Справа № 904/8185/17

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15.01.2019 року м. Дніпро Справа № 904/8185/17 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Вечірко І.О. (доповідач) судді Березкіна О.В., Кузнецов В.О. секретар Ковзиков В.Ю. за участю: від скаржника: Долгополова К.І.; від ліквідатора: Нестюріна Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2018 року (повний текст складено та підписано 05.09.2018 року) у справі № 904/8185/17 (суддя - Владимиренко І.В., м. Дніпро) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод", м. Дніпро про визнання банкрутом ВСТАНОВИВ: 1. Короткий зміст постанови суду першої інстанції. Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 6 місяців. Ліквідатором призначено голову ліквідаційної комісії Талана Ростислава Григоровича, якого зобов'язано вчинити певні дії. Кандидатуру арбітражного керуючого Сагайдак Анатолія Васильовича відхилено. 2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи учасників справи. Не погодившись із вказаною постановою, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2018 року та закрити провадження у справі. 2.1. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що відсутні підстави для визнання ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" банкрутом, а постанова суду не містить всіх допустимих доказів, тому неможливо встановити реальний стан боржника та його платоспроможності. Проведення позапланової перевірки боржника є економічними інтересами держави, які полягають у забезпеченні дотримання законності та виконання приписів податкового законодавства України всіма без винятку платниками податків. На даний час по боржнику не проведена документальна позапланова виїзна перевірка згідно наказу ОВПП ДФС від 04.07.2018 року № 1239 відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.7 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2016 року по 31.05.2018 року. Працівниками контролюючого органу 09.07.2018 року здійснено виїзд за податковою адресою ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" та встановлено незнаходження платника податків за податковою адресою, про що складено акт від 09.07.2018 року № 53/28-10-46-17-35112619. Господарським судом Дніпропетровської області належним чином не було перевірено дотримання процедури добровільної ліквідації юридичної особи, дотримання заявником всіх передбачених законом дій, що передують зверненню до суду із заявою про визнання боржника банкрутом на підставі статті 95 Закону про банкрутство, а також не проведено аналізу активів та пасивів боржника. Також, судом першої інстанції належним чином не було з'ясовано питання про недостатність вартості майна боржника для задоволення вимог кредиторів. 2.2. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі. Ліквідатор у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2018 року у даній справі без змін, а скаргу - без задоволення. Посилається на те, що доводи, викладені в апеляційній скарзі безпідставні та необґрунтовані. Звертає увагу, що з 15.06.2017 року боржник знаходиться в стані припинення та не веде господарської діяльності. Після винесення постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури скаржник направив на адресу ліквідатора та господарського суду заяву про визнання кредитором у даній справі з грошовими вимогами на загальну суму 182 084 868,62 грн. Також, ГУ ДФС у Дніпропетровській області направило на адресу ліквідатора та господарського суду заяву про визнання кредитором у справі про банкрутство боржника з грошовими вимогами на загальну суму 8 870 967,39 грн. Сукупні грошові вимоги податкових органів до боржника складають 190 958 836,01 грн. Крім того, до боржника заявлені вимоги наступних кредиторів: ТОВ "Дистриб'ютерська компанія Гуд Фуд" на загальну суму 14 972 912,00 грн., ТОВ "Перша дистриб'юційна компанія" на загальну суму 17 446 481,90 грн., ТОВ "ТД Карусель" на загальну суму 53 122 860,00 грн., ТОВ "Бон Буассон Беверідж" на загальну суму 19 865 011,48 грн. Твердження скаржника про те, що господарський суд зробив висновки щодо неплатоспроможності боржника лише на підставі проміжного ліквідаційного балансу є неправдивими та такими, що не відповідають дійсності. Під час проведення судового засідання в суді першої інстанції від представника скаржника не надходило жодних клопотань або заперечень щодо визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, що відображено в оскаржуваній постанові. Інші учасники провадження у справі наданими їм процесуальними правами не скористались та не надали суду відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до частини 3 статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду рішення (постанови) суду першої інстанції. 3. Апеляційне провадження. 3.1. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.11.2018 року відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 15.01.2019 року. Представник скаржника в судовому засіданні надав пояснення в обґрунтування доводів апеляційної скарги. Ліквідатор боржника в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував. Інші учасники провадження у справі наданими їм процесуальними правами не скористались та не забезпечили явку в судове засідання своїх повноважних представників, хоча про день, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на постанову, враховуючи те, що явка представників учасників провадження у справі судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності учасників провадження у справі, які в судове засідання не з'явились. На адресу апеляційного господарського суду від ТОВ "Дистриб'юторська компанія Гуд Фуд" надійшла заява про зловживання процесуальними правами. Вказана заява мотивована тим, що постановою Верховного Суду від 03.04.2018 року скасовано постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2017 року у даній справі про визнання боржника банкрутом, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області. Скаржник вдруге подав апеляційну скаргу на постанову Господарського суду Дніпропетровської області про визнання боржника банкрутом від 05.09.2018 року з тих самих підстав, як і попередні апеляційна та касаційна скарги на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2017 року. Внаслідок таких дій, ТОВ "Дистриб'ютерська компанія Гуд Фуд" є обмеженим в правах по визнанню кредиторських вимог до боржника в сумі 4 429 993,90 грн., розгляд заяви якого відкладено до поновлення провадження у справі та повернення матеріалів справи до суду в зв'язку з поданням апеляційної скарги Офісом великих платників податків ДФС. Таких обмежень зазнали і інші кредитори боржника. 15.01.2019 року до початку розгляду справи на адресу апеляційного господарського суду від скаржника надійшов відзив на заяву ТОВ "Дистриб'ютерська компанія Гуд Фуд", в якій скаржник вважає заяву необґрунтованою та безпідставною. Посилається на те, що він правомірно скористався своїм процесуальним правом на оскарження постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2017 року у даній справі. Розглянувши вказане клопотання, апеляційний господарський суд його відхилив з огляду на те, що скаржником подана апеляційна скарга на постанову місцевого господарського суду, яка ще не була предметом розгляду судів апеляційної та касаційної інстанцій. 3.2. Фактичні обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції. ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 21.05.2007 року за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Маршала Малиновського, 14-А, код ЄДРПОУ 35112619. 14.06.2017 року загальними зборами учасників ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" (протокол № 10 від 14.06.2017 року) прийнято рішення припинити діяльність юридичної особи ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод", шляхом його ліквідації у добровільному порядку, відповідно до чинного законодавства України, у зв'язку з незадовільним станом надходження фінансових потоків від здійснення господарської діяльності та складним становищем на відповідному ринку товарів та послуг; головою ліквідаційної комісії призначено Коваля Юрія Сергійовича та затверджено порядок проведення ліквідаційної процедури. Повідомлення про рішення учасників ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" про ліквідацію товариства (з відображенням встановленого строку для пред'явлення вимог кредиторів - до 15.08.2017 року) оприлюднене на сайті Міністерства юстиції України з метою забезпечення виконання вимог статті 105 ЦК України. Інформація про те, що ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" перебуває в стані припинення за рішенням засновників з 15.06.2017 року внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується відповідним Витягом. На виконання вимог частини 8 статті 111 Цивільного кодексу України ліквідаційною комісією (ліквідатором) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами станом на 19.08.2017 року складено проміжний ліквідаційний баланс, затверджений протоколом № 12 загальних зборів учасників ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод". На засіданні загальних заборів 28.08.2017 року припинено повноваження ліквідатора Коваля Ю.С. та призначено ліквідатором товариства Талана Ростислава Григоровича, якого і уповноважено звернутися до господарського суду із заявою про визнання банкрутом. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2017 року порушено провадження у справі № 904/8185/17 про банкрутство ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" на підставі статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України від 22.12.2011 року №4212-VI) (далі Закон), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2017 року ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" визнано банкрутом, відкрито щодо нього ліквідаційну процедуру строком на 4 місяці, призначено ліквідатором голову ліквідаційної комісії Талана Ростислава Григоровича, якого зобов'язано вчинити певні дії. 14.09.2017 року Господарським судом Дніпропетровської області на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" - банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі Дніпропетровського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишено без задоволення, постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2017 року залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 03.04.2018 року постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 року та постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 14.09.2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області на стадію відкриття провадження у справі. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.08.2018 року справу про банкрутство ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" призначено до розгляду на 05.09.2018 року, зобов'язано голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) надати суду всі документи відповідно до постанови Верховного Суду від 03.04.2018 року. Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2018 року боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру у справі. При цьому, суд виходив з того, що вартості майна боржника недостатньо для задоволення вимог кредиторів, а також, що до звернення ліквідатора до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника, було дотримано вимоги цивільного та господарського законодавства щодо добровільної ліквідації юридичної особи. 3.3. Оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників справи і висновків суду першої інстанції. За приписами статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон), якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. Обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство на підставі статті 95 Закону є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України. Таким чином, спрощена процедура банкрутства, яка передбачена статтею 95 Закону, випливає з процедури добровільної ліквідації юридичної особи, тобто ліквідації юридичної особи за рішенням її учасників (власників) або органу, уповноваженого на це установчими документами. Такий порядок передбачений статтями 105, 110 та 111 ЦК України, норми яких містять положення про ліквідацію юридичної особи (суб'єкта господарювання). Згідно із частиною 1 статті 110 Цивільного кодексу України юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами. Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (частина 3 статті 110 Цивільного кодексу України). Відповідно до статті 105 Цивільного кодексу України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення письмово повідомити орган, що здійснює державну реєстрацію. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора. За приписами статті 111 Цивільного кодексу України, з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана повідомити учасників юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, про її участь в інших юридичних особах та/або надати відомості про створені нею господарські товариства, дочірні підприємства. Частиною 3 статті 111 Цивільного кодексу України встановлено, що під час проведення заходів щодо ліквідації юридичної особи до завершення строку пред'явлення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) закриває рахунки, відкриті у фінансових установах, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації юридичної особи. Відповідно до пункту 11.13. Порядку обліку платників податків та зборів, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України № 1588 від 09.12.2011 року (в редакції, що діяла на момент вчинення відповідних дій), з метою забезпечення закриття рахунків юридичних осіб, що ліквідуються, контролюючий орган на звернення комісії з припинення (ліквідатора, ліквідаційної комісії тощо) надає перелік рахунків у фінансових установах відповідної юридичної особи та/або її відокремлених підрозділів, які на момент звернення взяті на облік контролюючими органами та щодо яких не надходили повідомлення про їх закриття. За приписами частин 7 та 10 статті 111 Цивільного кодексу України для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання органам доходів і зборів та Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку. До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період. Статтею 78 Податкового кодексу України встановлено порядок проведення документальних позапланових перевірок, зокрема, відповідно до підпункту 78.1.7 документальна позапланова перевірка здійснюється якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків. При цьому проведення податкової перевірки в ліквідаційній процедурі не ототожнюється з діями голови ліквідаційної комісії, необхідними для дотримання вимог частин 7 та 10 ст. 111 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 3 статті 11 Закону, яка має загальний характер, до заяви боржника про порушення справи про банкрутство додаються установчі документи боржника - юридичної особи; бухгалтерський баланс боржника на останню звітну дату; перелік кредиторів боржника, вимоги яких визнаються боржником, із зазначенням загальної суми грошових вимог усіх кредиторів, а також щодо кожного кредитора - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором; перелік майна боржника із зазначенням його балансової вартості та місцезнаходження, а також загальна балансова вартість майна; перелік майна, що перебуває у заставі або є обтяженим у інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кредиторів, на користь яких вчинено обтяження майна боржника, їх ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційні коди юридичних осіб або реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), суми їх грошових вимог, підстави виникнення зобов'язань, а також строки їх виконання згідно із законом або договором; довідка органів приватизації (органів, уповноважених управляти об'єктами державної власності) стосовно наявності або відсутності на балансі підприємства, щодо якого порушено справу про банкрутство, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до його статутного капіталу; перелік осіб, що мають невиконані зобов'язання перед боржником, із зазначенням вартості таких зобов'язань, терміну виконання та підстав виникнення; відомості про всі рахунки боржника, відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, їх реквізити; відомості про всі