Справа № 914/3734/15

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "04" квітня 2019 р. Справа №914/3734/15 Західний апеляційний господарський суд у складі: головуючого - судді: Матущака О.І. суддів: Хабіб М.І. Якімець Г.Г. за участю представників сторін: апелянта: ОСОБА_2; ініціюючого кредитора: не з'явився; боржника :Онушканич Я.В.- арбітражний керуючий (ліквідатор); конкурсних кредиторів: ТОВ «Молочна компанія «Галичина» - Романчук Д.М.; Антимономопольного комітету України: Сигляк І.Я.; прокуратури: Макогон Ю.І.- прокурор відділу прокуратури Львівської області розглянувши апеляційну скаргу забезпеченого кредитора Публічного акціонерного товариства «Державний екпортно-імпортний банк України», м. Київ №176-00/220 від 22.02.2019 на ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.01.2019 (повний текст 04.02.2019, суддя В.В. Гутьєва) за заявою ініціюючого кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Милкоу-Україна», м. Київ про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Галичина», м. Радехів Львівської області ВСТАНОВИВ: Фактичні обставини справи. 29.10.2015 на адресу Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Милкоу-Україна» про порушення справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Галичина». Ухвалою суду від 09.11.2015 заяву ТОВ «Милкоу-Україна» прийнято до розгляду. За результатами проведення підготовчого засідання судом 24.11.2015 порушено провадження у справі про банкрутство ПрАТ «Галичина». Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Череватого Л.Б. 25.11.2015 здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оголошення про порушення справи про банкрутство ПрАТ «Галичина». Ухвалою суду від 08.05.2018 розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Онушканича Я.В. Ухвалою від 05.07.2018 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника. Постановою від 30.08.2018 припинено процедуру розпорядження майном ПрАТ «Галичина», боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором у справі призначено арбітражного керуючого Онушканича Я.В. 30.08.2018 здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання ПрАТ «Галичина» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. На підставі наказу №1/2 від 17.09.2018 ліквідатором була проведена інвентаризація майна та активів банкрута, результати інвентаризації оформлені протоколом інвентаризаційної комісії від 05.11.2018. В процесі розгляду справи ліквідатор ПрАТ «Галичина» арбітражний керуючий Онушканич Я.В. звернувся до суду з заявою за вих. № 1 від 15.01.2019 про надання згоди на продаж майна банкрута, заставодержателем якого є ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України». Суть спору. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.01.2019, окрім іншого, було задоволено заяву ліквідатора, арбітражного керуючого Онушканича Я.В. за вих. № 1 від 15.01.2019 про надання згоди на продаж майна банкрута, заставодержателем якого є ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (п.6 оскаржуваної ухвали) та надано згоду на продаж майна банкрута, а саме: рухомого та нерухомого майна, перелік якого відображено у переліку майна, що перебуває в іпотеці (заставі) ПАТ «Укрексімбанк», є предметом забезпечення ПАТ «Укрексімбанк» та відображене в інвентаризаційних описах від 05.11.2018 - 1046 позицій (п.7 оскаржуваної ухвали). Ухвала суду мотивована тим, що оскільки ліквідатор ПрАТ «Галичина» попередньо звернувся до ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» про надання згоди на продаж майна боржника, що є предметом забезпечення і є у фактичній наявності згідно даних інвентаризації, проте такої згоди не отримав, суд відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» надав згоду на продаж вищезазначеного майна банкрута. Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи. ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати п.6 ухвали, яким було задоволено заяву ліквідатора, арбітражного керуючого Онушканича Я.В. за вих. № 1 від 15.01.2019 про надання згоди на продаж майна банкрута, заставодержателем якого є ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та п.7 ухвали, яким було надано згоду на продаж майна банкрута, а саме: рухомого та нерухомого майна, перелік якого відображено у переліку майна, що перебуває в іпотеці (заставі) ПАТ «Укрексімбанк», є предметом забезпечення та відображене в інвентаризаційних описах від 05.11.2018. У своїй апеляційній скарзі апелянт покликається на те, що місцевим господарським судом порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: при прийнятті оскаржуваної ухвали господарським судом було порушено приписи ст.41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та вимоги положення «Про інвентаризацію активів та зобов'язань», затвердженого наказом Міністерства фінансів України №879 від 02.09.2014, оскільки арбітражним керуючим Онушканичем Я.