Справа № Б8/065-12

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected] ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "15" травня 2019 р. Справа№ Б8/065-12 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Грека Б.М. суддів: Верховця А.А. Тищенко А.І. за участю секретаря судового засідання: Романова Ю.М. розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (АТ "Укрексімбанк") на ухвалу Господарського суду Київської області від 11.02.2019 (суддя Янюк О.С.) у справі № Б8/065-12 за заявою Публічного акціонерного товариства "Державний експертно-імпортний банк України" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна українська спілка", 2. арбітражного керуючого Горбача Сергія Федоровича, 3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна товарна біржа "Соціум", 4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріел естейт компані" про визнання результатів аукціону недійсними за участю представників сторін: від заявника: Земцов А.П., Гижко О.Л. від відповідача-1: Горбач С.Ф. від відповідача-2: не з`явилися; від відповідача-3: не з`явилися; від відповідача-4: не з`явилися; ВСТАНОВИВ Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.02.2019 у справі №Б8/065-12 залишено без задоволення заяву АТ "Укрексімбанк" про визнання результатів аукціону з продажу майна боржника недійсними. Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся АТ "Укрексімбанк". Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2019, для розгляду справи № Б8/065-12 визначено колегію суддів: Сотніков С.В. (головуючий), Остапенко О.М., Отрюх Б.В. До відкриття апеляційного провадження судді Сотніков С.В., Отрюх Б.В., Остапенко О.М. подали заяву про самовідвід у справі №Б8/065-12. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.03.2019 заяви про самовідвід задоволені, відведено вищезазначених суддів від розгляду справи. Згідно із витягом з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 28.03.2019 апеляційна скарга передана на розгляд суду у складі: головуючий суддя Грек Б.М., судді: Верховець А.А., Тищенко А.І. Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 7, 73, 76, 77, 79, 86 ГПК України. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності порушень ліквідатором Боржника арбітражним керуючим вимог ст.ст. 44, 65, 66 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Крім того, скаржник зазначає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права щодо обов`язковості виконання вказівок суду касаційної інстанції. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2019 розгляд справи призначено. 07.05.2019 від Арбітражного керуючого Горбача С .Ф. надійшов відзив, в якому він заперечує доводи апеляційної скарги та зазначає те, що проведення першого та другого аукціону не відбулось. Одним із складових елементів права на справедливий розгляд згідно зі статтею 6 конвенції, є право бути присутнім на розгляду своєї справи (рішення суду у справах «Тьерс та інші проти Сан-маріно», «Романов проти Росії», «Бадер та інші проти Швеції». Вказане право може бути дотримано, зокрема, шляхом належного повідомлення сторонам про розгляд справи судом. З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає за можливе здійснювати розгляд скарги, так як сторони належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, учасниками якої вони є, а часткова неявка не перешкоджає розгляду справи. Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду Київської області від 11.02.2019 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення, з наступних підстав. Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 27.10.2017 до суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Державний експортно - імпортний банк України" (далі - заявник, ПАТ "Укрексімбанк") до ТОВ "БУС", арбітражного керуючого Горбача С.