Справа № 911/3198/13

УХВАЛА 21 лютого 2019 року м. Київ Справа № 911/3198/13 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2018 у справі за заявою боржника Приватного підприємства "Фірма Регент" про банкрутство, - ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.03.2018 у справі №911/3198/13 скаргу кредитора - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на дії ліквідатора банкрута ОСОБА_4 задоволено частково; відсторонено від виконання повноважень ліквідатора під час провадження у справі про банкрутство ПП "Фірма Регент" ОСОБА_4; в іншій частині скаргу кредитора - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на дії ліквідатора банкрута ОСОБА_4 залишено без задоволення; заяву ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про призначення ліквідатором банкрута - арбітражного керуючого Віскунова О.В. задоволено; заяву арбітражного керуючого Віскунова О.В. про участь у даній справі задоволено; ліквідатором ПП "Фірма Регент" призначено арбітражного керуючого Віскунова Олександра Віталійовича; зобов'язано ОСОБА_4 передати ліквідатору банкрута - Віскунову О.В. всі наявні документи, печатки, штампи, матеріальні та інші цінності, які стосуються або/та є власністю банкрута - ПП "Фірма Регент", вирішено інші процедурні питання. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2018 у справі №911/3198/13 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Господарського суду Київської області від 21.03.2018 у справі № 911/3198/13. Апеляційну скаргу та додані до неї документи направлено скаржнику. 31.01.2019 через суд апеляційної інстанції ОСОБА_4 звернулась до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2019 у справі №904/9932/16. На підставі п. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України, в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VІІІ, супровідним листом №09.1-23/1/267/19 від 07.02.2019 Північний апеляційний господарський суд направив вказану касаційну скаргу разом зі справою № 911/3198/13 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 11.02.2019 на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Погребняка В.Я., - передано вказану заяву. Дослідивши касаційну скаргу ОСОБА_4, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, з наступних підстав. Статтею 129 Конституції України передбачено, що серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до пункту 2 частини другої статті 293 ГПК України, зокрема, у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Таким чином, встановлене законодавством обмеження права на касаційне оскарження відповідає вимогам вищевказаної статті 129 Конституції України. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Господарського суду Київської області від 21.03.2018 у справі № 911/3198/13, Північним апеляційним господарським судом в оскаржуваній ухвалі від 27.12.2018 встановлено наступне. Ухвалою суду від 06.11.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Господарського суду Київської області від 21.03.2018 у справі № 911/3198/13 залишено без руху у зв'язку з неподанням доказів направлення копії апеляційної скарги учасникам провадження у справі у встановленому законом порядку, а також визнанням причин пропуску строку на подання апеляційної скарги неповажними, з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги. Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що скаржник отримав копію вищезазначеної ухвали суду апеляційної інстанції 07.12.2018, про що свідчить відповідна відмітка на клопотанні, відтак граничний строк для усунення недоліків - 17.12.2018. На виконання вимог вищезазначеної ухвали суду від 06.11.2018, в межах строків, встановлених судом (17.12.2018), скаржником надано суду належним чином завірені копії описів вкладенні в цінні листи на підтвердження направлення копії апеляційної скарги іншим учасникам провадження у справі, а також пояснення до апеляційної скарги щодо пропуску строку на апеляційне оскарження. Так, залишаючи апеляційну скаргу без руху, судом апеляційної інстанції, зокрема, було встановлено, що повний текст оскаржуваної ухвали підписано 26.03.2018, відтак останнім днем подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Київської області від 21.03.2018 є 05.04.2018. Проте, скаржник звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вищевказану ухвалу місцевого господарського суду лише 18.10.2018, що підтверджується штампом господарського суду Київської області про одержання апеляційної скарги із зазначенням дати та вхідного номера, тобто з пропуском десятиденного процесуального строку на апеляційне оскарження. Разом з тим, розглядаючи клопотання скаржника про відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що викладені в ньому причини не є поважними. Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 звернулась до суду апеляційної інстанції з первісною апеляційною скаргою 30.03.2018, що підтверджується штампом господарського суду Київської області про одержання апеляційної скарги із зазначенням дати та вхідного номера, тобто в межах визначених законом строку. Проте, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2018 у справі № 911/3198/13 вищевказану апеляційну скаргу було повернуто без розгляду у відповідності до приписів ГПК України з підстав не усунення недоліків поданої апеляційної скарги, зазначених в ухвалі Київського апеляційного господарського суду від 16.04.2018 про залишення апеляційної скарги без руху. Судом апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі зазначено, що в подальшому скаржником вчинялись дії щодо оскарження вказаної ухвали апеляційної інстанції від 21.05.2018, шляхом подання до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційної скарги. Так, з наявної в матеріалах справи копії касаційної скарги ОСОБА_4 вбачається, що її було подано 12.06.2018, про що свідчить штамп Верховного Суду про одержання касаційної скарги із зазначенням дати та вхідного номера. У вказаній касаційній скарзі зазначено, що скаржнику стало відомо про повернення її апеляційної скарги без розгляду ухвалою суду апеляційної інстанції від 21.05.2018. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що скаржнику стало відомо про повернення апеляційної скарги ОСОБА_4 ухвалою суду від 21.05.2018 принаймні до 12.06.2018. Ухвалами Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 911/3198/13 касаційну скаргу ОСОБА_4 залишено без руху, а від 03.08.2018 - повернуто скаржнику без розгляду. Відповідно до ст. 174 ГПК України, повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до апеляційного господарського суду у загальному порядку після усунення вказаного недоліку. При цьому своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної апеляційної скарги і невідкладне (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховуються апеляційним господарським судом у вирішенні питання про відновлення строку подання апеляційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у зазначеному клопотанні. Разом з тим, будучи обізнаною про повернення первісно поданої апеляційної скарги ухвалою суду від 21.05.2018 принаймні до 12.06.2018, а також про повернення касаційної скарги ухвалою суду від 03.08.2018, з повторною апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції від 21.03.2018 ОСОБА_4 звернулась лише 18.10.2018, тобто через п'ять місяців після прийняття ухвали від 21.05.2018, не навівши при цьому жодних поважних та об'єктивних причин, жодних непереборних обставин, які б унеможливили вчинення ним процесуальних дій упродовж цього терміну, а відтак можливість невідкладного усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, залежала виключно від волевиявлення скаржника, тобто мала суб'єктивний характер. Судом апеляційної інстанції також зазначено, що звертаючись до суду з клопотанням про відновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, скаржником не було наведено жодних доводів та причин пропуску відповідного строку, з огляду на що причини пропуску строку на оскарження ухвали суду першої інстанції судом були визнані неповажними. Як встановлено судом апеляційної інстанції, на виконання ухвали суду від 06.11.2018 скаржником було подано пояснення до апеляційної скарги від 18.10.2018, в яких скаржник зазначає, що в період з 21.03.2018 (дата прийняття оскаржуваної ухвали суду першої інстанції) до 03.08.2018 (дата повернення касаційної скарги Верховним Судом) остання діяла у межах та спосіб, передбачений чинним законодавством, а повторне звернення до суду апеляційної інстанції тільки 18.10.2018 зумовлено численними робочими відрядженнями апелянта. На підтвердження відповідних обставин до пояснень додано копії відповідних наказів про відрядження ОСОБА_4, з яких вбачається, що остання перебувала у відрядженні з 10.08.2018 по 27.08.2018 у м.Житомир, з 03.09.2018 по 17.09.2018у м. Дніпро та з 25.09.2018 по 09.10.2018 у смт. Романів Житомирської області. Разом з тим, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що наведені обставини не можуть вважатися поважною причиною, з якою закон пов'язує можливість відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги після спливу значного періоду часу, а несвоєчасне оскарження ухвали місцевого господарського суду зумовлене, з огляду на доводи, наведені скаржником, не об'єктивними обставинами, а обставинами суб'єктивного характеру, зокрема перебування у відрядженнях по справах інших підприємств, в той час коли оскаржуваною скаржником ухвалою усунуто ОСОБА_4 від виконання повноважень ліквідатора ПП "Фірма Регент", тобто вказаною ухвалою безпосередньо вирішено її права та обов'язки. Враховуючи обізнаність скаржника про повернення первісно поданої апеляційної скарги ухвалою суду від 21.05.2018 принаймні до 12.06.2018, скаржник не звертався до суду апеляційної інстанції із заявою про усунення зазначених у ній недоліків, а вживав заходів щодо оскарження вказаної ухвали апеляційної інстанції від 21.05.2018 шляхом подання до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційної скарги. Більш того, будучи обізнаною про повернення касаційної скарги ухвалою суду від 03.08.2018, з повторною апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції від 21.03.2018 скаржник звернувся лише 18.10.2018, тобто через сім місяців після прийняття оскаржуваної ухвали від 21.03.20178, через п'ять місяців після прийняття ухвали судом апеляційної інстанції від 21.05.2018 та через два з половиною місяці після повернення касаційної скарги Верховним Судом. При цьому, скаржником також не зазначено поважних та об'єктивних причин, жодних непереборних обставин, які б унеможливили подання ним апеляційної скарги, перебуваючи у відрядженні, а також у період з 03.08.2018 по 09.08.2018, з 28.08.2018 по 02.09.2018, з 18.09.2018 по 24.09.2018, коли скаржник не перебував у відрядженні. Враховуючи викладене та дотримуючись принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для поновлення скаржнику строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 21.03.2018 у справі № 911/3198/13. У відповідності до ч. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. З врахуванням викладеного та встановлених обставин справи, зважаючи на визнання судом апеляційної інстанції наведених підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження неповажними, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла правомірного висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на підставі ч.4 ст.260 та п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України. Таким чином, відсутні підстави вважати, що касаційна скарга ОСОБА_4 є обґрунтованою, оскільки правильне застосування судом апеляційної інстанції норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2018 у справі №911/3198/13 на підставі пункту 2 частини 2 статті 293 ГПК України. Керуючись статтями 234, 235, 287, пунктом 2 частини 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд - УХВАЛИВ: 1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №911/3198/13 за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2018 у вказаній справі. 2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами на 49-ти аркушах (у тому числі оригіналом квитанції №98 від 28.01.2019 на суму 1921,00грн) надіслати скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий С.В. Жуков Судді В.В. Білоус В.Я. Погребняк