В. не було належним чином проведено інвентаризацію активів та майна банкрута. Крім цього, скаржник зазначає, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, зокрема ст.86 ГПК України щодо всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження всіх наявних у справі доказів. Ліквідатором ПрАТ «Галичина» арбітражним керуючим Онушканичем Я.В. подано відзив на апеляційну скаргу в якому просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав, викладених у відзиві. Вважає, що оскаржувана ухвала прийнята відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Інші учасники справи не скористалися правом на подання до суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу в письмовій формі згідно зі ч. 1 ст. 263 ГПК України. Інших клопотань, заяв в порядку ст.207 ГПК України сторонами заявлено не було. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.03.2019 у складі колегії суддів: головуючого судді Матущака О.І., суддів Мирутенка О.Л., Хабіб М.І. було відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» №176-00/220 від 22.02.2019 на ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.01.2019 у справі №914/3734/15. Розпорядженням керівника апарату №223 від 21.03.2019 у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії ОСОБА_10 зобов'язано здійснити заміну складу колегії суддів для розгляду апеляційної скарги. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2019 р. здійснено заміну складу колегії суддів та визначено такий склад суддів: головуючий суддя Матущак О.І., судді Хабіб М.І. та Якімець Г.Г. Представниками сторін не заявлено відводу складу суддів. В судовому засіданні представниками сторін викладено доводи та заперечення по суті апеляційної скарги. Окрім цього, апелянт зазначив, що банк не відмовляв у наданні дозволу на продаж заставного майна банкрута та не ухилявся від цього, при цьому навів обставини, у зв'язку з чим надання даного дозволу є передчасним, оскільки ліквідатором не було належним чином проведено інвентаризацію активів та майна банкрута та не вжито всіх заходів щодо виявлення частини майна, яке перебуває в заставі банку. У спростування даних тверджень ліквідатор зазначив, що ним було належним чином проведено інвентаризацію активів та майна банкрута, а також вжито необхідних заходів, спрямованих на виявлення відсутнього майна. Зазначив, що він звертався у банк із заявою про отримання згоди на реалізацію тільки того заставного майна, яке є у фактичній наявності у банкрута станом на сьогоднішній день, і яке включене в інвентаризаційні описи. При цьому зазначив арбітражний керуючий про те, що ним була подана відповідна заява в правоохоронні органи щодо відсутнього заставного майна ПрАТ «Галичина» і щодо такої внесено відомості до Реєстру досудових розслідувань. Оцінка суду. Згідно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин вбачається, що на виконання ч.5 ст. 44 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатором було проведено інвентаризацію активів та майна банкрута. Результати інвентаризації оформлені протоколом інвентаризаційної комісії від 05.11.2018. Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна, а також Державного реєстру обтяжень рухомого майна частина майна банкрута знаходиться в заставі (іпотеці) ПАТ «Укрексімбанк». Як підтверджується матеріалами справи, ліквідатор звернувся до ПАТ «Укрексімбанк» з листом № 1 від 27.12.2018 щодо надання згоди на продаж майна, що відображене у інвентаризаційному описі необоротних активів від 05.11.2018, які обліковуються на субрахунках: 101; 103; 104; 105; 106; 109 та у інвентаризаційному описі необоротних активів від 05.11.2018, які обліковуються на субрахунках: 123 та 127 та належить ПрАТ «Галичина», та є предметом забезпечення відповідно до іпотечного договору №151213Z4 від 21.03.2013, договору застави № 151213Z5 від 21.03.2013, договору застави №151213Z6 від 21.03.2013, договору застави №151213Z44 від 04.12.2013, що були укладені між АТ «Укрексімбанк» та ПрАТ «Галичина» шляхом проведення аукціону. До