рахунки, на яких обліковуються цінні папери, що належать боржнику, їх реквізити; протокол загальних зборів (конференції) працівників боржника, відповідне рішення первинної профспілкової організації боржника (за наявності кількох первинних організацій - їхнє спільне рішення), на яких обраний представник працівників боржника для участі у справі про банкрутство, якщо такі збори (конференція) відбулися до подачі заяви боржника до господарського суду; копія спеціального дозволу на провадження діяльності, пов'язаної з державною таємницею, а в разі закінчення терміну дії такого дозволу - довідка про наявність у боржника матеріальних носіїв секретної інформації (технічної документації, виробів, їхніх дослідних зразків тощо); рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти майном) боржника про звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, інші документи, які підтверджують неплатоспроможність боржника. Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення у даній справі Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 03.04.2018 року звернув увагу, що справа про банкрутство за спрощеною процедурою порушується при встановленні факту недостатності майна для задоволення вимог кредиторів. Натомість до матеріалів справи не додано належних доказів, що підтверджують наявність кредиторської заборгованості в сумі 93 744 197,60 грн., яка була підставою для звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство. На підтвердження кредиторської заборгованості ліквідатором до матеріалів справи долучена лише завірена копія заяви про кредиторські вимоги ТОВ "ТД "Карусель", копія заяви про визнання грошових вимог ТОВ "ТД "Карусель", копія договору № ВПФ-510/2016 про надання фінансової підтримки від 25.08.2016 року. Однак доказів виконання договору (первинних бухгалтерських документів) не надано. В матеріалах справи відсутні докази вчинення заходів щодо виявлення належного боржнику майна шляхом звернення до відповідних реєструючих органів. Належним доказом наявності відкритих/закритих рахунків у боржника є довідка ДПІ. Разом з тим, в додатках до заяви про порушення справи про банкрутство містяться лише довідки банків, зокрема, ПАТ "Банк "Восток", ПАТ "КБ "ПриватБанк", ПАТ "Райффайзен Банк Аваль". Доказів звернення голови ліквідаційної комісії ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" до відповідного контролюючого органу щодо отримання переліку рахунків юридичної особи боржника та відомостей про їх закриття матеріали справи на час порушення провадження у даній справі не містили. Проте, довідки банків не можуть вважатися належними доказами відсутності у боржника інших банківських рахунків. Матеріали справи не містять доказів надання ліквідатором ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" до органів доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування документів підприємства, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, для проведення відповідних перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів. В матеріалах справи відсутні належні докази виконання ліквідатором боржника вищевказаних вимог закону та відсутні докази проведення контролюючим органом відповідних позапланових перевірок боржника. До того ж до заяви про порушення справи про банкрутство в порушення частини 10 статті 111 Цивільного кодексу України не було додано доказів складання та подання органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітності за останній звітний період. Зазначене свідчить про недотримання ліквідаційною комісією приписів частин 7 та 10 статті 111 Цивільного кодексу України щодо добровільної ліквідації боржника, що позбавило органи державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування можливості проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості зі сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування та права заявити свої претензії боржнику (за їх наявності) в досудовій процедурі ліквідації боржника. Ухвалою від 27.08.2018 року суд першої інстанції зобов'язав голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) надати суду всі документи відповідно до постанови Верховного Суду від 03.04.2018 року. Як вбачається з матеріалів справи, представником боржника надано суду на виконання вимог ухвали суду від 27.08.2018 року копії наступних документів: листа Державної служби України з безпеки на транспорті від 06.03.2018 року № 1907/02-15-18; листа Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області від 29.12.2017 року № 15/19703; листа Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 08.08.2017 року № 10/1/04/2412, листа Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 03.08.2017 року № 6111-20/04, актів списання основних засобів від 25.04.2015 року, листа ТСЦ № 1242 від 27.07.2017 року № 31/4-1242-1012; акту списання основних засобів від 29.09.2015 року; наказу Дніпропетровського управління ОВПП ДФС № 1980 від 12.09.2017 року про проведення документальної позапланової перевірки боржника; акту № 112/28-10-46-08-35112619 від 22.09.2017 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки боржника; витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 1002948404 від 22.08.2017 року, відповідно до якого боржник є засновником громадської організації Громадська спілка "Міжнародний центр досліджень соціально-економічних проблем модернізації та розвитку кооперації ", яка відповідно до пункту 1.2 Статуту є