Справа № 908/3501/13-908/1541/14

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17.01.2019 року м. Дніпро Справа № 908/3501/13-908/1541/14 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач) суддів: Коваль Л.А., Пархоменко Н.В. при секретарі судового засідання: Мудрак О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області (суддя Кричмаржевський В.А.), постановлену 01.10.2018р. о 10.40. у м. Запоріжжя (дата складання повного тексту ухвали - 03.10.2018) у справі № 908/3501/13-908/1541/14 за заявою фізичної особи - підприємця Баник Арсеній Васильович (69002, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до боржника - Приватне підприємство "Граніт - Запоріжжя" (69063, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, буд. 47, код ЄДРПОУ 13608789) про банкрутство, - ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.10.2018р. у справі № 908/3501/13-908/1541/14 затверджено звіт ліквідатора у справі та ліквідаційний баланс банкрута, звіт ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками ліквідаційної процедури. Банкрута - Приватне підприємство "Граніт-Запоріжжя", код в ЄДР - 13608789, ліквідовано. Провадження у справі закрито. Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений законом строк або відхилені господарським судом, визнано погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнано такими, що не підлягають виконанню. Не погодившись із зазначеною ухвалою, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся кредитор банкрута - ОСОБА_1, в якій, посилаючись на недотримання судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 01.10.2018р. у справі № 908/3501/13-908/1541/14, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема вказує наступне: - суд розглянув справу за відсутності апелянта, безпідставно відхиливши його клопотання про відкладення з поважних причин розгляду справи, чим порушив право апелянта на участь в розгляді справи та викладення свої позиції щодо наявності підстав для припинення провадження у справі; - судом не прийнято до уваги, що на зборах кредиторів, на яких вирішувалося питання про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного баланса банкрута був присутній лише один кредитор, а кредитора з 89% голосів не було повідомлено про призначення засідання комітета кредиторів; - судом не враховано, що кредитор банкрута - ОСОБА_3, також є співвласником майна банкрута та мав брати участь у відшкодуванні витрат ліквідаційної процедури; - судом не надано оцінки, понесеним кредитором - Баник А.В. витратам на збереження майна банкрута та не вирішено питання щодо їх погашення, а також не вирішено питання про повернення належного Баник А.В. майна, що перебувало в оренді банкрута; - судом не враховано, що ліквідатором здійснювалося погашення заборгованості по зароботній платі без перерахування в соціальні фонди обов'язкових нарахувань на заробітну плату; - в порушення ст. 33 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" арбітражним керуючим не запропоновано кредиторам укласти мирову угоду. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.11.2018р. поновлено ОСОБА_1 строк подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Запорізької області від 01.10.2018р. у справі № 908/3501/13-908/1541/14; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду Запорізької області від 01.10.2018р. у справі № 908/3501/13-908/1541/14; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 17.12.18р. В судовому засіданні по справі оголошувалась перерва з 17.12.18р. по 17.01.2019р. Апелянт та його представник в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали повністю. Кредитор Баник А.В. надав у судовому засіданні усні пояснення, згідно з якими просив задовольнити апеляційну скаргу та скасувати оскаржувану ухвалу. Ліквідатор у відзиві на апеляційну скаргу та в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржувану ухвалу законною та обгрунтованою, прийняту з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу кредитора безпідставною, посилаючись на те, що під час виконання повноважень ліквідатора ним здійснювалися заходи ліквідаційної процедури у повній відповідності до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Інші учасники справи наданим їм правом участі у судовому засіданні не скористалися та не забезпечили явку в судове засідання своїх повноважних представників, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними матеріалами справи. Беручи до уваги, що неявка представників інших учасників справі не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, а апеляційним судом при оголошенні перерви в судовому засіданні не визнавалася явка в судове засідання представників учасників справи обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності представників інших учасників справи. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення кредиторів та ліквідатора, судова колегія дійшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.11.2013р. у справі № 908/3501/13 порушено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Граніт - Запоріжжя". Визнано грошові вимоги фізичної особи - підприємця Баника Арсенія Васильовича до боржника в загальній сумі 5895380 грн. 00 коп. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядника майна. Постановою Господарського суду Запорізької області від 03.02.2016р. у справі № 908/3501/13-908/1541/14 визнано банкрутом Приватне підприємство "Граніт-Запоріжжя", відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого - Чалаплюка С.В. 18.09.2018р. ліквідатором подано господарському суду звіт, ліквідаційний баланс банкрута, реєстр вимог кредиторів, документи на підтвердження проведення ліквідаційної процедури, а також звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення і відшкодування витрат в ліквідаційній процедурі. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 21.09.2018р. призначене судове засідання для розгляду звітів ліквідатора на 01.10.2018р. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.10.2018р. у справі № 908/3501/13-908/1541/14 затверджено звіт ліквідатора у справі та ліквідаційний баланс банкрута, звіт ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками ліквідаційної процедури; банкрута - Приватне підприємство "Граніт-Запоріжжя" - 13608789, ліквідовано; провадження у справі закрито. Зазначена ухвала і є предметом апеляційного оскарження. Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість ухвали господарського суду від 01.10.2018 року, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне. Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції Закону від 22.12.2011р. № 4212-VI (надалі - Закон), провадження у справі про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Відповідно до статті 9 Закону, справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. За ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Частиною 2 статті 41 Закону встановлено, що ліквідатор з дня свого призначення приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його зберігання; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, що виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом тощо. За ч. 1, 3 ст. 42 Закону, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, що належать юридичній особі - банкруту, які передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Згідно з ч. 1 ст. 46 Закону, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації), відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Розглянувши звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута місцевий господарський суд, встановив, що ліквідатором до реєстру вимог кредиторів включені: 1) Фізична особа-підприємець Баник Арсеній Васильович, м.Запоріжжя, з вимогами до боржника в розмірі - 5 895 380 грн. з четвертою чергою задоволення; 2) ОСОБА_1, м. Запоріжжя, з вимогами до боржника в розмірі - 143 750 грн. з четвертою чергою задоволення; 3) ОСОБА_3, м.Запоріжжя з вимогами до боржника в розмірі - 674 301 грн. з четвертою чергою задоволення; 4) Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області з вимогами до боржника в розмірі - 54 437,94грн., з яких - 2 756 грн. з першою чергою задоволення та 51 681,94грн. - з другою чергою задоволення. Вимоги Фонду першої черги погашені повністю. Крім того, ліквідатором внесено до реєстру кредиторів з першою чергою задоволення заборгованість по заробітній платі перед працівниками в розмірі - 148 711,77 грн., яку в повному обсязі було погашено в ході ліквідаційної процедури. Також, місцевим господарським судом встановлено, що під час інвентаризації, з витягів та довідок ліквідатором з'ясовано, що за банкрутом зареєстровано рухоме (транспортні засоби, обладнання та устаткування) та нерухоме (адміністративна будівля А по АДРЕСА_2, адміністративний корпус А2 по АДРЕСА_4 майно. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.06.2017 припинено право спільної часткової власності ОСОБА_3 та Приватного підприємства "Граніт - Запоріжжя" на цілісний майновий комплекс банкрута, виділено в натурі та визнано право власності за ОСОБА_3 на наступне майно: адміністративна будівля літера А, паркан, ворота, замощення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2; нерухоме майно: адміністративний корпус літ. А-2, бокси літ. Б, Б1, пилорама літ. В, цехи дерево-гранітної обробки літ. Г, Г1, складський модуль літ. Д, будівля розпиловки та сушки літ. З, уборна літ. У, навіс літ. К, №1 паркан, №2 ворота, №4 оборотний цикл гранітного цеху, І замощення, розташованого за адресою АДРЕСА_3; рухоме майно: автомобіль Нyundai Sonata сірого кольору 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_2, номер кузова - НОМЕР_7, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - НОМЕР_8, Котел Мира 2-20, Котел Мира 2-20, Високовольтна ячейка Фидр 13. Зобов'язано ОСОБА_3 здійснити матеріальну компенсацію за не пропорційний розподіл майна цілісного майнового комплексу, що перебувало у спільній частковій власності, у розмірі - 298,77грн. на користь Приватного підприємства "Граніт - Запоріжжя" шляхом перерахування грошових коштів на ліквідаційний рахунок банкрута. Ухвала суду від 08.06.2017р. залишена без змін постановами Донецького апеляційного господарського суду від 25.09.2017 та Верховного Суду від 18.04.2018. З урахуванням зазначених