Справа № 5/112-Б-10

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 березня 2019 року м. Одеса Справа № 5/112-Б-10 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: суддів секретар судового засідання за участю представників учасників провадження у справі про банкрутство: Ліквідатор Від МПП «Таврія» Богатиря К.В. Будішевської Л.О., Мишкіної М.А. Арустамян К.А. Акопян Г.Г., посвідчення Мітяєв С.В., довіреність № б/н, дата видачі: 08.01.19; розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» на ухвалу господарського суду Херсонської області від 14.01.2019року про затвердження мирової угоди (суддя суду першої інстанції: Сулімовська М.Б.; час і місце оголошення ухвали: 14.01.2019року о 10:42год., вул. Театральна, 18, м. Херсон, Господарський суд Херсонської області, зал судового засідання № 318) у справі за заявою № 5/112-Б-10 Публічного акціонерного товариства «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», м. Київ до боржника про Малого приватного підприємства «Таврія», смт.Нововоронцовка Херсонської області банкрутство ВСТАНОВИВ: Постановою Господарського суду Херсонської області від 04.05.2012 у справі № 5/112-Б-10 боржника МПП «Таврія», смт.Нововоронцовка Херсонської області визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. 30.03.2016 до суду звернувся кредитор Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» із заявою про визнання недійсними результатів аукціону та визнання недійсними укладених з переможцями договорів купівлі-продажу. Ухвалою суду від 17.02.2017 заяву ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено частково, та, крім іншого, ухвалено вилучити у переможця аукціону ОСОБА_12 (ІПН НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) та передати Малому приватному підприємству «Таврія» (код ЄДРПОУ 14129039, місцезнаходження: вул. Степова, буд. 22 А, смт. Нововоронцовка, Нововоронцовський район, Херсонська область, 74200) магазин продовольчих товарів з ґанком, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 75,1 кв.м. Видано відповідний наказ. 03.12.2018р. до Господарського суду Херсонської області звернувся приватний виконавець Манікін Д.С. із заявою про затвердження мирової угоди, укладеної сторонами виконавчого провадження, - Малим приватним підприємством «Таврія» та ОСОБА_12. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 14.01.2019 заяву приватного виконавця виконавчого округу Херсонської області Манікіна Д.С. про затвердження мирової угоди, укладеної сторонами виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Херсонської області від 26.07.2017р. у справі № 5/112-Б-10 про вилучення у ОСОБА_12 та передачу МПП «Таврія» магазину продовольчих товарів з ґанком, що розташований в АДРЕСА_2, загальною площею 75,1 кв.м., задоволено; затверджено мирову угоду, укладену сторонами виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Херсонської області від 26.07.2017р. у справі №5/112-Б-10. В мотивах оскарженої ухвали місцевий господарський суд зазначив, що сторони виконавчого провадження, а саме Стягувач ліквідатор МПП «Таврія» арбітражний керуючий Акопян Г.Г. та Боржник ОСОБА_12, не порушуючи прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб, вирішили врегулювати виниклий спір на підставі взаємних поступок, за наслідками перемовин та досягли згоди врегулювати спірні правовідносини шляхом укладення Мирової угоди сторін в процесі виконання рішення суду. За умовами мирової угоди ОСОБА_12 зобов'язується здійснити доплату різниці між ціною продажу майна, яке є предметом даного спору, на другому повторному аукціоні від 12.12.2014р. та початковою ціною другого повторного аукціону від 12.12.2014 року, в сумі 80441,90 грн. Судом враховано, що комітет кредиторів МПП «Таврія» на засіданні 14.09.2017, оформленому протоколом № 7, за результатами обговорення питання щодо порядку продажу майна, яке не було реалізовано на другому повторному аукціоні 12.12.2014 з продажу майна МПП «Таврія» у зв'язку з визнанням недійсними його результатів постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2017р. у справі № 5/112-Б-10 про банкрутство МПП «Таврія», та яке вилучається у гр. ОСОБА_12 на користь МПП «Таврія», вирішив: у зв'язку з тим, що саме результати другого повторного аукціону 12.12.2014р. з продажу майна МПП «Таврія» були визнані недійсними, ліквідатору здійснити заходи для реалізації майна, яке було виставлено на другий повторний аукціон 12.12.2014р., за ціною не нижчою, як початкова вартість другого повторного аукціону. На засіданні комітету кредиторів 24.01.2018р., оформленому протоколом №9, кредитори підтвердили правильність свого рішення від 14.09.2017р. (протокол № 7), тобто не відступили від своєї правової позиції щодо здійснення реалізації майна позивача, яке було виставлено на другий повторний аукціон 12.12.2014р., за ціною не нижчою, як початкова вартість майна на вказаному другому повторному аукціоні. Відтак комітет кредиторів визначив початкову вартість майна для його реалізації, що дорівнює ціні останніх торгів на аукціоні, та яка не була оскаржена в суді, а тому не потребує незалежної оцінки. Суд врахував, що вартість майна, яке є предметом даного спору та перелічено в мировій угоді, визначено суб'єктом оціночної діяльності, Фізичною особою - підприємцем Гіпотем О.