Справа № Б8/183-11

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected] ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "29" листопада 2018 р. Справа№ Б8/183-11 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Остапенка О.М. суддів: Верховця А.А. Отрюха Б.В. за участю секретаря судового засідання: Сотнікової І.О., у присутності представників сторін: від ОСОБА_2: ОСОБА_3 - ордер серії РН-014 № 353 від 08.11.18 від ОСОБА_2: ОСОБА_4 - ордер серії КС № 300948 від 01.10.18 від боржника: ОСОБА_5 - довіреність б/н від 28.11.18 розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на ухвалу господарського суду Київської області від 24.07.2018 року у справі № Б8/183-11 (суддя Наріжний С.Ю.) за заявою ліквідатора ПП „Лекс" арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. до 1. Товарної біржі „Центральна українська біржа" 2. ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2 - ОСОБА_6 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута в межах справи № Б8/183-11 за заявою Державного підприємства „Морський торговельний порт „Чорноморськ" до Приватного підприємства „Лекс" про банкрутство ВСТАНОВИВ: Ухвалою господарського суду Київської області від 24.07.2018 року у справі № Б8/183-11 задоволено заяву ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. та визнано недійсними результати аукціону з продажу майна ПП „Лекс", а саме: житлового будинку загальною площею 721,7 кв.м., що розташований на земельній ділянці площею 0,0808 га за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Вишнева, буд. 53 та земельної ділянки площею 0,0808 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3222485901:01:018:0135, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Вишнева, буд. 53, який оформлено протоколом № 4 від 14.07.2015 року проведення другого повторного аукціону (торгів) з можливістю зниження початкової вартості, шляхом визнання недійсним: 1) протоколу Товарної біржі „Центральна українська біржа" № 4 від 14.07.2015 року проведення другого повторного аукціону (торгів) з можливістю зниження початкової вартості; 2) акту про передавання права власності на нерухоме майно придбане на аукціоні від 24.07.2015 року, укладеного між ПП „Лекс" та ОСОБА_2 Скасовано свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажі майна в провадженні у справі про банкрутство серії та номер: 1505, видане 24.07.2015 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дудкіною Н.В. Скасовано дублікат свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажі майна в провадженні у справі про банкрутство серії та номер: 957, видане 27.03.2018 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дудкіною Н.В. та скасовано державну реєстрацію права власності за номером запису про право власності - 10549915, дата державної реєстрації 24.07.2015, реєстратор: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дудкіна Н.В. Скасовано свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажі майна в провадженні у справі про банкрутство серії та номер: 1499, видане 24.07.2015 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дудкіною Н.В. Скасовано дублікат свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажі майна в провадженні у справі про банкрутство серії та номер: 954, видане 27.03.2018 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дудкіною Н.В. та скасовано державну реєстрацію права власності за номером запису про право власності - 10549857, дата державної реєстрації 24.07.2015, реєстратор: приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Дудкіна Н.В. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ОСОБА_2 звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, з урахуванням поданих змін до апеляційної скарги, просить суд скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 24.07.2018 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ліквідатора ПП „Лекс" арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута. Крім того, не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ОСОБА_6 також звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 24.07.2018 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким закрити провадження у справі за заявою ліквідатора ПП „Лекс" арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута. Подані апеляційні скарги мотивовані неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, а також порушенням норм матеріального та процесуального права. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2018 року колегією суддів у складі головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Отрюх Б.В., Пантелієнко В.О. відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на ухвалу господарського суду Київської області від 24.07.2018 року у справі № Б8/183-11, об'єднано їх в одне апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційні скарги та призначено справу до розгляду на 29.11.2018 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі. У поданих до початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду відзивах на апеляційні скарги представник ПАТ «Сбербанк» та ліквідатор „Лекс" просять залишити їх без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін. До початку судового засідання через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача-2 надійшли письмові пояснення та клопотання про подання доказів, які долучено судом до матеріалів справи. У зв'язку з перебуванням судді Пантелієнка В.О. на лікарняному, витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2018 року для розгляду справи № Б8/183-11 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Остапенко О.М., судді: Отрюх Б.В., Верховець А.