Справа № 20/906/43-Б/13-Г

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 листопада 2018 року Справа №20/906/43-Б/13-Г Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І. , суддя Юрчук М.І. при секретарі судового засідання - Рильнику Д.М. Представники учасників провадження у справі в судове засідання не з'явились розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Житомирської області від 24.07.2018р. у справі №20/906/43-Б/13-Г (за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання грошових вимог до Приватного підприємства "Бізнес Тріумф" на суму 40,00 грн.) за заявою Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" до Приватного підприємства "Бізнес Тріумф" про визнання банкрутом ВСТАНОВИВ: Ухвалою господарського суду Житомирської області від 24.07.2018р. у справі №20/906/43-Б/13-Г в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 20.10.2017 про грошові вимоги до Приватного підприємства "Бізнес Тріумф" на суму 40,00 грн. - відмовлено. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 не набув права вимоги до Приватного підприємства "Бізнес Тріумф" в сумі 40,00 грн., у зв'язку з частковим виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Макфа-Л" зобов'язань Приватного підприємства "Бізнес Тріумф" перед Публічним акціонерним товариством "Піреус Банк МКБ" за Кредитним договором №00523-CL від 28.03.2008 згідно договору поруки №П/00523-4 від 28.03.2008 та не має права зворотної вимоги (регресу) до Приватного підприємства "Бізнес Тріумф". Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Житомирської області від 24.07.2018р. у справі №20/906/43-Б/13-Г . В обгрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що 20.10.2017р. між ним та ТОВ "Торговий дім "Макфа-Л" укладено Договір про відступлення права вимоги (цесії) № 1 від 20 жовтня 2017р., за умовами якого ТОВ "Торговий дім "Макфа-Л" було передано ОСОБА_1 право вимоги, що належить йому до ПП "Бізнес Тріумф" в сумі 40,00 грн. та полягає в праві зворотньої вимоги (регресу) ТОВ "Торговий дім "Макфа-Л" до ПП "Бізнес Тріумф" у зв'язку із частковим виконанням ТОВ "Торговий дім "Макфа-Л" зобов'язань Боржника перед ПАТ "Піреус Банк МКБ" за Кредитним договором № 00523-CL від 28 березня 2008р. згідно договору поруки № П/00523-4 від 28 березня 2008р. Також, 20.10.2017р. ТОВ "Торговий дім "Макфа-Л" передано ОСОБА_1 документацію, яка стосується відступленого права вимоги, про що складено акт прийому-передачі документів. Апелянтом була проведена оплата в сумі 40,00 грн. за придбання права вимоги згідно договору про відступлення права вимоги (цесії) № 1 від 20 жовтня 2017р., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №1 від 03.01.2018р. Апелянт вважає, що 20.10.2017р. він набув право вимоги до ПП "Бізнес Тріумф" в сумі 40,00 грн., яка полягає в праві зворотньої вимоги (регресу) до ПП "Бізнес Тріумф" у зв'язку із частковим виконанням ТОВ "Торговий дім "Макфа-Л" зобов'язань Боржника перед ПАТ "Піреус Банк МКБ" за Кредитним договором №00523-CL від 28 березня 2008р. згідно договору поруки № П/00523-4 від 28 березня 2008р. Враховуючи вище викладене, апелянт вважає оскаржувану ухвалу господарського суду Житомирської області незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 20.08.2018 року поновлено ОСОБА_1 строк на подання апеляційної скарги на ухвалу господарсьУ відповідності до абз. 3 п. 3 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набраУказом Президента України № 454/2017 від 29.12.2017 ліквідовано Рівненський апеляційний господарський суд та створено Північно-західний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Вінницьку, Волинську, Житомирську, Рівненську та Хмельницьку області, з місцезнаходженням у місті Рівному. Частиною 6 ст.147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду. 05.10.2018 р. в газеті "Голос України" опубліковано оголошення про початок роботи Північно-західного апеляційного господарського суду. У відповідності до наказу керівника апарату Рівненського апеляційного господарського суду №992 від 01.10.2018 "Про комісію для передачі судових справ та матеріалів" згідно акту здачі судових справ від 03.10.2018 до Північно-західного апеляційного господарського суду передана апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Житомирської області від 24.07.2018р. у справі №20/906/43-Б/13-Г. Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №20/906/43-Б/13-Г у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І., суддя Юрчук М.І. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.10.2018 року колегією суддів у складі: головуючий суддя Демидюк О.О., суддя Савченко Г.І., суддя Юрчук М.І.. прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_1 до провадження, розгляд апеляційної скарги призначено на 08 листопада 2018 р. 31.10.2018 року від кредитора ПАТ "Піреус Банк МКБ" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Житомирської області від 24.07.2018р. у справі №20/906/43-Б/13-Г, залишити без змін. Учасники у справі були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, однак наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання не з'явилися, своїх повноважних представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили. Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, відзив на апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 14.01.2013, зокрема, порушено провадження у справі про визнання банкрутом Приватного підприємства "Бізнес Тріумф" за правилами ст. 52 Закону про банкрутство. Постановою Господарського суду Житомирської області від 08.08.2013, зокрема, визнано банкрутом Приватне підприємство "Бізнес Тріумф"; відкрито ліквідаційну процедуру Приватного підприємства "Бізнес Тріумф"; призначено ліквідатором Приватного підприємства "Бізнес Тріумф" арбітражного керуючого Козія володимира Юрійовича. Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 04.07.2017 затверджено уточнений реєстр вимог кредиторів Приватного підприємства "Бізнес Тріумф" з включеними до нього, зокрема, окремим рядком вимоги кредитора, забезпечених заставою, що підлягають задоволенню в першу та шосту черги: Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" на суму 25 773 775,77грн. основного боргу з врахуванням сплаченого судового збору у сумі 5 365,00грн. за подання заяви про порушення провадження у справі про банкрутство та 24 984,86грн судових витрат - до першої черги, 2 378 255,84грн боргу по сплаті штрафних санкцій - до шостої черги. 25.10.2017 на адресу Господарського суду Житомирської області надійшла заява від ОСОБА_1 від 20.10.2017 про грошові вимоги до Приватного підприємства "Бізнес Тріумф" на суму 40,00грн. В обгрунтування заяви та у своїх додаткових поясненнях від 19.07.2018 ОСОБА_1 посилається на те, що 20.10.2017 набув права вимоги до ПП "Бізнес Тріумф" в сумі 40,00 грн., яка полягає в праві зворотної вимоги (регресу) до ПП "Бізнес Тріумф" у зв'язку із частковим виконанням ТОВ "Торговий дім "Макфа-Л" зобов'язань Боржника перед ПАТ "Піреус Банк МКБ" за Кредитним договором № 00523-CL від 28.03.2008 згідно договору поруки №П/00523-4 від 28.03.2008. Вважає, що враховуючи часткове виконання ТОВ "Торговий дім "Макфа-Л" як поручителем зобов'язань ПП "Бізнес Тріумф" перед кредитором - ПАТ "Піреус Банк МКБ", перебування ПП "Бізнес Тріумф" у процедурі банкрутства, солідарну відповідальність усіх поручителів між собою за зобов'язаннями ПП "Бізнес Тріумф", ТОВ "Торговий дім "Макфа-Л" має право зворотної вимоги (регресу) до боржника та усіх інших поручителів у рівній частці, за вирахуванням частки, що припадає на ТОВ "Торговий дім "Макфа-Л". Оскільки перед ПАТ "Піреус Банк МКБ" за кредитним договором №00523-CL від 28.03.2008 солідарними боржниками є всього 9 юридичних осіб, то ТОВ "Торговий дім "Макфа-Л" належить право зворотної вимоги (регресу) до ПП "Бізнес Тріумф" в розмірі 1/9 від сплаченої суми, а саме: 360,00 / 9 = 40,00 грн. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Господарського суду Львівської області від 02.08.2011 у справі №5015/1960/11, яке набрало законної сили, стягнуто солідарно з Приватного підприємства "Бізнес Тріумф", Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛюксорЦентрТорг", Товариства з обмеженою відповідальністю "Адаманд", Товариства "Торговий дім "Макфа-Л",Товариства з обмеженою відповідальністю "Оберіг-Сервіс", Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім "Айвенго", Дочірнього підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "УРС" Єврогурт" на користь Публічного акціонерного товариства "Піреус Банк МКБ" 353 9547,9 доларів США кредиту, відсотків за користування