Ф., Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальна товарна біржа "Соціум" (далі - ТОВ "УТБ "Соціум") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріел Естейт Компані" (далі - ТОВ "Ріел Естейт Компані") із заявою про визнання результатів проведеного 10.08.2015 ТОВ "УТБ "Соціум" аукціону з продажу майна ТОВ "БУС" (далі - аукціон) недійсними. Як вбачається з матеріалів справи, 10.08.2015 ТОВ "УТБ "Соціум" проведено другий повторний аукціон з продажу майна банкрута за участю учасників аукціону, які, у відповідності до вимог ст. 60 Закону про банкрутство, надали відповідні заяви на участь у цьому аукціоні. Відповідно до протоколу № 2015/09 аукціону з продажу майна від 10.08.2015 об`єктом продажу є лот № 1 - майновий комплекс ТОВ "БУС", до складу якого входить: майно, що не включено до ліквідаційної маси, як таке, що є предметом забезпечення вимог АТ "Укрексімбанк", а саме: житлові будинки власного виробництва (за переліком, зазначеного в п. 1.1 протоколу № 2015/09 аукціону по продажу майна від 10.08.2015), земельні ділянки (за переліком п.1.2 протоколу № 2015/09 аукціону по продажу майна від 10.08.2015) нежитлова будівля (п. 1.3. протоколу № 2015/09 аукціону по продажу майна від 10.08.2015) та майно, що включено до ліквідаційної маси банкрута (за переліком п. 2.1 протоколу № 2015/09 аукціону по продажу майна від 10.08.2015). Переможцем аукціону, що відбувся 10.08.2015, визначено ТОВ "Ріел Естейт Компані", з яким укладено договір купівлі-продажу майнового комплексу за ціною 11 496 111,82 грн. Зазначені кошти були перераховані кредитору АТ "Укрексімбанк", що останнім і не заперечується. Як вбачається з матеріалів справи та з обставин, на які посилається заявник у своїй заяві від 25.10.2017 №176-00/1263, письмових поясненнях від 12.12.2018 №176-00/1487 та зміст відповідних рішень судів у справах №911/4106/15 та №Б8/065-12, суд зазначає, що деякі із зазначених обставин вже були розглянуті судами, та останнім була надана правова оцінка. Зокрема, посилання заявника на те, що продаж майна було здійснено: без урахування ухвали суду від 07.08.2015, яка залишена постановою КАГС, про визнання неправомірними дій ліквідатора під час проведення ним ліквідаційної процедури (арк.4, 9-10 постанови ВГСУ від 22.06.2016, т.1 а.с.29, 34-35); без відповідної згоди (дозволу(ів)) заставного кредитора щодо проведення повторних аукціонів з можливістю заниження (арк.7-8 постанови ВГСУ від 22.06.2016, т.1 а.с.32-33); з порушенням процедури самого аукціону, що виражається у не допуску до спірного аукціону представників заявника та неналежному фіксуванні проведеного аукціону (ухвала суду від 31.03.2016, арк.12 постанови ВГСУ від 22.06.2016, т. а.с.12); майно, яке є предметом забезпечення вимог кредитора неправомірно включено до складу ліквідаційної маси, а в подальшому реалізовано на аукціоні 10.08.2015 у вигляді ЦМК, що призвело до неможливості розподілу між кредиторами грошових (ухвала суду від 07.08.2015, т.1 а.с.90-94; арк.4, 8-9 постанови ВГСУ від 22.06.2016, т.1 а.с.29, 33-34), вже досліджувалось судом під час розгляду справ №911/4106/15 та №Б8/065-12. Досліджуючи зазначені обставини, господарські суди усіх інстанцій зазначили, що організатором аукціону ТОВ "УБТ "Соціум" дотриманий порядок проведення аукціону, встановленого ст.ст.64-69 Закону про банкрутство, та підстав для визнання його недійсним не встановлено. При цьому, невиконання ліквідатором рішення комітету кредиторів від 16.06.2015 №15, то суд вірно зазначив, що вказана обставина була відмічена як заявником так і ліквідатором під час розгляду справи №911/4106/15, та у свою чергу, також не стала підставою для визнання аукціону недійсним. Відповідно до ч.1 ст. 58 Закону про банкрутство організатор аукціону не пізніше як за 15 робочих днів до дня початку аукціону оприлюднює на веб-сайті державного органу з питань банкрутства та Вищого господарського суду України (при проведенні електронних торгів - також на своєму веб-сайті) оголошення про проведення аукціону, а також письмово повідомляє про проведення аукціону власника майна, замовника та інших осіб, визначених замовником. Метою розміщення оголошення на цих ресурсах є привернути до аукціону увагу якомога більшої кількості потенційних учасників. Вимоги до змісту оголошення про проведення аукціону на веб-сайті визначені у ст.59 Закону про банкрутство. На виконання зазначених приписів ліквідатором на адресу, зокрема, ВГСУ та Міністерства юстиції України було надіслано лист від 08.01.2015 №1 з проханням розміщення оголошення про проведення аукціону на веб-сайті в порядку ст.58 Закону про банкрутство із відповідним змістом. Так, в оголошенні зазначалось, зокрема: початкова вартість лота №1 (майновий комплекс) становить сукупність визнаних судом вимог кредиторів - 449 066 862,71 грн, статус аукціону - проводиться вперше, час проведення аукціону - 17.02.2015, відомості про можливість зниження початкової вартості на аукціоні - без можливості заниження. 