Перейти до вмісту
Кишеняперевірка бізнесу
ПостановаГосподарське судочинство

Справа № 910/4390/15-г

Суд
Північний апеляційний господарський суд
Дата
28.03.2019
Суддя
Грек Б.М.
Категорія
Банкрутство

Текст рішення

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected] ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "28" березня 2019 р. Справа№ 910/4390/15-г Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Грека Б.М. суддів: Отрюха Б.В. Остапенка О.М. за участю секретаря судового засідання: Нікітенко А.В. розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.11.2018 у справі № 910/4390/15-г за заявою Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" про банкрутство за участю представників сторін: від скаржника: Литвиненко С.С. від заявника: не з'явилися; від відповідача: не з'явилися; ВСТАНОВИВ Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.11.2018 (суддя Чеберяк П.П.) в задоволені заяви Головного управління Державної фіскальної служби України у місті Києві про визнання кредиторських вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-конструкторське бюро "Українське машинобудівництво" на суму 16 092 грн. 93 коп. відмовлено. Не погодившись з прийнятою ухвалою, Головне управління Державної фіскальної служби України звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу у даній справі та прийняти нову, якою визнати кредиторські вимоги Головного управління ДФС у місті Києві. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2019 справу № 910/4390/15-г передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Грек Б.М. судді: Отрюх Б.В., Остапенко О.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.11.2018 залишено без руху до усунення недоліків. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.11.2018 призначено до розгляду. Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала прийнята с порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 236 ГПК України та ст. 1, 23, 38 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» без з'ясувань всіх обставин справи та підлягає скасування. Одним із складових елементів права на справедливий розгляд згідно зі статтею 6 конвенції, є право бути присутнім на розгляду своєї справи (рішення суду у справах «Тьерс та інші проти Сан-маріно», «Романов проти Росії», «Бадер та інші проти Швеції». Вказане право може бути дотримано, зокрема, шляхом належного повідомлення сторонам про розгляд справи судом. З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає за можливе здійснювати розгляд скарги, так як сторони належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, учасниками якої вони є, а часткова неявка не перешкоджає розгляду справи. Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 12.11.2018 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Головного управління державної фіскальної служби України у місті Києві - без задоволення, з наступних підстав. Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, заявлені Головним управлінням Державної фіскальної служби України у м. Києві кредиторські вимоги в розмірі 16 092 грн. 93 коп. складають: штраф в розмірі 170 грн. 00 коп. нарахований згідно податкового повідомлення-рішення № 0016941501 від 29.10.2015, пеню в розмірі 15 909 грн. 52 коп. нараховану у зв'язку з порушенням строків сплати податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість, а також пеню в розмірі 13 грн. 41 коп., нараховану за надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі. Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Частиною 3 вказаної статті визначено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій. Тобто, вказана норма встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені протягом часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний з визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію. Тому штрафні санкції та пеня за невиконання зобов'язань не нараховується в силу прямої заборони законом. Крім того, не може розглядатися питання про поширення чи непоширення мораторію на не нараховану неустойку, оскільки законом виключена можливість виникнення та існування відносин нарахування неустойки боржнику, щодо якого діє мораторій, введений при провадженні справи про його банкрутство. Виходячи зі змісту Закону, боржник повинен виконувати зобов'язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються, за винятком випадків, які можуть бути встановлені спеціальними нормами законодавства. З огляду на викладене вище, проаналізувавши заяву Головного управління Державної фіскальної служби України у м. Києві з кредиторськими вимогами до боржника на суму 16 092 грн. 93 коп., дослідивши матеріали справи та оцінивши додані до заяви докази, враховуючи, що заявлені кредитором вимоги є штрафними санкціями, нарахованими в період дії мораторію на зобов'язання, які виникли до порушення справи про банкрутство, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення поданої заяви. Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.11.2018 у справі №910/4390/15-г залишити без змін. Матеріали справи №910/4390/15-г повернути до Господарського суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя Б.М. Грек Судді Б.В. Отрюх О.М. Остапенко

Текст наведено в тому вигляді, в якому його оприлюднено. Персональні дані учасників у судових рішеннях знеособлені самим судом — саме тому в тексті трапляються позначки на кшталт «ОСОБА_1».

Справа № 910/4390/15-г — Постанова — Кишеня