Справа № 910/18739/16

УХВАЛА 18 лютого 2019 року м. Київ Справа № 910/18739/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняка В.Я. - головуючого, Жукова С.В., Ткаченко Н.Г., учасники справи: боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Західінвестбуд Компані Консалтинг", ініціюючий кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Експерт Плюс", арбітражний керуючий - Борейко Вадим Андрійович, розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Експерт Плюс", на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 у складі колегії суддів: Верховця А.А., (головуючий), Пантелієнка В.О., Доманської М.Л., за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Експерт Плюс", до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західбудінвест Компані Консалтинг", про банкрутство, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Медіа Експерт Плюс" (далі - ТОВ "Медіа Експерт Плюс", заявник) 05.02.2019 звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 у справі № 910/18739/16. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/18739/16 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Жуков С.В., суддя - Ткаченко Н.Г., що підтверджується протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 08.02.2019. Розглянувши матеріали касаційної скарги ТОВ "Медіа Експерт Плюс" колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав. Відповідно до частини другої статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо у справі з ціною позову, що не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), а також у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо: 1) Верховний Суд вже викладав у своїй постанові висновок щодо питання правильного застосування норми права, порушеного в касаційній скарзі, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку; або 2) правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України "Про доступ до судових рішень", суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень. Відповідно до відомостей розміщених в Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.11.2016 у справі № 910/18739/16 порушено провадження у справі про банкрутство боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядником майна ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" арбітражного керуючого Борейка В.А. Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.11.2016 ТОВ "Медіа Експерт Плюс" 13.12.2018 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило ухвалу Господарського суду м. Києва від 15.11.2016 в частині призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Борейка В.А. скасувати та прийняти нове рішення. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Медіа Експерт Плюс" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 15.11.2016 у справі № 910/18739/16. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з приписів ч. 2 ст. 261 ГПК України, оскільки ТОВ "Медіа Експерт Плюс" звернулось після спливу одного року з дня складення повного тексу судового рішення. Крім того, судом апеляційної інстанції враховано, що ухвала Господарського суду м. Києва від 15.11.2016 в частині призначення розпорядника майна вже була предметом розгляду в суді апеляційної інстанції, за апеляційною скаргою ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг". За результатами апеляційного перегляду Київським апеляційним господарським судом було винесено постанову від 23.08.2018, якою апеляційну скаргу ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду м. Києва від 15.11.2016 у справі № 910/18739/16 в частині призначення розпорядником майна залишено без змін. Не погоджуючись з ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 ТОВ "Західбудінвест Компані Консалтинг" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В обґрунтування заявлених вимог скаржник зазначає, що оскаржувану ухвалу винесено судом апеляційної інстанції без проведення судового засідання, що на думку заявника є грубим порушенням норм процесуального права, а відмова у поновленні строку на апеляційне оскарження є обмеженням доступу до судочинства. Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 цієї статті). Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності). У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.". Відповідно до ч. 2 ст. 261 ГПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили; Як встановлено судом апеляційної інстанції ТОВ "Медіа Експерт Плюс" звернулось з апеляційною скаргою 13.12.2018, тобто зі значним порушенням процесуального строку, понад 2 роки. При цьому, відповідно до відомостей розміщених Єдиному державному реєстрі судових рішень, ухвалу Господарського суду м. Києва від 15.11.2016 у справі № 910/18739/16 опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових 25.11.2016. Ухвала Господарського суду м. Києва від 15.11.2016 про порушення провадження у справі про банкрутство боржника № 910/18739/16 прийнята в судовому засіданні за участі представника ініціюючого кредитора ТОВ "Медіа Експерт Плюс" Сацюка В.В. За таких обставин, колегія суддів зазначає, що ТОВ "Медіа Експерт Плюс" був своєчасно обізнаний про існування оскаржуваної ухвали Господарського суду м. Києва від 15.11.2016, а обставини викладені в обґрунтування клопотання про поновлення процесуального строку, щодо невручення уповноваженому представнику повного тексту ухвали суду першої інстанції не можуть об'єктивно свідчити про неможливість своєчасного звернення з апеляційною скаргою та залежали виключно від волевиявлення заявника. З огляду на викладене правильне застосування Північним апеляційним господарським судом норм Господарського процесуального кодексу України при прийняті ухвали від 16.01.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Медіа Експерт Плюс" на ухвалу Господарського суду м. Києва від 15.11.2016 у справі № 910/18739/16, є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цих норм. За змістом п. 2 абз. 1 ч. 2 ст. 293 ГПК України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Колегія суддів зазначає, що посилання заявника касаційної скарги на неповідомлення про судове засідання при прийнятті оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, не можуть бути взяті до уваги, оскільки відповідно до норм чинного Господарського процесуального кодексу України вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі, повернення відповідної заяви чи відмову у прийнятті вирішуються судом без проведення судового засідання. З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "Медіа Експерт Плюс" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2016 у справі № 910/18739/16, оскільки правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. При цьому, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, наголошує на необхідності дотримання положень статті 43 Господарського процесуального кодексу, щодо добросовісного користування та недопущення зловживання процесуальними правами. На підставі викладеного та керуючись статтями 234, п. 2 абз. 1 ч. 2 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 року, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, - У Х В А Л И В: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Експерт Плюс" на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2019 у справі № 910/18739/16. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Головуючий В.Я. Погребняк Судді С.В. Жуков Н.Г. Ткаченко