А. Ухвалою суду від 29.11.2018 року вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження справу № Б8/183-11 за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_6 на ухвалу господарського суду Київської області від 24.07.2018 року. Представники ОСОБА_2 в судовому засіданні 29.11.2018 року вимоги своєї апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити, ухвалу господарського суду Київської області від 24.07.2018 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ліквідатора ПП „Лекс" арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута. Представник боржника в судовому засіданні проти вимог скаржників, викладених в апеляційних скаргах, заперечував, просив залишити їх без задоволення, а ухвалу господарського суду Київської області від 24.07.2018 року - без змін. Представники ОСОБА_6 та інших учасників провадження у справі в судове засідання не з'явилися, причини неявки суд не повідомили. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи на направляли. У відповідності до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. 29.11.2018 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі. Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню, апеляційна скарга ОСОБА_2 - задоволенню повністю, а ухвала господарського суду Київської області від 24.07.2018 року - скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заяви ліквідатора ПП „Лекс", виходячи з наступного. Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні господарського суду Київської області перебуває справа № Б8/183-11 за заявою ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» до боржника ПП „Лекс" про банкрутство. Постановою господарського суду Київської області від 15.10.2012 року визнано банкрутом ПП „Лекс", відкрито його ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором ПП „Лекс" арбітражного керуючого Чорненького С.В. Ухвалою господарського суду Київської області від 09.11.2015 року припинено повноваження арбітражного керуючого Чорненького С.В. як ліквідатора у справі № Б8/183-11 про банкрутство ПП „Лекс", призначено ліквідатором ПП „Лекс" арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. 29.05.2018 року до суду надійшла заява ліквідатора ПП „Лекс" арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, в якій останній просить суд визнати недійсними результати аукціону з продажу майна ПП „Лекс", а саме: житлового будинку загальною площею 721,7 кв.м., що розташований на земельній ділянці площею 0,0808 га за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Вишнева, буд. 53 та земельної ділянки площею 0,0808 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3222485901:01:018:0135, що розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Вишнева, буд. 53, який оформлено протоколом № 4 від 14.07.2015 року проведення другого повторного аукціону (торгів) з можливістю зниження початкової вартості, шляхом визнання недійсним: 1) протоколу ТБ „Центральна українська біржа" № 4 від 14.07.2015 року проведення другого повторного аукціону (торгів) з можливістю зниження початкової вартості; 2) акту про передавання права власності на нерухоме майно придбане на аукціоні від 24.07.2015 року, укладеного між ПП „Лекс" та ОСОБА_2; а також скасувати відповідні свідоцтва і дублікати свідоцтв про придбання нерухомого майна на аукціоні. В обґрунтування заяви ліквідатор банкрута зазначає, що вказаний аукціон з продажу майна банкрута відбувся з порушенням приписів Закону про банкрутство, зокрема ст. 69, 75 наведеного Закону, оскільки при здійсненні дій щодо підготовки до проведення аукціону предметом торгів був лише житловий будинок та не було зазначено жодних відомостей про те, що на продаж також виставляється земельна ділянка, належна боржнику. В протоколі проведення аукціону так само наявні відомості лише про житловий будинок. Однак за результатами аукціону переможцю аукціону були видані свідоцтва про придбання нерухомого майна - житлового будинку та земельної ділянки, належних боржнику. Також ліквідатор банкрута зазначає про те, що протокол проведення аукціону не містить відомостей про адресу сторінки веб-сайту, на якій розміщено відомості про проведення аукціону, отже, з позиції ліквідатора, вказаний протокол не відповідає вимогам ст. 69 Закону про банкрутство. Крім цього ліквідатор зазначає, що акт про передання права власності на нерухоме майно не відповідає ст. 75 Закону про банкрутство. Ухвалою господарського суду Київської області від 31.05.2018 року відкрито провадження у справі за заявою ліквідатора ПП „Лекс" арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута за правилами загального позовного провадження, в межах провадження у справі № Б8/183-11 про банкрутство ПП „Лекс"; залучено до участі у справі при розгляді заяви ліквідатора в якості відповідачів 1, 2: ТБ „Центральна українська біржа" та ОСОБА_2; залучено до участі у справі при розгляді заяви ліквідатора в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні, відповідача 2 - ОСОБА_6 За наслідками розгляду заявлених ліквідатором вимог, ухвалою господарського суду Київської області від 24.07.2018 року у справі № Б8/183-11 заяву ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. задоволено, визнано недійсними результати аукціону з продажу майна ПП „Лекс", який оформлено протоколом № 4 від 14.07.2015 року проведення другого повторного аукціону (торгів) з можливістю зниження початкової вартості, шляхом визнання недійсним: 1) протоколу Товарної біржі „Центральна українська біржа" № 4 від 14.07.2015 року проведення другого повторного аукціону (торгів) з можливістю зниження початкової вартості; 2) акту про передавання права власності на нерухоме майно придбане на аукціоні від 24.07.2015 року, укладеного між ПП „Лекс" та ОСОБА_2, а також скасовано відповідні свідоцтва і дублікати свідоцтв про придбання нерухомого майна на