В. (Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності НОМЕР_2 від 02.09.2013р. року), за замовленням МПП «Таврія» на підставі договору № 01-08а/13 від 01.08.2013р., шляхом проведення незалежної оцінки, а саме: ринкова вартість Майна, яке ухвалено судом повернути у ліквідаційну масу, згідно висновку від 20.06.2014р. про вартість майна, склала 321412,00 грн. Вартість майна на момент вчинення правочину - проведення другого повторного аукціону 12.12.2014р., за результатами якого майно вибуло з власності МПП «Таврія», становить ціну, яка склалася за результатами повторного та другого повторного аукціону, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону, попереднього повторного аукціону, що передбачено приписом частини третьої статті 65 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Також суд першої інстанції зазначив, що ціна продажу спірного майна з аукціону 12.12.2014р. та сума доплати, яку згідно з мировою угодою гр. ОСОБА_12 зобов'язується внести на рахунок позивача, сукупно складають ринкову вартість майна на момент його відчуження з аукціону. Так, за умовами мирової угоди гр. ОСОБА_12 зобов'язалася здійснити доплату різниці між ціною продажу майна на другому повторному аукціоні від 12.12.2014р. та початковою ціною на другому повторному аукціоні від 12.12.2014р., в сумі 80441,90 грн. Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, враховуючи, що вказана дія не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, мирова угода стосується лише предмету спору; з огляду на те, що дії сторін спору щодо укладення мирової угоди на умовах доплати гр. ОСОБА_12, як набувачем спірного майна, грошових коштів на користь МПП «Таврія» в розмірі різниці між ціною продажу майна переможцю аукціону та його початковою вартістю на спірному аукціоні, спрямовані на виконання вимог частини 2 статті 20 Закону про банкрутство щодо відшкодування набувачем вартості спірного майна, виходячи з його початкової вартості продажу на другому повторному аукціоні 12.12.2014р., суд дійшов висновку про задоволення заяви приватного виконавця та затвердження мирової угоди. 05.02.2019року до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області надійшла апеляційна скарга Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» на ухвалу господарського суду Херсонської області від 14.01.2019 року у справі № 5/112-Б-10, в якій скаржник просить повністю скасувати ухвалу Господарського суду Херсонської області від 14.01.2019 по справі № 5/112-Б-10 про банкрутство МПП «Таврія» і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу Херсонської області Манікіна Д.С. про затвердження мирової угоди, укладеної сторонами виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Херсонської області від 26.07.2017 у справі № 5/112-Б-10 про вилучення у ОСОБА_12 та передачу МПП «Таврія» магазину продовольчих товарів з ґанком, що розташований в АДРЕСА_2, загальною площею 75,1 кв.м. В апеляційній скарзі скаржник вказує, що укладеною мировою угодою були порушенні права та законні інтереси АТ КБ «ПриватБанк», як забезпеченого кредитора МПП «Таврія», оскільки мирова угода була укладена щодо майна, яке є предметом забезпечення вимог АТ КБ «ПриватБанк», без його участі та погодження. Як зазначає апелянт, шляхом укладення мирової угоди фактично відбулось відчуження майна, яке не включено до ліквідаційної маси банкрута, відчуження відбулося без згоди забезпеченого кредитора АТ КБ «ПриватБанк», та не було забезпечено відчуження майна банкрута за найвищою ціною, оскільки оцінка майна перед укладенням мирової угоди взагалі не здійснювалася, а сторони при її укладенні керувалися оцінкою, здійсненою у 2014 році, яка вже є неактуальною та була здійснена з порушенням закону. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.02.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» на ухвалу господарського суду Херсонської області від 14.01.2019року у справі № 5/112-Б-10; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 25.02.2019; роз'яснено учасникам справи про їх право до 25.02.2019 подати до суду заяви чи клопотання стосовно призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення у справі спеціаліста, перекладача, вжиття заходів забезпечення позову, відводів, затвердження мирових угод тощо, а також надати заперечення на заяви та клопотання інших осіб із доказами направлення копій таких заяв або заперечень іншим учасникам справи; справу № 5/112-Б-10 призначено до розгляду на 25 лютого 2019 о 12:00. 25.02.2019 судове засідання не відбулося у зв'язку з відпусткою судді зі складу колегії суддів, який не є суддею-доповідачем, Мишкіної М.А. 25.02.2019 відповідно до наказу в.о. голови суду від 22.02.2019 № 50-в. У зв'язку з виходом судді Мишкіної М.А. з відпустки 26.02.2019 року, колегія суддів апеляційного господарського ухвалою від 26.02.2019 призначила справу № 5/112-Б-10 до розгляду на 14 березня 2019 о 12:00. 01.03.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду від ліквідатора Акопяна Г.Г. надійшов відзив на апеляційну скаргу АТ КБ «Приватбанк» на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 14.01.2019 у справі № 5/112-Б-10. 14.03.2019 від ОСОБА_12 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення стосовно обставин, які є предметом дослідження при розгляді апеляційної скарги АТ КБ «Приватбанк» на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 14.01.2019 у справі № 5/112-Б-10. У судове засідання 14.03.2019 з'явилися ліквідатор Акопян Г.Г., представник боржника - Мітяєв С.В. У судове засідання 14.03.2019 не з'явився апелянт Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», приватний виконавець Манікін Д.С. та ОСОБА_12. Рекомендовані повідомлення були направлені Південно-західним апеляційним господарським судом на відомі адреси приватного виконавця Манікіна Д.С., ОСОБА_12 та Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк», які були зазначені в матеріалах справи, що підтверджується реєстром поштових відправлень апеляційного господарського суду та Роздруківкою з офіційного сайту Укрпошти про відстеження поштового відправлення, з яких вбачається вручення ухвали від 26.02.2019 приватному виконавцю Манікіну Д.С. - 04.03.2019 та представнику за довіреністю Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - 06.03.2019. Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2019року, якою було призначено справу № 5/112-Б-10 до розгляду на 14 березня 2019 о 12:00год., була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України 28.02.2019. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України»). 14.03.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява ОСОБА_12 про проведення судового засідання без участі гр. ОСОБА_12, в якій остання просить провести судове засідання призначене на 14.03.2019 без її участі, залишити ухвалу Господарського суду Херсонської області від 14.01.2019 без змін, а скаргу АТ КБ «Приватбанк» без задоволення. З наданої заяви вбачається, що ОСОБА_12 було повідомлена про судове засідання 14.03.2019 по справі № 5/112-Б-10 за апеляційною скаргою АТ КБ «Приватбанк». Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 14.03.2019рік, не визнавалась апеляційним господарським судом обов'язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу по суті, до суду не повідомлялося. Таким чином, на думку колегії суддів, в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги по суті, не дивлячись на відсутність представників Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк», гр. ОСОБА_12 та приватного виконавця Манікіна Д.С., повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність зазначених представників сторін у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя у встановлений законом строк. Відповідно до приписів ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин: Як вбачається з матеріалів справи, 30.03.2016року до господарського суду Херсонської області звернувся кредитор Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» із заявою про визнання недійсними результатів аукціону та визнання недійсними укладених з переможцями договорів купівлі-продажу. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 17.02.2017року заяву Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» задоволено частково, та, крім іншого, ухвалено вилучити у переможця аукціону ОСОБА_12 (ІПН НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) та передати Малому приватному підприємству «Таврія» (код ЄДРПОУ 14129039, місцезнаходження: вул. Степова, буд. 22 А, смт. Нововоронцовка, Нововоронцовський район, Херсонська область, 74200) магазин продовольчих товарів з ґанком, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 75,1 кв.м. Видано відповідний наказ, який ліквідатором банкрута пред'явлено до виконання. Частиною 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 ГПК України). 27.09.2018 приватним виконавцем виконавчого округу Херсонської області Манікіним Дмитром Сергійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Херсонської області про вилучення у ОСОБА_12 та передачу Малому приватному підприємству «Таврія» магазину продовольчих товарів з ґанком, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 75,1 кв.м. Як вбачається з матеріалів справи, 28.11.2018 року до приватного виконавця Манікіна Дмитра Сергійовича надійшов лист щодо укладення мирової угоди сторін в процесі виконання рішення суду, підписаний стягувачем - ліквідатором МПП «Таврія» Акопяном Г.Г. та боржником - ОСОБА_12, з доданим до нього текстом мирової угоди (укладеної 28.11.2018 між МПП «Таврія» та гр. ОСОБА_12). 03.12.2018 приватний виконавець виконавчого округу Херсонської області Манікін Дмитро Сергійович звернувся до Господарського суду Херсонської області із заявою про затвердження мирової угоди, укладеної сторонами виконавчого провадження. За приписами ч. 7 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу. Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 192 Господарського процесуального кодексу України, мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. Стаття 192 частина 5 передбачає, що суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними. Питання щодо укладання мирової угоди на стадії виконання судового рішення регулюється положеннями статті 330 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ч. 1 ст. 330 Господарського процесуального кодексу України, мирова угода, укладена між сторонами, або заява про відмову стягувача від примусового виконання в процесі виконання рішення подається в письмовій формі державному або приватному виконавцеві, який не пізніше триденного строку передає її для затвердження до суду, який видав виконавчий документ. Ч. 3 ст. 330 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд має право відмовити у затвердженні мирової угоди у процесі виконання рішення з підстав, визначених статтею 192 цього Кодексу, а у задоволенні заяви про відмову від примусового виконання рішення - з підстав, визначених статтею 191 цього Кодексу. Суд першої інстанції врахував, що даний спір стосується прав та обов'язків Малого приватного підприємства «Таврія» та ОСОБА_12. З даного приводу колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне. Виконавче провадження відкрито на підставі наказу, виданого на виконання ухвали Господарського суду Херсонської області від 17.02.2017 по справі № 5/112-Б-10. Як вбачається із ухвали Господарського суду Херсонської області від 17.02.2017 по справі № 5/112-Б-10, кредитор ПАТ Комерційний банк «Приватбанк» звернулось до господарського суду із заявою про визнання недійсними результатів аукціону від 12.12.2014 в частині продажу майна боржника, яке є предметом забезпечення вимог кредитора. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 17.02.2017 за результатами розгляду заяви ПАТ КБ «Приватбанк», визнано недійсними підписані за результатами других повторних відкритих торгів (аукціону), проведених Товарною біржею «Херсонська універсальна товарна біржа» 12.12.2014р. по справі про банкрутство № 5/112-Б-10 Малого приватного підприємства «Таврія» Акти про передання права власності на нерухоме майно Малого приватного підприємства «Таврія», зокрема, Акт про передання права власності на придбане майно від 16.12.2014р. за лотом № 9 - магазин продовольчих товарів з ґанком, що розташований за адресою: АДРЕСА_2. Також означеною ухвалою суду визнано недійсним Свідоцтво від 17.12.2014р., видане приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Черкашиною Н.