Справа № 908/3501/13-908/1541/14

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 березня 2019 року м. Київ Справа № 908/3501/13-908/1541/14 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г., за участю секретаря судового засідання - Корпусенка А.О. за участю: ліквідатора (Приватного підприємства "Граніт - Запоріжжя") - Чалаплюк С.В. (посв. №945 від 28.05.2013). розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції з Господарським судом Запорізької області касаційну скаргу ліквідатора Приватного підприємства "Граніт - Запоріжжя" арбітражного керуючого Чалаплюка Сергія Вікторовича на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2019 (Головуючий суддя - Чередко А.Є.; судді - Коваль Л.А., Пархоменко Н.В.) у справі за заявою Фізичної особи - підприємця Баник Арсенія Васильовича до Приватного підприємства "Граніт - Запоріжжя" про банкрутство, - ВСТАНОВИВ: 1. У провадженні господарського суду Запорізької області перебуває справа №908/3501/13-908/1541/14 про банкрутство Приватного підприємства "Граніт-Запоріжжя" на стадії ліквідаційної процедури введеної постановою місцевого господарського суду від 03.02.2016. 2. Ліквідатором Приватного підприємства "Граніт-Запоріжжя" арбітражним керуючим Чалаплюком С.В. до суду подано звіт, ліквідаційний баланс банкрута, реєстр вимог кредиторів, документи на підтвердження проведення ліквідаційної процедури, а також звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення і відшкодування витрат в ліквідаційній процедурі. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій 3. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.10.2018 у справі №908/3501/13-908/1541/14 затверджено звіт ліквідатора у справі та ліквідаційний баланс банкрута, звіт ліквідатора про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками ліквідаційної процедури. Ліквідовано Банкрута Приватне підприємство Граніт-Запоріжжя, код в ЄДР 13608789. Провадження у справі закрито. Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений законом строк або відхилені господарським судом, ухвалено вважати погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню. 4. Ухвала місцевого господарського суду обґрунтована тим, що поданий на затвердження звіт, ліквідаційний баланс та матеріали, що стосуються здійснення ліквідаційної процедури відповідають вимогам статті 46 Закону України «Про відновлення платоспроможності або визнання його банкрутом» (Далі - Закон про банкрутство). 4.1. Відповідно до пункту 6 частини 1 про банкрутство господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому статтею 46 цього Закону. 4.2. Таким чином, оскільки за результатами ліквідаційної процедури у банкрута не виявлено майна, за рахунок якого можливе погашення кредиторських вимог, підприємницька діяльність товариства припинена, що відображено у ліквідаційному балансі, господарський суд дійшов до висновку про ліквідацію юридичної особи-банкрута та закриття провадження у справі. 5. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2019 ухвалу Господарського суду Запорізької області від 01.10.2018 у справі №908/3501/13-908/1541/14 - скасовано. Справу №908/3501/13-908/1541/14 передано для продовження розгляду у ліквідаційній процедурі до Господарського суду Запорізької області. 6. Постанова Центрального апеляційного господарського суду обґрунтована тим, що ліквідатором банкрута не було у повному обсягу дотримано вимог Закону під час здійснення заходів ліквідаційної процедури, наслідком чого стало порушення прав та охоронюваних законом інтересів учасників провадження у справі про банкрутство щодо задоволення кредиторських вимог, а місцевим господарським судом не було надано таким діям ліквідатора належної оцінки та передчасно прийнято рішення про ліквідацію банкрута. Оскаржувана ухвала винесена місцевим господарським судом з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в ухвалі, обставинам справи та з порушенням норм процесуального права, що є підставою для її скасування та виходячи з особливостей процедури ліквідації у справі про банкрутство передачі справи для подальшого розгляду на стадію ліквідаційної процедури до суду першої інстанції. Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу 7. Ліквідатором Приватного підприємства "Граніт-Запоріжжя" арбітражним керуючим Чалаплюком С.В. подано до Верховного Суду касаційну скаргу у якій останній просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2019 та залишити в силі ухвалу господарського суду Запорізької області від 01.10.2018 у справі №908/3501/13-908/1541/14. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу 8. Підставою для скасування скаржник вважає невірне застосування та порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 202, 236, 269 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 26, 33, 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". 