кредитом, пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, пені за несвоєчасну сплату кредиту, штрафу за прострочку більше 61 дня сплати кредиту, що відповідно до курсу Національного банку України станом на 11.03.2011 становило 28 086 666,54грн., а також 60 000 грн. штрафу за невиконання зобов'язань за кредитним договором, а всього разом 28 146 666,54 грн., а також 24755,75грн. державного мита та 229,11грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Як встановлено вищезгаданим судовим рішенням, 28.03.2008 між "Піреус Банк МКБ", правонаступником якого згідно з п. 1.2. Статуту є позивач, та Приватним підприємством "Бізнес-Тріумф" укладено Кредитний договір № 00523-СL про надання кредиту у формі не відновлювальної відкличної кредитної лінії з лімітом в 47500000 доларів США терміном з 28.03.2008 по 27.03.2013 щомісячною сплатою відсотків відповідно до умов п.п. 3.1., 3.2. Кредитного договору. На виконання пункту 1.3. Кредитного договору, на поточний рахунок Відповідача-1 №2600330002038 28.03.2008 перераховано 2 500 000,00 доларів США, що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою. Згідно з долученою позивачем до матеріалів справи довідкою про рух коштів по рахунку в порушення умов Кредитного договору Відповідач - 1 не здійснив жодного повернення (погашення) кредиту, а проценти за користування кредитом ним сплачено лише за жовтень 2008 року. З метою забезпечення виконання зобов'язань Відповідача - 1 за Кредитним договором укладено договори поруки з Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛюксорЦентрТорг" згідно з Договором поруки № П/О0523-8 від 28.03.2008; з Товариством з обмеженою відповідальністю "Адаманд" згідно з Договором поруки №П/00523-5 від 28.03.2008, з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Макфа-Л" згідно з Договором поруки №П/00523-4 від 28.03.2008, з Товариством з обмеженою відповідальністю "Оберіг-Сервіс" згідно з Договором поруки №П/00523-1 від 28.03.2008, Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Айвенго" згідно з Договором поруки №П/00523-3 від 28.03.2008, з Дочірнім підприємством Товариства з обмеженого відповідальністю "УРС "Єврогурт" згідно з Договором поруки №П/00523-7 від 28.03.2008. Відповідно до вищезгаданих договорів поруки поручителі добровільно взяли на себе зобов'язання відповідати перед Позивачем солідарно в повному обсязі за своєчасне виконання Відповідачем-1 усіх його зобов'язань за Кредитним договором №00523-CL від 28.03.2008 та додатковими договорами до нього, що виникнуть на його підставі в майбутньому. Згідно п. 1.3. Договорів поруки, зобов'язання Відповідача-1 за Кредитним договором №00523-CL включають зокрема, обов'язкові грошові зобов'язання: з повернення основної суми заборгованості (кредиту); зі сплати процентів за користування кредитом; зобов'язання, які можуть виникнути: зі сплати пені і штрафів у разі виникнення обставин, відповідно до Кредитного договору та /або чинного законодавства; зі сплати відшкодування за дострокове погашення кредиту. На виконання умов договору поруки №П/00523-4 від 28.03.2008 та рішення Господарського суду Львівської області від 02.08.2011 у справі №5015/1960/11 ТОВ "Торговий дім "Макфа-Л" здійснило часткове погашення заборгованості ПП "Бізнес Тріумф" за Кредитним Договором №00523-СL від 28.03.2008 в сумі 360,00грн. (тіло кредиту), що підтверджується квитанцією № ПН341301 від 29.08.2017. У відповідності до рішення Господарського суду Львівської області від 02.08.2011у справі №5015/1960/11 відповідальність ПП "Бізнес Тріумф" за кредитним договором №00523-CL від 28.03.2008 та усіх поручителів за договорами поруки (7 юридичних осіб) є солідарною. ТОВ "Торговий дім" Макфа-Л" звернулось до ліквідатора з заявою №31/08-01 від 31.08.2017 про грошові вимоги до боржника у сумі 40,00грн., обгрунтовуючи правом зворотної вимоги (регресу) до ПП "Бізнес Тріумф" в розмірі 1/9 від сплаченої суми (360,00грн./9 боржників = 40,00грн.). Ліквідатор вимоги ТОВ "Торговий дім" Макфа-Л" до ПП "Бізнес Тріумф" визнав у сумі 40,00грн. та включив їх у четверту чергу реєстру вимог кредиторів. 