І., зареєстровано в реєстрі за № 2765, про придбання на аукціоні нерухомого майна боржника Малого приватного підприємства «Таврія» (код ЄДРПОУ 14129039, місцезнаходження: вул. Степова, буд. 22 А, смт. Нововоронцовка, Нововоронцовський район, Херсонська область, 74200): магазину продовольчих товарів з ґанком, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 75,1 кв. м., яке придбане ОСОБА_12 (ІПН НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) - переможцем других повторних відкритих торгів (аукціону), проведених Товарною біржею «Херсонська універсальна товарна біржа» 12.12.2014р. з продажу майна боржника Малого приватного підприємства «Таврія» по справі про банкрутство № 5/112-Б-10; скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 18069460 від 17.12.2014р., скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_12 (ІПН НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) на магазин продовольчих товарів з ґанком, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 75,1 кв. м. Ухвалою Господарського суду від 17.02.2017 по справі № 5/112-Б-10 встановлено, що станом на час розгляду справи результати аукціону від 12.12.2014року з продажу майна МПП «Таврія» визнано недійсними постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2017, тому суд припинив провадження у справі за заявою ПАТ КБ «Приватбанк» в частині визнання недійсними результатів других повторних відкритих торгів (аукціону), проведених 12.12.2014р. Вищим господарським судом України за результатами розгляду касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» встановлено недотримання попереднім ліквідатором банкрута МПП «Таврія» встановлених законодавством правил, які визначають процедуру підготовки проведення аукціону (виявлення майна, проведення його інвентаризації, оцінка майна), внаслідок чого відбулося порушення прав ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» як заставного кредитора боржника, оскільки у зв'язку з реалізацією майна боржника з порушенням вимог Закону, кредитор не зміг отримати максимально можливого задоволення своїх кредиторських вимог і майно банкрута вибуло з ліквідаційної маси боржника. Також зазначено, що ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Марченком С.О., в порушення приписів ст. 44 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», до проведення аукціону не було повністю сформовано ліквідаційну масу боржника у вигляді цілісного майнового комплексу; виставлено на перший аукціон на продаж частину майна як цілісний майновий комплекс при тому, що значну частину майна ще не було виявлено та інвентаризовано, що могло обумовити відсутність інтересу потенційних покупців до першого та повторного аукціону. За наведеного Вищий господарський суд України дійшов висновку про обґрунтованість заяви ТОВ «Фінансова компанія «Приватні інвестиції» та визнав недійсними результати аукціону від 12.12.2014 з продажу майна МПП «Таврія». Характерною особливістю юридичної природи проведення аукціону в провадженні у справі про банкрутство є наявність чітко визначених Законом про банкрутство послідовних юридичних актів та дій, що створюють конкурентну процедуру виявлення переможця торгів та укладення договору купівлі-продажу за результатами такої процедури, яка опосередковує весь процес організації та проведення торгів. Отже, у випадку визнання недійсним результатів аукціону у порядку вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» руйнується весь юридичний склад процесу конкурентного відчуження майна боржника (банкрута) в процедурах банкрутства, і як наслідок, відпадає підстава, за якою такий договір купівлі-продажу повинен був укладений з переможцем торгів. Визнання результатів торгів (аукціону) недійсними означає, що аукціон не обумовив того результату, на який він був направлений в процедурах банкрутства. У справі про банкрутство перелік таких результатів аукціону, що приводять до визнання у господарському суді недійсним укладеного з переможцем торгів договору купівлі-продажу, можливо поділити: - порушення правил щодо підготовки прилюдних торгів (аукціону), до яких можливо віднести, відсутність згоди (погодження) заставного кредитора або господарського суду на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення (ч. 4 ст. 42 Закону про банкрутство), не проведення конкурсу або порушення умов проведення конкурсу при визначенні організатора аукціону ліквідатором (ст. 49 Закону про банкрутство), відсутність договору про проведення аукціону між ліквідатором та організатором аукціону (ст. 51 Закону про банкрутство), відсутність публікації та розміщення оголошення про продаж майна банкрута на офіційному веб-сайті (ч. 5 ст. 51, 58 Закону про банкрутство), невідповідність оголошення про проведення аукціону відомостям, перелік яких визначений у ст. 59 Закону про банкрутство, відсутність письмового повідомлення організатором аукціону про проведення аукціону власника майна, замовника (ліквідатора), заставного кредитора про дату, час, місце проведення торгів, про стартову ціну, за якою майно пропонується до продажу (ч. 1 ст.58 Закону про банкрутство), нерозміщення оголошення про продаж майна на нерухомому майні (ч. 3 ст. 58 Закону про банкрутство), порушення правил щодо формування початкової вартості реалізації майна банкрута на аукціоні (ч. 1, 2 ст. 43, 57 Закону про банкрутство), порушення допуску до участі в аукціоні та відсутність протоколу про визначення учасників аукціону (ст. 61 Закону про банкрутство); - порушення правил проведення прилюдних торгів (аукціону), до яких можливо віднести відсутність доступу до місця проведення аукціону учасникам аукціону, замовнику аукціону та іншим особам, указаним