Справа № 910/9000/13

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected] ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "23" травня 2019 р. Справа№ 910/9000/13 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Остапенка О.М. суддів: Отрюха Б.В. Доманської М.Л. за участю секретаря судового засідання: Добродзій Є.В. у присутності представників сторін: ОСОБА_6 - особисто від боржника: ліквідатор Щербань О.М. - посвідчення №70 від 13.02.2013 розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу господарського суду міста Києва від 18.02.2019 року у справі № 910/9000/13 (суддя Чеберяк П.П.) за заявою Акціонерного товариства „Сбербанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю „БМК „Планета-Міст" про визнання банкрутом ВСТАНОВИВ: Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.02.2019 року у справі №910/9000/13 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на дії ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Щербаня О.М. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ОСОБА_6 звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 18.02.2019 року у даній справі та прийняти нове рішення, яким скаргу ОСОБА_6 задовольнити та припинити повноваження ліквідатора ТОВ „БМК „Планета-Міст" арбітражного керуючого Щербаня О.М., посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції фактичних обставин справи, а також порушення норм матеріального права та процесуального права. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказану апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Отрюх Б.В., Доманська М.Л. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу господарського суду міста Києва від 18.02.2019 року у справі № 910/9000/13 залишено без руху та встановлено строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом 10 днів з дня отримання відповідної ухвали. Згідно відомостей, які містяться на зворотньому поштовому повідомленні уповноважена особа скаржника отримала копію вищезазначеної ухвали суду апеляційної інстанції 09.04.2019 року. 12.04.2019 року, згідно відтиску штампу канцелярії суду, тобто у встановлений судом строк, скаржником на виконання ухвали суду від 01.04.2019 року подано докази направлення апеляційної скарги іншим членам комітету кредиторів боржника. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2019 року відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду на 23.05.2019 року за участю повноважних представників учасників провадження у справі. ОСОБА_6 в судовому засіданні 23.05.2019 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 18.02.2019 року у справі №910/9000/13 та прийняти нове рішення, яким скаргу ОСОБА_6 задовольнити та припинити повноваження ліквідатора ТОВ „БМК „Планета-Міст" арбітражного керуючого Щербаня О.М. Ліквідатор банкрута арбітражний керуючий Щербань О.М. проти вимог скаржника, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін. Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з`явились, причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не направляли. Згідно частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. За викладених обставин, оскільки явка учасників сторін обов`язковою не визнавалась, матеріалів справи достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, враховуючи належне повідомлення учасників провадження у справі про судове засідання, за відсутності клопотань з їх боку, беручи до уваги те, що відкладення є правом суду, а не обов`язком, з метою безпідставного затягування розгляду справи колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутність учасників провадження у справі, які не з`явились, за наявними у ній матеріалами. 23.05.2019 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови Північного апеляційного господарського суду у даній справі. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства та заслухавши пояснення присутніх представників учасників провадження у справі, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду міста Києва від 18.02.2019 року у даній справі - залишити без змін, виходячи з наступного. Згідно зі статтею 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закону про банкрутство). Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/9000/13 про банкрутство ТОВ „БМК „Планета-Міст", провадження у якій порушено ухвалою суду від 24.05.2013 року за заявою ПАТ „Дочірній банк Сбербанку Росії", правонаступником якого є АТ „Сбербанк". Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2013 року затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ „БМК „Планета-Міст". Постановою Господарського суду міста Києва від 31.03.2014 року ТОВ „БМК „Планета-Міст" визнано банкрутом, відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Щербаня О.М. Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.07.2014 року визнано ОСОБА_6 кредитором боржника за вимогами щодо виплати заробітної плати на суму 46 635,10 грн. (перша черга) та на суму 300,00 грн. (четверта черга). 23.11.2018 року до Господарського суду міста Києва надійшла скарга ОСОБА_6 . на дії ліквідатора банкрута, яка мотивована неналежним, на думку скаржника, виконанням арбітражним керуючим Щербанем О.