17.02.2015 ТОВ "УТБ "Соціум" листом №06 поінформувала ліквідатора про те, що аукціон призначений на 17.02.2015 об 11 годині не відбувся, у зв`язку з відсутністю заявників. 19.02.2015 листом №49 ліквідатор поінформував ПАТ "Укрексімбанк" про те, що аукціон призначений на 17.02.2015 не відбувся, у зв`язку з відсутністю заявників, зазначив про подальший порядок продажу майна частинами (окремими лотами) та просив надати згоду на продаж відповідного заставного майна. 16.03.2015 листом № 84 ліквідатор поінформував АТ "Укрексімбанк" щодо відмови Мінюсту на розміщення оголошення про продаж майна ТОВ "БУС", у відповідь на що заявник зазначив про необхідність звернутися із відповідними скаргами до компетентних державних органів або суду (лист від 20.04.2015 №176-04/2729). Крім того, зазначене питання було розглянуто на засіданні комітету кредиторів, за результатами якого було одноголосно прийнято рішення про необхідність звернутися із відповідними скаргами до компетентних державних органів або суду (протокол від 28.04.2015 №14). Додатково листом від 16.03.2015 № 84 ліквідатор поінформував ПАТ "Укрексімбанк" про те, з метою виконання вимог Закону про банкрутство біржею повторно подано заяву на розміщення оголошення про проведення аукціону з продажу майна боржника як ЦМК до якого входить і майно, яке перебуває в іпотеці заявника, за початковою вартістю, яка є сукупною визнаних судом вимог кредиторів у справі №Б/8065-12 та становить 449 066 862,71грн, на веб-сайтах ВГСУ та Міністерства юстиції України. 30.04.2015 ліквідатором на адресу ВГСУ та Міністерства юстиції України було надіслано оголошення про проведення аукціону для розміщення останнього на відповідних веб-сайтах, як того вимагає ст. 58 Закону про банкрутство. Так, в оголошенні зазначалось, зокрема: початкова вартість лота №1 (майновий комплекс) становить сукупність визнаних судом вимог кредиторів - 449 066 862,71грн, статус аукціону - проводиться вперше, час проведення аукціону - 04.06.2015, відомості про можливість зниження початкової вартості на аукціоні - без можливості заниження. Отже, з огляду на вищезазначене, заявник був поінформований про обставини, які перешкоджали проведенню аукціону, призначеного на 17.02.2015, та про подальші дії ліквідатора щодо дотримання положень Закону про банкрутство, в даному випадку ч.1 ст.58 Закону. Як вбачається з матеріалів справи та зазначає ліквідатор, аукціон, призначений на 17.02.2015, не було проведено, оскільки відповідне оголошення не було розміщено на веб-сайті державного органу з питань банкрутство (Міністерство юстиції України), що є обов`язковим відповідно до ч.1 ст. 58 Закону про банкрутство. Крім того, ч.1 ст.65 Закону про банкрутство визначено, що якщо інше не встановлено договором, у разі закінчення аукціону без визначення переможця протягом місяця (у разі продажу нерухомого майна - двох місяців) організатор аукціону зобов`язаний провести повторний аукціон. Враховуючи вищевикладене та те, що проведення аукціону з порушенням вимог закону може бути підставою для визнання їх результатів недійсними, а для проведення повторного аукціону необхідно наявність обставин, визначених ч.1 ст. 65 Закону про банкрутство, то суд вважає, твердження скаржника щодо призначення та проведення два "перших" аукціони помилковим. До того ж, проведення саме трьох аукціонів (першого, повторного та другого повторного), перший з яких був проведений саме 04.06.2015, підтверджується і ухвалою суду від 07.08.2015, і постановою КАГС від 01.10.2015, висновки яких стали підставою звернення із відповідною позовною заявою до суду про визнання результатів аукціону недійсними. Крім того, зазначені обставини підтверджені і постановою ВГСУ від 26.06.2016 у справі №911/4106/15. Отже, з огляду на вищевикладене, що відповідно підтверджується матеріалами справи, перший аукціон, який планувався 17.02.2015 не відбувся, а отже, не можна його включати в перелік проведених аукціонів по відповідному майну. Щодо порушення ст.