20.10.2017 між ОСОБА_1 та ТОВ "Торговий дім "Макфа-Л" укладено Договір про відступлення права вимоги (цесії) № 1 від 20.10.2017, за умовами якого ТОВ "Торговий дім "Макфа-Л" було передано ОСОБА_1 право вимоги до ПП "Бізнес Тріумф" в сумі 40,00 грн. Ухвалою від 24.07.2018 року господарський суд Житомирської області відмовив в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 20.10.2017 року про грошові вимоги до Приватного підприємства "БізнесТріумф" на суму 40 грн. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Положеннями ст.1 Закону про банкрутство визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Нормами цієї ж статті передбачено, що грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. Слід зазначити, що у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору. Згідно з п.2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 №18, не потребують доказування преюдиціальні обставини, тобто встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відступлення права вимоги - це заміна кредитора в зобов'язанні. За своєю суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. Загальні підстави та порядок заміни кредитора у зобов'язанні унормовані статтею 512 ЦК України, в силу якої кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Відповідно до п.6 Договору про відступлення права вимоги (цесії) № 1 від 20.10.2017, моментом переходу права вимоги Первісного кредитора за Основним зобов'язанням до Нового кредитора є дата укладення договору. З матеріалів справи вбачається, що 20.10.2017 ТОВ "Торговий дім "Макфа-Л" передало ОСОБА_1 документацію, яка стосується відступленого права вимоги, про що складено акт прийому-передачі документів. ОСОБА_1 проведено оплату у сумі 40,00грн. за придбання права вимоги згідно договору про відступлення права вимоги (цесії) №1 від 20.10.2017, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру №1 від 03.01.2018. Документи ПАТ "Піреус Банк МКБ" ОСОБА_1 не передавались. Як передбачено ч. 1 ст. 544 ЦК України, боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього. За своєю правовою природою регрес - це право, що виникає у особи внаслідок платежу. Право регресу - це право зворотної вимоги. Це нове право що виникає у особи внаслідок здійснення платежу. На боржника за зворотною вимогою покладається обов'язок відшкодувати кредитору сплачений ним третій особі платіж у повному обсязі. Право ТОВ "Торговий дім "Макфа-Л" на регрес до ПП "Бізнес Тріумф" передбачено п. 2.3.2 договору поруки № П/00523-4 від 28.03. 2008. Згідно якого, у разі виконання поручителем зобов'язань боржника за кредитним договором, поручитель має право зворотної вимоги до Боржника. З вище викладеного вбачається, що сторони, у договорі погодили, що поручитель має право зворотної вимоги до боржника у разі повного виконання зобов'язань боржника. Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 556 ЦК України, до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання, а кредитор після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника. Правовий аналіз норм частин першої та другої статті 556 ЦК України дає підстави для висновку про те, що наслідки, передбачені в цій нормі, настають лише в разі повного виконання поручителем забезпеченого порукою кредитного зобов'язання. Цей висновок узгоджується з положенням пункту 3 частини першої статті 512 ЦК України, яке передбачає подібний спосіб заміни кредитора в зобов'язанні внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем). Часткове виконання поручителем зобов'язань за кредитним договором не породжує перехід до нього прав кредитора за цим договором (Правова позиція, викладена в постанові Верховного суду України від 23.09.2015). З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Торговий дім "Макфа-Л" здійснило лише часткове погашення заборгованості ПП "Бізнес Тріумф" за Кредитним Договором №00523-СL від 28.03.2008 в сумі 360,00грн., а тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ "Торговий дім "Макфа-Л" не набуло права кредитора до поручителів, зокрема, до ПП "Бізнес Тріумф" в сумі 40,00 грн. та не має права зворотної вимоги (регресу) до боржника, тобто у даному випадку у поручителя не виникає право регресу до боржника у тій частині, яка була виконана. Також, колегією суддів встановлено, що заявник у своїй заяві посилається на ст. 512 ЦК України, за умовами якої кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Однак в матеріалах справи відсутні докази того, що ТОВ "Торговий дім "Макфа-Л" звертався до суду з грошовими вимогами до боржника а тому ТОВ "Торговий дім "Макфа-Л" не є кредитором у справі про банкрутство ПП "Бізнес Тріумф", у зв'язку з чим заміна кредитора, вимоги якого не включені до реєстру вимог кредиторів боржника, не може бути здійснено. А тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи заявника про те, що ТОВ "Торговий дім "Макфа-Л" має право зворотної вимоги (регресу) до ПП "Бізнес Тріумф" не відповідає нормам чинного законодавства. Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що заборгованість, яка відступлена ТОВ "Торговий дім "Макфа-Л" ОСОБА_1 є заборгованістю за кредитним договором №00523-CL від 28.03.2008 року. ПАТ "Піреус Банк МКБ" є фінансовою установою, яка має право надавати кредити та є кредитором ПП "Бізнес Тріумф" за спірною сумою заборгованості, однак ОСОБА_1 не є фінансовою установою, а тому відступлення права вимоги заборгованості за кредитним договором, у відповідності до ст. 512 ЦК України, такій особі не допускається. Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ст. 544 боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього. Якщо один із солідарних боржників не сплатив частку, належну солідарному боржникові, який у повному обсязі виконав солідарний обов'язок, несплачене припадає на кожного з решти солідарних боржників у рівній частці. Отже законодавством встановлено, що солідарний Боржник не має права зворотньої вимоги до решти солідарних боржників в межах частки яка припадає на нього як солідарного боржника. А тому, оскільки сплачена сума 360,00 грн. є меншою частки ТзОВ "Торговий дім "Макфа-Л" як солідарного боржника за рішенням госпеодарського суду Львівської області від 02.08.2011 року у справі 5015/1960/11, то право регресу в ТзОВ "Торговий дім "Макфа-Л" до інших солідарних боржників (в тому числі до ПП "Бізнес Тріумф") не виникло, а тому відповідно ОСОБА_1 не міг набути право неіснуючої вимоги до банкрута. Щодо посилань апелянта на те, що він є кредитором, у справі про банкрутство ПП "Бізнес Тріумф", колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Як вже зазначалося вище ПП "Бізнес Тріумф" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру постановою господарського суду Житомирської області 08.08.2013 року. Вимога про повернення коштів у ТзОВ "Торговий дім "Макфа-Л" виникла у момент їх сплати - 29.08.2017 року, тобто після винесення постанови про визнання банкрутом ПП "Бізнес Тріумф". Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" - поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство. Згідно ч. 1 ст.38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", із дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури. Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 12.04.2018 року у справі № 904/404/15. А тому, посилання апелянта на те, що він є кредитором, у справі про банкрутство ПП "Бізнес Тріумф", колегія суддів вважає безпідставними. Враховуючи вище викладене в сукупності, колегія суддів погоджується з обґрунтованими висновками господарського суду Житомирської області викладеними в ухвалі від 24.07.2018р. у справі №20/906/43-Б/13-Г. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права. Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010р. у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29). Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі. В силу приписів ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються долученими до матеріалів справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги. Відповідно до ст.276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що ухвала місцевого господарського суду прийнята у відповідності до норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд - УХВАЛИВ: 1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Житомирської області від 24.07.2018р. у справі №20/906/43-Б/13-Г залишити без задоволення. 2. Ухвалу господарського суду Житомирської області від 24.07.2018р. у справі №20/906/43-Б/13-Г залишити без змін. 3. Справу №20/906/43-Б/13-Г повернути до господарського суду Житомирської області. 4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст.ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складений "12" листопада 2018 р. Головуючий суддя Демидюк О.О. Суддя Савченко Г.І. Суддя Юрчук М.І.