рішень судів та в зв'язку з їх виконанням ліквідатором повторно сформовано ліквідаційну масу. Все фактично виявлене майно банкрута, а саме: 11 одиниць автотранспорту: ГАЗ-31029, д/н НОМЕР_9, ЗАЗ-1102, д/н НОМЕР_10, ЗИЛ-133ГЯ, НОМЕР_11, д/н НОМЕР_12, Камаз-5410, д/н НОМЕР_13, Краз 250,КС 4562, д/н НОМЕР_14, МАЗ 54329, д/н НОМЕР_3, напівпричіп МАЗ 93866, д/н НОМЕР_4, напівпричіп МАЗ 93866, д/н НОМЕР_5, напівпричіп УП 1212М, д/н НОМЕР_6, ГАЗ-53, д/н (Волгарь), бульдозер НОМЕР_15; обладнання, устаткування у кількості 31 одиниця, що знаходилось за адресою: АДРЕСА_2, було реалізовано на аукціоні, який проведено ТОВ "Всеукраїнський аукціонний дім" у відповідності до вимог Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та умов договору на організацію та проведення аукціону від 27.07.2016, як цілісний майновий комплекс за ціною - 398 397,26 грн. Отримані кошти від реалізації майна спрямовані ліквідатором на погашення вимог першої черги задоволення, в тому числі на оплату основної грошової винагороди ліквідатора та відшкодування його витрат, пов'язаних з виконанням повноважень ліквідатора у цій справі. Згідно з довідкою Регіонального сервісного центру у Запорізькій області та оперативних даних Національної автоматизованої інформаційної системи МВС України від 03.03.2016 за ПП "Граніт-Запоріжжя" зареєстровано 11 транспортних засоби, які були реалізовані у складі цілісного майнового комплексу банкрута (протокол про проведення аукціону № 0202 від 15.12.2017). За матеріалами справи та документами, що підтверджують проведену ліквідаційну процедуру, зокрема, інформаційними довідками Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області, Головного управління Держпраці у Запорізькій області, органів Держгеокадастру у Запорізькій області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Укртрансбезпеки, Департаменту льотної придатності, Департаменту з питань цивільного захисту населення, сільськогосподарського та дорожньо-будівельна техніка, технологічні транспортні засоби, земельні ділянки, річкові та морські судна, об'єкти цивільної оборони, повітряні судна, сховища та протирадіаційні укриття за боржником не зареєстровані, виконавчі документи на виконанні в органах ДВС не перебувають. Відповідно до довідки Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 09/01/7122 від 29.03.2016 ПП "Граніт-Запоріжжя" відсутнє серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів. Розрахункові рахунки банкрута закриті, залишки коштів на них відсутні. Іншого майна, крім зазначеного та реалізованого, за банкрутом не зареєстровано, що підтверджено матеріалами звіту ліквідатора. Звіт та ліквідаційний баланс банкрута, а також звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди ліквідатору та про здійснення та відшкодування витрат в ліквідаційній процедурі були розглянуті на засіданні комітету кредиторів та схвалені ним. Взявши до уваги, що у банкрута відсутні активи, необхідні для задоволення вимог кредиторів, суд першої інстанції керуючись ст.ст. 40, 46, 83 Закону дійшов висновку про необхідність затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу, визнання вимог кредиторів погашеними, ліквідації юридичної особи банкрута та закриття провадження у справі. Також, при винесенні оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд виходив з того, що під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор здійснив всі необхідні заходи з ліквідації банкрута. Проте, такі висновки суду не можна вважати законними та обґрунтованими, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 46 Закону, звіт ліквідатора має бути схвалений комітетом кредиторів, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника (для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків). Про час і місце судового засідання, у якому має розглядатися звіт і ліквідаційний баланс, господарський суд повідомляє ліквідатора та членів комітету кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Проте, як вбачається з матеріалів справи у судовому засіданні з розгляду звіту ліквідатора брав участь лише один кредитор - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області. Не враховано було господарським судом і те, що як свідчить протокол № 3 від 11.09.2018 та журнал реєстрації учасників від 11.09.2018, у засіданні комітету кредиторів, на якому схвалювався звіт ліквідатора, брав участь, також лише один кредитор - ОСОБА_3 з кількістю голосів - 674, а кредитори ФОП Баник А.С. - з 5 895 голосами та ОСОБА_1 з 144 голосами в засіданні комітету кредиторів участі не брали. Таким чином, кредитори банкрута ОСОБА_1 та ФОП Баник А.