Справа № Б15/365-08

УКРАЇНА ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600 E-mail: [email protected], тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63 УХВАЛА 19.11.2018 Справа № Б15/365-08 Суддя господарського суду Дніпропетровської області Камша Н.М. при секретарі судового засідання Полевичек Д.А. за участю представників сторін: від кредитора: Левченко Ю.В. - довіреність №583 від 27.12.17р., представник АТ "Банк Кредит Дніпро" від боржника: Левченко В.В. - ліквідатор від ТОВ "Регіон": не з'явився розглянувши позовну заяву ліквідатора Левченка В.В. про визнання недійсним договору поставки №158/юр від 10.06.2010р. та застосування наслідків недійсності правочину у справі за заявою Відкритого акціонерного товариства "Завод"Дніпропрес",м.Дніпро до боржника Відкритого акціонерного товариства "Завод "Дніпропрес", м. Дніпро про визнання банкрутом ВСТАНОВИВ: Провадження у справі про банкрутство ВАТ "Завод Дніпропрес", м. Дніпро перебуває на стадії ліквідації, повноваження ліквідатора виконує арбітражний керуючий Левченко В.В. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.17р. порушено провадження по справі №904/7981/17 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Завод "Дніпропрес", м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю " Регіон", м. Київ про визнання недійсним договору поставки №158/юр від 10.06.2010р. та застосування наслідків недійсності правочину (суддя Євстигнеєва Н.М.). Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.17р. по справі №904/ 7981/17 в задоволені позову - відмовлено. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.17р. у задоволенні апеляційної скарги ПАТ "Банк Кредит Дніпро" - відмовлено, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.17р. залишено без змін. 11.09.18р. до господарського суду Дніпропетровської області повернулась справа №904/7981/17 з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.05.18р., якою: - касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" задоволено частково; - рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 у справі № 904/7981/17 скасовано; - справу №904/7981/17 передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області в межах справи №Б15/365-08 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Завод Дніпропрес". 12.09.18р. господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу, якою: - прийнято позовну заяву ліквідатора Левченка В.В. про визнання недійсним договору поставки №158/юр від 10.06.2010р. та застосування наслідків недійсності правочину до розгляду по суті в межах справи №Б15/365-08 про банкрутство ВАТ "Завод Дніпропрес"; - залучено до участі в межах справи про банкрутство ТОВ "Регіон", м. Київ; - призначено судове засідання на 11.10.2018р.; - зобов'язано ліквідатора, представників ТОВ "Регіон", м. Київ та АТ "Банк Кредит Дніпро" надати до дати судового засідання додаткові правові обґрунтування по суті позовної заяви з урахуванням змісту постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.05.18р. 09.10.18р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив ТОВ "Регіон" на позовну заяву ліквідатора про визнання недійсним договору поставки №158/юр від 10.06.2010р. та застосування наслідків недійсності правочину, в якому ТОВ "Регіон" просить суд: - застосувати строк позовної давності до вимог ВАТ "Завод Дніпропрес" щодо визнання договору №158/юр від 10.06.10р., що укладений між ТОВ "Регіон" та ВАТ "Завод Дніпропрес"; - відмовити у задоволенні позовних вимог ВАТ "Завод Дніпропрес". 11.10.18р. господарським судом Дніпропетровської області винесено ухвалу, якою: - відкладено розгляд позовної заяви ліквідатора на 05.11.2018р.; - зобов'язано ліквідатора, ТОВ "Регіон", м. Київ та АТ "Банк Кредит Дніпро" подати до господарського суду Дніпропетровської області до дати судового засідання письмові пояснення щодо застосування строків позовної давності, з урахуванням змісту постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.05.18р.; - повторно зобов'язано АТ "Банк Кредит Дніпро" надати до дати судового засідання додаткові правові обґрунтування по суті позовної заяви з урахуванням змісту постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.05.18р. 01.11.18р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшло письмове пояснення №02-02/169 від 29.10.18р. ліквідатора Левченка В.В., з якого встановлено, що ліквідатору Левченку В.В. від попереднього арбітражного керуючого жодних документів щодо проведення інвентаризації станка на підприємстві не передавалось, у попередніх інвентаризаційних відомостях інформація - відсутня. У зв'язку з чим, ліквідатор повідомив, що він не знав і не міг знати про порушення вимог чинного законодавства з боку керівництва підприємства банкрута в частині відчуження станка, без згоди заставного кредитора. 05.11.18р. господарським судом Дніпропетровської області винесено, ухвалу, якою: - відкладено розгляд позовної заяви ліквідатора на 19.11.2018р.; - повторно зобов'язано АТ "Банк Кредит Дніпро" подати до господарського суду Дніпропетровської області до дати судового засідання письмові пояснення щодо застосування строків позовної давності, з урахуванням змісту постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.05.18р.; - втретє зобов'язано АТ "Банк Кредит Дніпро" надати до дати судового засідання додаткові правові обґрунтування по суті позовної заяви з урахуванням змісту постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.05.18р. 19.11.18р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшло письмове пояснення №б/н від 16.11.18р. АТ "Банк Кредит Дніпро" щодо обґрунтування по суті позовних вимог, з урахуванням змісту постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.05.18р., в якому кредитор просить задовольнити позов ліквідатора Левченка В.