замовником (ч. 1 ст. 63 Закону про банкрутство), порушення порядку проведення аукціону (ст. 64 Закону про банкрутство), порушення правил проведення першого повторного аукціону (ст. 65 Закону про банкрутство), другого повторного аукціону (ст. 66 Закону про банкрутство), безпідставне порушення організатором аукціону вимог щодо проведення аукціону протягом двох місяців з дня укладення договору про проведення аукціону (ч. 1 ст. 52 Закону про банкрутство). - порушення правил оформлення результатів прилюдних торгів, порушення вимог щодо оформлення та ведення протоколу про проведення аукціону організатором аукціону (ст. 69 Закону про банкрутство), відсутність укладеного з переможцем торгів договору купівлі-продажу (ст. 50 Закону про банкрутство), відсутність акту про передання права власності на нерухоме майно (ст. 75 Закону про банкрутство). Результатом прилюдних торгів (аукціону) у справі про банкрутство є оформлення протоколу про проведення прилюдних торгів, укладення договору купівлі-продажу, складання акту про передання права власності на нерухоме майно та видача нотаріусом свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні або в разі отримання переможцем аукціону рухомого майна - оформлення протоколу про проведення прилюдних торгів, укладення договору купівлі-продажу рухомого майна. Всі ці процедурні етапи є складовою частиною проведення прилюдних торгів та завершальним етапом придбання майна боржника покупцем майна у справі про банкрутство. Наслідком визнання результатів аукціону недійсним та визнання укладеного з переможцем торгів договору купівлі-продажу недійсним є повернення покупця та продавця до первісного стану - тобто реституція як спосіб захисту, що характерно для зобов'язальних відносин з особливостями, які визначені ч. 2 та ч. 3 ст.20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Тобто за загальними правилами після визнання аукціону з продажу майна боржника недійсним майно, продане на такому аукціоні, повинно повернутись у власність боржника. Майно боржника, яке було продано на аукціоні 12.12.2014, та яке перейшло у володіння ОСОБА_12, знаходилось у заставі (іпотеці) Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк». Згідно з частиною четвертою статті 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду. Майно банкрута, яке передано в заставу з метою забезпечення виконання зобов'язань, має особливий правовий статус під час провадження у справі про банкрутство, та знаходиться в управлінні ліквідатора, який має право реалізувати дане майно в порядку, передбаченому Законом. Ліквідатор до продажу майна банкрута, що є предметом забезпечення, повинен спочатку звернутись до кредитора, вимоги якого забезпечено таким майном, для отримання згоди на його реалізацію. Лише у випадку ненадання останнім згоди на продаж заставного майна банкрута, ліквідатор вправі звернутись до господарського суду для отримання згоди на реалізацію майна банкрута, що перебуває в забезпеченні такого кредитора. При цьому виконання ліквідатором вимог частини четвертої статті 42 Закону щодо погодження з заставним кредитором умов реалізації заставного майна повинно передувати процедурі визначення організатора аукціону, оскільки відповідні погоджені умови проведення аукціону в обов'язковому порядку повинні бути відображені в проекті договору про проведення аукціону. Отже, у будь-якому випадку погодження початкової вартості заставного майна та інших умов його продажу (із заставним кредитором або судом) повинно передувати реалізації майна боржника. Встановлення певного порядку реалізації майна, у тому числі погодження ліквідатором дій із заставним кредитором, пов'язано з тим, що відповідно до приписів ч. 4 ст. 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» майно банкрута, що є предметом забезпечення не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Таким чином дії ліквідатора, пов'язані з реалізацією заставного майна, напряму впливають на права забезпеченого кредитора - Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк», оскільки саме від дій ліквідатора залежить порушення або не порушення прав заставного кредитора. В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зазначив, що комітет кредиторів МПП «Таврія» на засіданні 14.09.2017, оформленому протоколом № 7, за результатами обговорення питання щодо порядку продажу майна, яке не було реалізовано на другому повторному аукціоні 12.12.2014 з продажу майна позивача у зв'язку з визнанням недійсними його результатів постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2017 у справі № 5/112-Б-10 про банкрутство МПП «Таврія», та яке вилучається у гр. ОСОБА_12 на користь МПП «Таврія», вирішив: у зв'язку з тим, що саме результати другого повторного аукціону 12.12.2014 з продажу майна МПП «Таврія» були визнані недійсними, ліквідатору здійснити заходи для реалізації майна, яке було виставлено на другий повторний аукціон 12.12.2014, за ціною не нижчою, як початкова вартість другого повторного аукціону. Також, суд першої інстанції зазначив, що на засіданні комітету кредиторів 24.01.2018, оформленому протоколом № 9, кредитори підтвердили правильність свого рішення від 14.09.2017 (протокол № 7), тобто не відступили від своєї правової позиції щодо здійснення реалізації майна МПП «Таврія», яке було виставлено на другий повторний аукціон 12.12.2014, за ціною не нижчою, як початкова вартість майна на вказаному другому повторному аукціоні. Дослідивши вказані протоколи засідання комітету кредиторів, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає наступне. На засіданні комітету кредиторів 14.09.2017 (протокол № 7 засідання комітету кредиторів Малого приватного підприємства «Таврія» від 14.09.2017) під номером третім розглядалось питання щодо порядку продажу майна, яке не було реалізовано на другому повторному аукціоні 12.12.2014 з продажу майна МПП «Таврія», у зв'язку з визнанням недійсними результатів аукціону від 12.12.2014 з продажу майна МПП «Таврія» постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2017 у справі № 5/112-Б-10 про банкрутство МПП «Таврія». За результатами розгляду даного питання більшістю голосів членів комітету кредиторів («за» - 28679 голосів, «проти» - 21524 голоси) було прийнято рішення здійснити заходи для реалізації майна, яке було виставлено на другий повторний аукціон 12.12.2014 з продажу майна банкрута, за ціною не нижчою, як початкова вартість другого повторного аукціону, який був проведений 12.12.2014, та результати якого визнано недійсними постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2017 у справі № 5/112-Б-10 про банкрутство МПП «Таврія». При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду наголошує, що проти зазначеного рішення голосувало як раз Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (апелянт). На засіданні комітету кредиторів 24.01.2018 (протокол № 9 засідання комітету кредиторів Малого приватного підприємства «Таврія» від 24.01.2018) питанням третім розглядалось питання щодо стану судових справ між МПП «Таврія» та набувачами майна за результатами другого повторного аукціону 12.12.2014, результати якого визнано недійсними постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2017 у справі № 5/112-Б-10 про банкрутство МПП «Таврія», та виконання ліквідатором рішення комітету кредиторів МПП «Таврія» від 14.09.2017 (протокол № 7) щодо здійснення ліквідатором заходів для реалізації майна, яке було виставлено на другий повторний аукціон 12.12.2014, за ціною не нижчою, як початкова вартість другого повторного аукціону, який був проведений 12.12.2014 року. За результатами розгляду даного питання більшістю голосів членів комітету кредиторів («за» - 32958 голосів, «утримались» - 21524 голоси) було прийнято рішення підтвердити правильність рішення комітету кредиторів від 14.09.2017 року (протокол № 7). Під час вирішення даного питання обговорювались способи реалізації майна банкрута, у тому числі шляхом укладення мирових угод. При цьому, колегія суддів апеляційного господарського суду знову наголошує, що Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (апелянт) при голосуванні утримався, та не голосував за прийняття даного рішення. Таким чином під час розгляду питань щодо порядку реалізації майна (на засіданнях комітету кредиторів 14.09.2017 та 24.01.2018), яке було виставлено на другий повторний аукціон 12.12.2014 та результати якого визнано недійсними постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2017 у справі № 5/112-Б-10 про банкрутство МПП «Таврія», представник Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» жодного разу не підтримав позицію комітету кредиторів, а навпаки висловлював заперечення проти реалізації заставного майна без проведення відкритих торгів при розгляді питання 14.09.2017, та утримався від голосування при розгляді питання 24.01.2018. На дану обставину ані ліквідатор Акопян Г.Г., ані суд першої інстанції уваги не звернули, хоча це безпосередньо стосується прав даного кредитора, як заставного, оскільки отримані грошові кошти у зв'язку з реалізацією заставного майна в силу прямого припису Закону надходять на погашення виключно його вимог. Інші кредитори, вимоги яких не погашені банкрутом, не є безпосередньо заінтересованими особами в питаннях проведення реалізації заставного майна за найвищою ціною на відміну від забезпеченого кредитора, тому їх позиція з вказаного питання не повинна мати пріоритет перед позицією забезпеченого кредитора в особі Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк». Тому колегія суддів вважає помилковим прийняття судом першої інстанції до уваги рішення комітету кредиторів від 14.09.2017 та 24.01.2018 з питань щодо надання згоди та визначення особливого порядку реалізації заставного майна, який є відмінним від порядку реалізації такого майна на відкритих торгах, встановленого Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Вищевказаним Законом не передбачено право комітету кредиторів давати згоду на реалізацію предмету забезпечення або встановлювати інший порядок реалізації такого майна, ніж встановлений нормами Закону. Відносно реалізації майна МПП «Таврія» за ціною не нижчою, як початкова вартість другого повторного аукціону, який був проведений 12.12.2014, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2017 у справі № 5/112-Б-10 визнано недійсними результати аукціону від 12.12.2014р. із продажу майна МПП «Таврія». В постанові від 01.02.2017 Вищим господарським судом встановлено недотримання визначених законодавством правил, які визначають процедуру підготовки проведення аукціону (виявлення майна, проведення його інвентаризації, оцінка майна), до проведення аукціону не було повністю сформовано ліквідаційну масу боржника у вигляді цілісного майнового комплексу; виставлено на перший аукціон на продаж частину майна як цілісний майновий комплекс при тому, що значну частину майна ще не було виявлено та інвентаризовано, що могло обумовити відсутність інтересу потенційних покупців до першого та повторного аукціону. При цьому, як вбачається із протоколів засідання комітету кредиторів № 7 від 14.09.2017 та № 9 від 24.01.2018, комітет кредиторів вирішив встановити початковою вартістю майна під час нової реалізації як початкову вартість майна на другому повторному аукціоні, не звернувши увагу на те, що Вищий господарський суд України в постанові від 01.02.2017 зазначив про допущені порушення встановленого порядку продажу майна банкрута ще спочатку при проведенні першого аукціону, коли на продаж виставлявся цілісний майновий комплекс без завершення інвентаризації усього майна та його оцінки, тому скасував другий повторний аукціон та направив справу для розгляду до суду першої інстанції. На думку колегії