Справа № 927/1200/15

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected] ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "13" лютого 2019 р. Справа№ 927/1200/15 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Отрюха Б.В. суддів: Остапенка О.М. Зубець Л.П. Секретар судового засідання: Камінська Т.О. За участю представників: відповідно до протоколу судового засідання від 13.02.2019. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 12.09.2018 у справі №927/1200/15 (суддя Фесюра М.В.) за заявою голови ліквідаційної комісії боржника Боржник Бахмацьке районне споживче товариство Кредитор - 1. Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" Кредитор - 2. Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк", Кредитор - 3. ОСОБА_4 Кредитор - 4. ОСОБА_2 За участю ліквідатора - арбітражної керуючої Рязанової Світлани Миколаївни про визнання боржника банкрутом ВСТАНОВИВ: Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.09.2018 у справі №927/1200/15 у задоволенні заяви ОСОБА_2 про скасування п.1 наказу ліквідатора Бахмацького споживчого товариства №3-к від 24.05.2016 та про поновлення на роботі відмовлено. Заяву ОСОБА_2 про визнання грошових вимог задоволено частково. Визнано грошові вимоги ОСОБА_2 в розмірі 46 265,07 грн., в тому числі 6634,48 грн. заборгованості по зарплаті, 3974,01 грн. вихідної допомоги, 2009,33 грн. компенсації за невикористані відпустки 33647,25 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку із затримкою видачі трудової книжки. Зобов'язати ліквідатора Бахмацького районного споживчого товариства - арбітражного керуючого Рязанову Світлану Миколаївну включити до реєстру вимог кредиторів грошової вимоги ОСОБА_2 в розмірі 46 265,07 грн. до І черги задоволення. У визнані решти грошових вимог ОСОБА_2 відмовити. Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_2 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 12.09.2018, прийняти нове рішення, яким поновити його на роботі з 24.05.2016, день його звільнення рахувати днем набрання законної сили рішення за розглядом його заяви. Визнати грошові вимоги кредитора до боржника, що складаються з суми 115 719, 16 грн.: невиплачену заробітну плату за період роботи з 01.01.2016 по 01.07.2018 в розмірі 100 800,00 грн. (28 місяців х 3 600,00 грн.- відповідно до штатного розпису який знаходиться в матеріалах справи), індексацію за невиплачену заробітну плату в розмірі - 519,16 грн., відпускні - 3 600,00 грн., компенсація при звільненні як потерпілому в наслідок аварії на ЧАЕС (ІІ категорії) - 10 800,00 грн. (3600,00 грн. х 3), грошові вимоги кредитора включити до реєстру кредиторів. Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" № 454/2017 від 29.12.2017 ліквідовано Київський апеляційний господарський суд. Відповідно до частини 6 статті 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду. 03.10.2018 в газеті "Голос України" №185 (6940) опубліковано повідомлення голови Північного апеляційного господарського суду про початок роботи новоутвореного суду. Зважаючи на викладене, Київський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя. Частиною 5 статті 31 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено. Актом прийняття-передачі судових справ від 02.10.2018 справу №927/1200/15 передано до Північного апеляційного господарського суду. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.10.2018 справу №927/1200/15 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Отрюха Б.В., суддів: Остапенка О.М., Доманської М.Л. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2018 відкрито апеляційне провадження у справі № 927/1200/15 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 27.08.2018. у визначеному складі та призначено до розгляду апеляційну скаргу. 20.11.2018 суддею Доманською М.Л. заявлено самовідвід у справі № 927/1200/15 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 27.08.2018, який мотивований наявністю обставин, які виключають можливість участі вказаної судді у розгляді даної справи та є підставою самовідводу з огляду на наступне. Ухвалою від 20.11.2018 заяву судді Північного апеляційного господарського суду Доманської М.Л. про самовідвід у справі № 927/1200/15 задоволено, справу № 927/1200/15 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 32 Господарського процесуального кодексу України. Розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/157/18 від 23.11.2018 у зв'язку з прийняттям ухвали про задоволення заяви про самовідвід судді Доманської М.Л., відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 927/1200/15. У відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2018 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Пантелієнко В.О. Розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/229/18 від 27.11.2018 у зв'язку з перебуванням судді Пантелієнка В.О. на лікарняному, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №927/1200/15. У відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2018 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Остапенко О.М., Зубець Л.П. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2018 року вищевказаною колегією суддів прийнято апеляційну скаргу ОСОБА_2 до провадження та призначено справу до розгляду за участю повноважних представників учасників провадження у справі. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2019 розгляд справи № 927/1200/15 відкладено на 13.02.2019. 11.02.2019 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від арбітражного керуючого Рязанової С.