8.1 Скаржник посилається на те, що апеляційний господарський суд без належних підстав вийшов за межі доводів апеляційної скарги; 8.2. крім того, посилається на те, що апеляційним господарським судом не надано належної оцінки доводам ліквідатора викладеним у відзиві та доданим до нього доказам та надано перевагу позиції та доводам скаржника; 8.3. зазначає, що всі члени комітету кредиторів Приватного підприємства "Граніт-Запоріжжя" були належним чином повідомлені про проведення зборів комітету кредиторів; 8.4. скаржник переконаний, що більшість з викладених доводів в апеляційній скарзі є суб'єктивним баченням кредитора ОСОБА_7 та не доведено належним чином. Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі 9. Головою комітету кредиторів та кредитором ОСОБА_7 подано відзиви на касаційну скаргу ліквідатора з проханням залишити оскаржувану постанову без змін, а касаційну скаргу без задоволення. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ 10. Відповідно протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 08.02.2019 на розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г., - передано касаційну скаргу ліквідатора Приватного підприємства "Граніт-Запоріжжя" арбітражного керуючого Чалаплюка С.В. 10.1. Ухвалою касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 908/3501/13-908/1541/14 за касаційною скаргою ліквідатора Приватного підприємства "Граніт - Запоріжжя" арбітражного керуючого Чалаплюка Сергія Вікторовича на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2019 у вказаній справі. Призначено до розгляду касаційну скаргу ліквідатора Приватного підприємства "Граніт - Запоріжжя" арбітражного керуючого Чалаплюка Сергія Вікторовича на 27 березня 2019 року о 12 год. 00 хв. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м.Київ, вул. О.Копиленка, 6, в залі судових засідань № 330. 11. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з такого. 12. Відповідно ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. 13. Відповідно до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (Далі - ГПК України) господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". 14. Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону про банкрутство провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України. 15. Статтею 9 вказаного Закону визначено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. 16. У ст. 4 Закону про банкрутство, зокрема визначено, що відповідно до цього Закону щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута 17. Ліквідація боржника - це припинення існування суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. 18. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств. 19. Правильне завершення ліквідаційної процедури є основним завданням ліквідатора, який, з урахуванням покладених на нього Законом про банкрутство повноважень повинен наполегливо та добросовісно працювати упродовж всієї процедури ліквідації. 20. Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд приймає ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі. 21. Отже, законодавцем передбачено певну сукупність дій, які необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом з зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів). 22. Подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за результатом проведених дієвих заходів, які передбачені у ліквідаційній процедурі. 23. Законом не визначено вичерпний перелік таких заходів, які має вчинити ліквідатор для завершення ліквідаційної процедури, визначені тільки основні напрямки таких заходів, що дозволяють сформувати ліквідаційну масу та задовольнити, за умови виявлення майна (ліквідних активів), вимоги кредиторів, що логічно випливає із визначених Законом повноважень ліквідатора та надає останньому можливість відповідно до власного самостійного та незалежного розсуду вчиняти дії щодо виявлення та розшуку активів банкрута для формування ліквідаційної маси. 24. Разом з тим, обов'язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів щодо їх належного здійснення - принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі (постанова Верховного Суду від 14.02.2018 року у справі №927/1191/14). 25. Пунктом 1 ст. 46 Закону про банкрутство визначено, що після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: -відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; -відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; -копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; -реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; -документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; -довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; -для акціонерних товариств - копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; -для емітентів цінних паперів - копія звіту про наслідки погашення цінних паперів, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. 