С., який має найбільший розмір кредиторських вимог та відповідно розмір голосів у комітеті кредиторів, були позбавлені, наданого їм Законом права на висловлення думки щодо здійснення ліквідатором заходів ліквідаційної процедури та наявності підстав щодо затвердження звіту ліквідатора. З матеріалів справи вбачається, що апелянт звертався до господарського суду з заявою про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю явки адвоката, в якого знаходяться необхідні матеріали для розгляду справи, але судом першої інстанції заява апелянта була відхилена з підстав, встановлених ч. 1 ст. 202 ГПК України, а справа розглянута за відсутності апелянта. Виходячи з обставин справи, а саме щодо строку здійснення ліквідаційної процедури у справі, яка була відкрита постановою від 03.02.2016р., тобто тривала більш ніж 2,5 роки, призначення судом ухвалою від 21.09.2018р. судового засідання з розгляду звіту ліквідатора на 01.10.2018р., тобто через 9 днів після постановлення ухвали та через 6 днів з дати її відправлення (24.01.2018р.), затвердження звіту ліквідатора у першому судовому засіданні та без участі кредиторів, які взагалі не були ознайомлені зі звітом ліквідатора, колегія суддів апеляційного суду вважає, що у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для відхилення заяви апелянта про відкладення розгляду справи, а розгляд справи за відсутності останнього свідчить про порушення процесуальних прав учасника справи, встановлених ст. 42 ГПК України. Слід також зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Частиною ж 2 ст. 202 ГПК України встановлено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. Між тим, місцевий господарський відхиляючи заяву апелянта про відкладення розгляду справи виходив з приписів ч. 1 ст. 202 ГПК України та не встановлював обставин поважності неявки кредитора в судове засідання. На переконання апеляційного суду розгляд звіту ліквідатора без участі апелянта та інших кредиторів призвів до постановлення господарським судом неправильного судового рішення, оскільки судом не було повно досліджено усі обставини, що мають значення для справи, зокрема ті, що наведені апелянтом в апеляційній скарзі. При цьому, колегія суддів враховує, що ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визначених ліквідатором вимог кредиторів з наслідками його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, але також підсумовує хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство. В зв'язку з цим, у підсумковому засіданні суду необхідно дати оцінку в цілому здійсненій процедурі банкрутства, а у випадку, якщо судом першої інстанції не досліджувались обставини обґрунтованості порушення провадження у справі про банкрутство при введенні ліквідаційної процедури - дати їм оцінку в судовому засіданні при затвердженні звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Проте, місцевим господарським судом не було надано належної оцінки здійснення ліквідатором заходів ліквідаційної процедури, а саме щодо продажу майна банкрута та погашення вимог кредиторів, встановлення майнового стану боржника та погашенням витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство. Так, місцевим господарським судом не встановлено в оскаржуваній ухвалі, яким саме кредиторам по заробітній платі було погашено заборгованість, яким саме чином, та у яких сумах. Не досліджувалося судом і обставин проведення ліквідатором оцінки та реалізації майна банкрута у ліквідаційній процедурі, яке було реалізовано лише за 398 397,26грн., а також обґрунтованості їх використання ліквідатором, зокрема на погашення витрат ліквідаційної процедури. Разом з цим, як вбачається з наданих до апеляційної скарги доказів, які не були подані суду першої інстанції внаслідок його безпідставної відмови від відкладення розгляду справи, кредиторами банкрута здійснювалися витрати, пов'язані зі збереженням майна банкрута, проте ці обставини не знайшли свого відображення у звіті ліквідатора та оскаржуваній ухвалі, як і обставини перебування в оренді банкрута майна, яке належить ініціюючому кредитору, та яке не було повернуто останньому під час заходів ліквідаційної процедури. Таким чином, ліквідатором банкрута не було у повному обсягу дотримано вимог Закону під час здійснення заходів ліквідаційної процедури, наслідком чого стало порушення прав та охоронюваних законом інтересів учасників провадження у справі про банкрутство щодо задоволення кредиторських вимог, а місцевим господарським судом не було надано таким діям ліквідатора належної оцінки та передчасно прийнято рішення про ліквідацію банкрута. Відтак, заперечення ліквідатора проти апеляційної скарги є безпідставними, а оскаржувана ухвала винесена місцевим господарським судом з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в ухвалі, обставинам справи та з порушенням норм процесуального права, що є підставою для її скасування та виходячи з особливостей процедури ліквідації у справі про банкрутство передачі справи для подальшого розгляду на стадію ліквідаційної процедури до суду першої інстанції. З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 123, 129, 231, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 01.10.2018р. у справі № 908/3501/13-908/1541/14 - задовольнити. Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 01.10.2018р. у справі № 908/3501/13-908/1541/14 - скасувати. Справу № 908/3501/13-908/1541/14 передати для продовження розгляду у ліквідаційній процедурі до Господарського суду Запорізької області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повна постанова складена та підписана 25.01.2019 року. Головуючий суддя А.Є. Чередко Суддя Л.А. Коваль Суддя Н.В. Пархоменко