Перейти до вмісту
Кишеняперевірка бізнесу
ПостановаГосподарське судочинство

Справа № 21/112б

Суд
Східний апеляційний господарський суд
Дата
03.12.2018
Суддя
Фоміна Віра Олексіївна
Категорія
інші (СК5: п.53)

Текст рішення

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "03" грудня 2018 р. Справа № 21/112б Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Білоусова Я.О. , суддя Пуль О.А. за участю секретаря судового засідання Курченко В.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області, м. Лисичанськ, Луганська область (вх. № 556) на ухвалу Господарського суду Луганської області від 23.07.2018 у справі №21/112б за заявою Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління Державної фіскальної служби України в Луганській області до Державного підприємства "Ремонтно-будівельне управління", м. Лисичанськ, Луганська область про визнання банкрутом ВСТАНОВИЛА: Ухвалою Господарського суду Луганської області від 23.07.2018 у справі №21/112б (суддя Палей О.С.) відхилено грошові вимоги Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області до боржника - Державного підприємства "Ремонтно-будівельне управління" у сумі 21456,64 грн; покладено судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3524,00 грн на кредитора - Державну податкову інспекцію у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області. Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, Державна податкова інспекція у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при постановленні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 23.07.2018 у справі №21/112б та ухвалити нове судове рішення, яким визнати майнові вимоги Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області в якості кредитора у справі №21/112б про банкрутство Державного підприємства "Ремонтно-будівельне управління" в загальному розмірі 21456,64 грн, з яких основний борг складає 21456,64 грн, та витрати на оплату судового збору в розмірі 3524,00 грн, в порядку встановленому законодавством; зобов'язати ліквідатора Державного підприємства "Ремонтно-будівельне управління" Сердюка О.О. внести суму грошових вимог Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області в загальному розмірі податкового боргу в сумі 21 456,64 грн, з яких основний борг складає 21 456 грн, та суму витрат на оплату судового збору в загальному розмірі 3524,00 грн до реєстру кредиторів по справі № 21/112б, в черговості встановленої законодавством. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2018 для розгляду справи №21/112б сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Склярук О.І., судді Мартюхіної Н.О., суддя Гези Т.Д. Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 20.08.2018 у справі №21/112б залишено без руху апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області на ухвалу Господарського суду Луганської області від 23.07.2018 у справі №21/112б та встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали скаржнику для виправлення недоліків апеляційної скарги. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2018 у зв'язку із відпусткою судді Гези Т.Д. для розгляду справи №21/112б сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Склярук О.І., судді Дучал Н.М., судді Мартюхіної Н.О. Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 19.09.2018 у справі №21/112б поновлено строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Луганської області від 23.07.2018 у справі №21/112б; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області на ухвалу Господарського суду Луганської області від 23.07.2018 у справі №21/112б; встановлено строк для учасників справи для подання відзиву на апеляційну скаргу до 05.10.2018. Разом з тим, відповідно до Указу Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" від 29.12.2017 №454/2017 постановлено ліквідувати Донецький апеляційний господарський суд та утворити Східний апеляційний господарський суд в апеляційному окрузі, що включає Донецьку, Луганську, Полтавську та Харківську області, з місцезнаходженням у місті Харкові. У відповідності до частини 6 ст.147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у газеті "Голос України" (№185 (6940) від 03.10.2018) розміщено повідомлення про початок роботи Східного апеляційного господарського суду з 03.10.2018. На виконання розпорядження керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду від 01.10.2018 "Про передачу судових справ до Східного та Центрального апеляційних господарських судів" відділом організаційної роботи, документального забезпечення та канцелярії здійснено передачу судової справи №21/112б, що перебувала у провадженні Донецького апеляційного господарського суду за відповідним актом до Східного апеляційного господарського суду. Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Східного апеляційного господарського суду від 25.10.2018 визначено склад колегії судді для розгляду даної справи: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А. У відповідності до вимог частини сьомої статті 31 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.10.2018 справу №21/112б прийнято до провадження та призначено до розгляду на 03.12.2018. В судовому засіданні 03.12.18 присутній представник кредитора - Фонду державного майна України зазначила, що вирішення апеляційної скарги покладає на розсуд суду. Інші учасники справи своїм правом на участь у судовому засіданні не скористались, у судове засідання Східного апеляційного господарського суду 03.12.2018 представники апелянта та інших учасників справи не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх представників сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, а також перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, встановила наступне. Ухвалою господарського суду 19.10.2005 за заявою кредитора ДПІ у м.