аукціоні. Ухвала суду першої інстанції мотивована наявністю допущених порушень при організації та проведенні спірного аукціону від 14.07.2015 року з продажу майна ПП „Лекс", зокрема порушення ч. 3 ст. 58 Закону про банкрутство в частині відсутності розміщення оголошення на нерухомому майні, а також порушень при оформленні Протоколу про проведення аукціону № 4 від 14.07.2015 року та Акту про передавання права власності на нерухоме майно придбане на аукціоні. Звертаючись до суду з апеляційною скаргою, в обґрунтування підстав для закриття провадження у справі за заявою ліквідатора, ОСОБА_6 вказує на те, що відповідна має розглядатись в порядку цивільного судочинства, оскільки стороною спору є фізична особа. Також в обґрунтування апеляційної скарги, ОСОБА_6 посилається на відсутність у ліквідатора права звернення до суду із вказаною заявою. Крім того, за твердженням апелянта, ліквідатор мав звернутись до суду саме з позовною заявою, а не із заявою про визнання недійсним результатів аукціону, а також сплатити судовий збір в значно більшому розмірі, ніж фактично було сплачено. Разом з тим, колегія суддів не вбачає підстав для закриття провадження у справі за заявою ліквідатора про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута з огляду на наступне. Згідно до ч. 1 ст. 44 Закону України про банкрутство після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону: продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Відповідно до ч. 7 ст. 49 наведеного Закону учасниками аукціону можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземні юридичні особи, які подали необхідні документи та пройшли процедуру реєстрації виконавцем аукціону відповідно до цього Закону. Отже, фізична особа може бути учасником аукціону з продажу майна банкрута. Частиною четвертою статті 49 Закону про банкрутство передбачено, що суб'єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники. Відповідно до ч. 3 ст. 55 Закону про банкрутство результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу. Нотаріус видає покупцю свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні в порядку, встановленому законом. Послуги нотаріуса оплачує організатор аукціону (ч. 4 ст. 75 Закону). Частиною 6 ст. 12 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». В той же час, ч. 8 ст. 44 Закону про банкрутство прямо передбачено, що спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів, у тому числі про визнання недійсними договорів купівлі-продажу майна, розглядаються в межах провадження у справі про банкрутство. Отже, враховуючи те, що Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» прямо визначено, що спори, які виникають при проведенні та виконанні результатів аукціонів розглядають саме в рамках справи про банкрутство, учасники аукціону, в тому числі, і фізична особа переможець аукціону бере участь в розгляді спору про визнання аукціону недійсним. Частиною п'ятою ст. 41 ГПК України імперативно встановлено, що у справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Відповідно до приписів ст. 1 наведеного Закону перелік учасниками провадження у справі про банкрутство не є вичерпним. Тому, враховуючи вищевикладене, залучення ОСОБА_2, як переможця оспорюваного аукціону в якості відповідача, та розгляд даного спору в рамках справи № Б8/183-11 про банкрутство ПП „Лекс" відповідає вимогам процесуального закону. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 50 ГПК України якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Враховуючи те, що предметом продажу на оспорюваного аукціону є житловий будинок розташований за адресою: Київська обл.. Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Вишнева, буд. 53, який на момент розгляду даного спору перебуває в іпотеці ОСОБА_6, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, то прийняття рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки фізичної особи ОСОБА_6, який не є стороною у справі, а тому його залучення до участі у даній справі відповідає вимогам ч. 2 ст. 50 ГПК України. Щодо посилань ОСОБА_6 про те, що ліквідатор банкрута не має права звертатися із заявою про визнання недійним результатів аукціону, судова колегія зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону про банкрутство (в редакції, яка діяла до 18.01.2013 року) ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута: вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб: здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. Одночасно, відповідно до ч. 3 ст. 55 Закону про банкрутство (в редакції, яка діє з 19.01.2013 та за редакції якої було реалізовано майно на аукціоні) результати аукціону, проведеного з порушенням вимог закону, можуть бути визнані в судовому порядку недійсними. Визнання результатів аукціону недійсними тягне за собою визнання недійсним укладеного з переможцем договору купівлі-продажу. Враховуючи викладене вище, ліквідатор банкрута, як учасник провадження у справі про банкрутства вправі подавати заяви про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута. При цьому, норми Закону про банкрутство не містять положень про те, що при зверненні до суду, в межах справи про банкрутство, із вимогами про визнання недійсним результатів аукціону, ліквідатор або інший учасник провадження має подати саме „позовну заяву", а не заяву. Судова колегія також зазначає, що частиною другою ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом: заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство: заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною - 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб. При поданні заяви про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна ПП „Лекс", який відбувся 14.07.2015 року, ліквідатором ПП „Лекс" було сплачено судовий збір саме в розмірі 2-х розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, як того вимагає норма закону. Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні у справі „Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі „Трофимчук проти України"). За вказаних обставин, подана ліквідатором ПП „Лекс" заява про визнання недійсним недійсними результатів аукціону з продажу майна ПП „Лекс", який відбувся 14.07.2015 року відповідає вимогам, визначеним ГПК України та Законом про банкрутство, а тому підстави для закриття провадження у справі №Б8/183-11 відсутні, з огляду на що відповідні доводи ОСОБА_6, викладені в апеляційній скарзі, в цій частині судом залишаються без задоволення. Переглядаючи в апеляційному прядку доводи скаржників щодо скасування ухвали від 24.07.2018 року, а також законність винесення оскаржуваної ухвали, колегія суддів вбачає підстави для її скасування, з огляду на таке. Виходячи зі змісту розділів ІІІ, ІV Закону про банкрутство, процедура проведення аукціону у справі про банкрутство складається з чотирьох етапів її організації: передпідготовка проведення аукціону (призначення ліквідатора, вибір організатора аукціону, оформлення проекту договору на проведення аукціону, узгодження умов реалізації заставного майна з забезпеченим кредитором); підготовка до проведення аукціону (укладення договору з організатором аукціону, публікація оголошення, прийняття заяв на участь в аукціоні, внесення гарантійних внесків учасників аукціону); проведення аукціону та оформлення його результатів. Між тим порушення порядку організації будь-якого з цих етапів є підставою для визнання результатів аукціону недійсними в цілому. Як встановлено судом, ухвалою господарського суду Київської області від 06.03.2014 року у даній справі визнано організатора аукціону ТБ „Центральна Українська Біржа", учасником у справі про банкрутство. В подальшому ухвалою господарського суду Київської області від 22.04.2014 року задоволено клопотання ТБ „Центральна Українська Біржа" та зобов'язано її розмістити оголошення про проведення аукціону з продажу майна ПП „Лекс" в офіційних друкованих органах (газетах „Голос України" або „Урядовий Кур'єр") із зазначенням адреси веб-сайту організатора аукціону, на якому розміщено повний текст оголошення з відомостями, передбаченими ст. 59 Закону про банкрутство. 20.06.2015 року в газеті „Урядовий Кур'єр" номер випуску 110 (5484) було розміщено оголошення про проведення аукціону з продажу майна ПП „Лекс" з можливістю зниження його початкової вартості. В даному оголошенні зазначено, що аукціон відбудеться 14.07.2015 року. Кінцевий термін прийняття заяв на участь в аукціоні - 09.07.2015 року. Повний текст оголошення з відомостями, передбаченими ст. 59 Закону про банкрутство, розміщено на веб-сайті організатора аукціону за адресою: http://www.tub.com.ua. Відповідно до повідомлення № 20186, яке розміщено на веб-сайті Вищого господарського суду України, переможцем аукціону з продажу майна ПП „Лекс" по лоту № 1 визнано ОСОБА_2, яка придбала лот за 1 030 080,00 грн. Результати вказаного аукціону з продажу майна ПП „Лекс" були оформлені протоколом проведення другого повторного аукціону (торгів) з можливістю зниження початкової вартості № 4 від 14.07.2015 року (надалі також: «Протокол № 4»). Зі змісту Протоколу № 4 вбачається, що предметом продажу на аукціоні був лот № 1: житловий будинок, загальною площею 721,7 кв.м., що розташований на земельній ділянці площею 0,0808 га за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Вишнева, буд. 53, початкова ціна якого 2 575 200,00 грн. Учасниками аукціону визнано ОСОБА_2 та ОСОБА_11 Частиною 1 статті 75 Закону про банкрутство визначено, що передача майна замовником аукціону і прийняття його покупцем здійснюється за передавальним актом, що підписується сторонами і оформлюється відповідно до законодавства. Так, 24.07.2015 року між ПП „Лекс" та ОСОБА_2 було складено Акт про передавання права власності на нерухоме майно придбане на аукціоні, зі змісту якого вбачається, що ПП „Лекс" передало у власність, а ОСОБА_2 прийняла за результатами аукціону нерухоме майно, а саме: житловий будинок, що розташований за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Вишнева, буд. 53; земельну ділянку, площею 0,0808 га, надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3222485901:01:018:0135, що розташована за адресою:, с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області вул. Вишнева, буд. 53. Відповідно до ч. 4 ст. 75 Закону про банкрутство, нотаріус видає покупцю свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні в порядку, встановленому законом. Послуги нотаріуса оплачує організатор аукціону. Як вбачається з матеріалів справи, 24.07.2015 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського РНО Дудкіною Н.В. видано ОСОБА_2 Свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажі майна в провадженні у справі про банкрутство за № 1499, предметом якого є житловий будинок загальною площею 721,7 кв.м., житлова площа 304,2 кв.м., що розташований за адресою: с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області вул. Вишнева, буд. 53. На підставі вказаного свідоцтва № 1499 від 24.07.2015 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського РНО Дудкіною Н.В. зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на нерухоме майно: житловий будинок загальною площею 721,7 кв.м., житлова площа 304,2 кв.м., що розташований за адресою: с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області вул. Вишнева, буд. 53 (номер запису про право власності 10549857 від 24.07.2015 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Крім цього, як вбачається з Інформаційної довідки № 123781854 від 14.05.2018 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 27.03.2018 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського РНО Дудкіною Н.