Текст рішення
УХВАЛА
15 квітня 2019 року
м. Київ
Справа № 5015/1396/11
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,
учасники справи:
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Міленіум",
арбітражний керуючий, ліквідатор - Сибаль Андрій Михайлович,
заявник касаційної скарги, уповноважена особа учасників ТОВ "Міленіум" -
ОСОБА_5
розглянувши матеріали касаційної скарги уповноваженої особи учасників ТОВ "Міленіум" - ОСОБА_5
на ухвалу Західного апеляційного господарського суду
від 27.02.2019
у складі колегії суддів: Мирутенко О.Л., (головуючий), Матущак О.І., Якімець Г.Г.,
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Міленіум",
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
Уповноважена особа учасників ТОВ "Міленіум" - ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5, заявник) 03.04.2019, через Західний апеляційний господарський суд, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 у справі № 5015/1396/11.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 5015/1396/11 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Білоуса В.В., суддя - Ткаченко Н.Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 05.04.2019.
Розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_5, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 293 ГПК України, зокрема, у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.10.2018, зокрема, в задоволенні скарги ПАТ "Піреус Банк МКБ" та скарги ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на дії ліквідатора ТОВ "Міленіум" Сибаля А.М., відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.10.2018 ОСОБА_5 05.02.2019 звернувся до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 08.02.2019 з підстав не сплати судового збору за подання апеляційної скарги, відсутності доказів направлення копії апеляційної скарги іншим учасникам справи та відсутності клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків до 25.02.2019.
На виконання вимог ухвали Західного апеляційного господарського суду від 08.02.2019 заявником подано клопотання, в якому зазначав, що враховуючи скрутне фінансове становище позбавлений можливості здійснити відправку копії апеляційної скарги іншим учасникам у справі та здійснити сплату судового збору, за таких обставин просив звільнити від сплати судового збору.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження заявник зазначив, що підготовка апеляційної скарги потребувала певного часу, за таких обставин вважав, що строк пропущено з поважних причин.
З огляду на значний пропуск процесуального строку на апеляційне оскарження понад три місяці, відсутність доказів на підтвердження скрутного фінансового становища ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою уповноваженої особи учасників ТОВ "Міленіум" ОСОБА_5 на ухвалу Господарського суду Львівської області від 24.10.2018.
Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (п. 8 ч. 1 цієї статті).
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.".
Колегія суддів зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Доводи викладені ОСОБА_5 в обґрунтування заявленого клопотання про поновлення процесуального строку не можуть об'єктивно свідчити про неможливість своєчасного звернення з апеляційною скаргою та залежали виключно від волевиявлення заявника.
Відповідно до ч. 4 ст. 260 ГПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 261 цього Кодексу.
Згідно п.4 ч.1 ст. 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Крім того, положення ст. 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подачі касаційної скарги) визначають умови за яких суд з урахуванням майнового стану сторони за її клопотанням може відстрочити, розстрочити або звільнити від сплати судового збору.
Водночас, відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Саме лише посилання на скрутне фінансове становище, за відсутності належних доказів, що його підтверджують, не свідчить про неможливість сплати судового збору та відсутність можливості відправки апеляційної скарги іншим учасникам у справі на виконання вимог ст. ст. 259 та 260 ГПК України.
З огляду на те, що заявником апеляційної скарги уповноваженою особою учасників ТОВ "Міленіум" - ОСОБА_5 не виконано вимог ухвали Західного апеляційного господарського суду від 08.02.2019, правильне застосування Західним апеляційним господарським судом норм Господарського процесуального кодексу України при прийняті ухвали від 27.02.2019 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою уповноваженої особи учасників ТОВ "Міленіум" - ОСОБА_5 на ухвалу Господарського суду Львівської області від 24.10.2018 у справі № 5015/1396/11, є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цих норм.
З урахуванням наведеного суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою уповноваженої особи учасників ТОВ "Міленіум" - ОСОБА_5 на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 у справі № 5015/1396/11, з підстав передбачених п. 2 ч. 2 ст. 293 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 234, п. 2 абз. 1 ч. 2 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України №2147-VІІІ від 03.10.2017 року, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, -
У Х В А Л И В:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою уповноваженої особи учасників ТОВ "Міленіум" - ОСОБА_5 на ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 27.02.2019 у справі № 5015/1396/11.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді В.В. Білоус
Н.Г. Ткаченко