М. покладених на нього обов`язків ліквідатора ТОВ „БМК „Планета-Міст" з огляну на те, що протягом проведення ліквідаційної процедури кредиторські вимоги ОСОБА_6 до боржника не погашені, ліквідатор не інформує кредиторів про хід ліквідаційної процедури банкрута, а також не отримує поштову кореспонденцію за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі арбітражних керуючих. За наслідками розгляду поданої скарги, ухвалою господарського суду міста Києва від 18.02.2019 року у даній справі відмовлено в її задоволенні, оскільки наведені в ній доводи спростовуються наявними у справі доказами. Переглядаючи в апеляційному порядку законність винесення оскаржуваної ухвали, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування з огляду на наступне. Статтею 41 Закону про банкрутство передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатором в ході ліквідаційної процедури. Відповідно до ч. 2 ст. 41 наведеного Закону, ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред`являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується згідно з цим Законом позачергово за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов`язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов`язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; повідомляє про своє призначення державний орган з питань банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення господарським судом та надає державному органу з питань банкрутства відповідну інформацію для ведення Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. Стаття 98 Закону про банкрутство надає арбітражному керуючому для здійснення своїх повноважень певний обсяг прав та встановлює перелік обов`язків, зокрема, обов`язок неухильно дотримуватися вимог законодавства, здійснювати заходи щодо захисту майна боржника, вживати заходів до недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність такого конфлікту. Під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний, зокрема: діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство; додержуватися вимог Закону України „Про засади запобігання і протидії корупції" щодо обмеження використання своїх повноважень з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб, одержання дарунків (пожертв). Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 46 Закону після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються, зокрема, відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів. Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Згідно з ч. 1, 4 статті 42 Закону про банкрутство усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, крім грошових коштів, що знаходяться на банківському рахунку умовного зберігання (ескроу) банкрута, об`єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об`єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, у комунальну власність відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. Майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов`язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду. Кошти, що залишилися після задоволення забезпечених вимог та покриття витрат, пов`язаних з утриманням, збереженням та продажем предмета забезпечення, підлягають включенню до складу ліквідаційної маси. Тобто, ліквідатор має вжити необхідні заходи з розшуку та реалізації майна банкрута, зокрема і заставного. Таким чином, до обов`язків ліквідатора входить самостійне вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута та здійснення необхідних дій, що створюють можливість наповнення ліквідаційної маси банкрута для повного задоволення вимог кредиторів. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, в ході проведення ліквідаційної процедури, з метою виявлення майна чи інших активів банкрута ліквідатором були направлені запити до компетентних органів, зокрема до Головного управління Держпраці у Київській області, Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, філії "Український центр інноватики та патентно-інформаційних послуг", Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Департаменту льотної придатності Державної авіаційної служби України, Київської міської митниці Державної фіскальної служби України, Головного управління статистки у м. Києві. Одержані ліквідатором відповіді від зазначених органів свідчать про відсутність у банкрута майнових активів, які належать йому на праві власності або повного господарського відання та які можуть бути включенні до ліквідаційної маси. Згідно інформаційної довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майна та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за банкрутом нерухоме майно не зареєстровано. Крім того, ліквідатором також не було виявлено залишку грошових коштів на рахунках банкрута. Як вбачається з матеріалів справи, згідно відомостей Управління ДАІ у м. Києві та Держсільгоспінспекції у м. Києві ліквідатором було виявлено зареєстроване за боржником рухоме майно, яке вході проведення ліквідаційної процедури було реалізовано на другому повторному аукціоні з продажу майна ТОВ „БМК „Планета-Міст". Кошти, які надійшли від реалізації майна банкрута були утримані організатором аукціону як оплата за проведення аукціонів з продажу майна банкрута. При цьому, з матеріалів справи вбачається, що ліквідатором до правоохоронних органів подано заяви про виявлені кримінальні правопорушення та про розшук