В. видано ОСОБА_2 Дублікат свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажі майна в провадженні у справі про банкрутство за № 954, предметом якого є: житловий будинок загальною площею 721,7 кв.м., житлова площа 304,2 кв.м., що розташований за адресою: с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області вул. Вишнева, буд. 53. Також, як вбачається з матеріалів справи, 24.07.2015 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського РНО Дудкіною Н.В. видано ОСОБА_2 Свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажі майна в провадженні у справі про банкрутство за № 1505, предметом якого є земельна ділянка, площею 0,0808 га, надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3222485901:01:018:0135, що розташована за адресою: с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області вул. Вишнева, буд. 53. На підставі вказаного свідоцтва № 1505 від 24.07.2015 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського РНО Дудкіною Н.В. зареєстровано за ОСОБА_2 право власності на нерухоме майно: земельна ділянка, площею 0,0808 га, надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3222485901:01:018:0135, що розташована за адресою: с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області вул. Вишнева, буд. 53 (номер запису про право власності 10549915 від 24.07.2015 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Як вбачається з Інформаційної довідки № 123781854 від 14.05.2018 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 27.03.2018 року приватним нотаріусом Києво-Святошинського РНО Дудкіною Н.В. видано ОСОБА_2 Дублікат свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні при продажі майна в провадженні у справі про банкрутство за № 957, предметом якого є: земельна ділянка, площею 0,0808 га, надана для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3222485901:01:018:0135, що розташована за адресою: с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області вул. Вишнева, буд. 53. Так, приймаючи оскаржувану ухвалу та задовольняючи подану ліквідатором заяву, місцевий господарський суд виходив з того, що до Акту про передавання права власності на нерухоме майно, придбаного на аукціоні, було безпідставно включено земельну ділянку, оскільки ані оголошення про продаж майна ПП „Лекс", ані Протокол № 4 не містять відомостей про продаж на цьому аукціоні земельної ділянки. Також, за висновком суду першої інстанції, фотографічні зображення будинку не містять доказів розміщення на спірному нерухомому майні оголошення про його продаж на аукціоні, а Акт про передавання права власності на нерухоме майно придбане на аукціоні не містить адреси веб-сторінки, на якій розміщено відомості про проведення аукціону. Вказані обставини стали підставою для визнання результатів аукціону з продажу майна боржника недійсними. Однак, судова колегія апеляційного господарського суду не погоджується з такими висновками суду з огляду на таке. Згідно із ст. 44 про банкрутство, після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною. Як вбачається з матеріалів судової справи ліквідатор здійснив продаж спірного майна на аукціоні, тобто в публічний спосіб. Учасниками аукціону можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземні юридичні особи, які подали необхідні документи та пройшли процедуру реєстрації виконавцем аукціону відповідно до цього Закону (ст. 49 Закону про банкрутство). Так, учасниками аукціону, результати якого оскаржуються, дотримано всіх зазначених процедур реєстрації, що було перевірено судом першої інстанції під час розгляду заяви ліквідатора ПП „Лекс". Однак, ухвалюючи судове рішення по справі суд першої інстанції не дослідив належних доказів щодо складу лоту, який був предметом продажу на аукціоні, узгодження заставним кредитором (надання згоди) продажу майна, яке було придбано ОСОБА_2 з прилюдних торгів, та дійшов помилкового висновку щодо порушення процедури підготовки та оформлення результатів аукціону. Зокрема, в матеріалах справи наявні докази перебування спірного майна в іпотеці ЗАТ «Банк НРБ», правонаступником якого є ПАТ «Сбербанк» (том 3, арк. с. 89-95 - Іпотечний договір від 20.07.2006 року, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_12, реєстровий номер 5175) що в т.ч. відображено в ухвалі від 13.08.2012 року Господарського суду Київської області від 15.10.2012 у даній справі (том 5 арк. с. 75). Судом встановлено, що початкова ціна лоту: житлового будинку та земельної ділянки, розташованих за адресою вул. Вишнева, 53 с. Петропавлівська Борщагівка, який відчужувався на аукціоні з продажу майна банкрута ПП „Лекс", визначалась згідно висновку ТОВ «Агентство незалежної оцінки» «Ваш експерт», а згоду на продаж майна банкрута було отримано у передбаченому законом порядку з заставодержателем ПАТ «Дочірній Банк Сбербанку Росії», що підтверджується відповідним листом кредитора (банку) від 03.07.2014 року №5343/4/28-2. Так, відповідно до зазначеного вище листа, ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» надано згоду на продаж майна Банкрута, зокрема по лоту № 1 на наступних умовах: лот 1: нерухоме майно - житловий будинок загальною площею 721,7 м. кв.; земельна ділянка (кадастровий №3222485901:01:018:0135) площею 0,0808 га, місцезнаходження майна: Київська область, Києво-Святошинський р-н., с. П.