ст.20, 44, 98 Закону про банкрутство в частині відчуження майна за найвищою ціною, то суд апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом, з огляду на наступне. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.43 Закону про банкрутство майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю. Згідно ч.1 ст. 44 Закону про банкрутство після проведення інвентаризації та оцінки майна ліквідатор здійснює продаж майна банкрута такими способами: проведення аукціону; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною. Частиною 1 ст. 57 Закону про банкрутство встановлено, що початкова вартість майна визначається арбітражним керуючим. Якщо інше не встановлено договором, початковою вартістю повторного аукціону, другого повторного аукціону є вартість, зменшена на 20 відсотків щодо початкової вартості відповідно попереднього аукціону, попереднього повторного аукціону (ч.3 ст.65 Закону про банкрутство). Якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, аукціон проводиться без можливості зниження початкової вартості. Повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить 50 відсотків початкової вартості, вказаної в оголошенні про проведення аукціону. Якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону, другий повторний аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості. Під час проведення аукціону з можливістю зниження початкової вартості, за відсутності бажаючих укласти договір ліцитатор знижує початкову вартість на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір (ч.ч.1-4 ст.66 Закону про банкрутство). Із матеріалів справи вбачається, що ліквідатором на адресу, зокрема, ВГСУ та Міністерства юстиції України надсилались відповідні листи з проханням розміщення оголошення про проведення аукціону на веб-сайті, а саме: 1) 30.04.2015 №14 із зазначенням: початкова вартість лота №1 (майновий комплекс) становить сукупність визнаних судом вимог кредиторів - 449 066 862,71 грн, статус аукціону - проводиться вперше, час проведення аукціону - 04.06.2015, відомості про можливість зниження початкової вартості на аукціоні - без можливості заниження. Із змісту повідомлення про результати проведення аукціону, розміщеного на сайті ВГСУ 06.06.2015 (№ публікації 18691), вбачається, що аукціон не відбувся у зв`язку із відсутністю заявників; 2) 11.06.2015 №15 із зазначенням: початкова вартість лота №1 (майновий комплекс) становить сукупність визнаних судом вимог кредиторів зменшена на 20 відсотків - 359 253 490,17грн (т.1 а.с.155-168), статус аукціону - проводиться перший повторний, час проведення аукціону - 14.07.2015, відомості про можливість зниження початкової вартості на аукціоні - з можливістю зниження початкової вартості, але не нижче, ніж до граничної вартості, яка становить не менше 50 відсотків від початкової вартості (не нижче 179 626 745,09грн). Із змісту повідомлення про результати проведення аукціону, розміщеного на сайті ВГСУ 08.07.2015 (№ публікації 19998), вбачається, що аукціон не відбувся у зв`язку із відсутністю заявників; 3) 09.07.2015 №17 із зазначенням: початкова вартість лота №1 (майновий комплекс) становить сукупність визнаних судом вимог кредиторів зменшена на 36 відсотків - 287 402 792,14 грн, статус аукціону - проводиться другий повторний, час проведення аукціону - 10.05.2015, відомості про можливість зниження початкової вартості на аукціоні - аукціон проводиться з можливістю зниження початкової вартості, доки не виявиться бажаючий укласти договір . Отже, ліквідатором у відповідності до зазначених приписів визначалась початкова вартість майна боржника, про що відображалась у відповідних