В. до ТОВ "Регіон", третя особа АТ "Банк Кредит Дніпро" про визнання недійсним договору поставки №158/юр від 10.06.2010р. та застосування наслідків недійсності правочину. У вказаному вище письмовому поясненні, кредитор посилається на те, що реалізацію частини заставного майна здійснено без повідомлення та згоди заставодержателя - АТ "Банк Кредит Дніпро". 29.03.16р. представником АТ "Банк Кредит Дніпро" виявлено відсутність заставного майна (станка токарного СТ - К 1А681), при цьому кошти від реалізації останнім не отримано. У межах справи про банкрутство АТ "Банк Кредит Дніпро" подано скаргу на дії ліквідатора ВАТ "Завод "Дніпропрес", у результаті якої встановлено, що вказаний вище станок реалізовано згідно Договору поставки №158/юр від 10.06.10р., укладеного між ВАТ "Завод "Дніпропрес" та ТОВ "Регіон" за ціною 6 399 999, 96 грн. Ліквідатор Левченко В.В., який виконує повноваження ліквідатора з 25.02.16р., не знав та не міг знати про порушення прав кредитора, оскільки майно реалізовано у процедурі розпорядження майном і на дату визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури зазначене майно не обліковувалось на балансі ВАТ "Завод "Дніпропрес" та не було включено попереднім ліквідатором до ліквідаційної маси. Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення ліквідатора, представника кредитора, господарський суд прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні заяви ліквідатора Левченка В.В. про визнання недійсним договору поставки №158/юр від 10.06.2010р. та застосування наслідків недійсності правочину, з огляду на наступне. 12.04.2005р. між Закритим акціонерним товариством Комерційним банком "Кредит-Дніпро" та Відкритим акціонерним товариством "Завод Дніпропрес" укладено договір кредитної лінії №120405-Л, відповідно до якого банк надав кредитну лінію у сумі еквівалентній 1 000 000,00 доларів США 00 центів за курсом НБУ. З метою забезпечення повного і своєчасного виконання своїх зобов'язань за кредитним договором, між ЗАТ "Банк Кредит-Дніпро" та ВАТ "Завод Дніпропрес" укладено договір застави №111006-3 від 11.10.2006, відповідно до п.1.3 якого предметом застави, в тому числі, є станок токарний 1А681, який був в експлуатації, зав. №3 1972 р.в. За п.2.1.1 договору застави заставодавець зобов'язується не передавати іншим особам, не відчужувати предмет застави (або будь-яку його частину) будь-якій тертій особі без попередньої письмової згоди заставодержателя на таке відчуження. Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.12.08р. порушено провадження у справі №Б15/365-08 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Завод "Дніпропрес". Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.09р. введено процедуру розпорядження майном відносно Відкритого акціонерного товариства "Завод "Дніпропрес", м.Дніпропетровськ, вул.Г.Сталінграда, 139 та призначено розпорядника майна. Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 12.07.11р. Відкрите акціонерне товариство "Завод "Дніпропрес" визнано банкрутом та призначено ліквідатора. Рішенням Наглядової ради Відкритого акціонерного товариства "Завод Дніпропрес", що оформлене протоколом №20 від 26.05.2010р., надано згоду та дозвіл генеральному директору укласти договір купівлі-продажу великого токарного станка, який був в експлуатації, моделі 1А681, 1972р. випуску, інвентарний номер 051218, за ціною 6 400 000,00 грн., з урахуванням ПДВ, товариству з обмеженою відповідальністю "Регіон". 10 червня 2010 року між Відкритим акціонерним товариством "Завод "Дніпропрес" (постачальник) та Товариством за обмеженою відповідальністю "Регіон" (покупець) укладено договір №158/юр, відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити на умовах, викладених у договорі, товар, сортамент, кількість та ціна якого зазначені у протоколах погодження цін та/або специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до договору, які є невід'ємними частинами. Договір вступає в силу з дня його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2010р., а в частині невиконаних зобов'язань до повного виконання кожною із сторін своїх зобов'язань по договору (п.10.1 договору). Сторонами підписано Специфікацію №1 до договору. Вказаною специфікацією обумовлено поставку товару - Станок токарний 1А681, який був у використанні, зав.№3, 1972 р. випуску, виробництва "КЗТС", м. Краматорськ у кількості 1 комплект на загальну суму 6 399 999,96 грн., у т.ч. ПДВ 1 066 666,66 грн. На виконання умов Договору №158/юр ТОВ "Регіон" здійснено оплату товару, що підтверджується виписками по особовому рахунку: від 14.06.2010 на суму 753 000,00грн., від 14.06.2010 на суму 1 057 000,00грн., від 15.06.2010 на суму 266 000,00грн., від 15.06.2010 на суму 734 999,96грн., від 15.06.2010 на суму 2 949 000,00грн., від 14.09.2010 на суму 640 000,00грн. Таким чином, спірний договір виконаний сторонами у повному обсязі у 2010 році. Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Частиною 2 ст. 17 Закону України "Про заставу" та частиною 2 статті 586 Цивільного кодексу України визначено, що заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором або законом. З матеріалів справи вбачається, що частину заставного майна, а саме станок токарний 1А681 реалізовано без повідомлення та дозволу заставодержателя - АТ "Банк Кредит Дніпро". З вищенаведеного можна дійти до висновку, що спірний договір укладено з порушенням вимог чинного законодавства. З наданого письмового пояснення, яке подане 01.11.18р. ліквідатором, господарським судом встановлено, що ліквідатор Левченко В.