26. У наведеній нормі Законодавець визначив обов'язковий перелік документів, без яких не може бути затверджений звіт ліквідатора господарським судом, який водночас не є вичерпним. 27. Крім документів безпосередньо визначених у ст. 46 Закону про банкрутство, для доведення правомірності та повноти своїх дій у ліквідаційній процедурі ліквідатором можуть бути додані до звіту та відображені у ньому інші відомості, які спрямовані на доведення господарському суду, комітету кредиторів та окремим кредиторам виконання, покладених на ліквідатора обов'язків належним чином. 28. Розглядаючи справу у підсумковому засіданні від 01.10.2018 на стадії ліквідаційної процедури, суд першої інстанції надав оцінку поданому ліквідатором Чалаплюком С.В. звіту та ліквідаційному балансу Приватного підприємства "Граніт-Запоріжжя". 29. Зокрема, судом встановлено, що письмовий звіт та ліквідаційний баланс банкрута були схвалені рішенням комітету кредиторів про що свідчить протокол № 3 від 11.09.2018. 30. Між тим, судом першої інстанції встановлено, що як свідчить журнал реєстрації учасників від 11.09.2018, на засідання прибув кредитор ОСОБА_6 з кількістю голосів - 674, кредитори ФОП Баник А.С.- з 5.895 голосами та ОСОБА_7 з 144 голосами за засідання комітету кредиторів не прибули, про час, дату та місце проведення засідання комітету кредиторів були повідомлені вчасно та належним чином (докази надсилання повідомлень долучені до матеріалів справи). 31. Місцевий господарський суд констатував відсутність наведених кредиторів і у судовому засідання 01.10.2018, присутня ж у судовому засіданні представник Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області звіти ліквідатора підтримала та просила їх затвердити та ліквідувати банкрута. 32. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що ліквідатором було проведено інвентаризацію, під час якої встановлено, що за банкрутом зареєстровано рухоме (транспортні засоби, обладнання та устаткування) та нерухоме (адміністративна будівля АДРЕСА_1, адміністративний корпус АДРЕСА_2) майно. 33. Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.06.2017, яка набула законної сили, припинено право спільної часткової власності ОСОБА_6 та Приватного підприємства "Граніт - Запоріжжя" на цілісний майновий комплекс банкрута, виділено в натурі та визнано право власності за ОСОБА_6 на наступне майно: адміністративна будівля літера А, паркан, ворота, замощення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1; нерухоме майно: адміністративний корпус літ. А-2, бокси літ. Б, Б1, пилорама літ. В, цехи дерево-гранітної обробки літ. Г, Г1, складський модуль літ. Д, будівля розпиловки та сушки літ. З, уборна літ. У, навіс літ. К, №1 паркан, №2 ворота, №4 оборотний цикл гранітного цеху, І замощення, розташованого за адресою АДРЕСА_2; рухоме майно: автомобіль Нyundai Sonata сірого кольору 2004 року випуску, державний номер НОМЕР_1, номер кузова - НОМЕР_6, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - НОМЕР_7, Котел Мира 2-20, Котел Мира 2-20, Високовольтна ячейка Фидр 13. Зобов'язано ОСОБА_6 здійснити матеріальну компенсацію за не пропорційний розподіл майна цілісного майнового комплексу, що перебувало у спільній частковій власності, у розмірі - 298,77грн. на користь Приватного підприємства "Граніт - Запоріжжя" шляхом перерахування грошових коштів на ліквідаційний рахунок банкрута. 34. Все фактично виявлене майно банкрута, а саме: 11 одиниць автотранспорту: ГАЗ-31029, д/н НОМЕР_8, ЗАЗ-1102, д/н НОМЕР_9, ЗИЛ-133ГЯ, КС3575А, д/н НОМЕР_11, Камаз-5410, д/н НОМЕР_10, Краз 250,КС 4562, д/н НОМЕР_11, МАЗ 54329, д/н НОМЕР_2, напівпричіп МАЗ 93866, д/н НОМЕР_3, напівпричіп МАЗ 93866, д/н НОМЕР_4, напівпричіп УП 1212М, д/н НОМЕР_5, ГАЗ-53, д/н НОМЕР_12, бульдозер ДЗ-1623; обладнання, устаткування у кількості 31 одиниця, що знаходилось за адресою: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, було реалізовано на аукціоні, який проведено ТОВ «Всеукраїнський аукціонний дім» у відповідності до вимог Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та умов договору на організацію та проведення аукціону від 27.07.2016, як цілісний майновий комплекс за ціною - 398.397,26 грн. 35. Отримані від реалізації майна кошти спрямовані ліквідатором на погашення вимог першої черги задоволення, зокрема на оплату основної грошової винагороди ліквідатора та відшкодування його витрат, пов'язаних з виконанням повноважень ліквідатора у цій справі. 36. Згідно з довідкою Регіонального сервісного центру у Запорізькій області та оперативних даних Національної автоматизованої інформаційної системи МВС України від 03.03.2016 за ПП «Граніт-Запоріжжя» зареєстровано 11 транспортних засоби, які були реалізовані у складі цілісного майнового комплексу банкрута (протокол про проведення аукціону № 0202 від 15.12.2017). 