Лисичанську ГУ Міндоходів в Луганській області порушено провадження у справі про банкрутство боржника ДП "Ремонтно - будівельне управління". Постановою від 22.07.2008 визнано боржника -Державне підприємство "Ремонтно - будівельне управління" банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Бохана О.С. (ліцензія АА №779294 від 18.10.2004.) Ухвалою від 16.05.2012 припинено повноваження ліквідатора Бохана О.С., ліцензія АВ 347253 від 17.10.2007, та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Кондратенка П.О., ліцензія АВ №499044 від 04.12.2009. За ухвалою від 26.11.2013 припинено повноваження ліквідатора Кондратенка П.О., та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Борисовича Є.І., свідоцтво №173 від 07.02.2013. Згідно довідки від 13.05.2015 №82 справа №21/112б про банкрутство ДП "Ремонтно - будівельне управління" вважається втраченою, що зафіксовано Актом експертної комісії Господарського суду Луганської області №1 від 03.04.2015 "Про нестачу архівних справ (документів)" внаслідок настання обставин непереборної сили - проведенням антитерористичної операції (Указ Президента України від 14.04.2014 №405/2014 "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України"). Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.05.2015 матеріали справи №21/112б про банкрутство боржника ДП "Ремонтно-будівельне управління" передано за територіальною підсудністю Господарському суду Луганської області. Ухвалою Господарського суду Луганської області від 24.05.2016 здійснено заміну кредитора по справі -ДПІ у м.Лисичанську ГУ Міндоходів в Луганській області, його правонаступником - Державною податковою інспекцією у м.Лисичанську ГУ ДФС України в Луганській області. Ухвалою Господарського суду Луганської області від 12.07.2017 припинено повноваження арбітражного керуючого Борисовича Є.І. як ліквідатора ДП "Ремонтно - будівельне управління", ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Сердюка О.О. (свідоцтво від 08.02.2013 №57). Ухвалою Господарського суду Луганської області від 27.03.2018 замінено кредитора по справі -Луганське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, його правонаступником- Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Луганській області в особі Лисичанського міського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Луганській області, та зобов'язано ліквідатора Сердюка О.О. внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів . 23.04.2018 до Господарського суду Луганської області від Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області надійшла заява №251/9/12-09-00/000646 від 19.04.2018 (вх. №385-11/18) про вступ з майновими вимогами у якості кредитора у справі про банкрутство №21/112б у порядку ст.23 Закону про банкрутство №2343-XII від 14.05.1992 (із змінами та доповненнями), за якою кредитор просить суд визнати Державну податкову інспекцію у м.Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області кредитором у справі №21/112б з грошовими вимогами до боржника Державного підприємства "Ремонтно - будівельне управління" на загальну суму 21456,64 грн, з яких: основний борг складає 21456,64 грн та витрати на оплату судового збору в розмірі 3524,00 грн. В заяві ДПІ зазначено, що сума 21456,64 грн це залишок не заявленого раніше податкового боргу боржника, який складається з: 15073,64 грн. земельний податок з юридичних осіб за період з серпня 2005 по грудень 2006 року; 2770,00 грн. податку на додану вартість за період з вересня 2005 по лютий 2010 року; 3613,00 грн. податок з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за період з липня 2005 по грудень 2006 року. Заперечуючи проти заяви ДПІ, ліквідатор зазначив, що частина заявлених кредитором вимог з земельного податку за період з 01.08.2005 по 30.09.2005 на загальну суму 1730,62 грн; податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за період з 01.07.2005 по 30.09.2005 на загальну суму 405,00 грн, а також з податку на додану вартість за період з 01.09.2005 по 30.09.2005 на суму 542,00 грн, за своєю суттю є конкурсними вимогами, які не були заявлені у встановлений законом строк, а тому не розглядаються і вважаються погашеними. Стосовно заявлених вимог щодо боргу з податку на додану вартість, що виник за період з 01.05.2009 по 28.02.2010, тобто після визнання боржника банкрутом, ліквідатор зазначив, що виходячи з аналізу положень ст.ст.23, 25, 30, 31 Закону про банкрутство, в ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених Законом про банкрутство. Такими випадками є зобов'язання з оплати комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (ч.9 ст.30 Закону про банкрутство), відповідно, заявлений податковий борг не є витратами пов`язаними із здійсненням ліквідаційної процедури. Приймаючи оскаржувану ухвалу, місцевий господарський суд погодився з доводами ліквідатора та зазначив, що податковий борг в сумі 2 677, 62 грн. є погашеним з огляду на приписи ст.23 Закону про банкрутство в редакції Закону №784-XIV від 30.06.1999, норми якого підлягають застосуванню, оскільки постанову про визнання боржника банкрутом прийнято судом 22.07.2008. Також судом зазначено, що в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з того часу в податкового органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу. Враховуючи. що податковим органом заявлений податковий борг за період з 2005 по 2010 роки, такий борг на дату звернення кредитора з цією заявою до суду, є безнадійним та підлягає списанню у повному обсязі. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з такого. За приписами п.11 Розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції Закону №4212-VI від 22.12.2011, який набув чинності 19.01.2013, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких відкрито після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Оскільки постанову про визнання боржника банкрутом прийнято судом 22.07.2008, колегія суддів погоджується з тим, що провадження у даній справі повинно здійснюватись у відповідності з нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону №784-XIV від 30.06.1999, який набув чинності з 01.01.2000. З дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, згідно з частиною 1 статті 23 Закону про банкрутство в наведеній редакції, закінчується технологічний цикл із виготовлення продукції, і підприємницька діяльність банкрута завершується. Строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав. Вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури. Отже, в ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута в особі його органу управління - ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених у цьому Законі, а порядок їх виконання визначений відповідними нормами Закону про банкрутство. Такими випадками є зобов'язання з оплати поточних комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (частина дев'ята статті 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"). Таким чином, у межах провадження у справі про банкрутство органи ДФС можуть звертатися до банкрута з поточними грошовими вимогами стосовно податкового боргу, які виникли після порушення провадження у справі, але до дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом. Отже заявлені податковим органом до ДП "Ремонтно-будівельне управління" вимоги зі сплати податків (обов'язкових платежів), що нараховані вже після визнання боржника банкрутом (після 22.08.2011), не можуть бути заявлені та, відповідно, розглянуті судом в силу імперативних приписів Закону про банкрутство, оскільки такі зобов'язання виникли після визнання підприємства банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Крім того, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо відсутності взагалі підстав для задоволення заяви органу ДФС про визнання грошових вимог з огляду на приписи Податкового кодексу України та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції на час утворення заявленого кредитором податкового боргу). Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України (в редакції на час звернення кредитора до суду), контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. Відповідно до п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податків. Пункт 101.1 статті 101 Податкового кодексу України визначає, що списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. Як зазначено в п.101.2 цієї статті, під терміном "безнадійний податковий борг" розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом. Пунктом 102.1 статті 102 ПК України визначено строк давності - 1095 календарних днів, а пунктом 102.4 цієї статті передбачено, що у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Відповідно до абз.1 п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції на час утворення заявленого кредитором податкового боргу) податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Підпунктом 5.4.1 п.5.4 ст.5 вказаного Закону, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків. За приписами підпункту 15.1.1 п.15.1 цього Закону за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. За приписами пп. 15.2.1 п. 15.2 ст. 15 наведеного Закону у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання боргу безнадійним. Як зазначено в пп.18.2.1 п.18.2 ст.18 Закону №2181 підлягає списанню безнадійний податковий борг, у тому числі пеня, нарахована на такий податковий борг, а також штрафні санкції. Отже, в разі спливу 1095 денного строку з дня виникнення податкового боргу, такий борг визнається безнадійним та підлягає списанню, у тому числі пеня та штрафні санкції, а відтак з того часу в податкового органу відсутнє право вживати будь-які заходи щодо стягнення такої суми боргу. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №807/2097/16. Таким чином, враховуючи, що грошові вимоги Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області в сумі 21 456,64 грн. виникли протягом 2005 -2010 років, тобто поза межами 1095 денного строку з дня звернення з заявою, такі вимоги повинні бути відхилені в повному обсязі, з огляду на положення наведеного законодавства. Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують, тому апеляційну скаргу має бути залишено без задоволення. Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Оскаржувана ухвала відповідає вимогам статті 236 ГПК України, а тому відсутні підстави для її скасування. Відповідно до статті 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Лисичанську Головного управління ДФС у Луганській області залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Луганської області від 23.07.2018 у справі №21/112б залишити без змін. Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у відповідності до статей 286- 289 ГПК України. Повний текст постанови складено 05.12.2018 Головуючий суддя В.О. Фоміна Суддя Я.О. Білоусова Суддя О.А. Пуль

Текст наведено в тому вигляді, в якому його оприлюднено. Персональні дані учасників у судових рішеннях знеособлені самим судом — саме тому в тексті трапляються позначки на кшталт «ОСОБА_1».

Справа № 21/112б — Постанова — Кишеня