П. Борщагівка, вул. Вишнева, 53. Початкова ціна продажу 3 219 000 грн. Зі звіту №34-05/14 (2) ТОВ «Агентство незалежної оцінки «Ваш експерт» від 19.05.2014 року про незалежну оцінку житлового будинку загальною площею 721,7 м. кв.; що розташований на земельній ділянці (кадастровий №3222485901:01:018:0135) площею 0,0808 га, місцезнаходження майна: Київська область, Києво-Святошинський р-н., с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Вишнева, 53, вбачається, що на замовлення ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» (правонаступником якого є ПАТ «Сбербанк») ТОВ «АНО «Ваш експерт» (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №16225/14 від 01.04.2014 року) провело експертну оцінку спірного майна з метою визначення ринкової вартості майна для прийняття управлінських рішень (дата оцінки - 15 травня 2014 року) та встановила наступну вартість майна: 3 219 000 грн., з яких вартість житлового будинку становить 2 484 000,00 грн.; вартість земельної ділянки 735 000,00 грн. Тобто, зазначені письмові докази спростовують висновки суду першої інстанції та підтверджують правомірне формування лоту і його продаж/придбання на аукціоні. Разом з тим, судом апеляційної інстанції також встановлено, що будинок та земельна ділянка в 2014 році виставлялись як єдиний лот на аукціон в складі спірного нерухомого майна, а також двокімнатної квартири в м. Києві та комплексу будівель і споруд, які знаходяться в смт. Павлиш, Кіровоградської області, що перебували в іпотеці. Зазначене підтверджується оголошенням про аукціон, яке розміщене на сайт ВГСУ, де окрім іншого, розміщені також фотокопії державного акту на право власності на спірну земельну ділянку і документи, що підтверджують перебування майна в заставі (іпотеці). Зазначеним документам (доказам) судом першої інстанції не надано жодної оцінки. При цьому, місцевим господарським судом не враховано принципу безумовного слідування землі за об'єктом нерухомості (будівлями). Так, згідно частини 2 статті 120 Земельного кодексу України, статті 377 ЦК України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. До особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків). Системний аналіз вказаних норм дає суду підстави для висновку про те, що норми статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України закріплюють загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду. До аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд України в постанові від 11.02.2015 року у справі № 6-2цс15. Вказані норми закону мають звичну правову конституцію безумовного слідування землі за об'єктом нерухомості (будівлями). Згідно частини 1 статті 316, статті 317, частин 1,2,3 статті 319, частин 1,2 статті 321 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Відповідно до частин 2, 3, 6 статті 13, пункту 6 частини 1 статті З ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які б могли порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживанням правом в інших формах. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частиною 2-5 статті 13 ЦК України суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки встановлені законом. Одними із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність і розумність. Згідно вимог статей 116, 118, 120, 123 ЗК України, статті 377 ЦК України відчуження будівлі або споруди можливе тільки після отримання правовстановлювального документа на земельну ділянку. Про це також зазначав Держкомітет України з земельних ресурсів в листі від 30.04.2010№8877/17/6-10. Відповідно до цих норм законодавства розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку із переходом права власності на будівлю мають бути істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків). Істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на будівлі, споруди законодавець в статті 120 ЗК України передбачив також кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти. Таким чином, відповідно до вказаних норм законодавства, для вчинення правочину щодо об'єкта нерухомості (будівлі, споруди) необхідно мати право на земельну ділянку, на якій він розташований, з присвоєнням цій ділянці кадастрового номера, у встановленому законом порядку. Без права на земельну ділянку, на якій знаходяться будівлі, право на розпорядження будівлями, як складової права власності, буде обмеженим і не зможе бути реалізованим. Згідно статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року №1952-ІУ у державному реєстрі речових прав реєструються права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення. (Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 31.05.2018 року у справа № 29/5005/17496/2011. Відповідно до статті 42 про банкрутство майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду. Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції не надав оцінку факту перебування спірного майна в іпотеці ЗАТ «Банк НРБ», правонаступником якого є ПАТ «Сбербанк», як і тієї обставини, що вищевказаний кредитор листом від 03.07.2014 року №5343/4/28-2 надав згоду в порядку ст.42 Закону на продаж майна. Більш того, за наслідками проведеного аукціону кредитор-заставодержатель отримав від реалізації спірного майна грошові кошти від ОСОБА_2 та в судовому порядку результати проведеного аукціону не оскаржував, що свідчить про погодження ПАТ «Сбербанк» з результатами аукціону. Таким чином, висновок суду першої інстанції про безпідставне включення земельної ділянки до складу лоту є необґрунтованим, оскільки: - заставодержатель надавав арбітражному керуючому згоду на продаж майна, тобто формування лоту виключно в складі житлового будинку із земельною ділянкою, що підтверджується листом заставодержателя - ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії» від 03.07.2014 року №5343/4/28-2; - визначення початкової ціни лоту в складі будинку та земельної ділянки, що підтверджується висновком зі звіту №34-05/14 (2) ТОВ «Агентства незалежної оцінки «Ваш експерт» про незалежну оцінку житлового будинку загальною площею 721,7 м. кв., що розташований на земельній ділянці (кадастровий №3222485901:01:018:0135) площею 0,0808 га, місцезнаходження майна: Київська область, Києво-Святошинський р-н., с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Вишнева, 53; - в оголошеннях про продаж майна на аукціоні сформовано лот з посиланням на перебування житлового будинку саме на конкретизованій земельній ділянці (площею 0,0808 га), в т.