В. дізнався про укладення договору №158/юр від 10.06.2010р. лише після звернення ПАТ "Банк Кредит-Дніпро" у справі про банкрутство зі скаргою на дії ліквідатора, в якій зазначалося про проведення перевірки предмета застави та встановлення відсутності однієї із одиниць обладнання, а саме станка токарного 1А681, який був в експлуатації, зав. №3 1972 р.в. За результатами розгляду скарги у справі про банкрутство, судом зобов'язано ліквідатора подати позов до господарського суду. Так, 18.08.17р. ліквідатором Левченко В.В. подано до господарського суду Дніпропетровської області позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю " Регіон", м. Київ про визнання недійсним договору поставки №158/юр від 10.06.2010р. та застосування наслідків недійсності правочину. 09.10.17р. господарським судом Дніпропетровської області (суддя Євстигнеєва Н.М.) винесено рішення, яким відмовлено в задоволенні позову. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.17р. у задоволенні апеляційної скарги ПАТ "Банк Кредит Дніпро" - відмовлено, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.17р. залишено без змін. 03.05.18р. Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду винесено постанову, якою: - касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" задоволено частково; - рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.10.2017 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.11.2017 у справі № 904/7981/17 скасовано; - справу №904/7981/17 передано на новий розгляд до господарського суду Дніпропетровської області в межах справи №Б15/365-08 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Завод Дніпропрес". Частиною 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду на задоволення вимог кредиторів. Таким чином, із моменту введення мораторію боржник не може виконувати як грошові зобов'язання та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли до введення мораторію, так і заходи, спрямовані на забезпечення їх виконання. Зазначене також стосується і заборони на вчинення будь-яких інших дій, що призводить до зменшення або втрати майнових активів, спрямованих для захисту інтересів кредиторів та відновлення платоспроможності боржника. Спірний договір укладено у червні 2010 року, тобто в період, коли стосовно ВАТ "Завод Дніпропрес" було порушено провадження у справі, введено процедуру розпорядження майном і діяв мораторій на задоволення вимог кредиторів. Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя. Статтею 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на арбітражного керуючого покладено обов'язок повідомляти кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, про час, місце та умови продажу заставного майна окремим рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Доказів щодо повідомлення арбітражним керуючим заставного кредитора про реалізацію заставного майна не подано. У позовній заяві №02-02/111 від 16.08.17р. ліквідатор просив визнати причину пропуску строку позовної давності поважною, у зв'язку з тим, що як ліквідатор ВАТ "Завод Дніпропрес" дізнався про укладення спірного договору на підставі поданої щодо нього скарги на дії як ліквідатора в межах справи про банкрутство. Статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Частиною 5 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту. Відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (ч. 3 ст. 267 ЦК України). Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України). Так, у спірних відносинах початок перебігу позовної давності визначається з 10.06.2010р. (дата укладення договору) та до закінчення позовної давності до 10.06.2013р. включно. Ліквідатор ВАТ "Завод "Дніпропрес" звернувся до господарського суду з позовною заявою про визнання недійсним договору поставки №158/юр від 10.06.2010р. та застосування наслідків недійсності правочину з пропуском позовної давності, що є підставою для відмови в задоволенні позову. Господарський суд не приймає до уваги посилання ліквідатора Левченка В.В. на те, що ним пропущено строк позовної давності з поважних причин і рахуватися останній повинен з дати розгляду поданої банком скарги у справі про банкрутство, оскільки провадження у справі про банкрутство ВАТ "Завод Дніпропрес" порушено ще у 2008 році, боржника визнано банкрутом у 2011 році,і АТ "Банк Кредит Дніпро" є заставним кредитором з 11.10.06р. (Договір застави №111006-3 від 11.10.2006), який повинен слідкувати за майном, яке перебуває у нього в заставі. Та обставина, що у справі змінився ліквідатор, не є підставою для відновлення строку позовної даності. Враховуючи вищенаведені обставини, господарський суд прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовної заяви ліквідатора Левченка В.В. про визнання недійсним договору поставки №158/юр від 10.06.2010р. та застосування наслідків недійсності правочину . Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на ліквідатора. Керуючись ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 3-1, 22-24, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд, - УХВАЛИВ: В задоволенні позовної заяви №02-02/111 від 16.08.17р. ліквідатора Левченка В.В. про визнання недійсним договору поставки №158/юр від 10.06.2010р. та застосування наслідків недійсності правочину - відмовити. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у 10-ти денний строк з дня її підписання до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області. Повний текст ухвали складено - 19.11.18р. Суддя Н.М. Камша