37. Судом першої інстанції встановлено, що за інформаційними довідками Державної інспекції сільського господарства в Запорізькій області, Головного управління Держпраці у Запорізькій області, органів Держгеокадастру у Запорізькій області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Укртрансбезпеки, Департаменту льотної придатності, Департаменту з питань цивільного захисту населення, сільськогосподарського та дорожньо-будівельна техніка, технологічні транспортні засоби, земельні ділянки, річкові та морські судна, об'єкти цивільної оборони, повітряні судна, сховища та протирадіаційні укриття за боржником не зареєстровані, виконавчі документи на виконанні в органах ДВС не перебувають. 38. Відповідно до довідки Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №09/01/7122 від 29.03.2016 ПП «Граніт-Запоріжжя» відсутнє серед власників, які володіють значними пакетами акцій емітентів. Розрахункові рахунки банкрута закриті, залишки коштів на них відсутні. 39. Проведеною ліквідатором роботою встановлено відсутність активів для погашення у повному обсязі кредиторської заборгованості, що відображено у ліквідаційному балансі банкрута. 40. Звіт та ліквідаційний баланс банкрута, а також звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди ліквідатору та про здійснення та відшкодування витрат в ліквідаційній процедурі були розглянуті на засіданні комітету кредиторів та схвалені ним. 41. Затверджуючи ліквідаційний звіт, ліквідаційний баланс банкрута, закриваючи провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства "Граніт-Запоріжжя" місцевий господарський суд виходив з того, що під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор здійснив всі необхідні заходи з ліквідації банкрута. 42. Під час апеляційного перегляду цієї справи, суд другої інстанції дійшов висновків про передчасність затвердження звіту та ліквідаційного балансу банкрута, оскільки розгляд звіту ліквідатора без участі, зокрема, кредитора ОСОБА_7 (заявник апеляційної скарги) та інших кредиторів призвів до постановлення господарським судом неправильного судового рішення, оскільки судом не було повно досліджено усі обставини, що мають значення для справи, зокрема ті, що наведені ОСОБА_7 у апеляційній скарзі. 43 Погоджуючись із висновками апеляційного господарського суду щодо передчасності прийнятого місцевим господарським судом рішення, Суд виходить з такого. 44. Відповідно до ч.1 ст.46 Закону про банкрутство, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів цінних паперів - копія звіту про наслідки погашення цінних паперів, засвідчена Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Звіт ліквідатора має бути схвалений комітетом кредиторів, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника (для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків). Про час і місце судового засідання, у якому має розглядатися звіт і ліквідаційний баланс, господарський суд повідомляє ліквідатора та членів комітету кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. 45. Апеляційний господарський суд встановив, що протокол № 3 від 11.09.2018 та журнал реєстрації учасників від 11.09.2018 свідчить про те, що у засіданні комітету кредиторів, на якому схвалювався звіт ліквідатора, брав участь, лише один кредитор - ОСОБА_6 з кількістю голосів - 674, а кредитори ФОП Баник А.С. - з 5 895 голосами та ОСОБА_7 з 144 голосами в засіданні комітету кредиторів участі не брали, що призвело до порушення прав кредиторів з найбільшою кількістю голосів у комітеті кредиторів на висловлення своєї позиції щодо здійснення ліквідатором заходів ліквідаційної процедури та наявності підстав щодо затвердження звіту ліквідатора. 46 Апеляційний господарський суд, також, встановив, що ОСОБА_7 звертався до місцевого господарського суду із заявою про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю явки адвоката, у якого знаходяться необхідні матеріали для розгляду справи, але судом першої інстанції таке клопотання було відхилено з підстав, встановлених ч. 1 ст. 202 ГПК України, а справа розглянута за відсутності ОСОБА_7 47. Виходячи з обставин справи, а саме щодо строку здійснення ліквідаційної процедури у справі, яка була відкрита постановою від 03.02.2016, тобто тривала більш ніж 2,5 роки, призначення судом ухвалою від 21.09.2018 судового засідання з розгляду звіту ліквідатора на 01.10.2018, тобто через 9 днів після постановлення ухвали та через 6 днів з дати її відправлення (24.01.2018), затвердження звіту ліквідатора у першому судовому засіданні та без участі кредиторів, які взагалі не були ознайомлені зі звітом ліквідатора, суд апеляційної інстанції розцінив як порушення процесуальних прав (ст. 42 ГПК України) кредитора та дійшов висновків про те, що у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для відхилення заяви ОСОБА_7 про відкладення розгляду справи. 