Справа № 18/14

УХВАЛА 18 лютого 2019 року м. Київ Справа № 18/14 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Катеринчук Л.Й. учасники справи: ініціюючий кредитор - Прокурор Семенівського району Полтавської області в інтересах держави в особі: - Глобинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області - Полтавського обласного центру зайнятості - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області - Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області - Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів боржник - Приватне сільськогосподарське підприємство "Селянська спілка "Криворудська", ліквідатор - арбітражний керуючий Гриценко І.І., Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 у складі колегії суддів: Здоровко Л.М. (головуючий), Фоміна В.О., Шевель О.В. у справі №18/14 за заявою Прокурора Семенівського району Полтавської області в інтересах держави в особі Глобинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, Полтавського обласного центру зайнятості, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області, Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області, Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про банкрутство Приватного сільськогосподарського підприємства "Селянська спілка "Криворудська" ВСТАНОВИВ: 04.02.2019 поштовим відправленням ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою від 04.02.2019 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 у справі №18/14 в порядку статей 286, 287, 289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №18/14 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: головуючий суддя - Катеринчук Л.Й., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Погребняк В.Я., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2019. Відповідно до частин 1, 2 статті 288 ГПК України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Як вбачається з касаційної скарги, предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції від 09.01.2019, якою апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалу суду першої інстанції від 06.11.2018 у справі №18/14 повернено без розгляду. За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, доступ до якого є відкритим, вбачається, що оскаржувана ухвала прийнята судом апеляційної інстанції 09.01.2019. Отже, ухвала Східного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 у справі №18/14 підлягала касаційному оскарженню протягом двадцяти днів з дня її винесення, а саме до 29.01.2019 включно. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду від 09.01.2019 у справі №18/14 подано поштовим відправленням 04.02.2019, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження на 6 днів. Звертаючись із касаційною скаргою, скаржники не додали до касаційної скарги клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження, а також не клопотали про поновлення пропущеного строку у касаційній скарзі. Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги. Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України, до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Правові засади справляння судового збору, розміри ставок судового збору та порядок його сплати визначені Законом України "Про судовий збір". Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Підпунктом 7 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2019 визначено як 1 921 грн. Відтак, звертаючись 04.02.2019 до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу суду апеляційної інстанції від 09.01.2019 про повернення апеляційної скарги у справі №18/14, скаржникам належало сплатити судовий збір в розмірі 1 921 грн. Як вбачається з матеріалів касаційної скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3, скаржниками не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі. Положеннями статті 291 ГПК України передбачено, що особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення. Як вбачається з додатків до касаційної скарги, скаржниками на підтвердження надіслання іншим учасникам справи №18/14 копії касаційної скарги з доданими до неї документами надано фіскальні чеки та описи вкладення у цінні листи із зазначенням про найменування вкладення "апеляційна скарга"; зазначені листи надіслано на адреси боржника - Приватного сільськогосподарського підприємства "Селянська спілка "Криворудська", прокурора Семенівського району Полтавської області, який ініціював порушення даної справи про банкрутство, та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області, яке є учасником справи. Положеннями частин 1, 2 статті 29 ГПК України в редакції станом на 17.02.2009 (дата порушення даної справи про банкрутство) передбачено, що прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Відповідно до частин 3, 5 статті 53 ГПК України в редакції станом на 04.02.2019 (дата звернення скаржників із касаційною скаргою) передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Отже, господарським процесуальним законом, як чинним на дату порушення даної справи №18/14 про банкрутство Приватного сільськогосподарського підприємства "Селянська спілка "Криворудська" ухвалою місцевого суду від 17.02.2009 за заявою прокурора в інтересах держави, так і на момент звернення скаржників 04.02.2019 із касаційною скаргою на ухвалу апеляційного суду від 09.01.2019 у справі №18/14, передбачено набуття статусу позивача (заявника) органами, уповноваженими здійснювати функції держави, в інтересах яких до господарського суду звернувся прокурор з позовними вимогами чи із заявою про порушення щодо боржника справи про банкрутство. Положеннями частини 3 статті 2 ГПК України в редакції станом на 04.02.2019 визначено як одну із основних засад (принципів) господарського судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, зокрема, щодо забезпечення можливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав. Частинами 3, 5 статті 41 ГПК України в редакції станом на 04.02.2019 передбачено, що у справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". У справах також можуть брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство. Отже, державний орган, в інтересах якого прокурором ініційовано порушення щодо суб'єкта господарювання провадження у справі про банкрутство, набуває статусу ініціюючого кредитора та є самостійним учасником справи про банкрутство. За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, доступ до якого є відкритим, вбачається, що справу №18/14 про банкрутство Приватного сільськогосподарського підприємства "Селянська спілка "Криворудська" порушено ухвалою місцевого суду від 17.02.2009 за заявою прокурора Семенівського району Полтавської області в інтересах держави в особі Глобинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, Полтавського обласного центру зайнятості, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області, Лубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області та Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів. Звертаючись 04.02.2019 до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу апеляційного суду від 09.01.2019 у справі №18/14, скаржники в порушення вимог статті 291 ГПК України не надали доказів надіслання її копії зазначеним органам, що уповноважені здійснювати функції держави, в інтересах яких прокурором було ініційовано порушення даної справи про банкрутство та які набули статусу ініціюючих кредиторів з відповідним обсягом процесуальних прав та обов'язків як учасників справи про банкрутство, в тому числі з правом на одержання копії касаційної скарги з додатками у разі оскарження в касаційному порядку прийнятих у даній справі судових рішень іншими учасниками справи про банкрутство чи третіми особами. Відповідно до частин 2, 5 статті 292 та статті 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. З огляду на таке, подана ОСОБА_2 та ОСОБА_3 касаційна скарга на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 у справі №18/14 не відповідає вимогам ГПК України, у зв'язку з чим така касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржникам строку на усунення недоліків поданої ними касаційної скарги Згідно з частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 ГПК України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою. На підставі викладеного та керуючись статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статтею 29 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №3092-III від 07.03.2002, статтями 2, 41, 53, 174, 234, 288, 290, 291, 292 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017, Верховний Суд, - У Х В А Л И В: 1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 у справі №18/14 залишити без руху. 2. Надати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 строк на усунення недоліків касаційної скарги до 11 березня 2019 року. 3. Роз'яснити ОСОБА_2 та ОСОБА_3, що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги без розгляду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню. Суддя Верховного Суду Л.Й. Катеринчук