зокрема, оголошеннях. Водночас, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час розгляду даної заяви, та як зазначалось у рішеннях суду у справі №911/4106/15, нормами Закону про банкрутство не передбачено обов`язку ліквідатора погоджувати вартість майна боржника з заставним кредитором. Згідно вимог Закону про банкрутство заставний кредитор надає лише згоду на реалізацію заставного майна, а порядок продажу такого майна банкрута встановлений спеціальними нормами Закону, у тому числі, щодо встановлення початкової вартості майна та порядку її зниження. Закон про банкрутство не надає право кредитору, вимоги якого забезпечені заставою майна, встановлювати додаткові вимоги щодо початкової вартості майна, що підлягає продажу на аукціоні, а також порядку її зниження. Також, Законом про банкрутство не передбачено обов`язку ліквідатора визначати граничну межу, до якої на аукціоні може бути знижена початкова вартість майна, в тому числі і за вимогою заставного кредитора щодо продажу майна банкрута, яке перебуває в його заставі. У разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо визначеної арбітражним керуючим початкової вартості майна, відповідно до ч.3 ст. 57 Закону про банкрутство, комітет кредиторів або окремий кредитор чи власник майна боржника можуть звернутися до господарського суду з клопотанням про проведення незалежної оцінки. Господарський суд своєю ухвалою може призначити незалежну оцінку майна боржника за рахунок зацікавлених кредиторів (кредитора), що здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Отже, правом кредитора є, у разі сумнівів щодо визначеної арбітражним керуючим вартості майна, звернутися до суду з клопотанням про проведення незалежної оцінки, підставою для призначення якої є обґрунтовані кредитором доводи щодо невідповідності оцінки майна здійсненої ліквідатором. У зв`язку із зазначеним, ліквідатором листом від 06.04.2015 запропоновано ПАТ "Укрексімбанк" задля проведення оцінки майна із залученням суб`єктів оціночної діяльності звернутися до суду з клопотанням про проведення незалежної оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності. Доказів проведення відповідної оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності учасниками справи суду надано не було. Крім того, суд зазначає, що визначення терміну "найвища ціна" зазначено у ч.6 ст.64 Закону про банкрутство, за змістом якої, якщо протягом триразового оголошення останньої ціни не буде запропоновано вищої ціни, ліцитатор одночасно з третім ударом молотка оголошує переможцем учасника, який запропонував найвищу ціну. Таким чином, під найвищою ціною розуміється більша з цін, запропонованих учасниками аукціону. Ураховуючи, що на аукціоні з продажу майна банкрута вищою запропонованою ставкою в розмірі 11 496 111,82грн була ставка переможця аукціону ТОВ "Ріел Естейт Компані", майно банкрута було реалізовано за найвищою запропонованою на торгах ціною. Метою аукціону як способу реалізації є, передусім, відчуження майна банкрута за максимальною ціною, яку визначає ринок за умови прозорості та вільної конкуренції, тому початкову чи оціночну вартість майна можна розглядати лише як стартову ціну, яка із першим кроком аукціону втрачає своє значення. При цьому, початкова вартість майна на аукціоні ніяк не впливає на кінцеву ціну реалізації майна, оскільки під час торгів вона може бути як зменшена, так і збільшена. Тобто ціна майна банкрута формується виходячи зі стану майна, попиту та пропозиції, на які ліквідатор банкрута не має жодного впливу. З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає твердження скаржника щодо реалізації майна боржника за ціною, яка не відповідає ринковій - помилковим. До того ж, законодавством передбачено певні гарантії публічності проведення аукціонів з продажу майна боржника шляхом публікації оголошень на веб-сайтах ВГСУ та Міністерства юстиції України, які дозволяють заставному кредитору не тільки контролювати дотримання процедури проведення аукціонів, але й вжити додаткових заходів щодо поширення такої публічної інформації про продаж заставного майна на інших медійних ресурсах, які б допомогли розширити коло потенційних покупців та сприяти більшій конкуренції під час проведення аукціону. Крім того, як зазначалось вище, законодавець відповідно до ст.43, ч.