48. Слід також зазначити, що згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. 49. У ч. 2 ст. 202 ГПК України між тим встановлено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. 50. Апеляційний господарський суд встановив, що місцевий господарський відхиляючи заяву ОСОБА_7 про відкладення розгляду справи виходив з приписів ч. 1 ст. 202 ГПК України та не встановлював обставин поважності неявки кредитора в судове засідання. 51. Суд касаційної інстанції вважає, що розгляд звіту ліквідатора без участі кредиторів, які бажали прийняти участь у судовому засідання під час затвердження звіту та ліквідаційного балансу банкрута порушує процесуальні права таких кредиторів, передбачені у ст. 42 ГПК України, про що вірно зазначив у своїй постанові апеляційний господарський суд. 52. Відповідно до ч. ч. 1-4 ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. 53. Беручи до уваги положення ст.ст. 41, 46 Закону про банкрутство, господарський суд, розглядаючи ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора, перевіряє у судовому засіданні обґрунтованість, правомірність та безсумнівну повноту дій ліквідатора, а також, достовірність змісту ліквідаційного балансу, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, повноту реалізації ліквідатором активів боржника а також достовірність змісту ліквідаційного балансу. 54. Виходячи з вимог Закону про банкрутство, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визнаних ліквідатором вимог кредиторів за наслідками ліквідації боржника), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. 55. Отже, у підсумковому засіданні суду необхідно дати оцінку в цілому здійсненій процедурі банкрутства, проте, як встановлено під час апеляційного перегляду справи, місцевим господарським судом: не було надано належної оцінки здійснення ліквідатором заходів щодо продажу майна банкрута та погашення вимог кредиторів; встановлення майнового стану боржника та погашенням витрат, пов'язаних з провадженням у справі про банкрутство; не встановлено, яким саме кредиторам по заробітній платі було погашено заборгованість, яким чином, та у яких сумах; не досліджувалось судом і обставин проведення ліквідатором оцінки та реалізації майна банкрута у ліквідаційній процедурі, яке було реалізовано лише за 398 397,26грн, а також обґрунтованості їх використання ліквідатором, зокрема на погашення витрат ліквідаційної процедури. 56. Із наданих до апеляційної скарги доказів, які не були подані суду першої інстанції внаслідок відмови від відкладення розгляду справи, судом другої інстанції встановлено, що кредиторами банкрута здійснювалися витрати, пов'язані зі збереженням майна банкрута, проте ці обставини не знайшли свого відображення у звіті ліквідатора та оскаржуваній ухвалі, як і обставини перебування в оренді банкрута майна, яке належить ініціюючому кредитору, та яке не було повернуто останньому під час заходів ліквідаційної процедури. 57. Отже, враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи, ліквідатором банкрута не було у повному обсягу дотримано вимог Закону про банкрутство під час здійснення заходів ліквідаційної процедури, наслідком чого стало порушення прав та охоронюваних законом інтересів учасників провадження у справі про банкрутство щодо задоволення кредиторських вимог, а місцевим господарським судом не було надано таким діям ліквідатора належної оцінки та передчасно прийнято рішення про ліквідацію банкрута. 58. Доводи скаржника не доводять порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, проте, виходячи зі змісту касаційної скарги, направлені на переоцінку доказів та обставин справи, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, встановлених приписами ст. 300 ГПК України. 59. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України, за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. 60. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України). 61. Перевіривши правильність застосування господарськими судом другої інстанції норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги та залишення оскаржуваної постанови без змін. 62. У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін постанови суду апеляційної інстанцій, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника. Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 311, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,- ПОСТАНОВИВ: 1. Касаційну скаргу ліквідатора Приватного підприємства "Граніт - Запоріжжя" арбітражного керуючого Чалаплюка Сергія Вікторовича залишити без задоволення. 2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 17.01.2019 у справі № 908/3501/13-908/1541/14 залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий С.В. Жуков Судді В.В. Білоус Н.Г. Ткаченко