майна, яке зареєстровано за банкрутом, але не отриманого ліквідатором. Таким чином, у зв`язку з відсутністю у банкрута станом на дату розгляду скарги ОСОБА_6 будь-яких інших майнових активів кредиторська заборгованість ТОВ „БМК „Планета-Міст", в тому числі перед скаржником, є непогашеною. Доводи апелянта про те, що ліквідатором не здійснено всієї повноти заходів, спрямованих на пошук та виявлення активів боржника, зокрема: не вчинено дій щодо аналізу відомостей про рух коштів по рахунках банкрута, дослідження первинної документації банкрута, а також стягнення дебіторської заборгованості та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, судом апеляційної інстанції відхиляються як такі, що наведені скаржником передчасно, оскільки відповідно до ст. 83 Закону про банкрутство, ліквідаційна процедура закінчується затвердженням звіту ліквідатора в порядку, передбаченому цим Законом, тобто дослідження судом першої інстанції повноти здійснення ліквідатором заходів щодо пошуку майна банкрута здійснюється в порядку ст. 46 Закону про банкрутство після подання остаточного звіту на затвердження суду, а не під час розгляду скарги кредитора. З матеріалів справи вбачається, що остаточний звіт про проведення ліквідаційної процедури у справі про банкрутство ТОВ „БМК „Планета-Міст" ліквідатором було подано на затвердження, однак станом на дату розгляду скарги ОСОБА_6 судом першої інстанції ще не розглянуто, а відтак питання щодо здійснення ліквідатором всієї повноти заходів, спрямованих на пошук та виявлення активів боржника, досліджуватиметься судом в подальшому. Твердження скаржника, що ліквідатором не вживаються дії щодо інформування кредиторів про хід ліквідаційної процедури, є безпідставними та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами з огляду на наступне. У справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ч. 5 ст. 41 ГПК України). За приписами ст. 1 наведеного Закону про банкрутство сторони у справі про банкрутство - кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб`єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство. Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 26 названого Закону під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Закону. Як було зазначено вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2013 року затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ „БМК „Планета-Міст". 01.11.2013 року відбулись загальні збори кредиторів ТОВ „БМК „Планета-Міст", (протокол № 1) на якому було обрано комітет кредиторів у складі п`яти осіб, до якого увійшли: Державне територіально-галузеве підприємство „Південно-західна залізниця", ПАТ „Дочірній банк Сбербанку Росії", правонаступником якого є АТ „Сбербанк", ПАТ „Банк „Форум", ТОВ „ЮніКредит Лізинг" та ТОВ „Брейн-Бау - Холдинг Міст". З матеріалів справи вбачається, що ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Щербанем О.М. вживаються дії щодо інформування комітету кредиторів про хід ліквідаційної процедури, відповідні звіти ліквідатора приймаються комітетом до уваги, про що свідчать наявні у справі протоколи комітету кредиторів боржника від 30.11.2015 року, від 30.08.2016 року, від 22.09.2017 року. Жодних зауважень до роботи ліквідатора комітетом не висувалось. Скаржник, в свою чергу, до складу комітету кредиторів не входить, а відтак ліквідатор не має обов`язку регулярно інформувати окремих кредиторів, в тому числі скаржника, про хід ліквідаційної комісії, оскільки інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Закону. При цьому, вищенаведені обставини не позбавляють права кредитора на звернення безпосередньо до ліквідатора із відповідним запитом про хід ліквідаційної процедури. Як зазначає апелянт у своїх скарзі, з метою отримання інформації про хід ліквідаційної процедури, ним було надіслано на адресу арбітражного керуючого, вказану в Єдиному державному реєстрі арбітражних керуючих, запит про надання відповідної інформації, однак вказаний лист було повернуто на адресу відправника без вручення адресату, оскільки на думку скаржника, ліквідатор ухиляється від отримання кореспонденції від учасників провадження у даній справі, що в свою чергу, стало підставою для звернення до суду з відповідною скаргою на ліквідатора. Разом з тим, як пояснив ліквідатор, до нього неодноразово надходили листи-запити від інших кредиторів - учасників провадження у справі про банкрутство ТОВ „БМК „Планета-Міст" про стан провадження у справі, зокрема гр. ОСОБА_7 , ОСОБА_8, ОСОБА_11, ОСОБА_4 та ін. На ці запити ним надсилалися листи-відповіді з роз`ясненнями щодо стану справ. При цьому, за твердженням ліквідатора, лист-запит від апелянта від 17.08.2018 року ним не було отримано, у зв`язку із знаходженням у щорічній відпустці. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, поштове відправлення 4160200986646, в якому містився лист гр. ОСОБА_6 від 17.08.2018 року, надійшло до поштового відділення 01054, яке обслуговує поштову адресу ліквідатора, 20.08.2018 року, відміток про невручення адресату немає, відіслано назад відправнику 05.09.2018 року. Таким чином, поштове відправлення з листом гр. ОСОБА_6 не зберігалося в поштовому відділенні один календарний місяць при неотриманні адресатом, як встановлено Правилами зберігання поштових відправлень, а було відіслано назад відправнику протягом двох тижнів. Судом також встановлено, що повторний запит скаржник - ОСОБА_6 про стан провадження у справі №910/9000/13 на адресу ліквідатора не надсилав. Поштова кореспонденція за адресою, яка зазначена в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих, отримується ліквідатором, про що свідчить факт отримання останнім двох листів від гр. ОСОБА_6 - ПВ 4160201013480, в якому містилася копія його скарги, яка адресована Господарському суду міста Києва, а також ПВ 4160201013455, в якому містилася копія його скарги, яка адресована Головному територіальному управлінню юстиції у Київській області Відтак, посилання скаржника на те, що поштова кореспонденція арбітражним керуючим не отримується за адресою, яка зазначена в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих, будується на припущеннях. Викладені в апеляційній скарзі доводи ОСОБА_6 про безпідставність затвердження ухвалою суду від 18.02.2019 року основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень ліквідатора банкрута за період з 01.11.2016 року по 01.12.2018 року у розмірі 172 252,00 грн. з огляду на не дослідження судом першої інстанції обставин вжиття ліквідатором всіх заходів щодо пошуку та виявлення майна боржника та його повернення до ліквідаційної маси, у якості підстави для скасування оскаржуваної ухвали, судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки у відповідності до положень ч. 5 ст. 269 ГПК України, у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Судова колегія також враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 98 Закону про банкрутство під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство. Згідно ч. 4 ст. 40 Закону про банкрутство у ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає скарги на дії (бездіяльність) учасників ліквідаційної процедури та здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом. Дії (бездіяльність) ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути оскаржені до господарського суду учасниками справи про банкрутство, права яких порушено такими діями (бездіяльністю) (ч. 11 ст. 41 наведеного Закону). Відповідно до ч. 8 ст. 26 Закону про банкрутство, до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора), припинення повноважень арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення іншого арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора). При цьому, у разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов`язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів або з власної ініціативи може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом (ч. 12 ст. 41 Закону про банкрутство). Частиною 3 ст. 114 Закону про банкрутство також визначено, що усунення господарським судом арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від виконання ним своїх обов`язків здійснюється за клопотанням комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків) або за власною ініціативою у разі: 1) невиконання або неналежного виконання обов`язків, покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 2) зловживання правами арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 3) подання до суду неправдивих відомостей; 4) відмови в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; 5) припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); 6) наявності конфлікту інтересів. Виходячи з аналізу наведених норм, правом на звернення з клопотанням про припинення повноважень ліквідатора (усунення від виконання ним своїх обов`язків) наділений саме комітет кредиторів, а не окремий кредитор (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.07.2018 року у справі № 917/2324/15). Таким чином, скарга певного кредитора не може бути підставою для припинення повноважень арбітражного керуючого (ліквідатора), як про те просить кредитор ОСОБА_6 у прохальній частині своєї скарги. Разом з тим, в матеріалах справи відсутнє клопотання комітету кредиторів про усунення (припинення повноважень) арбітражного керуючого Щербаня О.М. від виконання обов`язків ліквідатора у справі. Відтак, колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваної апелянтом ухвали. За вказаних обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції прийнята у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставні, необґрунтовані, спростовуються матеріалами справи та правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак підстав для її задоволення та скасування оскаржуваної ухвали не вбачається. Керуючись статтями 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 ГПК України та Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Північний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ: 1. Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу господарського суду міста Києва від 18.02.2019 року у справі №910/9000/13 залишити без задоволення. 2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 18.02.2019 року у справі №910/9000/13 залишити без змін. 3. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі. 4. Справу №910/9000/13 повернути до господарського суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Повний текст постанови підписано 28.05.2019 року. Головуючий суддя О.М. Остапенко Судді Б.В. Отрюх М.Л. Доманська