недержавною, неприбутковою. непідприємницькою, неполітичною громадською спілкою із міжнародним статусом; витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань № 1002961861 від 29.08.2017 року, відповідно до якої боржник не має відокремлених підрозділів, філій та представництв; інформаційної довідки № 95312121 від 22.08.2017 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майн, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру Іпотек, відповідно до якого за боржником не зареєстровано право власності на нерухоме майно; витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 53247581 від 28.08.2017 року, відповідно до якого за боржником зареєстровані обтяження ПАТ "КБ "Приватбанк" за договорами застави № 08/41/ДЗ-3 від 05.05.2013 року та № 08/41/ДЗ-1 від 28.04.2011 року. Таким чином, боржником надано до суду додаткові докази, які не було долучено до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство. Разом з тим, місцевий господарський суд при винесенні оскаржуваної постанови не звернув увагу, що скасовуючи у даній справі постанову господарського суду від 23.11.2017 року про визнання боржника банкрутом та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 року, Верховний Суд в своїй постанові, зокрема, зазначив, що розглядаючи справу в судовому засіданні господарський суд в межах наданих процесуальним законодавством повноважень, мав встановити обставини дотримання боржником передбачених законодавством передумов для звернення із заявою про порушення справи про банкрутство в порядку статті 95 Закону та, у разі виявлення, що такі умови боржником дотримані не були - припинити провадження у справі, оскільки надання в подальшому до суду додаткових доказів, пов'язаних із здійсненням процедури добровільної ліквідації законодавством не передбачено. Лише дотримання визначених вимог та сукупність вказаних дій із доданням доказів їх проведення є підставою для звернення ліквідатора із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство за особливою процедурою, що порушується в порядку норм статті 95 Закону. При цьому, колегія суддів Верховного Суду зауважила, що необхідною та обов'язковою передумовою порушення провадження у справі про банкрутство в порядку статті 95 Закону є надання належних доказів на підтвердження наявності всіх передумов для порушення провадження, згідно із цією статтею, саме на момент звернення боржника із відповідною заявою. Постанова господарського суду про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури є за своєю правовою природою, судовим рішенням, яке повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження і оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. 3.4. Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги. Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що матеріали справи свідчать про неподання ліквідатором на момент порушення справи про банкрутство документів на підтвердження здійснення повної досудової процедури ліквідації боржника. За наведених обставин, висновок місцевого господарського суду про недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів не ґрунтується на належних доказах, а тому суд не мав достатніх правових підстав для визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. Після надходження справи з Верховного Суду господарський суд мав встановити обставини недотримання боржником передбачених законодавством передумов для звернення із заявою про порушення справи про банкрутство та закрити провадження у справі про банкрутство, оскільки надання в подальшому до суду додаткових доказів, пов'язаних із здійсненням процедури добровільної ліквідації законодавством не передбачено. Оскільки провадження у даній справі підлягало закриттю, суд першої інстанції не мав правових підстав для призначення ліквідатора. В пункті 11 частини 1 статті 83 Закону встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо господарським судом не встановлені ознаки неплатоспроможності боржника. Таким чином, провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод" підлягає закриттю на підставі пункту 11 частини 1 статті 83 Закону. Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, постанова Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2018 року має бути скасована. Провадження у даній справі підлягає закриттю. Копію даної постанови слід направити державному реєстратору для здійснення відповідних реєстраційних дій щодо ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод". 3.5. Розподіл судових витрат. Законом України "Про судовий збір" не передбачено ставки, від якої мав би обчислюватись судовий збір, за подання апеляційних скарг на постанови суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом. В зв'язку з чим розподіл судових витрат у даній справі не здійснюється. Керуючись пунктом 11 частини 1 статті 83 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статтями 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - задовольнити. Постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2018 року у справі № 904/8185/17 - скасувати. Провадження у справі № 904/8185/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Сімферопольський вино-коньячний завод", м. Дніпро - закрити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови виготовлено та підписано 25.01.2019 року. Головуючий суддя _________________ І.О. Вечірко Суддя _________________ О.В. Березкіна Суддя _________________ В.О. Кузнецов