ч. з розміщенням фотокопії державного акту про право власності на земельну ділянку, де зазначено цільове призначення земельної ділянки: будівництво та обслуговування житлового будинку, а також план та кадастровий номер земельної ділянки. Щодо відсутності в матеріалах справи підтвердження розміщення на об'єкті нерухомого майна оголошення про його продаж, то судова колегія зазначає, що відсутність в матеріалах справи про банкрутство таких доказів не свідчить про відсутність такого оголошення на житловому будинку під час проведення аукціону, в свою чергу, ліквідатором при зверненні до суду не надано доказів відсутності на житловому будинку під час його продажу на аукціоні розміщеного оголошення про проведення аукціону, а також не ініційовано перед судом питання про збирання таких доказів. При цьому, зі слів представника скаржника, відповідач по справі, оглядаючи будинок до вирішення питання про реєстрацію, як учасник аукціону, була належним чином проінформована про умови аукціону та бачила відповідні роздруківки про продаж майна на будинку, з огляду на що вирішила взяти участь в аукціоні. Разом з тим, як встановлено судом умови аукціону (оголошення) неодноразово були розміщені на сайті ВГСУ в розділі «оголошення» та сайті Мінюсту, а також в газеті «Урядовий кур'єр», видання №110. В той же час, як було зазначено вище, учасниками спірного аукціону було визнано дві особи: ОСОБА_2 та ОСОБА_11, тобто відповідна інформація щодо проведення аукціону була доступна всім бажаючим і будь-яка особа мала можливість взяти у ньому участь. Судова колегія також бере до уваги висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 03.10.2018 року у справі №1/65-Б, про те, що недоліки в розміщеному оголошенні про об'єкт відчуження (нерухомого майна), не є підставою для визнання недійсними торгів. Окрім того, не відображення в протоколі торгів відомостей про адресу веб-сайту, на який розміщено відомості про проведення аукціону, як і відображення аналогічної інформації в Акті про передавання майна, не може вважатись безумовною підставою для визнання результатів проведеного аукціону недійсними. Зазначена фіксація здійснюється організатором аукціону, а не його переможцем чи ліквідатором, та наявність таких відомостей в протоколі має формальний характер і не впливає на результати як аукціону так і дійсності укладеного договору купівлі-продажу. При цьому, судова колегія враховує позицію Європейського суду з прав людини у справі Dacia S.R.L. v. Моldоvа, згідно якої скасування національним судом результатів приватизаційного аукціону щодо готелю на формальних підставах у ситуації, коли набувач виконав усі встановлені державою вимоги й кілька років володів об'єктом приватизації, дорівнює позбавленню власності на приватизоване майно. Таким чином, скасування судом першої інстанції з вищевказаних формальних підстав результатів аукціону є порушенням права власності ОСОБА_2, права на житло та не відповідає як національному законодавству так і Конвенції про захист прав людини і основоположних 1950 року. Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України, відповідно до частини четвертої якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Зміст права власності, яке полягає у праві володіння, користування та розпорядження своїм майном визначено у статті 317 ЦК України. Згідно з нормою статті 319 цього Кодексу власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Водночас, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Мелахер та інші проти Австрії» від 19.12.1998 р., «Бурдов проти Росії» від 07.05.2002 р., «Прессос компанія ОСОБА_10О.» та інші проти Бельгії» від 28.10.1995 р., «Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії» від 23.10.1991 р. визначив, що під поняттям «майно» розуміється не лише майно, яке належить особі на праві власності згідно із законодавством країни, в якій виник спір, а також під даним поняттям можуть бути прибутки, що випливають з власності, кошти, належні заявникам на підставі судових рішень, «активи», які можуть виникнути, «правомірні очікування»/»законні сподівання» особи. Концепція «майна» в розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак, і «майном». До таких активів може відноситися право оренди (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» від 25.03.1999 р., заява №311107/96. п.54). Отже, право власності на майно у вигляді як правомірних очікувань, так і майнового права (права оренди), є об'єктом правового захисту згідно статті 1 Першого протоколу до означеної вище Конвенції та національного законодавства України. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Основною метою ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому, в своїх рішенням Європейський суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (рішення у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982 року, «Новоселецький проти України» від 11.03.2003 року, «Федоренко проти України» від 01.06.2006 року). Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено в структурі статті 1. Зокрема, необхідно, щоб була дотримана обґрунтована пропорційність між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності. Таким чином, особу може бути позбавлено її власності лише в інтересах суспільства, на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, а при вирішенні питання про можливість позбавлення особи власності мусить бути дотримано справедливої рівноваги між інтересами суспільства та правами власника. Також Європейський суд з прав людини у своїй практиці зауважує, що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства та знаходять засоби для їх вирішення (наприклад, рішення у справах «Хендісайд проти Сполученого Королівства» від 07.12.1976 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.01.1986 року). Отже, створена Конвенцією система захисту покладає саме на національні органи влади обов'язок визначальної оцінки щодо існування проблеми суспільного значення, яка виправдовує як заходи позбавлення права власності, так і необхідність запровадження заходів з усунення несправедливості. За змістом пунктів 32-35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» від 24 червня 2003 року, майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади. Так, приймаючи до розгляду заяву ліквідатора ПП „Лекс" та ухвалюючи судове рішення про її повне задоволення, суд першої інстанції не звернув належної уваги на той факт, що аукціон з продажу майна, яке є предметом спору, відбувся 24.07.2015 році. При цьому, заява ліквідатора, який був призначений ухвалою господарського суду Київської області від 09.11.2015 року, була вперше подана 13.03.2017 року, тобто після спливу фактично двох років та в подальшому, ухвалою Господарського суду Київської області від 28.11.2017 року була залишена без розгляду. Згодом ліквідатор банкрут Кучак Ю.Ф. подав до суду повторну заяву від 25.05.2018 року про скасування результатів аукціону, яка була задоволена оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції від 24.07.2018 року. Згідно пояснень представника скаржника в судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 протягом вказаного тривалого періоду правомірно користувалась майном, понесла витрати на його ремонт та здійснювала інші інвестиції в його утримання і мала відповідні та правомірні очікування володіти даним житловим будинком, в т.ч в інтересах своєї сім'ї. Розглядаючи такого типу судові справи, потрібно враховувати, що покупці майна набувають права власності на активи банкрута через публічний аукціон, а не внаслідок домовленостей сторін, і мають очікування, що держава Україна, через відповідну судову процедуру в справі про банкрутство, контроль за діяльністю арбітражних керуючих Міністерством юстиції України, а також публічне висвітлення про умови аукціону на ресурсах державних органів (Вищого господарського суду України, Міністерства юстиції України) забезпечить прозорість та законність таких процедур. Таким чином, суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, дійшов помилкових висновків про визнання результатів аукціону недійсними, чим необґрунтовано позбавив ОСОБА_2, як переможця відповідного аукціону, права власності на майно, відтак колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали Господарського суду Київської області від 24.07.2018 року у справі № Б8/183-11 та прийняття нового рішення про відмову ліквідатору банкрута арбітражному керуючому Кучаку Ю.Ф. у задоволенні поданої ним заяви. За таких обставин, враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального права, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню у повному обсязі, в той час як апеляційна скарга ОСОБА_6 - частковому задоволенню у зв'язку з відсутністю підстав для закриття провадження у справі за заявою ліквідатора. Доводи скаржників про порушення судом першої інстанції норм процесуального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку, оскільки відповідач-1 та третя особа були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Судовий збір у зв'язку із розглядом справи в суді апеляційної інстанції покладається на ПП „Лекс" в розмірі пропорційно задоволених вимог, відтак з боржника на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню 5 286,00 грн. за подання апеляційної скарги, а на користь ОСОБА_6 - 2 643,00 грн. Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281-284 ГПК України та Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Північний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ: 1. Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу господарського суду Київської області від 24.07.2018 року у справі № Б8/183-11 задовольнити частково. 2. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Київської області від 24.07.2018 року у справі № Б8/183-11 задовольнити. 3. Ухвалу господарського суду Київської області від 24.07.2018 року у справі № Б8/183-11 скасувати. 4. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви ліквідатора Приватного підприємства „Лекс" арбітражного керуючого Кучака Ю.Ф. про визнання недійсними результатів аукціону з продажу майна банкрута, відмовити. 5. Стягнути з Приватного підприємства „Лекс" (08110, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Михайлівка-Рубежівка, вул. Жовтнева, буд. 30-Б; код ЄДРПОУ 21691646) на користь ОСОБА_2 (02081, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 5 286 (п'ять тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги. 6. Стягнути з Приватного підприємства „Лекс" (08110, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Михайлівка-Рубежівка, вул. Жовтнева, буд. 30-Б; код ЄДРПОУ 21691646) на користь ОСОБА_6 (86062, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )2 643,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги. 7. Доручити Господарського суду Київської області видати накази. 8. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі. 9. Справу повернути до господарського суду Київської області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку. Повний текст постанови підписано 11.12.2018 року. Головуючий суддя О.М. Остапенко Судді А.А. Верховець Б.В. Отрюх