вказаного листа ліквідатором було долучено інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек та Єдиного реєстру заборон (сформовану по запиту за кодом ЄДРПОУ банкрута); інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек та Єдиного реєстру заборон (сформовану по запиту за місцезнаходженням банкрута); копію витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна; копію інвентаризаційного опису необоротних активів від 05.11.2018, які обліковуються на субрахунках: 101; 103; 104; 105; 106; 109; копію інвентаризаційного опису необоротних активів від 05.11.2018, які обліковуються на субрахунках: 123 та 127; перелік майна, що перебуває в іпотеці (заставі) ПАТ «Укрексімбанк» та відображене в інвентаризаційних описах від 05.11.2018. У відповідь на лист ліквідатора № 1 від 27.12.2018, ПАТ «Укрексімбанк» надіслав в адресу ліквідатора лист № 176-00/152 від 09.01.2019, а в подальшому і лист № 176-00/268 від 14.01.2019, в яких повідомив, що оскільки ліквідатором не було виявлено частини майна банкрута, що перебуває в заставі, зокрема, готової продукції (предмет застави згідно з договором застави №151213Z37), товари в обороті (предмет застави згідно з договором застави №151213Z38) та майнові права на виручку (предмет застави згідно з договором застави № 6013Z5), ліквідатору необхідно вжити заходів щодо виявлення та повернення відсутнього заставного майна. У зв'язку з цим, ПАТ «Укрексімбанк» вважав, що надання згоди на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення на даному етапі є передчасним, а тому банком не надано згоди відповідно до ч. 4 ст.42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». В подальшому, у відповідь на вказані листи ліквідатор направив повідомлення АТ «Укрексімбанк» за вих. №1 від 23.01.2019, в якому було зазначено, що він звертався в банк із заявою про отримання згоди на реалізацію заставного майна, тільки того майна, яке є в фактичній наявності у банкрута станом на сьогоднішній день, і включене в інвентаризаційні описи. Щодо відсутнього заставного майна, ліквідатором була подана відповідна заява до СУ ГУ НПУ у Львівській області, з наслідками розгляду якої, було внесено 05.10.2018 до ЄРДР відомості №12018140000000546 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.388 КК України. З огляду на те, що процедура ліквідації банкрута вводиться строком на дванадцять місяців (п.1 ст.37 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»), і майже половина з цього терміну вже пройшла, а Законом не передбачено термінів продовження такої процедури, ліквідатор вважав за необхідність здійснювати ліквідаційну процедуру та реалізацію майна банкрута відповідно до вимог зазначеного Закону. Таким чином, не отримавши згоди на продаж майна від заставного кредитора, арбітражний керуючий (ліквідатор) звернувся із відповідною заявою до суду про надання судом згоди на реалізацію зазначеного заставного майна. При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції виходив з такого. Відповідно до ч.4 ст. 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду. У даному разі, зазначена вище диспозитивна норма Закону передбачає не альтернативність вибору правил поведінки сторін провадження у справі про банкрутство, а черговість вчинення процесуально значимих дій. А відтак, колегія суддів вважає, що арбітражний керуючий (ліквідатор) дотримався встановленої черговості дій, спочатку надіславши запит до заставодержателя, і лише після неотримання згоди на продаж майна банкрута від заставного кредитора, звернувся із клопотанням про таке до суду. З огляду на те, що ліквідатор відповідно до ч.4 ст.42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» попередньо звернувся до ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» про надання згоди на продаж майна, що є предметом забезпечення, і є в наявності, проте такої згоди не отримав, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заяву ліквідатора арбітражного керуючого Онушканича Я.