суддів апеляційного господарського суду, погоджена комітетом кредиторів та встановлена ліквідатором початкова вартість майна для продажу як початкова вартість майна на другому повторному аукціоні, який був раніше визнаний касаційним судом недійсним, не може бути визнана господарським судом належною, оскільки її невідповідність нормам діючого законодавства встановлено в постанові Вищого господарського суду України. Що стосується посилання суду першої інстанції на аналогічну практику у постановах Верховного суду від 05.06.2018 у справі № 5/112-Б-10, колегія суддів вважає даний висновок таким, що не відповідає дійсності, оскільки істотні моменти матеріалів даної справи відрізняються від тих матеріалів, які пройшли касаційне оскарження. Так в постановах від 05.06.2018 у справі № 5/112-Б-10 суд касаційної інстанції чітко вказав, що представник ПАТ «Банк Форум» на засіданні комітету кредиторів 16.03.2017, оформленому протоколом № 3, при вирішенні питання про порядок подальшої реалізації майна банкрута у зв'язку з визнанням недійсними в судовому порядку результатів його продажу з другого повторного аукціону 12.12.2014 висловився проти повернення покупцям грошових коштів, сплачених ними за придбане з аукціону нерухоме майно МПП «Таврія», обтяжене іпотекою банку, а також проти вжиття ліквідатором заходів щодо визнання недійсними договорів, укладених з набувачами майна, та повернення майна до ліквідаційної маси з подальшим його продажем в ліквідаційній процедурі. Крім того, в означених постановах Верховний суд не одноразово зазначив, що з моменту набуття спірного майна у власність відповідач вніс значні покращення у таке майно, у зв'язку з чим його повернення до ліквідаційної маси банкрута у первісному стані не є можливим. Як вже було зазначено судом апеляційної інстанції під час розгляду питань щодо порядку реалізації майна (на засіданнях комітету кредиторів 14.09.2017 та 24.01.2018), яке було виставлено на другий повторний аукціон 12.12.2014 та результати якого визнано недійсними постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2017 у справі № 5/112-Б-10 про банкрутство МПП «Таврія», представник Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» жодного разу не підтримав пропозицію комітету кредиторів та ліквідатора. Також про незгоду заставного кредитора Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» з затвердженою мировою угодою свідчить подана ним до суду апеляційної інстанції апеляційна скарга, в якій апелянт наполягає на дотриманні усіма учасниками справи про банкрутство встановленого Законом порядку реалізації майна банкрута на відкритих торгах за згодою забезпеченого кредитора. Саме такий порядок продажу предмету забезпечення на думку апелянта приведе до продажу майна за найвищою ціною, що відповідає майновим інтересам апелянта як забезпеченого кредитора у даній справі. Стаття 42 частина 4 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачає наступний порядок продажу заставного майна: Майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду. Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що укладення мирової угоди між банкрутом та набувачем майна безпосередньо порушує майнові права забезпеченого кредитора в особі Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк». Окрім того колегія суддів вважає, що умови мирової угоди, які передбачають доплату набувачем майна різниці між фактично сплаченою сумою на других повторних торгах та початковою вартістю майна на цих же торгах, виходять за межі заяви АТ КБ «Приватбанк» про визнання недійсними Актів про передання права власності на майно, скасування Свідоцтв про придбання на аукціоні нерухомого майна та вилучення майна. Предметом спору у даній справі було неправомірне володіння майном банкрута особою, яка не є власником цього майна. Будь-яке стягнення коштів як доплата за продане майно на аукціоні, який визнаний судом недійсним, до предмету спору у даній справі не входив. За таких обставин вказаною мировою угодою порушено ч. 1 ст. 192 ГПК України, якою заборонено при укладанні мирової угоди виходити за межі предмету спору, якщо порушуються права інших осіб (в даному випадку забезпеченого кредитора). Також колегія суддів звертає увагу на те, що укладання цієї мирової угоди фактично узаконило проведення другого повторного аукціону, результати якого були визнані недійсними постановою касаційного суду. Також сторони при підписанні мирової угоди фактично замінили визначений нормами Закону порядок реалізації забезпеченого майна в процедурі банкрутства за згодою забезпеченого кредитора або суду на інший порядок, який був запропонований ліквідатором та погоджений кредиторами, які не є забезпеченими. Тобто, умови мирової угоди не відповідають нормам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в частині порядку продажу заставного майна. Шляхом укладення вказаної мирової угоди між сторонами виконавчого провадження було здійснено відчуження майна, яке є предметом забезпечення, без отримання згоди забезпеченого кредитора або суду на такий продаж, без проведення заново конкурентних торгів безпосередньо раніше визначеній особі, яка виступала переможцем торгів, визнаних касаційним судом недійсними. Таким чином господарський суд при винесенні оскаржуваної ухвали про затвердження мирової угоди не виконав приписи п. 1 ч. 5 ст. 192 ГПК України, яка передбачає наступне: Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб. 14.01.2019 ОСОБА_12 до господарського суду Херсонської області надано письмові пояснення про укладення мирової угоди з МПП «Таврія», в яких зазначено наступне. 12.12.2014року на другому повторному аукціоні з продажу майна МПП «Таврія» ОСОБА_12 придбала магазин продовольчих товарів з ганком, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 75,1кв.