М. надійшли заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 12.09.2018, в якому арбітражний керуючий заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила апеляційну скаргу відхилити, а ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 12.09.2018 залишити без змін. Скаржник в судовому засіданні 13.02.2019 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 12.09.2018 року у даній справі та прийняти нове рішення яким: поновити ОСОБА_2 на роботі з 24.05.2019, о день його звільнення рахувати днем набрання законної сили рішення за розглядом його заяви та визнати грошові вимоги Кредитора до Боржника, що складаються з суми 115 719, 16 грн., включити грошові вимоги Кредитора до реєстру вимог кредиторів. Представник Бахмацького районного споживчого товариства в судовому засіданні 13.02.2019 проти вимог скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 12.09.2018 року - без змін. Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не направляли. У відповідності до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 слід відмовити, а ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 27.08.2018 року в оскаржуваній частині - залишити без змін, виходячи з наступного. Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону про банкрутство). Як вбачається з матеріалів справи, головою ліквідаційної комісії Бахмацького районного споживчого товариства (надалі - боржник) подана заява про порушення справи про банкрутство на підставі ст. 11, 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі - Закон про банкрутство), яка ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10.09.2015р. була прийнята до розгляду. Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 06.10.2015р. порушено провадження у справі про банкрутство Бахмацького районного споживчого товариства та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Постановою Господарського суду Чернігівської області від 15.10.2015р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Рязанову С.М., яку було зобов'язано виконати дії, передбачені розділом III «Ліквідаційна процедура» Закону про банкрутство, а також надати господарському суду ліквідаційний баланс та звіт про проведену роботу. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 обіймав посаду голови правління Бахмацького районного споживчого товариства/голови ліквідаційної комісії товариства. 01.04.2016 року ним було отримано наказ ліквідатора Бахмацького РСТ Рязанової С.М. від 23.03.2016р. № 1-к разом з попередженням про наступне звільнення. 16.06.2016 року ним було отримано наказ ліквідатора Бахмацького РСТ Рязанової С.М. від 24.05.2016 р. № 3-к про звільнення з роботи з 24.05.2016р. В день звільнення ліквідатор банкрута була зобов'язана виплатити розрахункові кошти в розмірі 32 167,74 грн. за період з 01.01.2016р. по 29.09.2016р., однак цього зроблено не було. У зв'язку з порушенням строків ведення розрахунків при звільненні, ОСОБА_2 було нараховано середній заробіток за час затримки в розмірі 693,23 грн. Також, ОСОБА_2 просив визнати грошові вимоги в розмірі 5 651,10 грн. у зв'язку з невикористанням відпустки за період з жовтня 2015 року По 29.09.2016. Крім того, ОСОБА_2 заявлені грошові вимоги в розмірі 3 600,00 грн. (вихідна допомога згідно ст. 44 Кодексу законів про працю України) та 10 800,00 грн. (допомога при звільненні у зв'язку з ліквідацією підприємства громадянам, віднесеним до категорії 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи). З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 віднесений до категорії 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1. Зі змісту трудової книжки вбачається, що ОСОБА_2, 24 жовтня 2013 року був обраний головою правління Бахмацького районного споживчого товариства. Відповідно до протоколу від 24.10.2013 року зборами уповноважених членів Бахмацького районного . поживного товариства було прийняте рішення про припинення діяльності товариства шляхом ліквідації та призначено ОСОБА_2 головою і ліквідаційної комісії. Згідно із частиною 4 статті 8 Закону про банкрутство, постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, прийнята господарським судом у справі про банкрутство, набирає законної сили з моменту її прийняття, якщо інше не передбачено цим Законом. Тобто, постанова Господарського суду Чернігівської області від 15.10.2015р. набрала законної сили 15.10.2015р. З наявного в матеріалах справи штатного розпису Бахмацького РСТ вбачається, що він був затверджений розпорядженням голови правління від 28.10.2015р. № 5 15р. Штатним розписом визначено штат товариства в кількості 3,5 одиниці з місячним зондом заробітної плати 8 600,00 грн. Голові правління встановлено посадовий оклад в розмірі 3 600,00 грн. на місяць. 23.03.2016 наказом ліквідатора Бахмацького РСТ Рязанової С.М. № 1-к, ОСОБА_2 було попереджено про наступне звільнення з роботи на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України з 24.05.2016р. З попередженням про звільнення ОСОБА_2 був ознайомлений 01.04.2016р., даний факт підтверджується його розпискою. У встановленому законодавством порядку ліквідатор повідомила Бахмацький районний центр зайнятості про наступне звільнення працівників Бахмацького РСТ. Наказом ліквідатора Бахмацького РСТ Рязанової С.М. від 24.05.2016р. № 3-к, ОСОБА_2 було звільнено з посади голови правління з 24.05.2016р. на підставі п. 1 ч. 1 40 Кодексу законів про працю України. Даний наказ був отриманий ОСОБА_2 16.06.2016 року. Відповідно до частини 2 статті 38 Закону про банкрутство, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо; припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута. Згідно із статтею 41 Закону про банкрутство, ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю. Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута, або отриманого для цієї мети кредиту. З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута. Тобто, з 15.10.2015р. до арбітражного керуючого Рязанової С.М. перейшли права керівника (органів управління) Бахмацького РСТ. Відповідно до підпунктів «і», «й» п. 5.2 Статуту Бахмацького РСТ, до компетенції загальних зборів (зборів уповноважених) належить затвердження кошторисів на утримання апарату управління; затвердження посадового окладу та надбавок до нього голові правління споживчого товариства. Таким чином, ОСОБА_2 не мав права після припинення його повноважень в одноосібному порядку встановлювати собі, як голові правління товариства, посадовий оклад розмірі 3 600,00 грн. на місяць. Крім того, із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що він в період з 22.10.2015р. по 06.11.2015р. (в т.ч. і в день затвердження штатного розпису) перебував на стаціонарному лікуванні. Статтею 28 Закону України «Про оплату праці» передбачено, що у разі банкрутства підприємства чи ліквідації його у судовому порядку зобов'язання перед працівниками такого підприємства щодо заробітної плати, яку вони повинні одержати за працю (роботу, послуги), виконану у період, що передував банкрутству чи ліквідації підприємства, виконуються відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Крім того, з наявної в матеріалах справи довідки вбачається, що заробітна плата голови правління Бахмацького РСТ з жовтня 2014 року по грудень 2014 року та з лютого по березень 2015 року становила 1986,00 грн. на місяць, в січні 2015 року - 1570.00 грн. З квітня 2015 року заробітна плата голові правління не виплачувалася у відповідності до рішення позачергових зборів уповноважених членів Бахмацького РСТ від 5.03.2015р. із-за відсутності грошових коштів. Обов'язки голови правління/голови ліквідаційної комісії виконуються на громадських засадах. Наявними копіями податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичної особи, і сум утриманого з них податку форми № 1ДФ по Бахмацькому РСТ за II, III та IV квартали 2015 року підтверджується, що в II та III кварталах 2 і 15 року ОСОБА_2 заробітна плата не нараховувалась та не виплачувалась. В IV кварталі 2015 року ОСОБА_2 була нарахована та виплачена заробітна плата в розмірі 10 800,00 грн. (3 600,00 грн. за місяць). Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові зови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Згідно із статтею 3 Закону України «Про оплату праці», мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт). Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік" визначено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1378 гривень, з 1 травня - 1450 гривень. Враховуючи вищевикладене, зважаючи на законодавчо встановлені приписи щодо припинення повноважень голови правління та завершення господарської діяльності товариства після визнання боржника банкрутом, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, щодо визнання грошових вимог ОСОБА_2 по заробітній платі з дотриманням державних соціальних гарантій за період з 01.01.2016р. по 24.05.2016р. з розмірі 6 634,48 грн. (виходячи із посадового окладу в розмірі мінімальної заробітної плати на місяць). Відповідно до статті 44 Кодексу законів про працю України, при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку. Згідно із пунктом 7 статті 20, пункту 1 ст. 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорії 2 (пункт 2 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги, зокрема, у разі вивільнення працівників у зв'язку з ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників їм виплачується допомога в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати. Оскільки ОСОБА_2 віднесений до категорії 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, він має право на виплату допомоги в розмірі трикратної середньомісячної заробітної плати. З огляду на викладене колегія суддів погоджується з розрахунком суду першої інстанції відповідної допомоги розмір якої, становить 3 974,01 грн. (1 324,67 грн. Х 3). Допомога, яка виплачується на підставі п. 7 ст. 20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за своєю правовою природою є також вихідною допомогою, оскільки вона виплачується у разі вивільнення працівників. Статтею 44 Кодексу законів про працю України встановлено мінімальний розмір вихідної допомоги. Статтями 74, 75, 83 Кодексу законів про працю України, громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати. Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А І групи. Виходячи з викладеного колегія суддів погоджується з розрахунком суду першої інстанції грошової компенсації становить 2009,33 грн. 15 896,00 грн. / 356 днів Х 45 днів). Який було здійснино, з дотриманням п. 