилося, що виконавчий лист № 2-836/11 у відділі державної виконавчої служби відсутній, однак виконавчий лист ні вона, ні ОСОБА_4 не отримували.
Посилаючись на наявні підстави для видачі дубліката виконавчого листа і поновлення строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання, просила видати дублікат виконавчого листа у справі № 2-836/11 на її ім'я для стягнення з ОСОБА_2 грошової суми у розмірі 31320 грн., а також поновити строк для пред'явлення вказаного виконавчого листа до виконання.
Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 01 березня 2018 року заяву ОСОБА_3 про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання - задоволено.
Виданий ОСОБА_3 дублікат виконавчого листа № 2-836/11 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 (після заміни стягувача згідно з ухвалою суду від 09.06.2016 року) шляхом заліку грошової компенсації у розмірі 31320 грн. з урахуванням різниці в частках, суми сплаченого судового збору і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Поновлено ОСОБА_3 пропущений строк для пред'явлення до виконання виконавчого листа № 2-836/11, виданого на виконання рішення Біляївського районного суду Одеської області від 22 липня 2011 року по цивільній справі № 2-836/11 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна.
Вважаючи ухвалу суду постановленою з порушенням норм матеріального і процесуального права, ОСОБА_2 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду, постановити судове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_3
Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Відповідно до ч.1 п.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи заяву ОСОБА_3, суд обґрунтовано дійшов зазначеного висновку.
Із матеріалів справи вбачається, що в провадженні суду знаходилася цивільна справа № 2-836/11 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про поділ майна в натурі.
22 липня 2011 року по справі було ухвалено рішення, яким позов задоволено, окрім іншого, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 стягнуто грошову компенсацію у розмірі 31320 грн. з урахуванням різниці в частках, суми сплаченого судового збору і витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
05.08.2011 року ОСОБА_3 (яка діяла в інтересах ОСОБА_4.) в приміщенні суду було отримано два виконавчих листи (а.с. 91), які були пред'явлені до виконання.
12.08.2011 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Біляївського міськрайонного управління юстиції Одеської області відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого документа про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 31320 грн. (а.с. 115).
Державний виконавець неодноразово звертався до суду з поданням про затвердження мирової угоди.
Відповідно до ухвали суду від 12.10.2012 року у визнанні мирової угоди, укладеної між боржником ОСОБА_2 і стягувачем ОСОБА_4 (щодо виконання виконавчого листа про стягнення грошової суми 31320 грн.), відмовлено (а.с. 104-105).
Згідно з ухвалою суду від 18.09.2013 року у визнанні мирової угоди, укладеної між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в межах виконання рішення Біляївського районного суду Одеської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 боргу у розмірі 31320 грн., було відмовлено (а.с. 127-128).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть (а.с. 146).
Ухвалою суду від 09.06.2016 року за заявою ОСОБА_3 було замінено сторону виконавчого провадження (по виконавчому документу щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 грошової компенсації 31320 грн.), а саме стягувача ОСОБА_4 замінено його правонаступником - ОСОБА_3 (а.с. 165-166).
Згідно з листом Біляївського міськрайонного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 26.02.2018 року № 4564/15 виконавчий лист № 2-836 від 05.08.2011 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 перебував у відділі, станом на теперішній час виконавче провадження завершено 27.12.2013 року, згідно з п.4 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (повернуто стягувачеві).
Відповідно до п.4 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на час виникнення правовідносин) виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.
З наведеного вбачається, що виконавчий лист не був повернутий у зв'язку з його виконанням. У судовому засіданні ОСОБА_2 стверджувала, що виконавчий лист про стягнення з неї на користь ОСОБА_4 грошової суми 31320 грн. виконаний в повному обсязі, але матеріали справи не містять таких даних, а навпаки спростовують її доводи.
Оскільки виконавчий лист був повернутий ОСОБА_4 27.12.2013 року, він помер ІНФОРМАЦІЯ_1, виконавчий лист втрачений, і з'ясувати, де знаходиться у теперішній час виконавчий лист, неможливо, суд обґрунтовано вважав за необхідне видати ОСОБА_3 дублікат виконавчого листа у зв'язку з його втратою.
Оскільки вирішення питання про заміну стягувача і намагання ОСОБА_3 з'ясувати, де знаходиться виконавчий лист, зайняло багато часу, про що свідчить переписка ОСОБА_3 з Біляївським міськрайонним відділом ДВС, суд правильно вважав, що строк на пред'явлення виконавчого листа до виконання був пропущений з поважної причини, а тому підлягає поновленню.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до п.17.1 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Аналогічне положення міститься у ч.2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду, який видав виконавчий документ, або до суду за місцем виконання.
Ч.1 ст.18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
За викладених обставин колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена судом з додержанням вимог закону.
Посилання автора апеляційної скарги на порушення судом норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваної ухвали, необґрунтоване визнання судом причин пропуску строку поважними як на підстави для скасування оскаржуваної ухвали є необґрунтованими та спростовуються дослідженими судом обставинами, яким дана правильна правова оцінка.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 01 березня 2018 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 13 листопада 2018 року.
Головуючий П.М. Черевко
Судді: А.І. Дрішлюк
М.М. Драгомерецький