м. ОСОБА_12 в письмових поясненнях зазначає, що витрачено чималих коштів на поліпшення даного майна, зроблено модернізацію комунікацій, закуплено нове обладнання. Протягом останніх років здійснювалася охорона даного об'єкту, укладені господарські договори. Крім того, ОСОБА_12 зазначила, що доглядала, утримувала в порядку та постійно здійснювала які-небудь зміни у вказаний об'єкт ще задовго до його придбання на аукціоні, оскільки користувалася цим майном на праві оренди. ОСОБА_12 також зазначила, що витратила на поліпшення майна 112 398,73грн. До письмових пояснень ОСОБА_12 надано квитанції, чеки, накладні на придбання будівельних матеріалів та акти виконаних робіт. ОСОБА_12 зазначає, що загальна сума витрат на поліпшення майна склала 112 398,73грн. З наданих чеків, квитанцій та накладних вбачається, що було закуплено будівельні матеріали, однак факт їх використання на об'єкті - магазин продовольчих товарів з ганком, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, дані документи не містять. В акті № 24 здачі-приймання виконаних робіт від 22.10.2015 на суму 21 465,00грн., вказано найменування робіт: проектування, збірка та установка торгового обладнання для магазину продуктів, замовник ФОП ОСОБА_12, АДРЕСА_2. Колегія суддів звертає увагу, що матеріали даної справи не містять доказів того, що торгове обладнання, яке було встановлено саме на об'єкті магазин продовольчих товарів з ганком, розташований за адресою: АДРЕСА_2, не може бути відокремлено від самого приміщення магазину без його пошкодження та без приведення у непридатність до експлуатації в подальшому. З урахуванням зазначеного, апеляційний господарський суд не приймає дані письмові пояснення ОСОБА_12 з додатками до уваги в якості підтвердження здійснення ремонтних робіт та внесення покращення у спірне майно, які можуть завадити його поверненню у первісному стані банкруту. Висновки колегії суддів апеляційного господарського суду: Підсумовуючи усе вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що при укладені мирової угоди ліквідатор Акопян Г.Г. не врахував позицію заставного кредитора Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк», не звернув уваги на те, що умови мирової угоди суперечать Закону в частині необхідності продажу майна на відкритих торгах як цілісного майнового комплексу та в подальшому окремими лотами, починаючи з першого аукціону та з визначенням початкової ціни майна на такому аукціоні, укладення мирової угоди із зобов'язаннями набувача майна здійснити доплату до початкової ціни на другому повторному аукціоні виходить за межі заяви АТ КБ «Приватбанк» про визнання недійсними Актів про передання права власності на майно, скасування Свідоцтв про придбання на аукціоні нерухомого майна та вилучення майна, умови мирової угоди порушують права Банку як заставного кредитора, який був не згодний з рішеннями комітету кредиторів щодо встановлення іншого від визначеного Законом порядку реалізації майна банкрута. Господарський суд не звернув належної уваги на вказані обставини та безпідставно зазначив, що оскільки відповідач з моменту набуття спірного майна у власність вніс значні покращення у таке майно, то витребування майна з чужого незаконного володіння у первісному стані є неможливим. Тому треба дотримуватися балансу майнових інтересів кредиторів та набувача. Але справедливим по суті таке рішення господарського суду не можна вважати, оскільки замість захисту інтересів заставного кредитора ліквідатор і господарський суд прийняли до уваги інтереси набувача та врахували позицію інших кредиторів по даній справі, які не мають на даному етапі процедури банкрутства прямого відношення до отримання коштів від продажу предмету забезпечення. Що стосується дотримання майнових інтересів добросовісного набувача в особі відповідача, пов'язаних із витратами на поліпшення майна, то вказане питання врегульоване нормою Цивільного кодексу України, а саме ст. 390 ч. 4, де зазначено наступне: Добросовісний набувач (володілець) має право залишити собі здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди. Якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач (володілець) має право на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася його вартість. Тобто, вказане питання повинно вирішуватися законним шляхом без порушення майнових прав забезпеченого кредитора у справі про банкрутство. Таким чином, апеляційна скарга Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду Херсонської області від 14.01.2019 про затвердження мирової угоди між сторонами виконавчого провадження - скасуванню, у задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу Херсонської області Манікіна Д.С. про затвердження мирової угоди, укладеної сторонами виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Херсонської області від 26.07.2017 у справі № 5/112-Б-10 про вилучення у ОСОБА_12 та передачу МПП «Таврія» магазину продовольчих товарів з ґанком, що розташований в АДРЕСА_2, загальною площею 75,1 кв.м. - відмовити. Керуючись статтями 269-271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «Приват Банк» задовольнити. Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 14.01.2019 року про затвердження мирової угоди між сторонами виконавчого провадження по справі № 5/112-Б-10 скасувати. Відмовити в задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу Херсонської області Манікіна Д.С. про затвердження мирової угоди, укладеної сторонами виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Херсонської області від 26.07.2017 у справі № 5/112-Б-10 про вилучення у ОСОБА_12 та передачу МПП «Таврія» магазину продовольчих товарів з ґанком, що розташований в АДРЕСА_2, загальною площею 75,1 кв.м. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційна скарга на судове рішення подається до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено та підписано 19.03.2019. Головуючий К.В. Богатир Судді: Л.О. Будішевська М.А. Мишкіна