В. про надання згоди на продаж майна банкрута, заставодержателем якого є ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» необхідно задовольнити та надати згоду на продаж даного майна банкрута. Окрім цього, в підтвердження правильності судового рішення суду першої інстанції у цій частині оскаржуваної ухвали, судом апеляційної інстанції враховується, що з аналогічних спірних правовідносин Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 26.04.2018 у справі № 18/1355/12 зазначено, що ч.4 ст.42 Закону про банкрутство встановлено, що майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду. Тобто, положеннями статті 42 Закону про банкрутство законодавець визначив порядок надання згоди на відчуження заставного майна, згідно якого така згода є безумовною та надається кредитором-заставодержателем, або судом (за відсутності згоди кредитора-заставодержателя), а дії ліквідатора, спрямовані на її одержання, є необхідними для формування ліквідаційної маси банкрута. При цьому, надання згоди на продаж заставного майна забезпеченим кредитором не надає йому права обирати порядок та умови реалізації заставного майна, оскільки такий порядок та умови визначені Законом. Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що передбачений наведеною вище нормою дозвіл дається на реалізацію майна боржника в цілому, а не на кожну окрему дію, спрямовану на реалізацію майна боржника (зокрема, не на проведення конкретного аукціону, а на продаж майна банкрута). Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків місцевого господарського суду, з якими погоджується й суд апеляційної інстанції. Окрім цього, судом апеляційної інстанції відхиляються доводи апелянта про те, що ліквідатором проведено інвентаризацію активів боржника з порушеннями Положеня Про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 879 від 02.09.2014 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.10.2014 за № 1365/26142, оскільки згідно п.5 такого Положення, інвентаризація проводиться з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства. Під час інвентаризації активів і зобов'язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка. Тобто, зазначеним Положенням регулюється питання проведення дій щодо співставлення наявних активів їх бухгалтерському чи іншому обліку, а не як у даному разі, щодо інвентаризації у ліквідаційній процедурі у спосіб формування переліку таких активів, які залишилися наявними у боржника станом на дату проведення для подальшої їх оцінки та реалізації в межах процедури банкрутства. Щодо виявленої різниці у фактичній наявності активів та переліку у договорах застави чи додатках до таких, ліквідатором правомірно подано до правоохоронного органу заяву про кримінальне правопорушення. За вказаних умов, суд першої інстанції, правильно з'ясував характер спірних правовідносин та дійшов обґрунтованого висновку про надання згоди на продаж майна банкрута, що не спростовано доводами апеляційної скарги, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга задоволення. Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Доводи та заперечення, викладені апелянтами у апеляційних скаргах не спростовують імперативних норм чинного законодавства про банкрутство якими обґрунтована оскаржувана ухвала суду першої інстанції, норми якого є спеціальними нормами закону на відміну від загальних норм, якими є норми, що регулюють податкові відносини, і при цьому навіть відсутня конкуренція таких норм у даних спірних правовідносинах. З огляду на вищевикладене, ухвала місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення. Судові витрати. Відповідно до ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З урахуванням вище, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення судового збору за подання апеляційної скарги за апелянтом. Керуючись ст. ст. 11, 13, 74, 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281- 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ: 1. Ухвалу господарського суду Львівської області від 29.01.2019 у справі №914/3734/15 в частині задоволення заяви ліквідатора ПрАТ «Галичина» арбітражного керуючого Онушканича Я.В. за вих. № 1 від 15.01.2019 про надання згоди на продаж майна банкрута, заставодержателем якого є ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (п.6 ухвали) та надання згоди на продаж майна банкрута, а саме: рухомого та нерухомого майна, перелік якого відображено у переліку майна, що перебуває в іпотеці (заставі) ПАТ «Укрексімбанк», є предметом забезпечення ПАТ «Укрексімбанк» та відображене в інвентаризаційних описах від 05.11.2018 - 1046 позицій (п.7 ухвали) - залишити без змін, а апеляційну скаргу ПАТ «Укрексімбанк» - без задоволення. 2. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції залишити за апелянтом. Справу повернути на адресу місцевого господарського суду. Повний текст постанови виготовлено і підписано 09.04.2019. Головуючий-суддя: О.І. Матущак Судді М.І.Хабіб Г.Г. Якімець