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100. При цьому з наявного в матеріалах справи розрахунку вбачається, що у ОСОБА_2, не використаних ним днів щорічної відпустки становить 45 днів (24 дні основної відпустки, 7 днів за ненормований робочий день та 14 днів за стаж роботи в споживчій кооперації понад 5 років). В якості підстав для поновлення на роботі та скасування наказу про звільнення заявник вказує невидачу в день звільнення трудової книжки, внаслідок чого вважає, що йому має бути виплачена зарплата станом на 01.07.2018 року. Факт невнесення запису про звільнення ОСОБА_2 з 24.05.2016р. до трудової книжки копія якої наявна в матеріалах справи та не заперечується сторонами спору. Крім того, з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що підчас виконавчих дій 21.12.2016р. та 12.01.2017р. державним виконавцем у присутності понятих були передані ліквідатору об'єкти нерухомості банкрута. Також на адресу виконавця ОСОБА_2 було направлено лист з переліком документів, які він передав ліквідатору, серед яких стосовно заробітної плати - зазначено звіти за 2013, звіти 1 дф -- за 2013-2015 роки, трудові книжки не вказані. Статтею47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і вести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. Разом з тим, жодною нормою законодавства про працю не передбачено права г:давця оформлювати трудову книжку звільненого працівника в залежності від -1 - н з певних умов, в тому числі в разі відсутності оригінала трудової книжки. Наказом Міністерства праці, Міністерства соціального захисту населення, Міністерства юстиції від 29 липня 1993 року № 58 , який зареєстровано в Міністерстві юстиції 17 серпня 1993 року за № 110, затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників. Пунктом 4.1 Інструкції передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Розділом 5 цієї Інструкції передбачено видачу дублікату трудової книжки, при цьому у разі відновлення доступу до трудової книжки записи з дубліката про періоди роботи переносяться до трудової книжки. Згідно із п.4.2. Інструкції, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Таким чином , ліквідатор зобов'язаний був разом з направленням ОСОБА_2 копії наказу про звільнення надіслати поштове повідомлення з вказівкою про необхідність отримання трудової книжки, та, в подальшому, в разі прибуття ОСОБА_2, з'ясувати в останнього наявність оригіналу трудової книжки та за умови відсутності оригіналу - видати дублікат. Доказів повідомлення про необхідність отримання трудової книжки матеріали справи не містять. Згідно із частиною 5 статті 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній виробіток за весь час вимушеного прогулу. Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. Статтею 117 Кодексу законів про працю України визначено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Однак не можна погодитись із тим, що за порушення трудових прав працівника при одному звільненні можливе одночасне застосування стягнення середнього заробітку як за статтею 117 КЗпП України так і за статтею 235 КЗпП України, тобто подвійне стягнення ; середнього заробітку, оскільки це буде не співмірно з правами працюючого працівника, який отримує одну заробітну плату. Статтями 117, 235 КЗпП України визначено, щодо відповідальності роботодавця у вигляді стягнення середнього заробітку за час одного й того ж прогулу працівника задля компенсації йому втрат від неотримання зарплати чи неможливості працевлаштування. Оскільки більш тривале порушення трудових прав заявника викликане невидачею трудової книжки, тому слід застосувати до спірних главо відносин положення статті 235 КЗпП України, про що вірно вказав суд першої інстанції. Дана правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові 18.01.2017 № 6- 2912цс16. Згідно із п.2 Порядку у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Таким чином , розмір середньої заробітної плати , який має бути нарахований працівнику за період з 25.05.2016р. по 01.07.2018р. становить 33647,25 грн.(525 Х 64,09). Враховуючи вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з урахуванням заборгованості по зарплаті, вихідної допомоги та компенсації за невикористані відпустки, підлягають визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів до 1 черги 46 265,07 грн., в тому числі 6634,48 грн. заборгованості по доплаті, 3974,01 грн. вихідної допомоги, 2009,33 грн. компенсації за невикористані відпустки та 33647,25 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу у зв'язку із затримкою видачі трудової книжки. Відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників. Пунктом 7 статті 20 та пункт 1 статті 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорії 2 (пункт 2 статті 14), надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги, зокрема, переважне право залишення на роботі при вивільненні працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі при ліквідації, реорганізації або перепрепрофілюванні підприємства, установи, організації, скороченні чисельності або штату працівників, а також на працевлаштування. Відповідно до частини 2 статті 38 Закону про банкрутство з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства. Порушень чинного законодавства при звільненні ОСОБА_2 матеріали справи не містять. Затримка у видачі трудової книжки має бути компенсована у встановленому порядку. За таких обставин, вимоги ОСОБА_2 про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі задоволенню не підлягають, про що вірно вказав суд першої інстанції. Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувану ухвалу прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на що правових підстав для її задоволення та скасування ухвали місцевого господарського суду в оскаржуваній частині не вбачається. Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Північний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ: 1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 12.09.2018 року у справі № 927/1200/15 залишити без задоволення. 2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 12.09.2018 року у справі № 927/1200/15 залишити без змін. 3. Копію постанови суду направити учасникам провадження у справі. 4. Матеріали справи № 927/1200/15 повернути до Господарського суду Чернігівської області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Повний текст постанови підписано 19.02.2019 року. Головуючий суддя Б.В. Отрюх Судді О.М. Остапенко Л.П. Зубець