ч.1, 5 ст.44 та ст.64-66 Закону про банкрутство надає ліквідатору право вибору способів продажу активів боржника, зазначаючи про те, що такий вибір повинен здійснюватися з метою забезпечення їх відчуження за найвищими цінами (ч.1 ст. 44 Закону про банкрутство). Разом з тим, ч.5 ст.44 Закону про банкрутство, законодавець визначає обов`язок ліквідатора застосувати, як переважний, продаж майна боржника цілісним майновим комплексом і тільки після того, якщо продати майно боржника у складі цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами. Відтак, продаж майна боржника цілісним майновим комплексом за сукупною вартістю визнаних вимог кредиторів (ч.1 ст.43 Закону про банкрутство) є обов`язковою умовою початку продажу майна боржника. Законодавцем не визначено в обов`язковому порядку проведення трьох аукціонів з продажу майна цілісним майновим комплексом. Отже, на розсуд ліквідатора відноситься обрання подальших способів продажу майна (проводити повторний, другий повторний продаж майна у складі цілісного майнового комплексу, а далі перейти до продажу майна з першого, повторного та другого аукціонів з продажу майна окремими лотами, чи одразу перейти до продажу майна окремими лотами). Відтак, ліквідатор може продовжити продаж майна цілісним майновим комплексом із застосуванням продажу з першого та другого повторного аукціонів відповідно до ст. 66 Закону про банкрутство, якщо дійде висновку, що такий продаж дозволить йому отримати найвищу ціну, або перейти до продажу майна частинами (лотами), якщо така реалізація буде обґрунтована можливістю отримання сумарно вищої ціни за ліквідаційні активи боржника, допоможе прискорити хід ліквідаційної процедури, строки якої обмежено законодавцем до 1 року та буде більш ефективною на предмет відновлення бізнесу майбутніми власниками. Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України зазначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Частинами 2 та 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Преюдиційність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який набрав законної сили. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими є сторонами. Водночас, відповідно до ч.5 ст.75 ГПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Під час розгляду заяви ПАТ "Укрексімбанк" від 25.10.2017 №176-00/1263 іншими учасниками справи №Б8/065-12, які не приймали участь у справі 911/4106/15, жодним чином не були спростовані обставини, які були встановлені судом під час розгляду справи №911/4106/15. До того ж, крім заявника та ліквідатора Горбача С.Ф., який є одним з відповідачів у даній справі, будь-яких заяв по суті справи (заяви) від інших учасників до суду не надходило. Підсумовуючи викладене, суд першої інстанції правомірно вважає, що оскільки ухвала суду від 31.03.2016 у справі №911/4106/15 та відповідні судові рішення у справі №Б8/065-12 набрали законної сили, та викладені у них обставини не спростовані учасниками, які не брали участь у зазначених справах, в яких такі обставини були встановлені, то відповідні рішення є обов`язковими для урахування під час розгляду даної заяви. Відтак, суд апеляційної інстанції вважає, що у випадку обрання ліквідатором способу реалізації майна боржника у складі повторного та другого повторного аукціонів цілісним майновим комплексом, такі дії ліквідатора, за відсутності порушення інших норм процедури продажу згідно Розділів ІІІ, ІV Закону про банкрутство, не можуть бути самостійною підставою для визнання недійсними результатів аукціону. Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (АТ "Укрексімбанк") - залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду Київської області від 11.02.2019 у справі №Б8/065-12 залишити без змін. Матеріали справи № Б8/065-12 повернути до Господарського суду Київської області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя Б.М. Грек Судді А.А. Верховець А.І. Тищенко